Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №759/23485/23 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 23 квітня 2026 р.

Справа: №759/23485/23

Суддя: Биченко І. Я.

Справа № 759/23485/23

2-др/703/16/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Биченка І.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі № 759/23485/23 за її позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

встановив:

ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 338679,38 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 квітня 2026 року позов ФОП ОСОБА_1 задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_2 на її користь в порядку регресу 338679 грн 38 коп. виплаченого страхового відшкодування та 3386 грн 79 коп. судового збору, а всього – 342066 грн 17 коп.

09 квітня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача адвоката Каплі А.С. про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації понесених ФОП ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 49867,94 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах поданої заяви, доходить наступного висновку.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з частиною першою, другою статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 756/15736/18.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (висновки постанови Верховного Суду від 22.10.2018 у справі № 826/856/18).

Суд зазначає, що повноваження адвоката Каплі А.С. як представника позивача ФОП Титорук Т.С. підтверджується наявним у матеріалі справи ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1477205, у якому зазначено, що він виданий на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги №02 від 01 грудня 2021 року.

До позовної заяви та заяви про ухвалення додаткового рішення на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу долучено: договір № 2 про надання правової допомоги від 01 грудня 2021 року; додаткову угоду від 01 грудня 2022 року №1 до договору про надання правової допомоги №2 від 01.12.2021; акт приймання-передачі наданих послуг №4 за договором про надання правової допомоги №2 від 01.12.2021 та додаткової угоди №1 від 01.12.2022; рахунок фактичних витрат з надання правової допомоги фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за договором №2 від 01.12.2021 (станом на 08.04.2026); квитанцію №2 від 08.04.2026 до додаткової угоди до договору №2 про надання професійної правничої допомоги від 27.06.2025.

Як убачається з договору № 2 про надання правової допомоги від 01 грудня 2021 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом Каплею А.С., сторони погодили, що за цим договором адвокат зобов`язується вчинити від імені та за рахунок клієнта юридичні дії з метою стягнення суми заборгованості з фізичних та юридичних осіб, відповідальних за завдані збитки, до яких клієнт має право зворотної вимоги відповідно до договору про відступлення права вимоги від 01 грудня 2021 року.

Згідно з п.5.1. договору клієнт сплачує адвокату гонорар: за написання та подання позовної заяви до суду в інтересах клієнта у розмірі 3000,00 грн; за написання та подання відповіді на відзив до суду першої інстанції чи інших письмових пояснень у розмірі 2000,00 грн; за написання та подання письмових клопотань та заяв до суду першої інстанції, пов`язаних з розглядом справи у розмірі 1000,00 грн.

Клієнт також сплачує адвокату гонорар за участь у судовому засіданні суду першої інстанції у межах м. Києва у розмірі 1500,00 грн. За межами м. Києва сума гонорару визначається за домовленістю сторін, враховуючи територіальність суду та фактичні витрати адвоката (п.5.2 договору).

Клієнт сплачує додатково адвокату гонорар у разі успішного вирішення справи (Гонорар успіху адвоката) у розмірі 10% від присудженої судом на користь клієнта грошової суми (п.5.3 договору).

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №4 від 08 квітня 2026 року за договором про надання правової допомоги №2 від 01.12.2021 та додаткової угоди №1 від 01.12.2022, а також рахунком фактичних витрат адвокат Капля А.С надала, а ФОП ОСОБА_1 отримала наступні послуги: підготовка та подання до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області в межах цивільної справи №759/23485/23 клопотання про витребування копії матеріалів кримінального провадження від 05.11.2025 – 00 год. 45 хв – 1000,00 грн; підготовка та подання до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області в межах цивільної справи №759/23485/23 клопотання про виклик свідків від 17.12.2025 – 00 год. 45 хв – 1000,00 грн; підготовка та подання до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області в межах цивільної справи №759/23485/23 клопотання про витребування доказів від 17.12.2025 – 00 год. 45 хв – 1000,00 грн; підготовка та подання до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області в межах цивільної справи №759/23485/23 клопотання про виступ в судових дебатах від 24.03.2026 – 01 год. 30 хв – 1000,00 грн; участь у судових засіданнях в режимі відео конференції – 30.07.2025, 05.11.2025, 26.01.2026, 26.02.2026, 18.03.2026, 26.03.2026 – 9000,00 грн. Сплата за досягнути адвокатом результат («гонорар успіху») – 33867,94 грн. Загальна вартість послуг адвоката – 46867 грн. коп.

Відповідно до квитанції №2 від 08.04.2026 ФОП ОСОБА_1 сплатила адвокату Каплі А.С. 46867,94 грн.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України») зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу суд ураховує зазначений в заяві обсяг виконаних адвокатом робіт.

Водночас, суд також ураховує, що виконані адвокатом роботи для кваліфікованого юриста, яким є адвокат Капля А.С., не передбачають складності та витрати значної кількості часу, а подання нею клопотання про виступ в судових дебатах не було процесуально обов`язковим.

Ураховуючи критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 49867,94 грн., яка є очевидно завищеною.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката у спірному випадку є співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт.

Керуючись ст.89, 134, 137, 141, 270, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву представника позивача адвоката Каплі А.С. про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 15000 грн. 00 коп. понесених нею витрат на правничу допомогу.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 24 квітня 2026 року.

Головуючий: І. Я. Биченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua