Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №759/13149/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13149/25

пр. № 2-др/759/56/26

24 квітня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Твердохліб Ю.О., за участю секретаря судових засідань Жиглій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного центру «Політех ПРО» - Губського Володимира Євгеновича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного центру «Політех ПРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю науково-технічний центр «Політех ПРО» звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон» (далі - ТОВ «Полігон»), ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідачів на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 44 514,19 грн.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26 лютого 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного центру «Політех ПРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного центру «Політех ПРО» матеріальну шкоду у розмірі 44 514 (сорок чотири тисячі п`ятсот чотирнадцять) гривень 19 копійок. У частині вимог до ОСОБА_1 відмовлено.

03.03.2026 року через систему електронний суд до суду надійшла заява від представника позивача Губського В.Є. про ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки позивачем в позовній заяві зазначалося про понесені судові витрати та орієнтовні витрати по справі на професійну правничу допомогу, які очікувалося додатково понести на момент подання позову та повідомлялося, що докази таких витрат будуть подані до суду не пізніше 5 днів після прийняття рішення в порядку встановленому ч. 8 ст. 141 ЦПК України, то опираючись на вищевикладене та керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, просить стягнути з відповідача - з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного центру «Політех ПРО» понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 14 000,00 грн.

Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

В судове засідання сторони не з`явились.

Перевіривши матеріали справи та заяви, оцінивши надані докази суд вважає можливим ухвалити додаткове рішення щодо судових витрат.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19) та у постанові Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі № 520/8309/18.

Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу була надана професійна правнича допомога адвокатом Губським В.Є. на підставі договору про надання правової допомоги № 21/04/25-ЮП про надання правової допомоги від 21.04.2025 року.

На підтвердження витрат представником позивача наданий акт виконаних робіт №1 від 02.03.2026 року, за яким замовник та виконавець спільно погодили остаточний розмір витрат на професійну правничу допомогу, надану за договором від 21.04.2025 року у розмірі 14 тис. грн.

Також враховано, що в додатку №1 до договору № 21/04/25-ЮП сторони погодили, що сума витрат на професійну правничу допомогу оплачується замовником на рахунок виконавця в день підписання договору.

Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Так, учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань при розгляді справи судом. Тобто саме зацікавлена сторона повинна вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.

Враховуючи вищевикладене, складність справи, надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи; час, витрачений адвокатами на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, значення справи для сторін, врахувавши те, що від відповідача не надходило клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, у розмірі 14 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 259, 260-261, 268, 270, 354, 452 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного центру «Політех ПРО» - Губського Володимира Євгеновича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного центру «Політех ПРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного центру «Політех ПРО» понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі - 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Інформація про учасників:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю науково-технічного центру «Політех ПРО», код ЄДРПОУ 31563101, 61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 53/55,

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Полігон», код ЄДРПОУ 13715019, 08129, Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Макарівська, 6.

Текст рішення виготовлено 24.04.2026 року.

Суддя Ю.О. Твердохліб