Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №133/3659/24 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа №133/3659/24

07.04.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі судді Гуменюка О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторінцивільну справу за позовом позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , про стягнення додаткових витрат на дитину та про зміну способу стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на дитину та про зміну способу стягнення аліментів, посилаючись на те, що вона перебувала в шлюбі з відповідачем та від шлюбу сторони мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний момент шлюб між сторонами було розірвано, а рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04.09.2012 було стягнено з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їх неповнолітньої дочки у твердій грошовій сумі в розмірі 800,00 грн, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. На теперішній час присуджений розмір аліментів є надто мізерною сумою для забезпечення необхідних фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дитини, крім того на даний час донька навчається у Вінницькому технічному фаховому коледжі. На навчання починаючи з 2023 навчального року по 2025 позивачем було сумарно сплачено 27500,00 грн. У зв`язку з навчанням донька потребує додаткових матеріальних витрат на своє утримання. Крім того в дитини погіршився стан здоров`я у зв`язку з чим позивач вимушена нести додаткові витрати на лікування та придбання медичних засобів. Жодної допомоги в лікуванні, навчанні дитини відповідач не надає та не цікавиться життям дитини. Враховуючи, що обов`язки серед батьків по утриманню дитини рівні, то з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення кошти витрачені одноособово позивачем, а саме 16676,62 грн. Відповідач сплачує лише аліменти в самому мінімальному розмірі, однак навіть ці аліменти відповідач сплачує не щомісячно, в той час як дитині необхідні витрати кожного місяця, а тому така манера сплати аліментів не відповідає інтересам дитини. У зв`язку з чим виникла необхідність у зміні способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на 1/4 частину усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Ухвалою суду від 03.01.2025 суддя прийняв справу до свого провадження та відкрив спрощене позовне провадження у цій справі та вирішив розгляд справи здійснювати без повідомлення (виклику) сторін.

11.02.2025 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги він не визнає та зазначає, що ним було погашено заборгованість по сплаті аліментів на утримання їх спільної з позивачем дитини, яка виникла через відсутність у нього роботи та стабільного доходу. Крім того зазначив, що в нього відбулись зміни в сімейному та матерільному стані, а саме він має іншу сім`ю та з іншою жінкою має ще двох дітей. Щодо витрат на навчання та лікування доньки відповідач зазначає, що позивачем не доведено у повному обсязі оплати таких послуг, а тому вказана вимога, щодо розподілу додаткових витрат не підлягає задоволенню. Крім того вважає, що сума витрат на правничу допомогу заявлена позивачем є завищеною, невиправданою та неспівмірною із складністю справи, а тому вказана вимога не підлягає задоволенню, одночасно з чим просить стягнути з позивача витрати на правову допомогу понесені у зв`язку з розглядом справи у сумі 4000 гривень.

Ухвалою суду від 02.06.2025 задоволено заяву представника позивача - адвоката Зубань О.О. про відвід судді Пєтухової Н.О. від розгляду справи №133/3659/24. Цивільну справу №133/3659/24 передано до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

25.02.2026 суддею Гуменюком О.О. цивільну справу прийнято до провадження та вирішенно розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07.04.2026 від позивача ОСОБА_1 та її представника — адвоката Зубань О.О. надійшла заява, у якій вона просить суд розглядати справу без її участі. Позов підтримує та просила його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належними чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник — адвокат Голуб Н.Є. належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи, що підтверджується відповідними довідками.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Відповідно до розпорядження Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області №275 від 10.10.2014, ОСОБА_1 було надано дозвіл на зміну прізвища дитині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на прізвище за прізвищем матері « ОСОБА_5 ».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01.10.2012 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було розірвано та після розірвання шлюбу залишено ОСОБА_6 дошлюбне прізвище ОСОБА_5 .

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04.09.2012 року, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнуто аліменти на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 800 гривень зі всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 01.08.2012 року.

Позивач звернулась до суду із позовом про зміну способу стягнення аліментів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.89 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27.02.91 року та набула чинності для України 27.09.91 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Приписами ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердійгрошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини,разом зяким проживаєдитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі і навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.ст.182, 183, 184 СК України).

Така правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 05.02.2014 року (у справі № 6-143цс/13), прийнятій за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Частиною першою ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проживання дитини з матір`ю та відповідно більший тягар нею утримання дитини судом презюмується.

При цьому, суд враховує зазначені відповідачем у відзиві заперечення стосовно неможливості сплачувати аліменти у визначеному позивачем розмірі, а саме 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача.

Так, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_9 .

Також, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , батьками ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_9 .

Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття ( ч. 2 ст. 183 Сімейного кодексу України).

При цьому, згідно із ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

При визначені розміру аліментів, суд враховує обов`язок обох батьків утримувати дитину до її повноліття, розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, те, що відповідач здоровий, є працездатною особою, має на утриманні ще дві дитини від іншої дружини, а також дохід відповідача, який відповідає середній заробітній платі по регіону, та вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04.09.2012 року у справі №209/2766/12, стягнувши з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили даним рішенням і до досягнення дитиною повноліття.

Так, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягненні аліментів відповідно до ст.181,182 СК України. У випадку, коли матеріальне положення батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково.

Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Причому, якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою (тяжка хвороба або каліцтво) додаткові витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати.

Відповідно дост. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що «СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону, брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Згідно із частиною першою статті 185СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення».

Відповідно до ч. 1 ст. 81, ч. 2 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.

Вищезазначені висновки узгоджуються й з положеннями п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення.

Дослідивши надані позивачкою докази на підтвердження понесених додаткових витрат, суд дійшов висновку, що загальна сума понесених позивачем додаткових витрат на дитину складає - 33353,24 грн, яка складається з витрат на навчання починаючи з 2023 навчального року по 2025 навчальний рік у сумі 27500,00 грн, а також витрати на лікування дитини у сумі 5853,24 грн.

При визначенні розміру додаткових витрат, суд враховує, те, що вказані витрати позивача відносяться саме до додаткових витрат, викликаних хворобою дитини, а також те, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини та зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, та зважає на те, що позивач особисто понесла додаткові витрати на дитину у розмірі 33353,24 грн., а відповідач не брав участі у вказаних додаткових витратах, виходячи із принципу першочерговості інтересів дітей та обов`язку обох батьків утримувати дитину та нести додаткові витрати на дітей, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача додаткових витрат у сумі 16676,62 грн, що складає 50% від вартості понесених позивачем витрат на дитину, встановлених судом, та які підтверджені належними і допустимими доказами.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Питання про розподіл судових витрат слід вирішити відповідно до ст.141 ЦПК України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При поданні позову позивач судовий збір не сплачувала оскільки звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», а тому, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Оскільки позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому суд вважає за необхідне стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд вважає обґрунтованими витрати на правову допомогу, тому з відповідача на користь позивачки слід стягнути 5333,60 гривень витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом Зубанем О.О.

Керуючись ст. 7, 141, 185 СК України, п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. 12, 76, 81, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги – задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, визначених рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04.09.2012 у цивільній справі №209/2766/12, та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04.09.2012 у цивільній справі №209/2766/12, припинити з дня набрання законної сили рішенням суду та повернути виконавчий лист до суду після завершення виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16676 (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят шість) грн 62 коп здійснених додаткових витрат на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у сумі 1211 (одна тисячна двісті одинадцять) грн 20 коп на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у сумі 807 (вісімсот сім) грн 47 коп на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5333 (п`ять тисяч тридцять три) грн 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 .

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , житель АДРЕСА_1 .

Суддя Олександр ГУМЕНЮК

07.04.2026