Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №712/3025/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/3025/26

Провадження № 2-а/712/55/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі – ШЕВЧЕНКО О.П.

з участю адвоката – НАКОП`ЮК Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що у лютому 2026 року ним було виявлено, що у застосунку «Резерв+» відображаються відомості про наявність порушень правил військового обліку, зокрема: «Не пройшли (відмовилися від проходження) ВЛК», у зв`язку з чим 18.02.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено звернення до правоохоронних органів для примусового затримання та доставлення до органів ТЦК та СП для оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, що підтверджується витягом від 25.02.2026 – електронним військово-обліковим документом (ВОД) № 130720211388097000005.

З огляду на це, 26.02.2026 ним згідно зі ст. 279-9 КУпАП через застосунок «Резерв+» (електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста) відправлено запропоновану сервісом заяву щодо неоспорення порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Так, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову від 27.02.2026 № R383117 про накладення на Позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якої вбачається, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_2 , який 11.06.2021 року ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 був визнаний "непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час", має вік понад 25 років, не має групи інвалідності та не пройшов військово-лікарську комісію (ВЛК) відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” №3621-ІХ (в редакції закону № 4235-ІХ), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема абзацу 4 частини 1 статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

При цьому, вказує, що 28 серпня 2025 року він отримав направлення ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) № 4720794 для визначення придатності до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення на ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 , яке функціонує на базі закладу охорони здоров`я КНП «П`ЯТИЙ ЧЕРКАСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ», але ВЛК не пройшов.

ІНФОРМАЦІЯ_5 шляхом електронної взаємодії, 18.02.2026 року було подане електронне звернення Е4796553 до Черкаського районного управління поліції щодо доставлення громадянина до ТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення, у порядку статті 259 КУпАП. Тому саме 18.02.2026 року слід вважати днем виявлення правопорушення, коли ІНФОРМАЦІЯ_6 отримав відомості про вчинення адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та вжив заходів з метою його притягнення до адміністративної відповідальності.

Отже, станом на дату розгляду справи про адміністративне правопорушення визначений частиною 9 статті 38 КУпАП тримісячний строк з дня виявлення правопорушення та (або) річний строк з дня його вчинення не спливли.

При цьому, станом на 06.06.2025 уповноваженим особам ТЦК та СП достовірно було відомо, що Позивач не пройшов повторний медичний огляд до 05.06.2025, а 12.09.2025 (28.08.2025 + 14 днів) – огляд згідно направлення. Саме тому 07.09.2025 та 13.12.2025 сплинули строки накладення адміністративних стягнень. Таким чином вважає, що у порушення ч. 2 ст. 279-9 КУпАП постанова від 27.02.2026 № R383117 винесена без дотримання вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а провадження відносно Позивача – закриттю .

Ухвалою від 10 березня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

13 березня 2026 року позивачем подано додаткові пояснення у справі.

16 березня 2026 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов.

31 березня 2026 року представником позивача подано відповідь на відзив на адміністративний позов.

Адвокат позивача Накоп`юк Я.В. в судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини не явки суду не повідомив, проте у поданому до суду відзиві на позовну просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши думку адвоката, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 27.02.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 було винесено постанову №R383117 відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч.3 ст. 2101 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Згідно з даною постановою, за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_2 , який 11.06.2021 року ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 був визнаний "непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час", має вік понад 25 років, не має групи інвалідності та не пройшов військово-лікарську комісію (ВЛК) відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” №3621-ІХ (в редакції закону № 4235-ІХ), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема абзацу 4 частини 1 статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 2101 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Частиною 1 статті 2101 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Позивач, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом вказав, що у лютому 2026 року ним було виявлено, що у застосунку «Резерв+» відображаються відомості про наявність порушень правил військового обліку, зокрема: «Не пройшли (відмовилися від проходження) ВЛК», у зв`язку з чим 18.02.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено звернення до правоохоронних органів для примусового затримання та доставлення до органів ТЦК та СП для оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, що підтверджується витягом від 25.02.2026 – електронним військово-обліковим документом (ВОД) № 130720211388097000005.

З огляду на це, 26.02.2026 позивачем згідно зі ст. 279-9 КУпАП через застосунок «Резерв+» (електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста) відправлено запропоновану сервісом заяву щодо неоспорення порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Так, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову від 27.02.2026 № R383117 про накладення на Позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

При цьому, позивач також вказує, що 28 серпня 2025 року він отримав направлення ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) № 4720794 для визначення придатності до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення на ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 , яке функціонує на базі закладу охорони здоров`я КНП «П`ЯТИЙ ЧЕРКАСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ», але ВЛК не пройшов.

При цьому, станом на 06.06.2025 уповноваженим особам ТЦК та СП достовірно було відомо, що Позивач не пройшов повторний медичний огляд до 05.06.2025, а 12.09.2025 (28.08.2025 + 14 днів) – огляд згідно направлення. Саме тому 07.09.2025 та 13.12.2025 сплинули строки накладення адміністративних стягнень.

Таким чином, у порушення ч. 2 ст. 2799 КУпАП постанова від 27.02.2026 № R383117 винесена без дотримання вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а тому позивач вважає, що вона підлягає скасуванню, а провадження – закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 2799 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 2101 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через військовозобов`язаного, резервіста.

Водночас у силу приписів ч. 2 ст. 2799 КУпАП керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язаний перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі , у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, винесення постанови у порядку ст. 2799 КУпАП має відбуватися із імперативним дотриманням вимог статей 247, 280, 283 КУпАП. Порядок розгляду, передбачений ст. 2799 КУпАП, є спрощеним за формою, однак не скасовує імперативної вимоги законності притягнення до відповідальності та необхідності встановлення складу правопорушення. Притягнення до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності передбачених законом підстав, а не виключно з огляду на волевиявлення особи (ст. 7 КУпАП).

Таким чином, подання Позивачем заяви у порядку ст. 2799 КУпАП щодо неоспорення порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності не звільняє керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки від виконання вимог статей 247, 280, 283 КУпАП, а у разі недотримання останніх – не перешкоджає судовому оскарженню винесеної постанови.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП .

Разом з цим, ч. 9 ст. 38 КУпАП (спеціальна норма) встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 2101 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

В контексті наведеного суд зазначає, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто, з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Так, відповідно до пп. 7 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та Пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» визначено, мовою тексту: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.»

Також відповідно до абз. 2 п. 2.8.6 глави 2 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, строк проходження медичного огляду не може перевищувати 14 днів.

При цьому КУпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення – це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 2101 КУпАП, тобто порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу, зокрема, неприбуття в семиденний строк до відповідного ТЦК та СП для взяття на військовий облік, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом невчинення дій до визначеної дати та часу.

Вказана правова позиція наведена у справах щодо визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративних стягнень за ст. 2101 КУпАП у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, що висвітлено у постановах, зокрема: П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі № 523/23695/25; Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі № 204/8924/25; Першого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2024 у справі № 933/781/24; Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024 у справі № 439/1753/24; Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі № 712/6702/24.

Отже, суд погоджується з позицією позивача, що станом на 06.06.2025 уповноваженим особам ТЦК та СП достовірно було відомо, що Позивач не пройшов повторний медичний огляд до 05.06.2025, а 12.09.2025 (28.08.2025 + 14 днів) – огляд згідно направлення, а тому 07.09.2025 та 13.12.2025 сплинув строк накладення адміністративного стягнення. А оскаржувана постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн винесена 27.02.2026, тобто після закінчення визначеного ст.38КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

У поданому до суду відзиві адміністративний позов представником відповідача, не надано доказів та не зазначено обставин, які безсумнівно підтверджують та спростовують пояснення позивача, викладені в адміністративному позові.

Частина 1 статті 247 КУпАП зазначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за: відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

Частиною 3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № R383117 від 27.02.2026 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.2101 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн, а справу про адміністративне правопорушення слід закрити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Оскільки, за результатом судового розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позову, сплачений позивачем за подання адміністративного позову судовий збір у сумі 532,48 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-74, 122, 241-246, 250-251, 262, 286 КАС України, ст.ст. 210-1, 245, 251, 268, 283 КпАП України, суд –

В И Р І Ш И В:

Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № R383117 від 27 лютого 2026 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 2101 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_4 у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. – скасувати, а справу про адміністративне правопорушення – закрити на підставі ст. 38 КУпАП.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом безспірного списання коштів з ІНФОРМАЦІЯ_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532 грн. 48 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його проголошення в порядку визначеному ч. 4 ст. 286 та ст. 297 КАС України.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повний текст судового рішення складено 24 квітня 2026 року.