Суд: Олександрівський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 25 лютого 2026 р.
Справа: №195/1861/25
Суддя: Яцун О. О.
26.02.2026
Справа № 195/1861/25
Провадження № 2/331/1504/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2026 року місто Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Яцун О.О.,
за участю секретаря судового засідання Красан І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_4 , в особі представника ОСОБА_2 , який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АН № 1847432 від 24 листопада 2025 року (а.с.15, 33), звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19 вересня 2025 року між позивачем і відповідачем було укладено шлюб та зареєстровано у Ресторані бібліотеки № 4, Менсфілд-авеню, 4, Мерівейл, Крайстчерч, Нова Зеландія, реєстраційний номер 2025524937 від 03 листопада 2025 року. Від спільного подружнього життя сторони дітей не мають. Позивач вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність спільних інтересів та взаєморозуміння, наявність різних поглядів на сімейне життя та обов`язки. Фактичні подружні стосунки припинені з жовтня 2025 року, сторони проживають окремо.Спільне господарство сторони не ведуть. Посилаючись на зазначені обставини, враховуючи, що шлюб фактично не існує, сім`ю зберегти неможливо, позивач просить суд розірвати шлюб, який укладений 19 вересня 2025 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 , та який зареєстрований у Ресторані бібліотеки № 4, Менсфілд-авеню, 4, Мерівейл, Крайстчерч, Нова Зеландія, реєстраційний номер 2025524937 від 03 листопада 2025 року.
Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 19 січня 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.29).
У судове засідання позивач ОСОБА_4 і представник позивача - адвокат Шумейко Ярослав Віталійович не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином (а.с.34-35). Разом з тим, представником позивача ОСОБА_2 було подано до суду заяву через підсистему «Електронний суд» про розгляд справи без участі позивача та його представника, просить позов задовольнити (а.с.46).
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання також не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, відповідно до приписів ч. 11 ст. 128 ЦПК України та ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик відповідача ОСОБА_3 до зали судових засідань (а.с.36). Разом з тим, відповідачем було подано до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги відповідач визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення (а.с.38).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За правилами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 вересня 2025 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 було укладено шлюб, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , про що було видано свідоцтво про шлюб Нової Зеландії реєстраційний номер НОМЕР_1 від 03 листопада 2025 року (а.с.9). На зазначеному свідоцтві про шлюб проставлений Апостиль 10 листопада 2025 року Відділом легалізації Міністерства внутрішніх справ Нової Зеландії (місто Веллінгтон) за № 06025.2 від 10 листопада 2025 року. Справжність підпису перекладача Дуденко Юлії Анатоліївни, яка виконала переклад вказаного свідоцтво про шлюб з англійської мови на українську мову, засвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Румянцевим Антоном Володимировичем 11 листопада 2025 року, зареєстровано в реєстрі 1872 (з.б.а.с.9, а.с. 10).
Спільних дітей від подружнього життя сторони не мають.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право», іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
Зважаючи на те, що позивач є громадянином Федеративної Республіки Німеччина, то у даних правовідносинах наявний іноземний елемент.
Відповідно до статті 497 ЦПК України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом може бути визначено за угодою сторін.
Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; 4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; 5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; 6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; 7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; 8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; 9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; 10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; 11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; 12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.
Припинення шлюбу громадян України з іноземцями та особами без громадянства, відповідно до статті 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначається правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
За правилами статті 58 Закону України «Про міжнародне приватне право», шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право», особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.
Згідно ч. 1 ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Стаття 60 зазначеного Закону регулює питання правових наслідків шлюбу. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 60 Закону України «Про міжнародне приватне право», правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.
Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право», вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.
Позивач ОСОБА_4 є громадянином Федеративної Республіки Німеччина, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач ОСОБА_3 є громадянкою України, має зареєстроване місце проживання в Україні.
Відтак, за правилами статті 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» має бути застосоване право України.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частин 3, 4 статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Частина 3 статті 105 СК України передбачає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вивчивши обґрунтування заявлених позивачем ОСОБА_5 позовних вимог, врахувавши, що сторони не бажають зберегти шлюб та сім`ю, а також не мають намірів проживати спільно, оскільки факти, які викладені у позовній заяві, свідчать про те, що шлюб між сторонами фактично розпався, шлюбні стосунки сторони не підтримують, приймаючи також до уваги, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, незважаючи на зусилля суду до примирення сторін, суд дійшов висновку про те, що сім`ю зберегти не має можливості, тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.
За правилами ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При зверненні до суду з позовною заявою позивачем ОСОБА_5 було сплачено судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп. (а.с.19).
У зв`язку з тим, що позивач ОСОБА_4 не заявляє вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на його користь судових витрат, натомість просить судові витрати покласти на сторону позивача, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно статті 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 354, 497 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 105, 110-114 СК України,
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 , який укладений 19 вересня 2025 року та зареєстрований у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 2025524937 від 03 листопада 2025 року, розірвати.
Шлюб вважається припиненим у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Після набрання рішенням законної сили копію рішення надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
позивач: громадянин Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ;
представник позивача: адвокат Шумейко Ярослав Віталійович, місцезнаходження: місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок № 144, офіс № 809;
відповідач: громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складено 26 лютого 2026 року.
Суддя О.О. Яцун
Оригінал: reyestr.court.gov.ua