Вирок від 19 квітня 2026 р. у справі №712/8470/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Колабораційна діяльність

Дата: 19 квітня 2026 р.

Справа: №712/8470/25

Суддя: Рябуха Ю. В.

Вирок

Іменем України

Справа №712/8470/25

Провадження № 1-КП/712/400/26

20 квітня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

з участю:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 22024250000000018 від 22.01.2024 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Донецьк Донецької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої на території Донецької області, громадянки України, -

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Громадянка України ОСОБА_5 , розуміючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, а Україна є унітарною державою, територія якої в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, підтримуючи окупацію території України та ідею приєднання України до складу російської федерації, керуючись ідеологічними та корисливими мотивами, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 15 березня 2022 року, зайняла посаду «першого проректора Донецкого государственного университета».

Користуючись повноваженнями та правами проректора закладу освіти, з метою підтримки та утвердження окупаційної влади російської федерації та застосування російського законодавства у освітньому закладі, впроваджує критерії та стандарти освітнього процесу, регламентовані нормами та вимогами федерального законодавства рф у сфері вищої освіти, в освітній процес підпорядкованого їй закладу освіти – Донецького національного університету, на базі якого представниками держави-агресора створено заклад вищої освіти - «Донецкий государственный университет».

До посадових та функціональних обов`язків «проректора» вказаного навчального закладу віднесено :

- здійснювати безпосереднє управління окремою ланкою діяльності вищого навчального закладу (навчальною та навчально-методичною роботою, науковою діяльністю, виховною роботою, міжнародною співпрацею, фінансово-господарською діяльністю тощо) відповідно до розмежування функцій, прав та повноважень, визначених Статутом Університету;

- виконувати частину повноважень ректора Університету, делегованих йому відповідно до Статуту;

- здійснювати керівництво окремими дільницями діяльності Університету;

- вносити пропозиції до структури та штатного розкладу;

- вносити проекти наказів та розпоряджень з питань, що належать до його компетенції;

- представляти Університет у державних та інших органах управління;

- відповідати перед ректором за результати діяльності підпорядкованих йому структурних підрозділів;

- вносити пропозиції щодо прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників підпорядкованих йому структурних підрозділів;

- контролювати виконання працівниками підпорядкованих йому підрозділів їх посадових обов`язків, виконання завдань, планів та програм у відповідних ланках діяльності;

- здійснювати контроль за якістю роботи співробітників підпорядкованих йому підрозділів Університету;

- брати участь у підготовці звітів про результати діяльності підлеглих підрозділів.

Виконуючи свої обов`язки на посаді «першого проректора Донецкого государственного университета» ОСОБА_5 , у період з не пізніше 15 березня 2022 року по 31 січня 2025 року (більш точний час у ході слідства не встнаовлено), перебуваючи за адресою: м. Донецьк, вул. Університетська, 24, впроваджувала стандарти освіти держави-агресора, а саме:

- підписувала та видавала дипломи «Донецкого государственного университета» про отримання студентами кваліфікації магістра;

- викладає дисципліни «концепция современного естествознания», «информационная деятельность в государственных органах и учреждениях», «аналитическая химия», відповідно до вимог законодавства про освіту рф;

- 22.12.2023 затвердила порядок перескладання іспитів для отримання дипломів з відзнакою;

- 28.02.2024 затвердила положення «о стипендиальнои обеспечении и других формах материальной поддержки студентов и аспирантов федерального государственного бюджетного образовательного учреждения высшего образования «Донецкий государственный университет»;

- затвердила розклад навчання та сесії в університеті;

- наказом №81/05 від 15.04.2024 затвердила наказ про проведення олімпіади з 18.05.2024 по 24.05.2024 в «Донецькому державному університеті»;

- наказом №16/05 від 23.01.2025 затвердила положення про проходження практики в університеті;

- забезпечувала дотримання та виконання «правил приема в федеральное бюджетное учреждение высшего образования «донецкий государственный университет» на обучение по образовательным программам высшего образования – программам бакалавриата, программам специалитета, программам магистратуры на 2025/2026 учебный год»;

- здійснювала контроль з організації та проведення атестації студентів.

Здійснюючи свої повноваження ОСОБА_5 планувала та організовувала освітній процес у навчальному закладі «Донецкий государственный университет» у відповідності до вимог «Федерального Закона «Об образовании»» від 29.12.2012, прийнятим «Государственной Думой РФ» 21.12.2012, за освітніми стандартами та навчальними планами російської федерації, із повним виключенням з освітнього процесу вимог до обов`язкових результатів навчання, визначених державними стандартами вищої освіти України, який повністю протирічить меті вищої освіти в Україні та який формуватиме знання та світогляд здобувачів освіти у напрямку возвеличення російської федерації та так званої «ДНР», її історичної ролі та відповідно заперечення існування культурних цінностей українського народу, його історико-культурних надбань і традицій, української мови, що має своєю кінцевою метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України – м. Донецька.

Вина ОСОБА_6 підтверджується показами свідка допитаного в судовому засіданні, а саме:

-свідок ОСОБА_7 суду показала, що особисто з ОСОБА_6 вона не знайома. ОСОБА_8 зверталась до управління для взяття її на облік як ВПО, розповідала, що бажає отримати статус ВПО. Для отримання статусу залишила документи про освіту, а саме диплом, в якому зазначено, що ОСОБА_6 є «руководителем образовательной организации Донецкого государственного университета» з відповідними печатками ДНР.

Крім того, вина ОСОБА_6 підтверджується іншими зібраними по справі письмовими доказами, яким в ході судового розгляду було надано належну оцінку і які були дослідженні судом в повному обсязі, а саме:

-витягом з ЄРДР від 22.01.2024, згідно якого мешканка м. Донецьк ОСОБА_6 , станом на 19.01.2024, перебуваючи на посаді першого проректора в ДонНУ вчиняє дії спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти (т.1 а.м.к.п. 1-2);

-рапортом старшого оперуповноваженого Золотоніського РВ УСБУ в Черкаській області , згідно якого здійснено контррозвідувальне опитування громадянки України ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на постійній основі проживає в м. Іловайськ, Донецька область (в даний час тимчасово окупована територія т.з. ДНР). ОСОБА_9 повідомила, що приїхала до Золотоніського району до родичів з метою поновити українські документи. Також ОСОБА_9 при собі мала документи про освіту зразка т.з. «ДНР», а саме диплом магістра № 08/451 від 30.07.2020 року, даний диплом був виданий за підписом «Руководителя организации осуществляющей образовательиою деятельность - ОСОБА_10 ». ОСОБА_9 повідомила, що ОСОБА_6 займає посаду першого проректора ДонНУ, відповідає за вступну компанію, міжнародні відносини та інтеграцію російської системи навчання в даному навчальному закладі (т.1 а.м.к.п 4);

-актом огляду від 19.01.2024, згідно якого оглянуто Інтернет сторінку Донецкий государственный университет. За результатами розгляду встановлено, що ОСОБА_5 станом на 19.01.2024 займає посаду першого проректора ДонНУ, доцент кафедри інформаційних системи (т.1 а.м.к.п. 17);

-протоколом огляду від 25.01.2024, згідно якого виготовлено роздруківки з інтернет сторінки, на якій знаходиться інформація про ОСОБА_5 : «первый проректор кафедры информационных систем Донецкий государственный университет» (т.1 а.м.к.п. 40-43);

-протоколом огляду від 22.06.2024, згідно якого оглянуто роздруківки з інтернет сторінки в You Tube «Первый проректор ДонНУ ОСОБА_11 в програме «Тема» на телеканалі «Юнион» повідомляє про процес спрямований нею на впровадження стандартів освіти рф в даному закладі освіти ( т.1 а.м.к.п.47-51);

-протоколом огляду від 22.06.2024 та диском, оглянутим в судовому засіданні, згідно якого оглянуто відеозапис з інтернет сторінки в You Tube «Первый проректор ДонНУ ОСОБА_11 о вступительной компании и аккредитации в росии» ( т.1 а.м.к.п. 52-56);

-протоколом огляду від 22.06.2024, згідно якого за результатом огляду сторінки в You Tube оглянуто відеозапис під назвою «Место встречи» ОСОБА_11 проректор по международному сотрудничеству и развитию ДонНу та зроблено роздруківки (т.1 а.м.к.п. 57 -69);

-копіями дипломів ОСОБА_8 «Донецкий государственный университет» за підписом зокрема ОСОБА_6 ( т.1 а.м.к.п.77-79);

-протоколами огляду від 07.07.2024 та оглянутим в судовому засіданні оптичним диском, згідно якого проведено огляд Інтернет ресурсів, а саме аудіо запис під назвою «Гость ОСОБА_6 .», в якому остання розповідає про процес спрямований нею на впровадження стандартів освіти рф в «Донецкий государственный университет» (т.1 а.м.к.п.95-103);

-протоколами огляду від 25.07.2025, згідно яких проведено оглянуто Інтернет ресурсів та зроблено роздруківки, на яких ОСОБА_5 повідомляє, що в своїй професійній діяльності займається впровадженням російського типу навчання та пропаганди на тимчасово окупованій території України (т.1 а.м.к.п. 106-116);

-листом Департаменту освіти і науки Донецька ОДА, згідно якої Донецький національний університет імені Василя Стуса - 06.10.2014 припинив трудові відносини у зв`язку з відмовою від переведення по п.6 ст. 36 КЗпП України ( т.1 а.м.к.п. 146);

-висновком експерта № СЕ-19/124-25/4593-ФП від 31.03.2025 на фото, яке знаходиться друге зверху, жінка одягнена в білу футболку та білий піджак, має довге руде волосся збережене у файлі « Руководство университета» та на достовірній фотографії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зображена одна й та ж сама особа жіночої статі (т.1 а.м.к.п. 154-162);

-- протоколом огляду від 31.01.2025, згідно якого оглянуто інтеренет ресурс «Донецкий государственный университет», оглянуто сторінку «Руководство», де серед іншиз заначено прізвище ОСОБА_5 першого проректора «Дон ГУ» типова посадова інструкція проректора, методичні рекомендації, накази, устав ДГУ, посадова інструкція викладача (т.2 а.м.к.п. 3-254)

До закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу, у тому числі і від державного обвинувача про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім уже тих, що заявлялися, не надійшло.

Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченої за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав розглянути кримінальне провадження і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержавних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви доведеності вини особи, мають тлумачитися на її користь.

Відповідно до ст. 297-1 ч. 2 КПК України передбачено порядок проведення досудового слідства по окремим статтям КК України, зокрема за ч. 3 ст.111-1 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об`єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України доведена в повному обсязі.

Всі докази, досліджені безпосередньо судом, в даному кримінальному провадженні є належними та допустимими доказами, оскільки були отримані в порядку, передбаченому КПК України і у своїй сукупності повністю підтверджують винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, за обставин, викладених у даному вироку, так як є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об`єктивність та правдивість та у сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що у громадянки України ОСОБА_5 , з мотивів непогодження з політикою чинної влади в Україні та підтримки входження тимчасово окупованих територій України до складу російської федерації, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, невизнання рф поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані її території, виник умисел на співпрацю та здійснення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території. Так, здійснюючи свої повноваження ОСОБА_5 планувала та організовувала освітній процес у навчальному закладі «Донецкий государственный университет» у відповідності до вимог «Федерального Закона «Об образовании»» від 29.12.2012, прийнятим «Государственной Думой РФ» 21.12.2012, за освітніми стандартами та навчальними планами російської федерації, із повним виключенням з освітнього процесу вимог до обов`язкових результатів навчання, визначених державними стандартами вищої освіти України, який повністю протирічить меті вищої освіти в Україні та який формуватиме знання та світогляд здобувачів освіти у напрямку возвеличення російської федерації та так званої «ДНР», її історичної ролі та відповідно заперечення існування культурних цінностей українського народу, його історико-культурних надбань і традицій, української мови, що має своєю кінцевою метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України – м. Донецька.

До такого висновку суд дійшов із того, що згідно з гідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (далі – рф) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

У порушення вимог п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) президент рф, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації (далі - зс рф) на територію України.

Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, ратифікованої Україною 24.08.1991, територія визнається окупованою якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.

О 04 год. 30 хв. 24.02.2022 президентом рф оголошено початок так званої «спеціальної військової операції» проти України з метою проведення «демілітаризації та денацифікації України».

В той же час, тобто о 04 год. 30 хв. 24.02.2022 військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин указаної території.

24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

Востаннє, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 9 травня 2025 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 235/2025 від 15.04.2025.

Разом з тим, постановою ВР України 27 січня 2015 року № 129-VIII російську федерацію визнано державою-агресором.

Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України (далі – тимчасово окупована територія) – це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.

У подальшому, 04.10.2022 прийнятий нікчемний, відповідно до Указу Президента України № 687/2-2022 від 04.10.2022, Федеральний конституційний закон № 5 ФКЗ «Про прийняття в російську федерацію донецької народної республіки та утворення у складі російської федерації нового суб`єкта – донецької народної республіки». І з цього часу на території вказаного утворення, у тому числі в м. Донецьку, діє законодавство держави-агресора.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про освіту», заклад освіти – юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність. Згідно зі ст. 10 цього Закону, складниками системи освіти є: дошкільна, позашкільна, повна загальна середня, спеціалізована, професійна (професійно-технічна), фахова передвища, вища освіта, освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Окрім згаданого Закону, організацію та здійснення освітньої діяльності, залежно від рівнів освіти й типів навчальних закладів, регулюють спеціальні закони – закони України «Про дошкільну освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про вищу освіту», якими визначено поняття та зміст стандартів освіти за кожним рівнем і видом освіти.

Положеннями ст. 28 Закону України «Про вищу освіту» в Україні діють заклади вищої освіти, до яких відносяться: університет – багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний, технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) заклад вищої освіти, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про освіту» стандарт освіти визначає вимоги до обов`язкових компетентностей та результатів навчання здобувача освіти відповідного рівня, загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти, інші складники, передбачені спеціальними законами. Стандарти освіти розробляються та затверджуються у порядку, визначеному спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, єдиними стандартами освіти в Україні визначаються лише ті, які визначено спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 10 вказаного Закону визначено, що стандарти вищої освіти - це сукупність вимог до освітніх програм вищої освіти, які є спеціальними для всіх освітніх програм у межах певного рівня вищої освіти та спеціальності.

Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості вищої освіти та результатів освітньої діяльності закладів вищої освіти (наукових установ), результатів навчання за відповідними спеціальностями.

Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми:

1) обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти;

2) вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, та результатів їх навчання;

3) перелік обов`язкових компетентностей випускника;

4) нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання;

5) форми атестації здобувачів вищої освіти;

6) вимоги до створення освітніх програм підготовки за галуззю знань, двома галузями знань або групою спеціальностей (у стандартах рівня молодшого бакалавра), міждисциплінарних освітньо-наукових програм (у стандартах магістра та доктора філософії);

7) вимоги професійних стандартів (за їх наявності).

Заклад вищої освіти на підставі відповідної освітньої програми розробляє навчальний план, що визначає перелік та обсяг освітніх компонентів у кредитах ЄКТС, їх логічну послідовність, форми організації освітнього процесу, види та обсяг навчальних занять, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю, що забезпечують досягнення здобувачем відповідного ступеня вищої освіти програмних результатів навчання.

Освітнє законодавство держави-агресора рф про вищу освіту базується на «Федеральных государственных образовательных стандартах высшего образования» (мовою оригіналу, далі - ФГОС ВО), які є обов`язковими до застосування у всіх вищих навчальних закладах рф з державною акредитацією. Відповідно до федерального закону рф № 273-ФЗ «Об образовании в российской федерации» від 29.12.2012 «государственный университет», «федеральный университет» или «национальный исследовательский университет», а также федеральные государственные образовательные организации высшего образования, перечень которых утверждается указом Президента Российской Федерации, вправе разрабатывать и утверждать самостоятельно образовательные стандарты по всем уровням высшего образования. Требования к условиям реализации и результатам освоения образовательных программ высшего образования, включенные в такие образовательные стандарты, не могут быть ниже соответствующих требований федеральных государственных образовательных стандартов рф».

Крім того, «Федеральным законом от 17.02.2023 № 19-ФЗ «Об особенностях правового регулирования отношений в сферах образования и науки в связи с принятием в Российскую Федерацию Донецкой Народной Республики, Луганской Народной Республики, Запорожской области, Херсонской области и образованием в составе Российской Федерации новых субъектов - Донецкой Народной Республики, Луганской Народной Республики, Запорожской области, Херсонской области и о внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации», встановлена та визначена діяльність, організація роботи та особливості навчання у вищих навчальних закладів, які розташовані на тимчасово окупованій території відповідно до стандартів освіти держави-агресора.

Продовжуючи встановлення контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військовим шляхом територіях області, відповідно до наказу №338 від 30.03.2023 міністерства науки і вищої освіти російської федерації Донецький національний університет перейменовано у федеральний державний бюджетний освітній заклад вищої освіти «Донецький державний університет, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 , розуміючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, а Україна є унітарною державою, територія якої в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, підтримуючи окупацію території України та ідею приєднання України до складу російської федерації, керуючись ідеологічними та корисливими мотивами, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 15 березня 2022 року, зайняла посаду «першого проректора Донецкого государственного университета».

До посадових та функціональних обов`язків «проректора» вказаного навчального закладу віднесено :

- виконувати частину повноважень ректора Університету, делегованих йому відповідно до Статуту;

- здійснювати керівництво окремими дільницями діяльності Університету;

- вносити пропозиції до структури та штатного розкладу;

- вносити проекти наказів та розпоряджень з питань, що належать до його компетенції;

- представляти Університет у державних та інших органах управління;

- відповідати перед ректором за результати діяльності підпорядкованих йому структурних підрозділів;

- здійснювати контроль за якістю роботи співробітників підпорядкованих йому підрозділів Університету;

- брати участь у підготовці звітів про результати діяльності підлеглих підрозділів.

- 22.12.2023 затвердила порядок перескладання іспитів для отримання дипломів з відзнакою;

- затвердила розклад навчання та сесії в університеті;

- наказом №16/05 від 23.01.2025 затвердила положення про проходження практики в університеті;

- здійснювала контроль з організації та проведення атестації студентів.

Суд критично оцінює позицію сторони захисту, стосовно того, що стороною обвинувачення не доведено з яких ресурсів були взяті відеозаписи, зроблені з них скріншоти та належність їх саме ОСОБА_5 .

Суд наголошує, що сторони в судовому засіданні не наполягали на огляді всіх відеозаписів, наявних в матеріалах справи, тому за згодою всіх учасників процесу був проведений огляд додатку до протоколу огляду від 07.07.2024 та оптичного диск - додатку до протоколу огляду 22.06.2024.

Тому, суд вважає, що матеріали кримінального провадження, покладені в основу обвинувачення ОСОБА_5 отримані з офіційних джерел рф.

Кримінальне провадження розглядалось в порядку спеціального судового провадження, згідно вимог ст. 323 КПК України, тому, відповідно до вимог закону, обвинувачена сповіщалася про день і час слухання справи через засоби масової інформації та шляхом направлення повістки, інтереси ОСОБА_5 захищались адвокатом, як на досудовому слідстві так і в суді, що свідчить про те, що права обвинуваченої в ході досудового слідства, а також у судовому засіданні порушені не були. При цьому, суд вважає, що розглянуте кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Будь яких істотних порушень КПК України, під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченої та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено. Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Будь яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Отже, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, за обставин, викладених у даному вироку знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Дії ОСОБА_5 суд, кваліфікує: за ч. 3 ст. 111-1 КК України - здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Суд, при призначенні ОСОБА_5 покарання, також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України, про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

На підставі викладеного, призначаючи покарання ОСОБА_5 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд, враховує обставини вчиненного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, які мали місце в умовах складної суспільно-політичної обстановки в Луганській, Донецькій областях та мав суттєвий вплив на охорону державної і громадської безпеки у цих регіонах держави, ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів, суспільна небезпека яких полягає у порушенні безпечних умов життєдіяльності, безпеки життя, здоров`я, власності широкого та невизначеного кола осіб та безпеки інших цінностей суспільства, особу винного, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, відсутність обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого та приходить до висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 3 ст. 111-1 КК України з конфіскацією майна, оскільки, з урахуванням вказаних обставин, вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 неможливе без ізоляції його від суспільства.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати стягнути з обвинуваченої.

Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати будь-які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги на строк десять років.

Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати на залучення експерта в сумі 2785,65грн.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання.

Виконання вироку покласти на Управління СБУ в Черкаській області.

Речові докази відсутні.

Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м.Черкас протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченому, який перебуває під вартою, з моменту вручення копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.

Головуючий:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua