Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №201/14821/25 — Соборний районний суд міста Дніпра

Номер провадження 2/201/1456/2026

ЄУН 201/14821/25

Соборний районний суд міста Дніпра

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.04.2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра

у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ»,

третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович,

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

установив:

I. Стислий виклад позиції учасників справи

1.Позивач - ОСОБА_1 (далі – Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» (далі – Відповідач, ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ»), третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович (далі – Колейчик В.В.),відповідно до якої Позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню Виконавчий напис № 7023 виданий 04.04.20 приватним нотаріусом Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, щодо звернення стягнення з громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області, 24 квітня 2012 РНОКПП НОМЕР_2 Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Як на підставу своїх вимог Позивач посилався на ті обставини, що 30.09.2025 року стороні Позивача від співробітника ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» при телефонній розмові стало відомо, що відносно позивача вчинений виконавчий напис. При перевірці своїх даних в реєстрі боржників Позивач дізнався, що відносно нього дійсно вчинений виконавчий напис нотаріально посвідчений третьою особою. У жовтні місяці Позивач звернувся з клопотанням до третьої особи щодо надання всіх копій документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис. Сторона Позивача так і не отримала відповіді від третьої особи. 25.10.2025 року з Автоматизованої системи виконавчого провадження позивач дізнався, що стягувачем є ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ». Позивач вважає, що виконавчий напис вчинений всупереч законодавству України. По перше: ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» не направляв, а Позивач по даній справі не отримував письмову вимогу (повідомлення). Третій особі не були надані необхідні докази того, що ця письмова вимога була відправлена або отримана. По друге: В своїй заяві про вчинення виконавчого напису «ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» посилається, зокрема, на оригінал кредитного договору. Сторона позивача вважає що «ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» не міг надати кредитний договір в розумінні законодавства України, так як позивач не укладав з «ТОВ АЛЕКСКРЕДИТ» ніякої угоди. По третє: Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року. Звертає увагу Суду на те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус Третя особа не отримувала від Відповідача та Позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений Відповідачем щодо наявності грошового зобов`язання позивача по кредиту, процентах річних та пені, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника. З огляду на зазначене просить задовольнити позовні вимоги.

2.Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник звертає увагу суду на те, що позовна заява про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню подана позивачем зі спливом загальної позовної давності. ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» вважає, що строк для подачі позову закінчився 05.04.2023 року, у зв`язку з чим вказане є підставою для відмови у позові відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України. Зауважує, що Відповідачем направлено претензію Позивачу з вимогою про погашення заборгованості за договором про надання кредиту. Позивач її отримав, але не виконав. Будь-яких заперечень не надав, що свідчить про визнання вимоги Відповідача в повному обсязі, наслідком чого стало звернення Відповідача до приватного виконавця для вчинення виконавчого напису. Позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, тому Відповідач просить суд відмовити в задоволенні вимогах, оскільки незаконність вчинення нотаріусом виконавчого напису, крім тверджень позивача, нічим об`єктивно не підтверджена. Позивач до матеріалів позовної заяви не долучив будь-які докази, які б свідчили про спірність суми заборгованості за кредитним договором, який він не оспорює. Відповідач звернувся до приватного нотаріуса з метою вчинення виконавчого напису на договорі. Для цього приватному нотаріусу було надано, зокрема оригінал договору про надання кредиту, укладений між Позивачем та Відповідачем з додатками до нього і засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Звертаємо увагу, що сума заборгованості зазначена з урахуванням здійснених Позивачем платежів (у разі наявності таких). З виписки нотаріусом встановлено, що заборгованість за договором існує, її розмір, здійснення Позичальником платежів на погашення суми заборгованості та те, що не минуло три роки з дня виникнення права вимоги. Звертаємо увагу на те, що позивач, звертаючись до суду з даною позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню в тому числі і з підстав його вчинення у відсутності обов`язкових документів, передбачених законом, не надав суду відповідних доказів на підтвердження викладеного.

3.У відповіді на відзив представник позивача просить суд звернути увагу на те, що такий договір має бути нотаріально посвідчений. В нашому випадку договір який був укладений ніколи нотаріально не посвідчувався. Виконавчий напис здійснений з грубим порушенням чинного законодавства. ОСОБА_1 , під час виконання виконавчого напису не міг скористатись правовою допомогою та захистити свої права. Стягнення у примусовому порядку не передбачено жодним пунктом кредитного договору який був укладений в електронній формі. Нотаріус під час складання виконавчого напису грубо порушив Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5. Відповідач в відзиві посилається на строки позовної давності Строки позовної давності в Україні під час COVID-карантину та війни були призупинені з 12.03.2020 року. Про існування виконавчого провадження позивач дізнався лише 29.09.2025 року коли вирішив скористатись карткою «Приват банку» коли він зайшов у додаток банку побачив те, що у нього заблокований рахунок по виконавчому провадженою. До цієї дати ОСОБА_1 не знав про існування будь-якої заборгованості перед фізичними та юридичними особами. Також відповідач, посилається на факт надсилання претензії позивачу, але жодного доказу цього суду так і не надав(копії чеків квитанцій про відправку тощо). Позивач не отримував жодних листів чи інших документів від ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та представників, нотаріуса який вчиняв виконавчий напис.

4.Представником позивача до суду було подано додаткові пояснення та докази того, що ОСОБА_1 дізнався про вчинення виконавчого напису та наявність виконавчого провадження саме у вересні місяці 2025 року.

II. Процесуальні дії у справі

5.Ухвалою суду від 28.11.2025 року відкрито провадження у справі, та призначено судове засідання. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

6.Ухвалою суду від 19.12.2025 року, від 20.01.2026 року, від 04.02.2026 року, від 10.03.2026 року та від 07.04.2026 року відкладено судовий розгляд справи.

7.13.02.2026 року справа знята з розгляду у зв`язку з відсутністю електроенергії, що зафіксовано у довідці від 13.02.2026 року.

III. Заяви, клопотання

8.Представник Позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просив розглядати справу у відсутність представника позивача, позов просив задовольнити повністю на підставі доданих до позову документів.

9.Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Просив розглядати справу за його відсутності.

10.Треті особи до судового засідання не з`явились, про місце, день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

11.З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК), у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

IV. Установлені судом фактичні обставини

12.04.04.2020 року Приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. було вчинено виконавчий напис № 7023, яким звернуто стягнення: «з громадянина(-ки) України, яким(якоо) с ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - невідомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання АДРЕСА_3 , року, укладеним з ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», ідентифікаційний код юридичної особи 41346335, місцезнаходження: 49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Якова Самарського, будинок 12А, реквізити: НОМЕР_3 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, далі іменований - Стягувач, заборгованість за Кредитним договором 2614578 від 18.08.2019 року».

13.Строк платежу за Кредитним договором 2614578 від 18.08.2019 року настав. Боржником допущено : прострочення платежів.

14.Стягнення заборгованості проводиться за період 08.10.2019 року по 31.01.2020 року.

15.Сума заборгованості складає 15 427,00 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 7 700,00 грн; прострочена заборгованість за комісію становить 0,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 7 727,00 грн; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн; строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить, 0,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню - 16 827,00 грн.

16.Вказаний виконавчий напис був пред`явлений до виконання приватному виконавцю округу міста Києва Дорошкевича В.Л., постановою якого 16.04.2020 року було відкрито виконавче провадження № 61852639.

17.16.04.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевича В.Л. винесено Постанову про стягнення з боржника основної винагороди та витрат на проведення виконавчих дій.

18.Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевича В.Л. від 16.04.2020 року арештовані кошти боржника.

19.16.04.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевича В.Л. винесено Постанову про арешт майна боржника.

20.Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевича В.Л. від 15.05.2020 року звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендія та інші доходи боржника.

21.14.10.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевича В.Л. винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження.

22.09.04.2026 року від представника ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» на виконання вимог ухвали про витребування доказів надійшли пояснення. Відповідно до зазначених пояснень матеріали нотаріальної справи з усіма оригіналами документів, які надавалися Товариством для вчинення виконавчого напису №7023 виданого 04.04.2020 року були передані приватному нотаріусу Броварського районного нотаріального округу Колейчику В.В., тому Товариство не має можливості надати запитувані в ухвалі суду документи.

23.На виконання вимог ухвали суду Київський обласний державний нотаріальний архів

повідомляє наступне. Згідно номенклатури справ приватного наріс Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В. архівний фонд № 168, індекс справ 02-20 «Примірники виконавчих написів та копії документів, на підставі яких вони вчинені» тимчасового зберігання. Термін зберігання яких закінчився. Відповідно до Протоколу № 415/14-24 засідання експертної комісії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.12.2024 року, рішенням експертної комісії документи не внесені до Національного архівного фонду приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В. В. за 2019-2021 року було вилучено для знищення.

V. Оцінка суду

V.1 Щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

24.Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

25.За загальним правилом ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

26.Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

27.Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).

28.Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

29.Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

30.Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

31.Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

32.Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій).

33.Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

34.Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

35.Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

36.Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

37.Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

38.Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

39.З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

40.Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не потрібно обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

41.Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

42.Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 Закону України «Про нотаріат»).

43.Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - «Перелік»).

44.Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 (надалі - Постанова № 662) були внесені зміни до Переліку документів, відповідно до яких, серед іншого, в абзаці першому пункту 1 після слів «заставлене майно» доповнено словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1 цього Переліку)».

45.Крім того, розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» доповнено пунктом 11 такого змісту: «Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу».

46.Також Перелік було доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та пунктом 2 такого змісту: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

47.Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, пункти 1 і 2 Постанови № 662 були визнані незаконними і нечинними в наведеній частині з моменту прийняття.

48.Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

49.При прийнятті постанови 22.02.2017 року судом застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень не чинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

50.Суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

51.Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

52.Відомості про визнання судом незаконними та нечинними п. 1 та п. 2 постанови № 662 були оприлюднені в Офіційному віснику України 21.03.2017 року.

53.Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовлено в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

54.Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 04.04.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.

55.Отже, станом на 04.04.2020 року (день вчинення спірного виконавчого напису) було визнано нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

56.Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитного договору, укладеного у простій письмовій формі.

57.За змістом зазначених вимог чинного законодавства, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

58.Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

59.Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави дійти висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

60.Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

61.Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які, згідно із відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

62.Отже, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

63.Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

64.Такий висновок щодо застосування вказаних норм матеріального права висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.03.2019 за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

65.Водночас, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

66.Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19.09.2018 (провадження № 14-12559св18).

67.Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

68.Доказів укладення нотаріально посвідченого договору з Позивача з відповідачем суду не представлено.

69.Також відповідачем не надано суду ані розрахунку заборгованості Позивача перед Відповідачем, ані копію вимоги про добровільне її погашення із доказами вручення позивачу, не зазначено і строк за який ця сума заборгованості виникла, що підтверджувало б безспірність заявлених вимог.

70.Також, на виконання ухвали суду про витребування доказів ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» повідомив, що матеріали нотаріальної справи з усіма оригіналами документів, які надавалися Товариством для вчинення виконавчого напису №7023 виданого 04.04.2020 року були передані приватному нотаріусу Броварського районного нотаріального округу Колейчику В.В., тому Товариство не має можливості надати запитувані в ухвалі суду документи.

71.Київський обласний державний нотаріальний архів повідомив, що відповідно до Протоколу № 415/14-24 засідання експертної комісії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.12.2024 року, рішенням експертної комісії документи не внесені до Національного архівного фонду приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В. В. за 2019-2021 року було вилучено для знищення.

72.Тобто, будь-яким чином перевірити безспірність заборгованості по наданому кредитором нотаріусу Кредитному договору та розрахунку заборгованості суд позбавлений можливості, такий обов`язок на суд не покладається, оскільки довести безспірність такої заборгованості, з точки зору, викладеного вище обґрунтування, має кредитор при зверненні до нотаріуса.

73.Виходячи з цих обставин, одного з основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача. Оспорюваний виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

V.2 Щодо строків позовної давності

74.Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

75.Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

76.Як вбачається ст. 264 ЦПК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

77.Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, ст. 257 ЦК, продовжуються на строк дії такого карантину. Такий карантин був запроваджений на території України постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 9.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та діяв з 12.03.2020 по 30.06.2023.

78.Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, який діяв до 4.09.2025 року, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, був зупинений на строк дії такого стану.

79.Ураховуючи наведене, а також дату відкриття виконавчого провадження (16.04.2020), доводові позивача в цій частині щодо дати обізнаності (29.09.2025), суд відхиляє вимогу Відповідача про застосування строків позовної давності, оскільки перебіг строку позовної давності за вимогами за вищевказаним кредитним договором був зупинений, і на момент звернення до суду із цим позовом цей строк пропущений не був.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами

80.Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

81.Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

82.При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

83.Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

84.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

85.Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

86.Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

87.При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).

88.Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

89.Вказане кореспондується з позицією ВС, викладеною у Постанові від 23.11.2020 року у справі № 638/7748/18.

90.При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

91.Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

92.Відповідно до ч. 4 ст.263 ЦПК України при виборі застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду.

93.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

94.На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

95.Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

96.Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

97.У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

98.На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

99.Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

100.Водночас представник позивача не надав договору про надання професійної правничої допомоги, позбавляє суд можливості встановити умови розрахунку на задані адвокатом послуги, що є підставою для відмови в задоволенні позову і в цій частині.

101.32. Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 коп. за подання позивачем позовної заяви, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

З огляду на викладене, керуючись статтями 5, 10, 13, 141, 158, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

1.Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.

2.Визнати таким, що не підлягає виконанню Виконавчий напис № 7023 виданий 04.04.20 приватним нотаріусом Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, щодо звернення стягнення з громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області, 24 квітня 2012 РНОКПП НОМЕР_2 Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ»(ЄДРПОУ 41346335) ) на користь держави судові витрати в розмірі 1 211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.В. Давидовська