Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №477/427/25 — Вітовський районний суд Миколаївської області

Справа № 477/427/25

Провадження № 2/477/582/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

13 квітня 2026 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді Полішко В.В., з секретарем – Крошніною А.М., Котовою О.Д., Хлибовою Г.Є.,

з участю:

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Шумілової Н.І.,

відповідача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – адвоката Соколіка В.Д., адвоката Расторгуєвої Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вітовського районного суду Миколаївської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2025 року представник заявника – адвокат Шумілова Н.І. звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 550919,00 грн. грошової компенсації частини вартості транспортного засобу марки FORD модель EDGE, тип легковий – загальний універсал – В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , сірого кольору, замість її частки у праві спільної сумісної власності на це майно. Крім цього, стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правничу допомогу у сумі 80000,00 грн.

В обґрунтування посилається на те, що позивач з 12 жовтня 2012 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Шлюбні відносини між сторонами були припинені з літа 2022 року.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 04 грудня 2023 року шлюб між ними розірвано.

В період шлюбу позивач разом із відповідачем за спільні кошти придбали майно, титульним володільцем якого є відповідач, а саме – транспортний засіб марки FORD модель EDGE, тип легковий – загальний універсал-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2019 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , сірого кольору. Оригінали правовстановлюючих документів на транспортний засіб знаходились у відповідача.

ОСОБА_2 відчужив спірний автомобіль, при цьому не повідомив про це позивача, не отримав її згоду.

Відповідно до змісту звіту про незалежну оцінку КТЗ ринкова вартість автомобіля FORD модель EDGE, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2019 року випуску, на дату оцінки 04 березня 2025 року становить 1101838 грн.

Оскільки сторони не можуть домовитися про порядок поділу майна, яке є спільною сумісною власністю, позивач змушена звернутися до суду в вказаним позовом.

Представник відповідача направив до суду з порушенням строку, передбаченого ЦПК України, відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з огляду на його безпідставність та необґрунтованість. Посилаючись на інформацію надану Регіональним сервісним центром МВС в Миколаївській області (Територіальний сервісний центр МВС №4841 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях), вказав, що придбання транспортних засобів ОСОБА_2 відбувалося частково за кошти від реалізації транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, VIN: НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 , 2005 року випуску, колір сірий, який був його особистою власністю, та був придбаний ним до шлюбу з позивачем. Так, належність майна до спільної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.

Також вказав, що у щорічних деклараціях позивача - особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015-2016, 2018 роки, поданими ОСОБА_1 , вказувала власником автомобілів ОСОБА_2 .

Між тим, при заповненні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є можливість визначити тип власності (зокрема, можна вибрати як «власність», так і «спільна сумісна власність», «спільна часткова власність»

У щорічних деклараціях за 2015-2016, 2018 роки позивач вказувала відповідача одноосібним власником транспортних засобів VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2007 року випуску; FORD EDGE 2015 року випуску.

В щорічних деклараціях за 2017, 2019-2023 роки позивач взагалі не відобразила транспортні засоби, які належали на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , VIN: НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 , 2007року випуску, колір сірий; FORD EDGE VIN: НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_1 , 2019 року випуску, колір сірий.

Посилаючись на те, що спірний автомобіль, хоча у був придбаний під час шлюбу з позивачем, водночас частково за кошти від реалізації транспортного засобу, який був його особистою власністю, тому позов не підлягає задоволенню.

Представником позивача до суду подана відповідь на відзив на позовну заяву, в якій не погодилася з думкою представника відповідача та вказала, що незважаючи на наведені у відзиві операції з транспортними засобами, відповідач не надає чіткого та послідовного логічного ланцюжка, який би пояснював, яку саме суму із особистих коштів він спрямував на придбання спірного транспортного засобу. Відсутні конкретні цифри або документальні підтвердження, що демонструють, якою частиною коштів від реалізації VOLKSWAGEN PASSAT було профінансоване придбання автомобіля марки FORD модель EDGE. Це створює невизначеність і не дозволяє встановити фактичний обсяг внеску відповідача у придбання спірного автомобіля.

Разом з тим, як зазначалось у позові, за змістом звіту про незалежну оцінку КТЗ автомобіль FORD модель EDGE, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2019 року випуску, в результаті проведеної незалежної оцінки, оцінювач зробив висновок, що ринкова вартість об`єкта оцінки, на дату оцінки 04 березня 2025 року, становить – 110 838 грн., а вартість автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT у 2008 році становила – 136145,00 грн., що є явно неспівмірним і свідчить про значну різницю у вартості цих транспортних засобів. Тому, посилаючись на підстави викладені у позовній заяві просила її задовольнити.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просили позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач та його представники позовні вимоги не визнали, заперечували щодо їх задоволення.

Відповідач вказав, що придбання спірного транспортного засобу ним відбулося частково за кошти від реалізації транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, VIN: НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 , 2005 року випуску, колір сірий, який був його особистою власністю, та був придбаний до шлюбу з позивачем. Тобто, частка грошей, він отримав від реалізації транспортного засобу марки FORD модель EDGE, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 року випуску, є його особистим. Інша ж частка грошей отримана від реалізації вказаного транспортного засобу була витрачена на погашення їх спільного кредиту. Також зазначав, що позивачці було відомо про продаж автомобіля і вона дала на це свою згоду.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що придбав у відповідача автомобіль у березні 2023 року за 24 000 доларів. Договір-купівлі продажу не оформили, відповідач видав йому нотаріально посвідчену довіреність з правом продажу автомобіля. Переоформив автомобіль на своє ім`я у грудні 2023 року. Коли знаходились у нотаріуса, то бачив, як відповідач телефонував і на екрані телефону висвітлився напис «дружина». Особисто він дружину відповідача не бачив, але чув як вона у телефонній розмові погодилась на продаж автомобіля. Після чого, відповідач видав йому довіреність. Також повідомив, що у квітні він потрапив у ДТП і автомобіль зазнав значних пошкоджень.

Вислухавши думку позивача, її представника, відповідача, представників відповідача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів судом встановлено наступне.

Сторони з 12 жовтня 2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі (т. 1, а.с. 18), який розірвано рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 04 грудня 2023 року (т. 1 а.с. 19-20).

Як на підставу звернення до суду з позовом позивач посилається на те, що за час шлюбу за спільні кошти був придбаний транспортний засіб марки FORD модель EDGE, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , водночас з відповідачем не вдається домовитися про порядок поділу цього об`єкту майна.

З огляду на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 за ОСОБА_2 було зареєстровано транспортний засіб марки FORD модель EDGE, тип легковий – загальний універсал – В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , сірого кольору.

Тобто, вказаний транспортний засіб був придбаний в період перебування сторонами у шлюбі.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 3 статті 368 ЦК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи дослідженні в судовому засіданні докази та наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що спірний транспортний засіб є спільною сумісною власністю сторін, оскільки був придбаний сторонами у період шлюбу.

Позов про визнання спірного автомобіля особистою власністю відповідачем не заявлявся та автомобіль особистою власністю відповідача не визнаний.

З огляду на що суд критично сприймає пояснення відповідача та його представника, що автомобіль був куплений за особисті кошти.

Статтею 372 ЦК України визначено, що майно яке є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі такого поділу, частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено законом або домовленістю між ними.

У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється (частина 3 статті 372 ЦК України).

Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Статтею 68 СК України визначено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1, 2 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Згідно з положеннями частини 1, 4 статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому, суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Як зазначила позивач у позовній заяві відповідач ОСОБА_2 без її згоди, не ставлячи її до відома відчужив спірний автомобіль.

Як на доказ послалася на Відповідь на запит №209723621 від 13 червня 2024 року (т. 1 а.с. 22) про те, що в МВС відсутні дані про зареєстровані за ОСОБА_2 транспортні засоби.

З огляду на відповідь РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях від 06.05.2025 року на адвокатський запит, 12.01.2024 року транспортний засіб із укладенням договору-купівлі продажу через електронні сервіси та зовнішні ресурси – перереєстровано на нового власника, орган державної реєстрації ТСЦ №3245 (т.1 а.с.130-131).

Відповідно до ч. 1 ст. 328, ч. 4 ст. 334 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабміну № 1388 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено обов`язок власників ТЗ та осіб, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представників, зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби після придбання, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Як вбачається із відповіді на запит ОСОБА_2 приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Катерина Ященко повідомила, що ОСОБА_2 була видана довіреність на експлуатацію, управління, технічне обслуговування та розпорядження транспортним засобом марки FORD модель EDGE, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 року випуску, на ім`я ОСОБА_4 , яка була посвідчена 25 березня 2023 року за реєстровим номером 300.

Разом з тим, з огляду на вищезазначені норми видача нотаріальної довіреності без реального зняття з реєстрації, перереєстрації ТЗ у вищезазначеному порядку не породжує правових наслідків у вигляді переходу права власності від продавця до покупця.

Тобто, спірний автомобіль у власність свідка ОСОБА_4 у березні 2023 року не переходив, оскільки така передача не була оформлена у встановленому законом порядку.

Аналізуючи вищезазначені докази, слід дійти висновку, що автомобіль був відчужений 12.01.2024 року та до цієї дати спірний автомобіль був об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідач під час розгляду справи не заперечував факт реалізації ним спірного транспортного засобу, разом з тим зазначав, що позивачка знала про це та не заперечувала. Вказував, що автомобіль був реалізований під час шлюбу та грошові кошти були витрачені на потреби сім`ї.

Разом з тим належних та допустимих доказів щодо цього не надано. Навпаки вищезазначені докази це спростовують.

З огляду на звіт про незалежну оцінку КТЗ транспортного засобу марки FORD модель EDGE, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 року випуску, його ринкова вартість станом на 04 березня 2025 року становить 1101838,00 грн.

Представник відповідача просив визнати цей доказ недопустимим, оскільки оцінка автомобіля, на його думку, містить ознаки порушення методики визначення ринкової вартості за порівняльним підходом та не відповідає вимогам чинного законодавства.

В свою чергу представник відповідача надав звіт про оцінку транспортного засобу від 07 липня 2025 року № 0707 (1).

Ухвалою суду від 19 вересня 2025 року представнику відповідача відмовлено у долучені доказів у справі, а саме: звіту про оцінку транспортного засобу від 07 липня 2025 року № 0707 (1), оскільки докази подані з порушенням встановленого законом строку та суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних причин, які перешкоджали вчасному їх наданню, про що зазначено в ухвалах суду від 19 вересня 2025 року та 27 жовтня 2025 року. З огляду на що наданий відповідачем звіт не може бути прийнятий судом до уваги під час ухвалення рішення.

Суд критично сприймає клопотання представника відповідача про визнання доказу недопустимим, вважає його надуманим та розцінює як спосіб захисту від пред`явленого позову.

Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки спірне майно придбано у період шлюбу, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та, відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, належить їм у рівних частках. Водночас, оскільки спірне майно було реалізовано відповідачем, та позивач бажає отримати грошову компенсацію в розмірі 1/2 вартості автомобіля, замість своєї частки у праві спільної сумісної власності, відповідач не заперечував факт реалізації ним транспортного засобу, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки позов задоволений у повному обсязі, то, згідно зі статтею 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, сплачений за звернення до суду з позовом у сумі 4407,51 грн., а також судовий збір сплачений за подання заяви про забезпечення позову 605,60 грн.

Вжиті ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 13 березня 2025 року заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись статями 258, 259, 263, 265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_10 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_11 , грошову компенсацію за частину вартості транспортного засобу марки FORD модель EDGE, тип легковий – загальний універсал – В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , сірого кольору у сумі 550919 (п`ятсот п`ятдесят тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять) грн. 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_10 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_11 , судовий збір у сумі 4407 (чотири тисячі чотириста сім) грн. 51 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_10 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_11 , судовий збір сплачений за подання про забезпечення позову 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Вжиті ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 13 березня 2025 року заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Вітовський районний суд Миколаївської області.

Повне найменування сторін:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_11 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_10 .

Повний текст рішення складений та підписаний 24 квітня 2026 року.

Суддя В.В.Полішко