Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №709/282/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/282/26

3/709/310/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 року с-ще Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Чубай В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою:

АДРЕСА_1 , громадянки України, непрацюючої, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1

ст. 184 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10 лютого

2026 року серії ВАД № 473073 ОСОБА_1 10 лютого 2026 року близько 16:00 ухилялася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання та догляду свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого малолітній ОСОБА_2 , перебуваючи на подвір`ї по

АДРЕСА_1 , погрожував фізичною розправою та виражався нецензурною лексикою в адресу свого дядька - ОСОБА_3 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1

ст. 184 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася шляхом надсилання повістки про виклик SMS-повідомленням на особистий номер мобільного телефону, про що свідчить відповідна довідка.

Від потерпілого ОСОБА_3 надійшла заява, в якій останній зазначаив, що претензій не має та просив закрити провадження у справі.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Смірнов проти України" від 8 листопада 2005 року в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 відомо про складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно неї, що підлягає розгляду судом, сама до суду не прибула, суд дійшов висновку про зловживання нею правами з метою затягування строків розгляду справи.

Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 вважається такою, що сповіщена належним чином про судове засідання, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без її участі.

Розглянувши адміністративні матеріали, переглянувши відеозаписи, суд встановив таке.

Згідно з ч. 1 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні за наведених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 10 лютого 2026 року серії ВАД № 473073, де викладено обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 1);

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 10 лютого 2026 року, згідно з яким ОСОБА_3 заявив про те, що

10 лютого 2026 року близько 16:00 його племінник ОСОБА_2 , знаходячись на території його домоволодіння, погрожував фізичною розправою та виражався в його адресу нецензурною лайкою. Тілесні ушкодження нікому не заподіяні (а.с. 3);

- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_3 від 10 лютого 2026 року про те, що 10 лютого 2026 року близько 16:00 його племінник ОСОБА_2 прийшов до його домоволодіння та виражався в його бік нецензурною лайкою, кидав у нього каміння і різні інші предмети, на зауваження не реагував. Тілесних ушкоджень нікому не завдано (а.с. 4);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10 лютого 2026 року про те, що коли її син ОСОБА_4 вийшов з будинку на вулицю, то вона почула крики і також вийшла. Її син повідомив, що в нього із дядьком ОСОБА_5 виник конфлікт (а.с. 5);

- відеозаписами з бодікамер поліцейських, на яких зафіксовано спілкування поліцейських з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а також процес оформлення адміністративних матеріалів.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги це рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від

14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Перераховані вище докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

На переконання суду, наявні в адміністративних матеріалах докази є достатніми, належними і допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та «поза розумним сумнівом» доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.

Таким чином суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання малолітньої дитини.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, згідно зі

ст.ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено.

Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, виноситься постанова про закриття провадження у справі.

Враховуючи фактичні обставини цієї справи, зокрема те, що адміністративне правопорушення вчинене вперше та не являє собою великої суспільної небезпеки, оскільки не заподіяло значної шкоди потерпілому ОСОБА_3 , а також відсутність у останнього будь-яких претензій, беручи до уваги особу ОСОБА_6 , суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Керуючись ст.ст. 22, 33-35, 184, 280, 283-285 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати винною ОСОБА_1 вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності

за ч. 1 ст. 184 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.В. Чубай