Вирок від 22 квітня 2026 р. у справі №524/11667/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/11667/25

Провадження № 1-кп/524/273/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілих – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження №12025175500000569 по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука, Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 125 КК України,

У С Т А Н О В И В:

13.08.2025 року приблизно о 13 год. 40 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи на території гімназії 8, розташованої по вулиці Тараса Бульби, 6 в місті Кременчук Полтавської області, побачив ОСОБА_4 і в цей час у нього на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник протиправний умисел, спрямований на умисне заподіяння ударів ОСОБА_4 .

З метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс долонею правої руки один удар в ліву скроневу частину голови, та один удар в щелепу зліва ОСОБА_4 , та допоки останній відводив бензокосу, яка ще працювала, щоб не ранити чоловіка, а ОСОБА_6 скориставшись тим, що чоловік відволікся наніс ще один удар по шиї, тим самим завдавши ОСОБА_4 фізичного болю і не спричинивши тілесних ушкоджень.

Окрім того, 13.08.2025 року приблизно о 13 год. 45 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи на території гімназії 8, розташованої по вулиці Тараса Бульби, 6 в місті Кременчук Полтавської області, побачив ОСОБА_8 із яким на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт, у ході якого у ОСОБА_6 виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс ОСОБА_9 правою рукою зігнутою в кулак один удар в ділянку обличчя зліва, спричинивши тим самим останньому тілесні ушкодження.

Унаслідок протиправних дій ОСОБА_6 , згідно з висновком судово-медичного експерта № 1022 від 15.08.2025 року ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: синця в лівій виличній ділянці; синця на правій боковій поверхні грудної клітини, три садна в лівій лобно-скроневій ділянці і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Свою вину у скоєні інкримінованих йому кримінальних проступків ОСОБА_6 визнав, не заперечував викладені в обвинувальному акті фактичні обставини вчинення злочинів. Поряд з цим, обвинувачений повідомив, що не визнає в повному обсязі цивільні позови потерпілих, оскільки вважає суму цих позовних вимог завищеними.

Крім показань обвинуваченого його вина у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується підтверджується такими доказами безпосередньо дослідженими та перевіреними судом в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він працює різноробочим в Кременчуцькій гімназії № 8. 13.08.2025 року приблизно о 13.30 год. він за розпорядженням керівництва школи виконував свої посадові обов`язки щодо покосу трави на території гімназії № 8 по АДРЕСА_2 . Разом з ним роботи з покосу трави виконував також потерпілий ОСОБА_4 . Траву вони косили перед входом до школи на відстані приблизно метрів 30 один від одного, зважаючи на цю відстань і на шум мотокоси, потерпілий не може дати детальні свідчення про побиття іншого потерпілого. Житлові будинки від місця покосу розташовані приблизно на відстані 30 метрів, інші мешканці претензій щодо шуму мотокоси не пред?являли. Під час виконання робіт з покосу до потерпілого підбіг раніше незнайомий обвинувачений ОСОБА_6 і безпричинно наніс йому тілесні ушкодження. Спочатку обвинувачений вихопив з рук потерпілого косу і почав бити її об асфальт. Далі обвинувачений наніс потерпілому один удар кулаком правої руки по лівій щоці, від якого потерпілий впав на землю. На місці удару у потерпілого був синець. Інших ударів обвинувачений не наносив і зник з місця події. Після цього вийшов хтось із керівництва школи і викликали швидку медичну допомогу та поліцію. З приводу отриманих тілесних ушкоджень потерпілий не лікувався, до судово-медичного експерта за направленням слідчого ходив через три дні після події. Моральну шкоду обгрунтовує тим, що відчув образу через побиття його на робочому місці у зв?язку з виконанням безпосередніх обов?язків по роботі.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 1022 від 15.08.2025 року ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: синця в лівій виличній ділянці; синця на правій боковій поверхні грудної клітини, три садна в лівій лобно-скроневій ділянці і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. ( а.с. 95-96)

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 21.08.2025 року та фототаблиць до даного протоколу, потерпілий ОСОБА_10 відтворив обставини нанесення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим. (а.с. 97-101)

Згідно висновку судово-медичного експерта №1061 від 26.08.2025 року, показання потерпілого ОСОБА_8 , надані ним під час слідчого експерименту від 21.08.2025 року за фактом спричинення йому тілесних ушкоджень по характеру, локалізації та механізму утворення можуть відповідати об?єктивним даним, отриманим при судово-медичній експертизі на його ім?я. (а.с. 102)

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що він працює працівником з ремонту в Кременчуцькій гімназії № 8. 13.08.2025 року близько 13 год. 30 хв. він та потерпілий ОСОБА_10 виконували роботу по покосці газону. При цьому вони з потерпілим ОСОБА_11 перебували один від одного приблизно на відстані 30 м. Під час виконання цих робіт потерпілий в якийсь момент почув якийсь шум, а потім побачив, що обвинувачений стоїть поруч, кричить і махає руками, обурюється шумом від мотокоси. На це потерпілий запропонував обвинуваченому звернутися до керівництва школи і повернувся лівим боком до обвинуваченого щоб вимкнути косу і не травмувати нею обвинуваченого. Після того, як потерпілий лівим боком повернувся до обвинуваченого, то відчув удар долонею в ліву скроневу область, далі обвинувачений вдарив долонею потерпілого в ліву щелепу. Після цього, потерпілий прибрав косу, а обвинувачений ще раз намагався його вдарити, проте потерпілий відхилився. Після цього, чергова покликала керівництво, а далі викликали поліцію. Після побиття у потерпілого в ділянці скроні була невелика гематома, проте експерт її не виявив, оскільки потерпілий з?явився до експерта на огляд через 3 дні після події. Про себе потерпілий пояснив, що він є інвалідом ІІ групи, у зв?язку з захворюванням з дитинства на цукровий діабет, потерпілому провели часткову ампутацію ноги та встановили протез. На обгрунтування цивільного позову пояснив, що отримав моральну шкоду через побиття на робочому місці, проте розуміє, що його позовні вимоги про відшкодування 50 000 грн. в рахунок моральної шкоди є завищеними. Такі завищені позовні вимоги він пред?явив через те, що відчув образу і сильні негативні емоції одразу після побиття.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 1021 від 15.08.2025 року, на момент огляду у потерпілого ОСОБА_4 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено. ( а.с. 81)

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 21.08.2025 року та фототаблиць до даного протоколу, потерпілий ОСОБА_4 відтворив обставини нанесення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим. (а.с. 82-87)

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального проступку в судовому засіданні доведена повністю.

Умисні дії ОСОБА_6 , які виразились в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України.

Умисні дії ОСОБА_6 , які виразились в умисному завданні удару, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч. 1 ст. 126 КК України.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які віднесені до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується як особа на яку не надходило скарг, не працює, на утриманні малолітніх дітей не має. Враховується також сімейний стан, стан здоров`я та вік обвинуваченого.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 , попередження нових кримінальних правопорушень, йому має бути призначене необхідне й достатнє покарання у виді штрафу, в межах санкції статей, які передбачають відповідальність за вчинене.

Вирішуючи заявлені цивільні позови потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичні особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Частиною третьою ст.23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п.9 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, які зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має право виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілим була спричинена моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях, пов`язаних із отриманими побоями при виконанні ними своєї роботи.

Такі обставини свідчать про завдання потерпілим моральної шкоди в розумінні положень ст.23 ЦК України та згідно до вказаної норми матеріального права та ст.1168 ЦК України заслуговує відшкодування грішми за рахунок обвинуваченого.

Враховуючи вимоги розумності, справедливості і співмірності завданої моральної шкоди, з огляду на ступінь та глибину моральних страждань потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яких вони зазнали внаслідок отриманих побоїв та легких тілесних ушкоджень, конкретних обставин справи, порушення нормального укладу життя, суд знаходить можливим стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_4 1000 грн., а на користь ОСОБА_5 – 1500 грн. в якості компенсації за заподіяну моральну шкоду, що буде еквівалентним завданим моральним стражданням.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України і призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

-за ч. 1 ст. 126 КК України у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 1 000 (одну тисячу) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди. У решті позовних вимог ОСОБА_4 – відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 1 500 (одну тисячу п?ятсот) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди. У решті позовних вимог ОСОБА_5 – відмовити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_12