Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб з інвалідністю
Дата: 23 квітня 2026 р.
Справа: №520/17108/25
Суддя: Мельников Р.В.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
24 квітня 2026 року № 520/17108/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної Ради "Обласна клінічна лікарня" про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи», викладене у формі довідки № 120 від 31.12.2024 p. за формою № 167/0, про невизнання інвалідом ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що відповідачем відносно нього було прийнято протиправне рішення, викладене у формі довідки № 120 від 31.12.2024 p. за формою № 167/0, про невизнання його інвалідом. Також позивачем вказано, що відповідачем під час прийняття вказаного рішення було порушено процедуру його прийняття, визначену Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 за №1317, оскільки у відповідача були відсутні законні підстави для проведення його повторного огляду. Крім того, такий повторний огляд був проведений відповідачем без опитування хворого і об`єктивного обстеження і оцінку стану всіх систем його організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Ухвалою суду від 08.07.2025 року прийнято адміністративну справу до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі.
Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому, представником відповідача вказано на відсутність порушень приписів Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 за № 1317, та прийняття оскаржуваного рішення за результатами аналізу медичної справи позивача в межах кримінального провадження.
Представником позивача через канцелярію суду також було подано письмові пояснення, а представником відповідача заперечення на письмові пояснення із викладенням власних правових позицій кожної із сторін.
Також представником позивача до суду подано клопотання про неприйняття судом до розгляду та уваги при вирішенні справи №520/17108/25 по суті письмового доказу у вигляді копії наказу КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 17.12.2024 року №94 «Про створення та порядок роботи розширених медико-експертних комісій по кримінальним провадженням з 20.12.2024 року», як недопустимого, в обґрунтування якого із посиланням на положення ст.74 КАС України зазначено, що останній доданий відповідачем до заперечення на пояснення без зазначення будь-яких належних обґрунтувань неможливості його подання у встановлений судом та ч.1 ст. 261 КАС України строк з причин, шо не залежали від нього. Вказане, на думку позивача, свідчить про недопустимість такого доказу.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано заперечення проти клопотання про прийняття письмового доказу, долученого до заперечення на пояснення у справі №520/17108/25, в яких вказано, що відповідач перебуває у стані припинення та всі працівники, в тому числі і голова комісії з припинення, звільнені. Вказані обставини та значний обсяг роботи призвели до неумисного направлення помилкового наказу разом із відзивом.
Ухвалою суду від 24.04.2026 замінено сторону у справі у порядку процесуального правонаступництва шляхом заміни відповідача - Комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" (код ЄДРПОУ 03327753) на належного правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної Ради "Обласна клінічна лікарня" (код ЄДРПОУ 02003563, просп. Незалежності, буд. 13, м. Харків, 61058).
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримував пенсію по інвалідності ІІ групи з 03.05.2024 р., призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» на підставі заяви від 23.05.2024 p. за № 3798, доданих документів та виписки з акта огляду міжрайонною Слобідською МСЕК від 03.05.2024 р. до довідки серії 12ААГ № 322755.
Комунальним закладом охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» 31.12.2024 року було видано довідку про невизнання інвалідом за формою № 167/0, в якій зазначено про скасування рішення міжрайонної Слобідської МСЕК про встановлення інвалідності ОСОБА_1 з 03.05.2024 р.
У подальшому, 03.03.2025 року Комунальним закладом охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» довідку про невизнання інвалідом за формою № 167/0 було направлено до Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про що позивачу стало відомо лише в квітні 2025 року.
Позивачем у позовній заяві вказано, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області № 204950022304 від 11.03.2025 року припинена виплата пенсії та скасовано рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності ІІ групи з дати призначення такої пенсії, тобто з 03.05.2024 р.
Позивачем у позовній заяві вказано, що із зазначеним рішенням відповідача він не погоджується, оскільки відповідачем допущено зворотну дію у часі. Так, з аналізу норм діючого законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини вбачається, що чинним законодавством визначена процедура проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю. При цьому, пунктом 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності № 1317 встановлений вичерпний перелік випадків, за наявності яких проводиться повторний огляд осіб з інвалідністю. Повторний огляд позивача Комунальним закладом охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертиз» відбувся 31.12.2024 року, без наявності жодної із підстав передбачених пунктом 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності № 1317. Так, позивачем вказано, що він заяви про повторний огляд не подавав, відсутні заяви інших осіб в межах змін у стані здоров`я позивача та відсутнє рішення суду про проведення медико-соціальної експертизи, а отже не було підстав для проведення експертного дослідження згідно із Положенням № 1317. Крім того, позивачем вказано на відсутність направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, яке є обов`язковим згідно із вимогами пункту 3 Положення № 1317. Також позивачем вказано, що за змістом довідки Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертиз» № 120 від 31.12.2024 р. вбачається, що проведення заочної експертизи було здійснено із порушенням вимог пункту 1.10 Інструкції № 561 медико-соціальної експертизи, щодо позивача, тобто без опитування хворого, об`єктивного обстеження та оцінки стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії. Відтак, у відповідача були відсутні підстави для прийняття вказаного рішення.
Стосовно заявленого позивачем клопотання про неприйняття судом до розгляду та уваги при вирішенні справи №520/17108/25 по суті письмового доказу у вигляді копії наказу КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 17.12.2024 року №94 «Про створення та порядок роботи розширених медико-експертних комісій по кримінальним провадженням з 20.12.2024 року», як недопустимого, суд зазначає таке.
Приписами ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, положеннями ст. 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Приписами ст.74 КАС України визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Та положеннями ст.75 КАС України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відтак, зазначені норми стосуються саме доказів, яким суд за тих чи інших обставин під час розгляду справи надає оцінку.
При цьому, указаним положенням ст. 74 КАС України установлено пряму заборону при розгляді та вирішенні адміністративної справи для суду брати до уваги докази з порушенням законної процедури їх одержання (нелегітимні докази, включаючи сфальсифіковані) як під час розгляду клопотання про долучення доказу до справи, так і в межах судового розгляду.
Отже, оскільки позивач, обґрунтовуючи подане до суду клопотання із посиланням на положення вказаної норми послався саме на порушення відповідачем порядку подання доказів до суду, а не на існування обставин, визначених вказаною нормою, для визнання такого доказу недопустимим, то суд вважає таке клопотання позивача необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Отже, надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ).
Положеннями ч.1 ст.2 Закону № 875-ХІІ передбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону № 875-ХІІ інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
Згідно із ч.2 ст.6 Закону № 875-ХІІ особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.
Абзацом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06.10.2015 № 2961-IV (далі - Закон № 2961-IV) передбачено, що інвалідність - це міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно із положеннями абз.8 ч.1 ст.1 Закону № 2961-IV медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» затверджено Положення про медико-соціальну експертизу (далі - Положення № 1317) та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Згідно із п. 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Відповідно до п.4 Положення № 1317 медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Приписами пункту 10 Положення № 1317 передбачено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються комісії загального та спеціалізованого профілів. До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар - психолог або психолог.
Підпунктом 2 пункту 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», уведеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023, визначено Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк провести перевірку робочими групами обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року№ 64/2022«Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX (із змінами); у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду у встановленому порядку та інформування за наявності підстав відповідних правоохоронних органів.
Положеннями п. 12 Положення №1317, у редакції чинній на момент прийняття спірного у цій справі рішення, визначено, що Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх.
Відтак, з аналізу вказаної вище норми слід дійти висновку про те, що до повноважень Обласної медико-соціальної експертної комісії віднесено перевірку правомірності прийнятих рішень і в разі визнання їх безпідставними наділено правом змінити такі.
Відповідно до п.15 Положення № 1317 Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.
Згідно із приписами п.17 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Відповідно до п.19 Положення № 1317 Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Суд зазначає, що порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями визначає Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, у редакції чинній на момент прийняття спірного у цій справі рішення.
Так, згідно із приписами п.22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності повторний огляд осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров`я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки. Повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності або за рішенням суду. Особам, що звертаються для встановлення інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду у разі наявності вроджених вад розумового чи фізичного розвитку, анатомічних дефектів, стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливого прогнозу відновлення працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у місці проживання особи з інвалідністю, а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, приписами п.3 цього Положення визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
Згідно із п.4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров`я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.
Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням протягом п`яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.
Пунктом 7 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності визначено, що комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п`яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.
Згідно із п.20 Положення про медико-соціальну експертизу комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.
Пунктом 1.4 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 №561 (далі -Інструкція №561), яка була чинною станом на момент прийняття спірного у цій справі рішення, визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Пунктом 1.10 Інструкції №561 передбачено, що при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2012 №577, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 вересня 2012 р. за №1508/21816 «Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях» затверджені форми первинної облікової документації, що використовуються в медико-соціальних експертних комісіях: форму первинної облікової документації №157/о «Акт огляду медико-соціальною експертною комісією» та інструкцію щодо її заповнення; форму первинної облікової документації № 157-1/о «Виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією» та інструкцію щодо її заповнення; форму первинної облікової документації № 167/о «Довідка про невизнання інвалідом» та інструкцію щодо її заповнення. Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями визначає Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Під час розгляду справи зі змісту поданого до суду представником відповідача відзиву на позов судом встановлено, що у межах кримінального провадження за № 22023220000001560 від 30.11.2023 були вилучені медичні документи та медико-експертна справа ОСОБА_1 з подальшим їх арештом та під час слідчих дій виявлені документи з ознаками підроблення. Так, представником відповідача вказано, що в ході досудового розслідування встановлено, що міжрайонною Слобідською МСЕК в 2022-2024 рр. оглянуто та встановлено відповідні групи інвалідності громадянам за направленням (формою №088/0) лікарсько-консультативної комісії КП «Чугуївський міський центр первинно медико-санітарної допомоги» Чугуївської міської ради Харківської області. Встановлено в ході досудового розслідування що «Направлення на МСЕК» (форма №088/0), складені та видані не уповноваженими на складання та видачу даних документів особами. В зв`язку з викладеним встановлено, що в період з 2022-2024 pр. міжрайонною Слобідською МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» порушено порядок представлення хворих на МСЕК, безпідставно оглянуто хворих та в зв`язку з чим безпідставно встановлено групи інвалідності особам.
Також, представником відповідача повідомлено суду, що з метою перевірки обґрунтованості та законності встановлення міжрайонною Слобідською медико-соціальною експертною комісією Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» інвалідності ОСОБА_1 на підставі запиту Слідчого відділу управління Служби безпеки України в Харківській області від 17.12.2024 №70/6-13051, керуючись положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, а саме п. 12 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого цією постановою (яка діяла до 31.12.2024), у якому сказано, що обласні, центральні міські комісії здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно районних, міжрайонних, міських комісій перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх, була призначена медико-соціальна експертиза, проведений заочний розгляд справи за наданими на час проведення експертизи медичними документами ОСОБА_1 .
При цьому, представником відповідача вказано, що під час проведення слідчих дій було встановлено, що направлення на медико-соціальну експертну комісію (за формою № 088/0) ОСОБА_1 сформовано КП «Чугуївський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» особами, які не були працівниками КП «Чугуївський міський центр первинної медико-соціальної допомоги». Крім того, згідно наказу №16 від 04.01.2022 «Про організацію експертизи тимчасової непрацездатності в КП «Чугуївський міський ЦПМСД в 2022 році» у ЛКК КП «Чугуївський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» відсутні повноваженням щодо направлень хворих на МСЕК. Згідно із Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 р. № 1317, яке діяло на момент винесення рішення, медико-соціальні експертні комісії створювались і працювали за територіальним принципом, а проведення оглядів хворих та осіб з інвалідністю медико-соціальними експертними комісіями Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» здійснювались згідно наказів №61 від 18.12.2015 року «Про організацію проведення огляду хворих та інвалідів» та №49 від 07.06.2022 «Про огляди МСЕК осіб в умовах воєнного стану»
Представником відповідача наголошено на обставинах того, що ОСОБА_1 за фактичним місцем проживання ( АДРЕСА_1 ) і, згідно територіального розподілу, повинен був оглядатись міжрайонною Основ`янською медико-соціальною експертною комісією. Однак, не будучи мешканцем м. Чугуїв або Чугуївської територіальної громади направлявся на міжрайонну Слобідську медико-соціальну експертну комісію. У той же час, маючи направлення ЛКК КП «Чугуївський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_1 направлявся для огляду не на міжрайонну Чугуївську медико-соціальну експертну комісію, як того вимагали накази Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи», а на міжрайонну Слобідську медико-соціальну експертну комісію.
Для колегіального розгляду звернень правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань оцінки рішень про встановлення інвалідності за конкретними випадками, наказом по Комунальному заклад охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» №86 від 27.11.2024 у закладі була створена Розширена експертна комісія (РЕК), до якої залучались експерти-фахівці: лікар невропатолог, лікар-хірург, лікар-терапевт, лікар-кардіолог. В ході роботи РЕК проведений аналіз медико-експертної справи ОСОБА_1 та виявлені документи з ознаками фальсифікації, порушення процедури медико-соціальної експертизи, а зазначений діагноз не був підтверджений, що стало підставою до скасування інвалідності, у зв`язку з чим за результатами проведеної експертизи рішення міжрайонної Слобідської МСЕК від 03.05.2024 було визнано таким, що прийняте необґрунтовано і скасоване.
Надаючи оцінку вказаним доводам та обставинам справи, суд зазначає, що відповідачем було проведено заочний розгляд справи позивача, по наявним медичним документам, позивач не викликався на проходження повторного медичного огляду.
Водночас, пунктом 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності встановлений вичерпний перелік випадків, за наявності яких проводиться повторний огляд осіб з інвалідністю.
Під час розгляду справи встановлено, що заяву про проведення повторного огляду позивач не подавав, відсутні відомості стосовно суттєвих змін стану його здоров`я, відсутнє рішення суду, яким зобов`язано провести щодо нього медико - соціальну експертизу. Крім того, відсутні направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, згідно п. 3 Положення про медико-соціальну експертизу.
Водночас, проведення медико-соціальної експертизи у межах кримінального провадження №22023220000001560 не може вважатися судом підставою для ініціювання та проведення нового (повторного) експертного дослідження саме стану здоров`я особи.
В той же час, доказів того, що саме стосовно позивача є постанова слідчого щодо проведення повторної медико - соціальної експертизи стану здоров`я ОСОБА_1 на відповідність встановленої йому групи інвалідності згідно довідки серії 12ААГ №322755 від 03.05.2024 року або перевірки правомірності прийнятого відносно нього рішення про встановлення групи інвалідності, матеріали справи не містять та відповідачем таких доказів не надано.
Крім того, в порушення вимог п. 1.10 Інструкції №561 медико - соціальна експертиза відповідачем проведена без об`єктивного обстеження стану здоров`я позивача, оцінки стану систем організму, проведення необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження членами комісії, а також відповідного опитування.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано до суду доказів повідомлення позивача про необхідність прибуття до Комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертиз" або будь-якого іншого профільного закладу охорони здоров`я для повного медичного обстеження або проведення усіх необхідних досліджень в межах процедури медико - соціальної експертизи.
Водночас, суд зазначає, що 08.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» (далі - Постанова № 225).
Відповідно до п.п. 1 п. 1 Постанова № 225, у редакції чинній на момент винесення спірного у цій справі рішення, на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.
Таким чином, як приписами Положення № 1317, так і приписами Постанови № 225, в тому числі на період дії воєнного стану, встановлена особиста участь особи на огляд до медико-соціальної експертної комісії.
Суд зазначає, що у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.
Відтак, законодавством визначена можливість комісії приймати рішення про встановлення інвалідності заочно, лише у тому випадку, коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути.
Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів виклику/повідомлення позивача на/про засідання комісії, на якому прийняте рішення про невизнання його особою з інвалідністю, тобто ОСОБА_1 для проведення повторного огляду не викликався.
Також, у суду відсутні докази того, що позивач не виявляв бажання не прибувати на огляд та не вказував підстави для неможливості прибуття, що є умовою для прийняття заочного рішення про визначення групи інвалідності.
Водночас, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17 березня 2020 у справі №240/7133/19, від 25 вересня 2018 у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 у справі № 817/820/16, відповідно до яких суд не здійснює самостійно оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК з медичних критеріїв, адже суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері. Суд вправі перевірити законність висновків МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку/рішення на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Аналогічна правова позиція, висловлена у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025 по справі №520/2112/25.
Вказані обставини є свідченням того, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки обґрунтованості рішень та/або переогляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно позивача, а тому довідка №120 від 31.12.2024 року про невизнання інвалідом ОСОБА_1 . Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» є протиправною та підлягає скасуванню.
При ухваленні цього рішення суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з якою з огляду на усталену практику, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, судом були вивчені і інші аргументи, однак вони є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, адже вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із приписами ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної Ради "Обласна клінічна лікарня" (просп. Незалежності, буд. 13, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ 02003563) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи», викладене у формі довідки № 120 від 31.12.2024 p. за формою № 167/0 про невизнання інвалідом ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної Ради "Обласна клінічна лікарня" (просп. Незалежності, буд. 13, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ 02003563).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua