Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №200/1690/26 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 року Справа№200/1690/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , оформлене протоколом № 47 від 25 листопада 2025 року щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що з 30 вересня 2025 року є студентом ліцензованого вищого навчального закладу Woolf, навчається за програмою магістра, що підтверджується довідкою закладу освіти, на денній формі (повний робочий день), що підтверджується довідкою навчального закладу. 19 листопада 2025 року позивач через ЦНАП звернувся до відповідача з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку”. Листом відповідача від 26 листопада 2025 року №1/8877/25 позивача повідомлено про те, що протоколом № 47 від 25 листопада 2025 року комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу, причина відмови — надати довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Позивач не може погодитись з вказаним рішенням через його протиправність, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 02 лютого 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду одноособово суддею в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, зазначив, що позивачем в наданому на розгляд Комісії пакеті документів були відсутня довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти - рішення Комісії з розгляду питань надання відстрочки військовозобов`язаним від призову на військову службу під час мобілізації щодо відмови позивачу у наданні відстрочки є законним та обґрунтованим. Також необхідно зазначити, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів міститься інформація про те, що 30.05.2025 року позивач припинив навчання на денній формі навчання. Наразі, ж позивач відповідно до наданого документу, вступив до іноземного вузу. Однак із наданого документу взагалі не зрозуміло який саме рівень навчання, що відповідно не надає можливості встановити послідовність навчання, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», а тому підстави для отримання відстрочки у позивача відсутні.

Також зазначає, що вимога позивача щодо зобов`язання прийняти рішення щодо надання відстрочки позивачу не може бути задоволена, оскільки жодний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не наділений повноваженнями щодо прийняття рішення про надання військовозобов`язаним відстрочки.

Представником Позивача було надано відповідь на відзив, в якій зокрема зазначено, що відповідач будь-яким чином не спростовує, що іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України, відповідно не можуть сформувати довідку про здобувача освіти в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560. Однак, наведене не може бути підставою для відмови у наданні відстрочки від проходження військової служби, оскільки пункт 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, на відміну від Порядку №560, не вимагає подання інших документів, крім тих, які підтверджують навчання. Отже, відповідачем усупереч вимогам абзацу першого пункту 60 Порядку №560 не було надано належної оцінки інформації, як і не було надано оцінки факту навчання позивача. Маючи сумніви, комісія ТЦК та СП не була позбавлена можливості самостійно перевірити законність підстав для надання відстрочки, зокрема, використати інформацію з публічних електронних реєстрів, направити необхідні запити. Відповідач належним чином не надав оцінку обставинам, викладеним у наданих позивачем документах до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, обмежився лише посиланням на відсутність довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, втім інші обставини, та вказані документи, котрі мають значення при прийнятті рішення залишив поза увагою. Наведене вказує про необґрунтованість та протиправність оскаржуваного рішення щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Щодо посилань відповідача, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не може бути відповідачем, а належним відповідачем є комісія при ІНФОРМАЦІЯ_4 , необхідно враховувати, що комісія створюється саме при вказаному ІНФОРМАЦІЯ_3 та не є окремою юридичною особою або відокремленим підрозділом юридичної особи.

Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_3 .

Згідно довідок від 14 жовтня 2025 року та від 16 лютого 2026 року виданих навчальним закладом / Валетта Мальта зазначено, що цей документ засвідчує наведену нижче інформацію про статус студента Woolf. Woolf є ліцензованим вищим начальним закладом у Європі з ліцензією 2019-015. Woolf пропонує ECTS ступені, включаючи бакалавра, магістра та доктора в межах Європейської Кваліфікаційної Системи. Woolf – це вищий навчальний заклад колегіального типу. Інформація про студента: Повне ім`я: ОСОБА_1 , серія та номер квитка: НОМЕР_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_6 . Інформація про навчальну програму: дата зарахування: 30 вересня 2025, очікувана дата завершення: 30 грудня 2027. Цей студент був зарахований на програму Master of Science in Computer Science у GoIT Neoversity за статусом Performance-Based Admission (PBA) – умовного зарахування на основі академічної успішності. Студенти зі статусом PBA є повноправно зарахованими до Woolf і відповідного коледжу; однак офіційна матрикуляція до програми є умовною і залежить від виконання наступних вимог: завершення щонайменше 250 годин навчання або 25% програми; Підтримання середнього балу (GPA) не нижче 90%. Після цих умов студента буде офіційно зараховано до програми. До того моменту студент має статус умовно зарахованого з повним доступом до курсів і переваг закладу.

Також наявний студентський квиток № S 380 002 983 917 R, відповідно до якого ANTON TSYMIDAN, ДАТА НАРОДЖЕННЯ 30/9/2000, навчається в Woolf.

19.11.2025 року Позивач звернувся через портал «ДІЯ» із заявою № 20251119-175244 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23, категорія відстрочки: студенти та докторанти, що здобувають вищий рівень освіти.

Відповідачем на адресу Позивача було направлено повідомлення від 26.11.2025 року № 1/8877/25, в якому зазначено, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 розглянуто Вашу заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за результатом розгляду якої, протоколом №47 від 25.11.2025 року комісія ухвалила рішення про відмову у наданні Вам відстрочки на військову службу під час мобілізації згідно пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на особливий період та повідомила, що Позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причина відмови – НАДАТИ: довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Згідно протоколу № 47 від 25.11.2025 року засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у ІНФОРМАЦІЯ_8 зокрема зазначено:

«… 32. СЛУХАЛИ:

ОСОБА_2 – про розгляд заяви від 19.11.25 р. про надання відстрочки військовозобов`язаного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 АДРЕСА_3 згідно пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

ВИРІШИЛИ:

- відмовити ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів – надати довідку про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Голосували: «за» 3 , «проти» 0 , «утримались» 0.

Рішення прийнято. …»

В наданій Відповідачем довідці з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів сформованій 18.03.2026 о 12:25, міститься наступна інформація: Інформація про поточну освіту, яку здобуває особа (заповнюється автоматично системою на основі даних отриманих з ЄДЕБО) Активна освіта. Тип: Вища. Статус: Особа, яка припинила навчання на денній формі навчання. Дата припинення навчання: 30.05.2025. Останнє оновлення: 18.03.2026. Історія отриманої освіти. Шкільна: дата закінчення: 08.06.2016. Найменування навчального закладу: ТОВ «Приватна загальноосвітня школа І-ІІ ступенів для хлопчиків «Кадетство». Рівень: Базова загальна середня освіта. Серія, номер дата видачі диплому: НОМЕР_5 від 08.06.2016.

Найменування навчального закладу: ТОВ «Приватний загальноосвітній навчальний заклад ІІІ ступеня «Ліцей «Міжнародний вимір». Рівень: Повна загальна середня освіта. Серія, номер дата видачі диплому: НОМЕР_6 від 25.06.2018.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує такі норми права.

Частиною другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 17 та 65 Конституції України установлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Цей конституційний обов`язок реалізується через проходження громадянами України військової служби відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"(затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб.

На даний час строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Одночасно із введенням воєнного стану, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію"(далі - Указ № 65/2022), затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (строк проведення загальної мобілізації продовжено з 25 травня 2022 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 342/2022 від 17 травня 2022 року, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2264-IX, а надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 № 3543-XII (тут і далі, в редакції, чинні на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №3543-XII визначені категорії військовозобов`язаних які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Зокрема, згідно пункту 1 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (частина 7 статті 23 Закону №3543-XII).

Процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 (далі - Порядок №560).

За змістом пунктів 56-58 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2978), або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів).

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти.

Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України (крім випадків, передбачених цим Порядком). У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Пунктом 62 Порядку №560 передбачено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.

Особи, зараховані на навчання до інтернатури, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи (копії документів, засвідчених в установленому законодавством порядку), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.

Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС, Мін`юсту, Національної поліції, ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою згідно з додатком 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.

Додатком 5 до Порядку №560 передбачено Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, документами, що підтверджують право на відстрочку, згідно Переліку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури, довідка закладу охорони здоров`я про прийняття на посаду лікаря (фармацевта/провізора)-інтерна певної спеціальності або довідка закладу охорони здоров`я про проходження практичної частини підготовки в інтернатурі як лікар (фармацевт/провізор)-інтерн за кошти фізичних (юридичних) осіб.

Отже, наведеними вище положеннями для військовозобов`язаних, які претендують на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, передбачено обов`язок подання до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.

Закон №3543-XII не обумовлює обставину для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, для отримання права на відстрочку, із здобуттям освіти саме за Законом України "Про освіту" (в національному закладі освіти), а лише те, що особа повинна здобувати рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про освіту" рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

До компетенції Уряду належить лише визначення порядку надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, оформлення надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. При цьому право на відстрочку передбачено статтею 23 Закону №3543-XII.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19). Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.

Закон №3543-XII не містить жодних застережень як щодо неможливості надання відстрочки особам, які здобувають вищу освіту на території інших держав, так і щодо наявності довідки з ЄДЕБО, як обов`язкової умови для надання відповідної відстрочки.

Згідно з частинами 1, 2 статті 74 Закону України "Про освіту" у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Електронна база містить такі складові: Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).

Відповідно до частини 5 статі 74 Закону України "Про освіту" держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Частиною 6 статті 74 Закону України "Про освіту" передбачено, що суб`єктами ведення Електронної бази є: держатель та адміністратор Електронної бази; органи управління у сфері освіти; суб`єкти освітньої діяльності; підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління держателя Електронної бази.

Як зазначено у пункті 1, 4 розділу Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого 08 червня 2018 року Наказом Міністерства освіти і науки України №620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2018 року за №1132/32584 (далі - Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти) це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України "Про освіту" з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

В ЄДЕБО містяться Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників, єдина електронна система моніторингу працевлаштування випускників закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, інші складові, визначені відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 1 розділу II Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти головним призначенням ЄДЕБО є забезпечення фізичних та юридичних осіб інформацією в галузі освіти.

Відповідно до пункту 12 розділу III Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти уповноважений суб`єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

Отже, іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України, відповідно, не можуть сформувати довідку про здобувача освіти з Єдиної державної електронної бази з питань освіти України за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560, що своєю чергою, не може позбавляти позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Встановлено, що відповідач як на підставу позивачеві у наданні відстрочки вказує лише на відсутність довідки ЄДЕБПО.

На переконання суду, визначальне значення має встановлення обставини навчання за денною або дуальною формою здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, при цьому такий рівень освіти є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Водночас, суд зазначає, що жодною нормою чинного законодавства не встановлено, що перелік документів, визначених у додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України №560 є вичерпним, а факт здобуття вищої освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти не може підтверджуватись іншими доказами, якщо вони є належними та допустимими.

В наданій Відповідачем довідці з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів сформованій 18.03.2026 о 12:25, міститься наступна інформація:

Інформація про поточну освіту, яку здобуває особа (заповнюється автоматично системою на основі даних отриманих з ЄДЕБО) Активна освіта. Тип: Вища. Статус: Особа, яка припинила навчання на денній формі навчання. Дата припинення навчання: 30.05.2025. Останнє оновлення: 18.03.2026.

Історія отриманої освіти.

Шкільна: дата закінчення: 08.06.2016. Найменування навчального закладу: ТОВ «Приватна загальноосвітня школа І-ІІ ступенів для хлопчиків «Кадетство». Рівень: Базова загальна середня освіта. Серія, номер дата видачі диплому: НОМЕР_5 від 08.06.2016.

Шкільна: дата закінчення: 25.06.2018. Найменування навчального закладу: ТОВ «Приватний загальноосвітній навчальний заклад ІІІ ступеня «Ліцей «Міжнародний вимір». Рівень: Повна загальна середня освіта. Серія, номер дата видачі диплому: НОМЕР_6 від 25.06.2018.

Відтак з наданої Відповідачем інформації вбачається, що Позивач отримує вищу освіту, статус: Активна освіта. Проте з наданої довідки не можливо встановити в якому навчальному закладі та за якою формою (денною або дуальною формою здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти) навчається Позивач та який рівень освіти здобуває у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Відповідно до пакету документів наданих Позивачем до Відповідача, наявна довідка від 14 жовтня 2025 року видана навчальним закладом / Валетта Мальта зазначено, що цей документ засвідчує наведену нижче інформацію про статус студента Woolf. Woolf є ліцензованим вищим начальним закладом у Європі з ліцензією 2019-015. Woolf пропонує ECTS ступені, включаючи бакалавра, магістра та доктора в межах Європейської Кваліфікаційної Системи. Woolf – це вищий навчальний заклад колегіального типу. Інформація про студента: Повне ім`я: ОСОБА_1 , серія та номер квитка: НОМЕР_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_6 . Інформація про навчальну програму: дата зарахування: 30 вересня 2025, очікувана дата завершення: 30 грудня 2027. Цей студент був зарахований на програму Master of Science in Computer Science у GoIT Neoversity за статусом Performance-Based Admission (PBA) – умовного зарахування на основі академічної успішності. Студенти зі статусом PBA є повноправно зарахованими до Woolf і відповідного коледжу; однак офіційна матрикуляція до програми є умовною і залежить від виконання наступних вимог: завершення щонайменше 250 годин навчання або 25% програми; Підтримання середнього балу (GPA) не нижче 90%. Після цих умов студента буде офіційно зараховано до програми. До того моменту студент має статус умовно зарахованого з повним доступом до курсів і переваг закладу.

Також наявний студентський квиток № S 380 002 983 917 R, відповідно до якого ANTON TSYMIDAN, ДАТА НАРОДЖЕННЯ 30/9/2000, навчається в Woolf.

Із наданої довідки можливо встановити, що позивач є здобувачем освіти згідно Переліку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, проте неможливо встановити саме за якою формою навчається Позивач (денною або дуальною формою здобуття освіти) і який рівень освіти здобуває (бакалавр, магістр чи доктор) та чи є він вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Слід вказати, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, щодо порушення послідовності, яка передбачене частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».

Відповідач таких доказів про порушення вказаної послідовності здобуття вищої освіти суду не надає.

Відмова відповідача ґрунтується на ненаданні позивачем довідки про здобувача освіти, сформованої у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9 Порядку №560.

Натомість відповідачем не підтверджено належної перевірки поданих позивачем документів у порядку абзацу 1 пункту 60 Порядку № 560, як і подання відповідних запитів до органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку/використання інформації з публічних електронних реєстрів з метою перевірки інформації, наявної в поданих документах для отримання відстрочки.

Відповідач не здійснив оцінку поданих позивачем документів про навчання в іноземному навчальному закладі, що свідчить про поверхневий підхід до розгляду заяви Позивача про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Водночас суд враховує, що відповідно до пунктів 1, 2, 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, в редакції станом на час спірних правовідносин, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_9 є структурним підрозділом та перебуває у підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Пунктом 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки визначено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, крім іншого: беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) комісій з питань направлення для проходження базової військової служби, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань направлення громадян України для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від направлення для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а у силу частини другої статті 77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

Тому відповідність закону рішення чи діяння (управлінського волевиявлення) суб`єкта владних повноважень, зокрема, за критеріями дотримання компетенції, меж повноважень, способу дій, підстави реалізації владної функції, обґрунтованості, безсторонності (неупередженості), добросовісності, розсудливості, рівності перед законом, унеможливлення дискримінації, пропорційності, своєчасності, права особи на участь у процесі прийняття рішення, - має доводитись, насамперед, відповідачем - суб`єктом владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07 листопада 2019 року у справі № 826/1647/16, де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав (інтересів) та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, що вимагає наведення органом військового управління конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відповідно до викладеного, на переконання суду, виникають обґрунтовані сумніви у вивченні Комісією отриманої заяви позивача та підтвердних документів, як і оцінка законності підстав для надання відстрочки, у тому числі поданням відповідних запитів, що дає підстави для висновку про порушення тим самим встановленої процедури розгляду згідно з пунктом 60 Порядку № 560. З цих підстав оскаржуване рішення оформлене протоколом № 47 від 25 листопада 2025 року не відповідає критеріям добросовісності та розсудливості згідно з частиною другою статті 2 КАС України, а тому визнається судом протиправним та, відповідно, підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", № 40450/04, пункт 64).

Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), № 21987/93, пункт 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі "Джорджевич проти Хорватії" (Djordjevic v Croatia), № 41526/10, пункт 101; рішення у справі "Ван Остервійк проти Бельгії" (Van Oosterwijck v Belgium), № 7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Позиція Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 245 КАС України, а саме, щодо можливості зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, висловлена у постановах від 04.09.2021 у справі № 320/5007/20, від 14.09.2021 у справі № 320/5007/20, від 23.12.2021 у справі № 480/4737/19 та від 13.10.2022 у справі № 380/13558/21.

Також суд враховує правову позицію, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 806/965/17 та від 27.09.2021 у справі №380/8727/20, відповідно до якої у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Суд наголошує, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Оскільки у цій справі відповідачем належним чином не вжито усіх заходів задля перевірки права позивача на відстрочку, а вирішення питання відстрочки із вказаних позивачем підстав потребує перевірки та оцінки з боку відповідача питання послідовності здобуття освіти, не втручаючись у компетенцію суб`єкта владних повноважень та не перебираючи на себе його функції, суд доходить висновку, що належним та відповідним порушеному праву способом захисту, що забезпечить ефективний захист порушеного права позивача та належне вирішення спору, буде:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 , яке оформлене протоколом № 47 від 25.11.2025 року в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.11.2025 року із доданими до неї матеріалами щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та ухвалити рішення з урахуванням правової оцінки наданої судом.

Положення п. 1 ч. 3 ст. 23 Закон України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" (як в редакції Закону на час виникнення спірних правовідносин так і на даний час) не пов`язують виникнення права на відстрочку, у зв`язку з навчанням з умовою навчання саме в вітчизняному навчальному закладі, а також конкретного документу, який підтверджує такий факт.

Встановлення підзаконними нормативно-правовими актами відповідних процедур, виконання яких з об`єктивних підстав не може бути забезпечено військовозобов`язаним не може позбавити його права на відстрочку, у зв`язку з навчанням гарантовану Законом.

Обраний судом спосіб захисту, на переконання суду, повною мірою відповідає порушеному праву, забезпечить ефективне поновлення права позивача на відстрочку та вичерпне вирішення спору.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень частини третьої статті 139 КАС України та оскільки позов містить одну вимогу немайнового характеру, яка хоча і частково, але підлягає задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених / незадоволених позовних вимог.

Такий підхід викладено Верховним Судом у рішенні від 16 червня 2020 року у справі № 620/1116/20 та який є застосовним при вирішенні розподілу судових витрат зі сплати судового збору у цій справі.

Згідно квитанції № 3913-5158-1056-3713 від 07.03.2026 року Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Тож сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним немайновим вимогам у сумі 800,00 грн.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 , яке оформлене протоколом № 47 від 25.11.2025 року в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 19.11.2025 року із доданими до неї матеріалами щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та ухвалити рішення з урахуванням правової оцінки наданої судом.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 800 (вісімсот) грн. 00 коп.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 24 квітня 2026 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров