Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №520/14566/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 квітня 2026 року № 520/14566/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ ТРЕЙД Україна" до Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, картку відмови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ ТРЕЙД Україна" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 18.04.2025 року № UA403070/2025/000156/1 Тернопільської митниці Державної митної служби України;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.04.2025 року № UA403070/2025/000227 Тернопільської митниці Державної митної служби України.

В обґрунтування позову зазначено, що товариство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення, картку відмови та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Ухвалою суду від 12.06.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Від Тернопільської митниці Державної митної служби України, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував вказавши, що під час здійснення митного контролю митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено розбіжності поданих позивачем до митного контролю документів щодо підтвердження вартості експедиторських послуг.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив таке.

09 червня 2023 року між ТОВ «АВ ТРЕЙД УКРАЇНА», Україна, та VILACONIC, В`єтнам, було укладено Контракт № 1, за умовами якого VILACONIC продає, а ТОВ «АВ ТРЕЙД УКРАЇНА» купує товар. Товар відвантажується окремими партіями. Найменування, кількість, ціна, умови поставки партії товару зазначаються в специфікаціях та/або в проформах-інвойсах, узгоджених сторонами, які є невід`ємною частиною контракту (п. 1.2 Контракту). Виробником товару є VILACONIC. Країна походження товару – В`єтнам (п. 1.3 Контракту). Ціни є договірними і визначаються на кожну поставку окремо. Ціна визначаються стосовно до базисних умов поставки, які будуть відображені в специфікаціях та/або в проформах-інвойсах на кожну партію товару. Вартість упаковки та страхування включена в вартість товару (п. 2.2 Контракту). Ціни на товар, визначені сторонами в специфікаціях та/або в проформах-інвойсах, можуть бути змінені тільки за погодженням сторін, складеному в письмовій формі (п. 2.3 Контракту). Валютою розрахунку є долар США (п. 3.1 Контракту). Покупець здійснює Продавцю попередню оплату (передоплату) за товар в розмірі 100% від вартості партії товару (п. 3.2 Контракту). Оплата товару здійснюється Покупцем прямим банківським переводом на рахунок Продавця. Підставою для оплати є підписана Сторонами специфікація на поставку відповідної партії товару та/або в проформа-інвойс (п. 3.3 Контракту). Вантажовідправником по даному контракту є: VILACONIC (п. 4.1 Контракту). Вантажоотримувачем по даному контракту є: ТОВ «АВ ТРЕЙД УКРАЇНА» (п. 4.2 Контракту). Факсимільна копія (сканкопія), передана електронною поштою, даного підписаного Контракту та документи, що відносяться до нього, мають юридичну силу оригіналів. Сторони обмінюються поштою оригіналами документів (п.10.1 Контракту). Даний Контракт вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2028 року, а в частині виконання зобов`язань – до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по даному Контракту (п. 10.6 Контракту). На виконання даного Контракту VILACONIC виставлено ТОВ «АВ ТРЕЙД УКРАЇНА» прайс-лист від 02.01.2025 року, комерційну пропозицію від 02.01.2025 року, комерційний інвойс від 23.01.25 №17EX/2025 та заяву №11 від 13.01.25 щодо калькуляції та ціни товару.

ТОВ «АВ ТРЕЙД УКРАЇНА» на підставі договору від 01.12.2021 року №011221 з ТОВ «СИНЕРГО ШИППІНГ» (код ЄДРПОУ 42315114) було зроблено заявку про надання брокерських послуг для розмитнення товару. Так, згідно п. 3.2. даного договору передбачено, що згідно заявки замовника (ТОВ «АВ ТРЕЙД УКРАЇНА») експедитор (ТОВ «СИНЕРГО ШИППІНГ») надає додаткові послуги, в т.ч. сплата мита, зборів та витрат, покладених на замовника, виконання митних формальностей, одержання необхідних для експорту чи імпорту документів. Виконуючи дану заявку ТОВ «СИНЕРГО ШИППІНГ» (код ЄДРПОУ 42315114), на підставі раніше укладеного договору від 10.05.2023 року № 1005-2023-ЗКТ-СМ про надання брокерських послуг, залучено третю сторону - ТОВ «Західний Контейнерний Термінал» (код ЄДРПОУ 41396171), яке в свою чергу виступаючи декларантом/представником, від імені та в інтересах ТОВ «АВ ТРЕЙД УКРАЇНА» до Тернопільської митниці було подано електронну митну декларацію (далі за текстом – МД) за №25UA403070003378U1.

18 квітня 2025 року Тернопільською митницею Державної митної служби України було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000156/1 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2025/000227 щодо ТОВ «АВ ТРЕЙД УКРАЇНА».

Позивач не погоджуючись з рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, звернувся до суду з позовом.

Суд, розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, виходив з такого, Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі за текстом також - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012).

Положеннями статті 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення статті 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Із положень частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами частини другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За частиною п`ятою статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок № 631).

Відповідно до п.4.5 розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення виконуються, зокрема, такі митні формальності:

4.5.4. Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).

Вказаний перелік форм митного контролю формується в автоматичному режимі програмно-інформаційним комплексом ЄАІС та є обов`язковим для відпрацювання.

Спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного оформлення документи.

В даному контексті доречно зауважити, що згідно зі статтею 361 МК України управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Цілями застосування системи управління ризиками є:

запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи;

забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику);

забезпечення в межах повноважень митних органів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров`я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів;

прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За положеннями статей 57, 58 Митного кодексу України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини восьмої статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим у розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

За результатами аналізу зазначених положень Митного кодексу України вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Водночас митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд у висновках за аналогічними справами сформував усталену позицію, відповідно до якої митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, виключають можливість застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Зазначена вище позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/10733/15, від 09.04.2019 у справі № 825/1990/17, від 09.04.2019 у справі № 826/15850/15, від 07.05.2020 у справі № 400/2922/18.

За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. Разом з цим, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частини 1, 4 статті 337 Митного кодексу).

В свою чергу, згідно з частиною 1 статті 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що дані системи управління ризиками є підставою лише для обрання форм і методів митного контролю, однак самі по собі не є підставою для коригування митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись до відповідача з метою митного оформлення товарів, на підтвердження заявленої митної вартості разом з митною декларацією до Тернопільської митниці подав наступні документи згідно переліку, що зазначений у графі 44 МД №25UA403070003378U1:

- за кодом « 0003» - 17EX/COA-VILA/25 03.02.25 (сертифікат аналізу якості товару);

- за кодом « 0271» - 17EX/2025 від 23.01.25 (пакувальний лист);

- за кодом « 0325» - 1301/25/VIL-AV від 13.01.25 (рахунок-проформа/комерційний інвойс);

- за кодом « 0380» - 17EX/2025 від 23.01.25 (рахунок-фактура/інвойс);

- за кодом « 0705» - 249297621 від 07.02.25 (коносамент);

- за кодом « 0722» - 573691 від 04.04.25 (транспортна накладна залізницею УМВС);

- за кодом « 0861» - 2504000320 від 05.02.25 (сертифікат походження товару);

- за кодом « 3001» - 96 від 15.01.25 (банківська платіжна інструкція);

- за кодом « 3007» - 0204/25 від 15.04.25 (довідка про транспортні витрати);

- за кодом « 3014» - прайс-лист від 02.01.25;

- за кодом « 3530» - 0401-0881-020101-25-000029 від 04.02.25 (страховий поліс);

- за кодом « 4104» - 1 від 09.06.23 (контракт);

- за кодом « 4207» - 1005-2023 ЗКТ-СШ від 10.05.23 (договір з брокером – ТОВ «Західний Контейнерний Термінал»);

- за кодом « 4301» - 011221 від 01.12.21 (договір з ТОВ «СИНЕРГО ШИППІНГ»);

- за кодом « 4301» - 050923-ТЕО від 10.09.23 (договір з експедитором –ФОП ОСОБА_1 );

- за кодом « 5509» - 12752523;

- за кодом « 9000» - Комерційна пропозиція від 02.01.25;

- за кодом « 9000» - Заява №11 від 13.01.25 (заява про ціну);

- за кодом « 9000» - витяги з інтернет-ресурсів від 18.04.25;

- за кодом « 9000» - Повідомлення від 18.04.25;

- за кодом « 9610» - 307104144710 від 24.01.25 (митна декларація відправника на експорт). 18.04.2025 року Відділом митного оформлення №3 митного поста "Тернопіль" Тернопільської митниці було надано декларанту/брокеру ТОВ «Західний Контейнерни Термінал», що діє в інтересах ТОВ «АВ ТРЕЙД УКРАЇНА», електронне повідомлення, в якому зазначено, що згідно ст. 21 МК України розпочалася процедура консультації. Так, за результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: до митного оформлення надано договір про перевезення від 01.12.2021 №011221, де експедитором зазначено ТОВ «Синерго Шиппінг», а в накладній УМВС від 04.04.2025 №573691 - «PKP Cargo Connect Sp.Z.o.o.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP Cargo Connect Sp.Z.o.o.» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «PKP Cargo Connect Sp.Z.o.o.», та ТОВ «Синерго Шиппінг». Також до митного оформлення подано довідку про транспортні витрати від 15.04.2025 №0240/25 де експедитором зазначено ФОП ОСОБА_1 проте договір про надання транспортно-експедиторських послуг із ФОП ОСОБА_1 до митного оформлення не подано. Відповідно до п. 4.2. договору про перевезення від 01.12.2021 №01122, виплата винагороди експедиторові здійснюється протягом 3-х банківських днів з дня виставлення рахунку, однак до митного оформлення не надано рахунків та банківських платіжних документів щодо наданих послуг. Також відповідно до п. 4.3 договору про перевезення від 01.12.2021 №01122, виконанні послуги регламентуються актом виконаних робіть та рахунком Експедитора, які до митного оформлення не подано. Митний орган зазначив, що зазначене вище може свідчити про неповноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. У зв`язку з тим, що виявлені розбіжності, просив декларанта, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ, надати додаткові документи, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Декларантом/представником - ТОВ «Західний Контейнерний Термінал», що діє в інтересах ТОВ «АВ ТРЕЙД УКРАЇНА», на виконання електронного запиту митниці, та згідно п. 2 ст. 264 Митного кодексу України (далі за текстом – МК України, МКУ) було надано до Тернопільської митниці електронне повідомлення від 18.04.2025, яким зазначено, що усі документи, які підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості товару попередньо подані до митного оформлення.

За результатами подальшого розгляду поданих ТОВ «Західний Контейнерний Термінал», що діє в інтересах ТОВ «АВ ТРЕЙД УКРАЇНА», документів, Тернопільською митницею 18.04.2025 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000156/1 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2025/000227.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, підставами для коригування митної вартості товарів позивача стали наступні обставини.

Відповідачем, зокрема, зазначено, що до митного оформлення надано договір про перевезення від 10.09.2023 №050923-ТЕО, де експедитором зазначено ФОП ОСОБА_1 , а в накладній УМВС від 04.04.2025 №573691 - «PKP Cargo Connect Sp.Z.o.o.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP Cargo Connect Sp.Z.o.o.» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «PKP Cargo Connect Sp.Z.o.o.», та ФОП ОСОБА_1 . Відповідно до п. 4.2. договору про перевезення від 10.09.2023 №050923-ТЕО, виплата винагороди експедиторові здійснюється протягом 3-х банківських днів з дня виставлення рахунку, однак до митного оформлення не надано рахунків та банківських платіжних документів щодо наданих послуг. Також відповідно до п. 4.3. договору про перевезення від 10.09.2023 №050923-ТЕО, виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком експедитора, які до митного оформлення не подано. Митним органом зазначено, що зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. Митним брокером до митної декларації додатково надано: Прайс-лист від 02.01.2025 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах CIF GDANSK, що обмежує конкурентність. Комерційну пропозицію від 02.01.2025 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах CIF GDANSK, що обмежує конкурентність. Декларантом 18.04.2025 надіслано повідомлення та повідомлено митний орган по відсутність можливості надати додаткові документи. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару №1 за ЕМД від 17.04.2024 №24UA403070003578U4 на рівні 0,87 дол.США/кг (товар – Крохмаль маніоковий (тапіоковий) який витягують з кореня маніок-тапіока, немодифікований, не в первинній упаковці, без ГМО, вага нетто – 19000 кг, використовується в харчовій промисловості, дата виробництва січень2024. Торговельна марка – VILACONIC. Виробник – VILACONIC. Країна походження – В`єтнам (VN)., умови поставки CIF). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Щодо посилань митного органу на відсутність взаємозв`язку між експедиторами ФОП ОСОБА_1 та «PKP Cargo Connect Sp.Z.o.o.», суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АВ ТРЕЙД УКРАЇНА» та ТОВ «СИНЕРГО ШИППІНГ» уклали договір транспортного експедирування №011221 від 01.12.2021, згідно умов якого експедитор від свого імені укладає цивільно-правові договори та угоди на виконання умов заявки замовника. Загальна сума витрат включає фактичні витрати експедитора, включно щодо розрахунків з третіми особами, та його винагорода за надані послуги.

Окрім того, 10.09.2023 між ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та ТОВ «АВ ТРЕЙД УКРАЇНА» (замовник) укладено договір транспортного експедирування №050923-ТЕО.

Так, відповідно положень договору, експедитор мав право укладати додаткові угоди з перевізниками та представляти інтереси замовника у взаємовідносинах з перевізниками, експедиторами, портами, залізницями, митними органами та іншими підприємствами (п.3.3.1 Договору). Діяльність виконавця мала на меті організацію перевезення вантажу замовника відповідно до комерційної заявки.

Відповідно до положень розділу 4 Договору, сума розрахунків з експедитором включає його винагороду та компенсацію витрат пов`язаних із залученням третіх осіб. Плата експедитору вказується у додатках до договору.

Так, згідно з Актом надання послуг №012503-25 від 15.04.2025 та рахунком на оплату №012503-25 від 25.03.2025 вартість послуг ФОП ОСОБА_1 , за організацію ТЕО міжнародного перевезення за маршрутом Гданськ, Польща – Тернопіль, Україна без ПДВ склала 76102,50 грн. Відповідна сума була сплачена позивачем, що вбачається з платіжної інструкції №21377 від 26.03.2025.

ТОВ «СИНЕРГО ШИППІНГ» в особі директора ОСОБА_1 уклало договір з митним брокером – ТОВ «Західний Контейнерний Термінал» про надання брокерських послуг №1005-2023ЗКТ-СМ від 10.05.2023.

Суд наголошує, що експедитор згідно умов договору здійснює підбір перевізників та укладає від свого імені з цими перевізниками договори на перевезення вантажів згідно із заявкою замовника, що й було зроблено експедитором в рамках виконання умов вищевказаного договору.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про мультимодальні перевезення», за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк. За статтею 12 цього ж Закону, розрахунки за роботи та послуги, пов`язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.

Мультимодальне перевезення - перевезення вантажів двома або більше видами транспорту на підставі договору мультимодального перевезення, що здійснюється за документом мультимодального перевезення.

Фактичний перевізник - юридична або фізична особа, яка на договірних засадах узяла на себе зобов`язання і відповідальність за доставку до пункту призначення довіреного їй вантажу та видачу уповноваженій на одержання вантажу особі, зазначеній у документі мультимодального перевезення вантажів або договорі перевезення вантажу.

Отже, договірні відносини щодо перевезення (мультимодального перевезення) спірної товарної партії у позивача наявні виключно з експедитором ФОП ОСОБА_1 , яким товариству було виставлено єдиний рахунок на оплату усіх послуг, а безпосередніх договірних відносин у позивача з компанією «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.» не виникало, тому позивач не міг надати зазначені митницею документи. З третіми особами, які долучались основним перевізником до виконання послуг, розрахунок здійснює сам перевізник у межах договорів, укладених ним від свого імені з цими третіми особами.

З приводу залучення для виконання послуг з перевезення інших осіб Верховний суд в постанові від 13.08.2020 по справі №804/4963/16 висловив наступну правову позицію: «Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як - то товарно-транспортні накладні та коносаменти. Суд погоджується з висновком судів, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом N GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016 року, а саме «GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd», адже позивач не зобов`язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією-перевізником, адже всі обов`язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ Фосдайк Груп».

На підставі зазначеного можна дійти висновку, що для декларанта транспортні витрати утворюються виключно згідно взаємодії з основним перевізником. У свою чергу залучення основним перевізником будь-яких суб`єктів (на виконання обов`язку «організувати перевезення») характеризує лише обраний спосіб виконання наявних у нього зобов`язань, який не змінює розмір відповідної складової митної вартості для позивача, котрий розрахунки здійснював виключно з основним перевізником.

На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що посилання відповідача на відповідні обставини як підставу для коригування митної вартості є необґрунтованим.

Щодо посилань митного органу на ненадання позивачем відомостей, щодо цін на ідентичні чи подібні (аналогічні) товари, що продаються на території України, як підставу неможливості розрахунку митної вартості за другорядними методами, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за резервним методами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 р. у справі № 2040/6019/18, від 20.06.2023 р. у справі № 1.380.2019.006247, від 15.02.2024 р. у справі № 640/29559/20.

Саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Враховуючи, що до митної вартості товару підлягають включенню витрати, понесені декларантом, а не іншими суб`єктами господарювання, вимога митного органу про надання додаткових відомостей у даному випадку є безпідставною.

На підставі аналізу вказаних документів у сукупності з іншими документами, поданими позивачем під час митного оформлення оцінюваного товару, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для прийняття спірних рішень про відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, з огляду на наявність розбіжностей в документах.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч.2 ст.58 Митного кодексу України. Відповідно, митним органом не доведено і правомірність переходу до другорядних методів визначення митної вартості товарів, як то передбачено п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.

На думку суду, з наданих для митного оформлення документів чітко вбачається, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари.

Так, крім митної декларації, міжнародного контракту з додатками, що підтверджують вартість придбаного товару, підприємством до митного органу також були подані: інвойс, пакувальний лист, комерційна пропозиція, виписки із загальної калькуляції, накладні, сертифікат про походження товару, митну декларацію країни виробника, з яких митний орган мав можливість з`ясувати митну вартістю товарів, які ввозилися на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, тобто встановити реальну ціну, за наведені у декларації товари, які продані на експорт в Україну.

Отож, на думку суду, позивачем було надано відповідачу повний пакет документів для підтвердження митної вартості товарів.

Відтак, рішення про коригування митної вартості товарів від 18.04.2025 року № UA403070/2025/000156/1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, колегія суддів зазначає , що саме прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, тому визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування сформованої Тернопільською митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.04.2025 року № UA403070/2025/000227.

Тобто, об`єднання таких вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики (постанова Верховного Суду від 17.05.2022 року у справі № 809/506/17 ).

Також такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією викладеною у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 у справі № 520/28914/24.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З 01.11.2011 набрав чинності Закон України "Про судовий збір", частиною 1 статті 4 якого визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В свою чергу, відповідно до п. 35 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06.12.2016, з 01.01.2017 у Законі України "Про судовий збір" частину 1 статті 4 викладено в такій редакції: "Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі".

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 - 3028 гривень.

В свою чергу, в редакції Закону України "Про судовий збір" на час подання позову, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлено судовий збір 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскаржуваним судовим рішенням задоволено вимогу майнового характеру, а саме щодо скасування рішень про коригування митної вартості товарів, та похідні вимоги щодо скасування карток відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Віднесення спору про оскарження рішення про коригування митної вартості до майнового спору та необхідність обрахування судового збору із відповідної ціни позову підтверджується судовою практикою Верховного Суду (зокрема, у справах № 320/333/19, № 400/2933/18, № 1440/2007/18, № 0340/1657/18, № 804/3787/18, № 280/4414/18, № 520/2000/19).

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16 березня 2020 року у справі №1.380.2019.001962 (провадження №К/9901/30593/19) сформулювала правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

У зв`язку з наведеним, Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року (справа №810/3206/17), від 31 січня 2019 року (справа №814/1045/16), а саме, що розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися, виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.

Відступаючи у цій справі від висновків Верховного Суду, які викладено у вказаних постановах, колегія суддів судової палати зазначила, що відповідно до сформованої практики такий перелік судових рішень не є вичерпним.

Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду від 27.08.2024 у справі № 120/15468/23, в якому суд виснував, що розрахунок судового збору у випадку оскарження рішення про коригування митної вартості разом з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення має здійснюватися виходячи лише з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями. Суд не повинен додатково визначати судовий збір за оскарження картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення як немайнову вимогу.

Так, як вбачається з матеріалів справи, загальний розмір різниці митних платежів за митною вартістю, задекларованою платником та скоригованою митницею, становить 63413,49 грн.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожитковому мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.

Отже, враховуючи ціну позову: 63413,49 грн *1,5% = 951,20 грн, тобто сума судового збору, що підлягала сплаті за подання позовної заяви становить 3028 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі – застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Однак представником Позивача з незрозумілих підстав не було застосовано понижуючого коефіцієнту, хоча позовна заява подавалась через ЄСІТС.

Враховуючи викладене, ставка судового збору, що підлягала б сплаті при поданні позовної заяви становить 3028 грн * 0,8 = 2422,40 грн.

За наданими до суду квитанціями, позивач сплатив судовий збір у сумі 6056 грн.

Решта сплачених позивачем за подання позовної заяви грошових коштів у сумі 3633,60 грн є надміру сплаченим судовим збором, який може бути повернуто за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду першої інстанції у порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі №520/35802/24.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають стягненню на користь позивача судового збору у сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ ТРЕЙД Україна" (вул. Клочківська. буд. 192-А,м. Харків,61045, код ЄДРПОУ 38278014) до Тернопільської митниці Державної митної служби України (вул. Текстильна, буд. 38,м. Тернопіль, 46400, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 18.04.2025 року № UA403070/2025/000156/1 Тернопільської митниці Державної митної служби України.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.04.2025 року № UA403070/2025/000227 Тернопільської митниці Державної митної служби України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці Державної митної служби України (вул. Текстильна, буд. 38,м. Тернопіль,46400, код ЄДРПОУ 43985576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ ТРЕЙД Україна" (вул. Клочківська. буд. 192-А,м. Харків,61045, код ЄДРПОУ 38278014) сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.