Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №527/285/24 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/285/24

провадження № 3-в/527/21/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Свістєльнік Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання – Мороз Ю.І.,

розглянувши подання начальника Кременчуцького районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області Теслі О.Г., про вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 14.03.2024 року, у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2026 року начальник Кременчуцького районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області Тесля О.Г. звернулася до суду із поданням про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.

В обґрунтування подання зазначає, що ОСОБА_1 на обліку Кременчуцького районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області перебуває з 28.03.2024 р. 28.03.2024 р. вих.№575/25/4-24 за вказаною в постанові суду адресою, направлено виклик до Кременчуцького районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області на 11.04.2024 р., за яким порушник не з`явився. 12.04.2025 р. в телефонній розмові з діловодом Бугаївського старостинського округу встановлено, що ОСОБА_1 призваний на військову службу по мобілізації. Вказана інформація була підтверджена повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_1 №1/14678 від 31.08.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 був направлений у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 . Бугаївський старостинський округ Градизької селищної ради 18.06.2025 року вих.№183 повідомив, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , але на території старостату не проживає. За поданням Глобинського відділу державної виконавчої служби ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 19.11.2025 р. ОСОБА_1 оголошений у розшук.

На підставі викладеного, начальник прохала звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Глобинського районного суду Полтавської області, у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.

Представник Кременчуцького РС №1 ФДУ «Центр пробації» в Полтавській області направила до суду клопотання, у якому вказала, що подання підтримує та прохає його задовольнити.

Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали подання та особової справи, суд дійшов до наступного висновку.

Постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 14 березня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт строком 120 (сто двадцять) годин суспільно корисних робіт, постанова набрала законної сили та була направлена до виконання до Кременчуцького районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області, отримана Центром пробації 28.03.2024 року і була прийнята до виконання.

Як вбачається з повідомлення військової частини НОМЕР_1 № 1776/1/12975 від 15.06.2025, ОСОБА_1 вважається таким, що самовільно залишив місце служби в районі виконання бойових завдань та відсутній на військовій службі з 16.09.2022, що підтверджується відповідними наказами командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині).

Статтею 298 КУпАП встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Згідно ч. 1 ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Відповідно статті 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі Озтюрк проти Германії 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.

Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 р. зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, не містить поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду. Фактична «безстроковість» виконання таких постанов суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а «необмежений строк виконання» своєчасно надісланої постанови суперечить принципу Рекомендації №R(91)1 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов`язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю. Натомість, дані строки, передбачені в Кримінальному кодексі України, а саме, ст. 80, яка розташована у розділі ХІІ «Звільнення від покарання та його відбування» і регламентує звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Таким чином, порушено інший фундаментальний із принципів права принцип справедливості, оскільки засуджені, які вчинили кримінальне правопорушення, в порівнянні з адміністративним правопорушенням на підставі ст. 80 КК України звільняються судом від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку суду.

Крім того, КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд вважає за можливе до виниклих правовідносин застосувати аналогію закону, а саме норми ст. 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).

Крім цього, з часу набрання законної сили постановою суду про призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт минуло два роки.

На підставі викладеного, виходячи із неможливості виконання постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 303, 304 КУПАП, його слід звільнити від відбування покарання у виді суспільно корисних робіт у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. ст. 303, 304 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника Кременчуцького районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області Теслі О.Г., про вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 14.03.2024 року, у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від відбування адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП призначеного постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 14.03.2024 року, у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду.

Суддя Ю. М. Свістєльнік