Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №161/24989/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/24989/25

Провадження № 3/161/238/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року м.Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Антіпова Т.А., за участю секретаря судового засідання - Семенової І.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Шпалурчук О.А. – адвоката – Шевчука В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, заміжньої, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючої бухгалтером ПрАТ «Луцьксантехмонтаж №536», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 173 -4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

03.12.2025 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов для розгляду протокол про адміністративні правопорушення серії ВАВ № 353142 від 28.11.2025 року за ч. 3 ст. 173 -4 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

За змістом складеного протоколу серії ВАВ № 353142 від 28.11.2025 року про адміністративне правопорушення вбачається, що 18.11.2025 року близько о 11:30 годин за адресою: місто Луцьк, проспект Перемоги, будинок 16, у комунальному закладі загальної середньої освіти "Луцький ліцей №5 Луцької міської ради" ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є учасником освітнього процесу та ученицею 8-Б класу, допустила систематичне здійснення булінгу стосовно ОСОБА_4 , що полягало у психологічному насильстві, а саме ображала честь та гідність словесними образами. Пізніше, 19.11.2025 року за допомогою застосування електронних комунікацій мобільного телефону ОСОБА_4 отримала повідомлення, що її хочуть «забулити», внаслідок чого могла бути заподіяна шкода її психічному здоров`ю.

Таке діяння неповнолітньої тягне для її матері - ОСОБА_1 адміністративну відповідальність за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

10 лютого 2026 року на адресу суду від захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевчука В.В. надійшли пояснення у справі, відповідно до яких зазначено, що матеріалами справи не підтверджується наявність складу та події адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-4 ч.3 КУПАП України з огляду на наступне.

З протоколу в даній справі не розкрито обставин, хто вчинив правопорушення: ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 . Суть правопорушення сформульована так, що булінг вчинила саме ОСОБА_1 . Таке трактування унеможливлює встановити саму суть адміністративного правопорушення та встановити особу, яка його вчинила. Відсутнє чітке посилання на суб`єкт конкретного складу адміністративного правопорушення.

В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 допустила систематичне здійснення булінгу, що полягало у психічному насильстві, а саме ображала честь та гідність словесними образами. Водночас, в даному протоколі не зазначено конкретне місце та обставини таких словесних образ, не розкрито саму суть подій та конкретні обставини булінгу. Водночас, із матеріалів справи, а саме протоколу засідання комісії з розгляду випадків булінгу комунального закладу загальної середньої освіти «Луцький ліцей № 5 Луцької міської ради» вбачається, що усе дослідження обставин булінгу було зведено до пояснень потерпілої без заслуховування та відображення пояснень інших учнів, вчителів, батьків. Звертає увагу суду, що такий протокол засідання комісії не може підміняти протокол про адміністративне правопорушення. З даного протоколу комісії також неможливо встановити конкретні обставини вчинення булінгу. В будь-якому разі, притягнення до відповідальності за протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, в якому не розкритий зміст адміністративного правопорушення не допускається.

Зазначає, що жодних прямих доказів, які б свідчили про вчинення 19.11.2025 року протиправної діяльності неповнолітньою ОСОБА_2 в протоколі не наведено. Тобто, в діях ОСОБА_2 19.11.2025 року не вбачається жодного діяння, яке підпадає під ознаки булінгу, що виключає таку обов`язкову ознаку адміністративного правопорушення, як систематичність булінгу.

Зважаючи на вищевказане, просив закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-4 ч.3 КУПАП України в зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173 -4 КУпАП, не визнала. Суду пояснила, що в діях її доньки - ОСОБА_2 , ознак булінгу не вбачає. Так, пояснила, що дівчата: її донька та ОСОБА_5 , дружили з дитинства, разом підростали. Жодних випадків, коли б між дівчатами сталися будь-які непорозуміння, сварки чи образи не пам`ятає. Навпаки, її донька завжди була привітна та дружня з ОСОБА_6 . Жодних претензій від ОСОБА_6 чи її мами, не надходило ні до неї – як до мами ОСОБА_7 , ні до керівництва ліцею, в якому дівчата навчались разом. Для неї була несподіванка, коли її разом із дочкою запросили на шкільне засідання комісії з розгляду випадів булінгу, яке відбулось 24.11.2025 року. На даному засіданні питань щодо її доньки ОСОБА_7 не було, питання піднімалось щодо компанії хлопців, які за два роки тому вчиняли щодо ОСОБА_6 ознаки булінгу. А вже після цього засідання, її викликали для складання адміністративного протоколу про вчинення її донькою булінгу, який зараз і перебуває на розгляді в суді. При цьому, після складання даного протоколу і направлення його до суду, вона намагалась зв`язатися з мамою ОСОБА_6 , та з`ясувати, що відбувається і в чому винна її донька ОСОБА_7 ? На що мати ОСОБА_6 – ОСОБА_8 , пояснила, що вона не ініціювала перед органами поліції складання адміністративного протоколу щодо неї за ознаками булінгу, і чому було складено такий протокол – вона не знає. Додатково пояснила, що спілкувалась з донькою ОСОБА_7 щодо даних подій, на що донька пояснила їй, що ніколи не ображала ОСОБА_6 та не принижувала її. Був лише єдиний випадок, коли вони разом із ОСОБА_6 йшли після шкоди додому та вона ОСОБА_6 повідомила, що від неї чутно запах поту, про що пліткують інші учні в класі, та порадила ОСОБА_6 користуватись дезодорантом. Проте, це було зроблено у вигляді дружньої поради, а ніяк не як цькування чи насміхання. Додатково пояснила, що на сьогодні ОСОБА_6 перейшла навчатися до іншого ліцею, і, як їй нещодавно повідомила донька, ОСОБА_6 запросила її доньку в друзі в соціальній мережі, що свідчить про відсутність образ з боку ОСОБА_6 до її доньки, відповідно, відсутність в діях доньки - ОСОБА_9 будь-яких дій, які могли б мати ознаки булінгу.

Просила врахувати викладене та провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Захисник ОСОБА_10 – адвокат Шевчук В.В. підтримав пояснення ОСОБА_1 , просив врахувати письмові пояснення, які наявні в матеріалах справи, відсутність жодних доказів в матеріалах справах на підтвердження складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , просив закрити провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В судовому засіданні було заслухано пояснення неповнолітньої ОСОБА_2 , яка пояснила суду, що в її діях жодних ознак булінгу не має, вона ніколи не ображала, не принижувала, не цькувала ОСОБА_6 . Навпаки, вони з ОСОБА_6 були подругами, разом зростали та товаришували, пізніше остання сама перестала товаришувати з ОСОБА_7 . Підтвердила пояснення матері щодо того випадку, коли дорогою додому зі школи, порадила ОСОБА_6 користуватися дезодорантом задля уникнення насмішок з боку однокласників. При цьому, на таку пораду ОСОБА_6 відреагувала нормально, не образилась. Для неї несподівано, що її звинувачують в таких діях, як булінг по відношенню до ОСОБА_6 , жодних конфліктних ситуацій між нею та ОСОБА_6 жодного разу не було, та і взагалі, зі всіма в класі вона підтримує добрі та дружні відносини.

Крім того, в судовому зсіданні, був допитаний в якості свідка, ОСОБА_11 , заступник директора комунальному закладі загальної середньої освіти "Луцький ліцей №5 Луцької міської ради" з виховної роботи. Зазначає, що він знає і ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , оскільки викладає в їх класі англійську мову. Так, категорично заперечував обставини, які викладені в протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності матері ОСОБА_2 – ОСОБА_1 . Пояснив, що ОСОБА_2 ніколи не вчиняла жодних дій, які б могли бути розцінені як булінга по відношенню до будь-кого, зокрема, й щодо ОСОБА_12 . Заперечив ситуацію, яка зазначена в протоколі №1 зсідання комісії з розгляду випадків боулінгу (цькування) комунального закладу загальної середньої освіти "Луцький ліцей №5 Луцької міської ради" від 24.11.2025 року, про те, що на уроці англійської мови він просив ОСОБА_2 зібрати зошити в класі, ОСОБА_7 зібрала всі зошити, окрім зошита ОСОБА_4 , мотивуючи це тим, що він «воняє». Сказав, що такого не було. Охарактеризував ОСОБА_2 як спокійну, врівноважену та доброзичливу школярку. Додатково просив суд врахувати, що жодних випадків звернення матері ОСОБА_12 чи самої ОСОБА_6 до керівництва ліцею, психолога чи класного керівника їх класу – ОСОБА_13 з приводу вчинення щодо ОСОБА_6 з блоку ОСОБА_9 дій, які мають ознаки булінгу, не було. Просив врахувати його пояснення та не притягати мати ОСОБА_14 до адміністративної відповідальності, оскільки жодних протиправних дій ані ОСОБА_15 ані її мати по відношенню до ОСОБА_12 не вчиняли.

Крім того в судовому зсіданні, був допитаний в якості свідка, класний керівник 8-Б класу комунального закладу загальної середньої освіти "Луцький ліцей №5 Луцької міської ради" ОСОБА_13 , з пояснень якої вбачається, що з ОСОБА_2 не вчиняла жодних дій, які б могли бути розцінені як такі, що мають ознаки булінгу по відношенню до однокласниці – ОСОБА_12 . Дівчата спілкувались, дружили і жодних конфліктів між ними не спостерігалось. Окрім цього, пояснила, що ОСОБА_6 дуже розумна дівчина, гарно навчається, мала друзів в класі. Отже, вона не була ученицею, яка б потерпала від принижень, цькувань чи психологічного тиску з боку інших учнів. Мати ОСОБА_6 – ОСОБА_8 , жодного разу не зверталась до неї, як до класного керівника з приводу того, що на її доньку вчиняється будь-який тиск. Як і сама ОСОБА_6 не зверталась зі скаргами ані до неї, як до класного керівника, ані до керівництва навчального закладу, ані до штатного психолога. Охарактеризував ОСОБА_2 як активну дівчину, яка приймає участь у житті класу, та школи. Тож, чому мати ОСОБА_6 ініціювала перед органами поліції складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , пояснити не може. Просила врахувати її пояснення та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника - адвоката Шевчука В.В., пояснення неповнолітньої ОСОБА_2 , свідків, перевіривши матеріали справи та надавши оцінку доказам, наявним в ній, суд доходить наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до положень ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з диспозицією ч.1ст.173-4 КУпАП, булінг (цькування) - це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі, із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ч.3 ст.173-4КУпАП передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років.

Відповідно дост.1 Закону України «Про охорону дитинства» булінг (цькування) - психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов`язків.

Згідно із розділом 1 наказу № 1646 від 28.12.2019 р. Міністерства освіти і науки України визначено, що до булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме: умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру; словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи; будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток; будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів; інші правопорушення насильницького характеру.

Отже, основними ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 353142 від 28.11.2025 року з ч. 3 ст. 173- 4 КУпАП, що безпосередньо у провину ОСОБА_1 ставиться, здійснення булінгу ОСОБА_2 , яка учасником освітнього процесу та ученицею 8-Б класу у комунальному закладі загальної середньої освіти "Луцький ліцей №5 Луцької міської ради" стосовно ОСОБА_4 , що полягало у психологічному насильстві, а саме ображала, честь та гідність словесними образами.

Разом з тим, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано, протокол №1 зсідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) комунального закладу загальної середньої освіти "Луцький ліцей №5 Луцької міської ради" від 24.11.2025 року на виконання вимог Наказу № 1646 від 28.12.2019 р. Міністерства освіти і науки України «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти», у якому зазначено, що у пояснювальній записці ОСОБА_4 наводить інформацію, яка на її думку, містить факти, які можуть мати ознаки булінгу. Зазначено лише про дві конфліктні ситуації, які мали місце між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а саме голосне зауваження ОСОБА_2 щодо запаху поту ОСОБА_4 , та відмова на уроці англійської мови (вчитель ОСОБА_11 ) брати до рук зошит ОСОБА_4 , мотивуючи це, тим що він «воняє».

Однак, ситуація стосовно зошита була спростована вчителем ОСОБА_11 в судовому засіданні, з пояснень якого вбачається, що такого не було.

Також, суд звертає увагу, що, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, нібито доказом булінгу ОСОБА_4 з боку ОСОБА_2 є той факт, що потерпіла отримала в месенджері «Telegram» повідомлення, від невстановленої особи про те що, вони (ймовірно учні 8-Б класу) підготували спецоперацію, хочуть вигнати із класу, «забулити» потерпілу ОСОБА_4 . Водночас, з тексту переписки вбачається, що потерпіла сама припускає, що це ОСОБА_2 та її друзі, а контакт підтверджує це. Проте, жодних належних та достовірних доказів цьому матеріали справи не містять.

З даної переписки не вбачається, що це була саме ОСОБА_2 , як і не вбачається самого факту булінгу, а наявне лише припущення невідомого контакту про те, що булінг лише готується учнями класу. Тобто, з даної переписки зрозуміло, що адміністративне правопорушення ще не відбулось, а лише наявне імовірне передбачення можливості такого булінгу та здогадки щодо його виконавців. Сама ж ОСОБА_2 жодних повідомлень образливого змісту потерпілій, використовуючи засоби комунікації (телефон, комп`ютер, планшет тощо) не надсилала, така переписка відсутня.

Таким чином, як доказ у справі наявні повідомлення від третіх осіб про нібито обставини підготовки до булінгу. Жодних прямих доказів, які б свідчили про вчинення 19.11.2025 року протиправної діяльності неповнолітньої ОСОБА_2 в протоколі не наведено.

Тобто, в діях ОСОБА_2 не вбачається жодного діяння, яке підпадає під ознаки булінгу, що виключає таку обов`язкову ознаку адміністративного правопорушення, як систематичність булінгу.

Крім того, до матеріалів справи долучена характеристика ОСОБА_2 , надана директором комунального закладу загальної середньої освіти "Луцький ліцей №5 Луцької міської ради" ОСОБА_16 та класний керівник 8-Б класу комунального закладу загальної середньої освіти "Луцький ліцей №5 Луцької міської ради" ОСОБА_13 , відповідно до якої ОСОБА_2 зарекомендувала себе, як спокійна, врівноважена та доброзичлива школярка.

Більше того, керівництво навчального закладу, свідки, які були допитані в ході розгляду справи, спростували інформацію, яка викладена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 353142.

Окрім цього, суд звертає увагу на зайняття пасивної позиції потерпілої стороною по даному протоколу. Так, судом неодноразово викликались в судові засідання мати потерпілої – ОСОБА_8 , та сама ОСОБА_5 . Проте, в судові засідання потерпілі не з`явились, жодних заяв, клопотань або ж письмових пояснень по суті протоколу та самого правопорушення суду не надали.

Такі дії суд розцінює як самоусунення від участі у розгляду даної справи та відсутність зацікавленості в результатах такого розгляду.

Отже, оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що під час розгляду справи не знайшов підтвердження факт систематичного здійснення булінгу (цькування) неповнолітньою ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_4 .

Також, суд звертає увагу, що як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, доказом булінгу ОСОБА_4 з боку ОСОБА_2 є той факт, що потерпіла отримала в месенджері «Telegram» повідомлення від невстановленого контакту про те що, вони (ймовірно учні 8-Б класу) підготували спецоперацію, хочуть вигнати із класу, «забулити» потерпілу ОСОБА_4 . Водночас з тексту переписки вбачається, що потерпіла сама вказує, що це ОСОБА_2 та її друзі, а контакт підтверджує це. З даної переписки не вбачається, що це була саме ОСОБА_2 , як і не вбачається самого факту булінгу, а наявне лише припущення невідомого контакту про те, що булінг лише готується учнями класу. Сама ж ОСОБА_2 жодних повідомлень образливого змісту потерпілій, використовуючи засоби комунікації (телефон, комп`ютер, планшет тощо) не надсилала, така переписка відсутня.

Таким чином, як доказ у справі наявні повідомлення від третіх осіб про нібито обставини підготовки до булінгу. Жодних прямих доказів, які б свідчили про вчинення протиправної діяльності неповнолітньої ОСОБА_2 в протоколі не наведено. Тобто, в діях ОСОБА_2 не вбачається жодного діяння, яке підпадає під ознаки булінгу, що виключає таку обов`язкову ознаку адміністративного правопорушення як систематичність булінгу.

Отже, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП, не доведений належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується судом на її користь.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через недоведеність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 173-4 , ст. ст. 33-35, п. 1 ч. 1 ст. 247, 268, 283-285, 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 173-4 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова