Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №160/27732/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/27732/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 р. (суддя Букіна Л.Є.) в адміністративній справі №160/27732/25 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправною та скасувати постанову (довідку) Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 №2025-0322-0028 від 22.03.2025 про визнання його придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

В обґрунтування позовних вимог вказувалось на те, що призов на військову службу здійснено без належного проходження ВЛК, без лабораторних досліджень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує на те, що медичний огляд не може бути проведений без аналізів та інших інструментальних маніпуляцій, щоб встановити об`єктивний ступінь придатності людини до військової служби, такий медичний огляд не відповідає Положенню про військово-лікарську експертизу і фактично йому суперечить.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходив.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.03.2025 рішенням військово-лікарської комісії у формі довідки №2025-0322-0028 від 22.03.2025 року, ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони за статтею 30б графи ІІ Розкладу хвороб. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №205 від 23.03.2025 “Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період” ОСОБА_1 призвано та направлено до військової частини НОМЕР_1 , куди його 23.03.2025 і було доставлено для проходження військової служби.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування спірної постанови відповідача, оскільки факт не проходження позивачем деяких досліджень не є свідченням непридатності останнього до військової служби. Крім того, процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.

Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, які регулюються Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», постановою Кабінету Міністрів № 560 та наказом Міністерства оборони України № 402.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

За приписами статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

За змістом положень статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації підлягають військовозобов`язані, які визнані придатними до військової служби за станом здоров`я відповідно до висновку військово-лікарської комісії.

Відповідно до частини 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2025 р. затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (Порядок № 560).

Пунктом 70 Порядку №560 передбачено, що порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов`язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони (Порядок № 560).

У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_3 (п. 72).

Питання медичного огляду регулюється Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (Положення №402).

Як встановив суд першої інстанції, з 23.03.2025 позивача було призвано на військову службу, у зв`язку із чим змінився його статус з військовозобов`язаного на військовослужбовця. Відтак, правом направлення позивача, як військовослужбовця, на медичний огляд наділений його прямий командир в порядку, визначеному Розділом 6 Положення № 402.

В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що суд першої інстанції формально поставився до розгляду його справи, безпідставно застосувавши правовий висновок Верховного Суду у справі №160/2592/23, не врахувавши індивідуальні обставини.

У постанові від 05 лютого 2025 р. у наведеній справі Верховний Суд зазначив, що «процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричиняє відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу».

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції враховано зазначений висновок у відповідності до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи скаржника/позивача про відмінність предмету спору у справі №160/2592/23 (оскарження процедури призову на військову службу) і у справі, провадження по якій ініціював ОСОБА_1 (оскарження постанови ВЛК), висновки суду першої інстанції не змінюють, оскільки в обох справах позивачі поставили під сумнів повноту проведеного медичного обстеження з метою визначення придатності до проходження військової служби.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 р. в адміністративній справі №160/27732/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 21 квітня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш