Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №760/22509/24 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/22509/24

2/760/8420/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді - Букіної О.М.,

при секретарі - Есер М.Р., Павліченко Я.

за участю позивача- ОСОБА_1 ,

представника позивача- ОСОБА_2

представника третьої особи-Фещук М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

16 вересня 2024 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 з 2016 року проживав з ОСОБА_3 .

Від спільного проживання у них народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З травня 2021 року сторони почали проживати окремо.

Вказує, що коли позивач приїжджав до ОСОБА_3 , щоб провідати доньку, він бачив, що у відповідачки з`явився інший чоловік, з яким вона проживала як чоловік і дружина. Поведінка ОСОБА_3 та її співмешканця була неадекватною, у квартирі часто перебували сторонні особи, а малолітня ОСОБА_5 була недоглянута й голодна. Позивач привозив продукти, щоб мати дитини мала змогу готувати їй їжу.

Оскільки ситуація продовжувала погіршуватись, у вересні 2021 року позивач орендував квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , забрав доньку ОСОБА_6 від матері та співмешканця і став проживати з нею окремо.

З вересня 2021 року ОСОБА_3 жодного разу не провідала доньку, не цікавилася її здоров`ям, розвитком чи потребами. Позивачу стало відомо, що у ОСОБА_3 та її співмешканця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька - ОСОБА_8 , щодо якої рішенням Солом`янського районного суду м. Києва батьків було позбавлено батьківських прав.

Вказує, що вже майже три роки ОСОБА_3 не бере участі у вихованні доньки ОСОБА_9 , не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не забезпечує належного харчування, медичного догляду, не цікавиться її навчанням і не спілкується з нею.

Згідно з довідкою № 43 від 17.06.2024, ОСОБА_4 відвідує дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 770, групу № 10, з 15 листопада 2022 року.

У характеристиці цього закладу № 45 від 17.06.2024 зазначено, що ОСОБА_5 регулярно відвідує дитячий садок, охайна, доглянута, забезпечена всім необхідним, уважна на заняттях, проявляє позитивні емоції у спілкуванні з дітьми. Вихованням дитини займається батько - ОСОБА_1 , який щодня приводить і забирає доньку із садочка, ставиться до неї з любов`ю та повагою.

Згідно з довідкою № 15/08-2024 від 15.08.2024, ОСОБА_1 працює у ТОВ «Дорожньо-будівельне управління № 208» на посаді дорожнього робітника.

Між батьком і донькою склалися теплі, довірливі стосунки. ОСОБА_1 забезпечує дитину всім необхідним, створює умови для гармонійного розвитку. Дівчинка виховується у стабільному, турботливому середовищі, поруч із рідною тіткою, яка також бере участь у її вихованні.

Відсутність матері в житті дитини не впливає негативно на її розвиток. Навпаки, участь матері може становити небезпеку, оскільки вона веде аморальний спосіб життя, зловживає наркотичними засобами та не здійснює належного догляду навіть за молодшою дитиною, відносно якої її позбавлено батьківських прав.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

17.09.2024 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

03.10.2024 надійшла інформація про задеклароване/зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2024 позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

25.12.2024 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 02.01.2025 відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження.

29.01.2025 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

12.06.2025 від Солом`янської районної в м. Києві держаної адміністрації Служба у справах дітей та сім`ї надійшов висновок як органу опіки та піклування.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03.09.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Причини неявки суду не повідомила та відзиву на позов не надала.

Представник Служби у справах дітей та сім`ї у судовому засіданні позов підтримала та просила ухвалити рішення в інтересах дитини.

У матеріалах справи також наявна заява Служби у справах дітей та сім`ї Солом"янської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.01.2025 в якій представник просить суд прийняти рішення в інтересах дитини.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з викладеного вище та враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У

Вислухавши пояснення позивача та його представника, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі не перебували, проживали разом з 2016 року по травень 2021 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивача та відповідача народилася донька ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 25.06.2019 серія НОМЕР_1 , актовий запис №2677.

Як вбачається з пояснень позивача у судовому засіданні спочатку вони проживали з відповідачем разом, але згодом він залишив відповідачку та їх дитину та почав проживати окремо. Вказував, що незважаючи на те, що він проживав окремо, зв`язок з донькою не втрачав, піклувався та слідкував за життям дитини.

У подальшому позивач неодноразово переконувався, що відповідачка неналежним чином виконує свої материнські обов`язки щодо догляду та виховання малолітньої доньки ОСОБА_9 .

Вказує, що ОСОБА_3 почала проживати з іншим чоловіком, з яким вела спільний побут, однак їхня поведінка була неадекватною, у квартирі постійно перебували сторонні особи, що створювало небезпечне середовище для дитини. Донька виглядала недоглянутою, часто була голодною, через що позивач змушений був самостійно привозити продукти харчування, аби забезпечити дитину необхідним.

З огляду на це, позивач ОСОБА_1 з метою забезпечення належних умов для проживання та безпеки своєї доньки він орендував квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , забрав дитину від матері та її співмешканця і відтоді проживає з донькою окремо, піклуючись про її виховання, догляд та утримання.

Згідно з довідкою № 43 від 17.06.2024, ОСОБА_4 відвідує дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 770, групу № 10, з 15 листопада 2022 року.

У характеристиці цього закладу № 45 від 17.06.2024 зазначено, що ОСОБА_5 регулярно відвідує дитячий садок, охайна, доглянута, забезпечена всім необхідним, уважна на заняттях, проявляє позитивні емоції у спілкуванні з дітьми. Вихованням дитини займається батько - ОСОБА_1 , який щодня приводить і забирає доньку із садочка, ставиться до неї з любов`ю та повагою.

Відповідно до висновку Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування від 12.06.2025 №108-6650, встановлено такі обставини.

Згідно з інформацією КНП «ЦПМСД №1» Солом`янського району м. Києва, де укладена декларація з педіатром, до 2020 року малолітня ОСОБА_5 відвідувала лікаря разом із матір`ю та батьком. Починаючи з 3 січня 2021 року дитина приходила на прийом лише у супроводі батька, а онлайн-консультації з лікарем також надавалися батьку. Доглядом, здоров`ям та вихованням дитини займається саме батько.

Під час спілкування з психологом ОСОБА_5 малюнком та висловлюваннями продемонструвала тісний емоційний зв`язок із батьком і тіткою ОСОБА_10 , яку називає «мамою». Дитина майже не згадувала рідну матір, зазначивши, що бачила її давно і мало пам`ятає.

Під час обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , 11.04.2025 працівниками служби у справах дітей встановлено, що ОСОБА_5 проживає з батьком у квартирі, де створені належні умови для проживання, навчання, відпочинку та розвитку дитини. Кухня та ванна кімната перебувають на стадії ремонту. У ході бесіди ОСОБА_5 повідомила, що живе з татом, тіткою ОСОБА_10 та сестрою ОСОБА_11 , мамою називає тітку, а рідну матір бачила дуже давно і майже її не пам`ятає, лише бачила на відео.

ОСОБА_1 забезпечений житлом, має роботу та належно виконує батьківські обов`язки.

Як вбачаться з матеріалів справи, 01.08.2023 постановою Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

01.04.2024 рішенням Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

26.04.2024 вироком Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винуватою за ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

В силу ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати до самостійного життя та праці.

Відповідно до положень принципу № 6, принципу № 7 абз. 2 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією № 1385 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, дитина заради повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та порозуміння. Вона має, коли це є можливим, зростати під опікою і відповідальністю її батьків і в будь-якому випадку в атмосфері любові, моральної і матеріальної забезпеченості. Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її навчання, ця відповідальність покладена переш за все на батьків.

Згідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою держаного контролю, що встановлена законом.

Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не приймає участі в її вихованні та матеріально не забезпечує, що підтверджується наявними у справі письмовими доказами.

Відповідно до висновку Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування від 12.06.2025 №108-6650, щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд вважає Висновок Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування, щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , відносно доньки ОСОБА_4 обґрунтованим та таким, що відповідає інтересам дитини ОСОБА_4 і узгоджується з дослідженими в суді матеріалами справи.

Оцінюючи матеріали справи в їх сукупності, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідач, як мати, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, долею доньки не цікавиться та про нею не піклується.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення поданого позову.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 19, 150, 152, 154-155, 164, 165, 166 Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією ООН про права дитини, Пленумом Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273,280-283 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса АДРЕСА_2 , ІПН: невідомий) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 квітня 2026 року.

Суддя: О.М. Букіна