Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №205/3846/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/3846/26

Номер провадження3/205/1309/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2026 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Скрипник К.О., розглянувши матеріали, які поступили з Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає у АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 615180 від 15.03.2026 року, ОСОБА_1 15 березня 2026 року о 00.14 год., в м. Дніпро на вул. Новопокровська, 1, керував транспортним засобом – автомобілем «Nissan Rogue», д/н НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу Алкотест Драгер 6820, результат 0,92%. Водій ОСОБА_1 з результатом не погодився, було запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження огляду, на що водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Завалко В.А. вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнали. ОСОБА_1 пояснив, що він 15 березня 2026 року о 00.14 год. їхав з подругами з дня народження, автомобіль зупинив перший патруль, співробітники поліції перевірили документи та сказали, що все добре, проте далі рухатись заборонили. Через деякий час підійшов співробітник поліції другого патруля та запропонував пройти огляд за допомогою приладу Драгер, на що він погодився. Так, він пройшов огляд на місці та результат тесту був позитивний, а тому він з ним не погодився. Не дивлячись на незгоду з результатами тесту працівники поліції нічого йому не роз`яснили, а почали складати протокол. ОСОБА_1 зазначив, що він був тверезий, не відмовлявся, щоб його відвезли до медичного закладу, проте працівники поліції зазначили, що вже склали протокол.

Від захисника Завалко В.А. надійшло клопотання про закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначив, що зупинка транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 відбулася без передбачених Законом України «Про національну поліцію» підстав. Працівниками поліції згідно відеозапису не повідомлялось ОСОБА_1 про наявність ознак алкогольного сп`яніння, працівниками поліції ці ознаки не встановлювались, а тому твердження викладені в протоколі є безпідставними. В подальшому ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння із застосуванням приладу Драгер, результат 0,92%, з яким він категорично не погодився, при цьому водій не відмовлявся пройти огляд в медичному закладі, проте інспектор поліції, згідно відеозапису, запевнювала його, що навіть якщо його відвезуть до медичної установи, то нічого не зміниться. А тому, працівниками поліції було грубо порушено порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, не забезпечено його доставку до закладу охорони здоров`я та фактично спровоковано на відмову на проходження огляду у закладі охорони здоров`я. Захисник просив провадження у справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника, дослідивши матеріали справи, суддя доходить до висновку про відсутність в діях останнього події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

В силу ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від провадження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція).

Згідно ч.2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з ч.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з вимогами п. 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.6 розділу ІІ Інструкції огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 18 грудня 2018 року №1026, пунктом 5 розділу ІІ передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Здійснюючи фіксацію вчиненого правопорушення, з метою забезпечення повноти та об`єктивності провадження у справі про адміністративне правопорушення, поліцейський повинен не лише формально зазначити ці ознаки у протоколі про адміністративне правопорушення, але і надати докази, які підтверджують наявність цих ознак, зокрема, вказати на наявність цих ознак свідкам та відібрати у них пояснення з цього приводу або зафіксувати їх за допомогою відеозапису.

У судовому засіданні суддею, з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин зазначеної справи, було досліджено відеозапис з нагрудних камер поліцейських, який міститься у матеріалах справи.

Так, згідно відеозапису з технічного засобу № 471462 видно, як 15.03.2026 року о 00:18:44 год. до автомобіля «Nissan Rogue», д/н НОМЕР_1 , який припаркований з увімкненою аварійною сигналізацією, підходить поліцейський та просить повторно надати документи, на що пасажири, які перебувають в салоні автомобіля, повідомляють про те, що у них вже перевірили документи. Працівник поліції питає чи хтось вживав алкогольні напої, на що пасажири повідомляють, що повертаються з дня народження. Тоді поліцейський звертається до водія: «..Ви тверезі, вживали алкоголь? На що водій надає відповідь: «..Ні, я тверезий». Поліцейський запитує водія: «..Ви готові пройти на стан сп`яніння?» на що водій ОСОБА_1 зазначає: «..Так». Після цього, на вказаному відеозапису не зафіксована подальша процедура огляду на стан сп`яніння водія ОСОБА_1 , тільки з аудіозапису можна припустити, що відбувається процедура огляду на стан сп`яніння за допомогою технічного приладу, після поліцейський демонструє на відеозапису результат тесту з показником 0,92%. Після чого, вказана процедура огляду на стан сп`яніння переривається о 00:29:36 год. та той же поліцейський, який розпочав проводити огляд на місці на стан сп`яніння водія ОСОБА_1 , відходить до проїжджої частини та зупиняє інший транспортний засіб і розпочинає огляд на стан сп`яніння вже іншого водія до 00:36:44 год., на цьому відеозапис завершується.

Також, згідно відеозапису з технічного засобу № 475699 зйомка розпочинається 15.03.2026 року о 01:28:54 год., де на відеозапису видно, що події відбуваються в салоні службового автомобіля, де поліцейський роздруковує протокол, при цьому в службовому автомобілі перебуває компанія осіб, серед яких неможливо встановити чи присутній в салоні водій ОСОБА_1 , після поліцейські оголошують зміст протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а невстановлена особа ставить запитання поліцейському з приводу того, чи зміниться ситуація, якщо водій поїде до медичного закладу, на що поліцейський надав відповідь: «..Це нічого не вирішує», на цьому відеозапис закінчено о 01.42 год.

Відтак, на продемонстрованому відеозапису не зафіксовано оголошення поліцейськими таких ознак, як того вимагає п.6 розділу ІІ Інструкції. А з огляду на поведінку, зафіксовану на відеозапису, зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 візуально відсутні. Навпаки, по виразу обличчя і поведінці, охайному одягу, відсутні підстави вважати, що він має нетверезий стан.

Між тим, згідно Інструкції, вимозі поліцейського до водія щодо проходження огляду на стан сп`яніння, обов`язково передує виявлення у водія ознак сп`яніння. Тобто, огляд водія на місці зупинки транспортного засобу та направлення на огляд водія до медичного закладу є законним лише за наявності ознак сп`яніння.

Крім того, на відеозапису не зафіксована відмова водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Також, слід зазначити, що вищезазначений відеозапис не є безперервним, на відеозаписі відсутня повна процедура проходження огляду на визначення стану сп`яніння ОСОБА_1 , поліцейський, не завершивши належно процедуру проходження огляду на місці на стан сп`яніння з водієм ОСОБА_1 , відійшов та почав проводити аналогічний огляд з іншим водієм, що є грубим порушенням процедурних вимог, зокрема чіткої безперервності та послідовності огляду, як того вимагає Інструкція.

Отже, продемонстровані в судовому засіданні відеозаписи не містить відеофіксації всіх необхідних обставин, в підтвердження вини особи для притягнення її до адміністративної відповідальності.

В силу вимог п. 22 розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

З огляду на наведені вище обставини слідує, що має місце грубе порушення проведення огляду на стан сп`яніння особи, а саме ч. 3 ст. 266 КУпАП, згідно якої у разі незгоди з результатами огляду проведеного за допомогою спеціальних технічних засобів, огляд водія проводиться в закладах охорони здоров`я.

Тому, суддя прийшов до висновку, що відеозапис не підтверджує обставини зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 615180 від 15.03.2026 року.

Відтак, зміст відеозапису та досліджені письмові докази дозволяють дійти висновку про те, що працівниками поліції не було дотримано як вимог, передбачених ст. 266 КУпАП, так й приписів Інструкції, в частині процедури проведення огляду, у зв`язку з чим зібрані докази по справі є недопустимими.

Відповідно оформлення відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння з порушенням вимог ст. 266 КУпАП має наслідком недопустимість зібраних доказів по справі.

Також суддя звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства, так і з практикою ЄСПЛ. Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення події та наявності складу адміністративного правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, так доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Вищезазначені істотні порушення при провадженні у справі про адміністративне правопорушення та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 унеможливлюють встановлення даних про винуватість останнього у інкримінованому йому правопорушенні з відомостей протоколу серії ЕПР1 № 615180 від 15.03.2026 року.

Таким чином, враховуючі вищевикладені обставини в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим, провадження по справі відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подаються до відповідного апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Суддя К.О. Скрипник