Вирок від 22 квітня 2026 р. у справі №381/1156/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

1-кп/381/239/26

381/1156/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року місто Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді – ОСОБА_1

за участі:

секретаря судових засідань – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

законного представника малолітніх потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – ОСОБА_8 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду у місті Фастові кримінальне провадження№ 12026111310000024 від 04.01.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Фастів Київської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні нікого не має, не є інвалідом, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 127КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Так, ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 127 КК України за ознаками катування, тобто умисного діяння, спрямованого на заподіяння особі сильного фізичного болю, вчиненого з метою покарати її за дії, вчинені нею, за наступних обставин.

У період з листопада 2025 року по 05.01.2026, більш точних дати та часу не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у житловому будинку за місцем свого тимчасового мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її малолітніми дітьми ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з якими останній з жовтня 2025 року мав спільний побут та взаємні права та обов`язки, з метою покарання дитини за неналежну, на його думку, поведінку, у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на катування малолітньої дитини - ОСОБА_6 , а саме заподіяння йому сильного фізичного болю, з метою покарати його за дії, вчинені ним.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на катування малолітньої дитини, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , у період з листопада 2025 року по 05.01.2026, більш точних дати та часу не встановлено, ОСОБА_4 , нехтуючи вимогами статей 3, 28, 29 Конституції України, згідно з якими людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, вимогами Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, а також незважаючи на вимоги ч. 3 ст. 51 Конституції України, Закону України «Про охорону дитинства», які визначають охорону дитинства в Україні державою, захист державою дитини від усіх форм домашнього насильства та усіх проявів жорстокого поводження, перебуваючи в одній із кімнат вказаної вище квартири за місцем свого проживання, з метою покарати малолітнього ОСОБА_6 за неслухняну поведінку, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, користуючись тим, що в силу свого малолітнього віку ОСОБА_6 не міг чинити опір, а також його безпорадним станом, під виглядом поцілунку дитини у щоки, декілька разів вкусив малолітнього ОСОБА_6 за обидві щоки, кожен раз утримуючи їх зубами, завдаючи останньому сильного фізичного болю.

Крім того, продовжуючи свій протиправний умисел, спрямований на катування малолітньої дитини, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , у період з листопада 2025 року по 05.01.2026, більш точних дати та часу не встановлено, ОСОБА_4 , завдав малолітньому ОСОБА_6 удару долонею по потилиці, схопив останнього за обличчя та здушував його, після чого підняв малолітнього ОСОБА_6 за ногу та тримав у повітрі головою донизу, завдаючи сильного фізичного болю.

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 127 КК України за ознаками катування, тобто умисного діяння, спрямованого на заподіяння особі сильного фізичного болю, вчиненого з метою примусити її вчинити дії, що суперечать її волі, вчиненого повторно, за наступних обставин.

Так, 15.12.2025, більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуваючи у житловому будинку за місцем свого тимчасового мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її малолітніми дітьми ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з якими останній з жовтня 2025 року мав спільний побут та взаємні права та обов`язки, у ОСОБА_4 виник повторний протиправний умисел, спрямований на катування малолітньої дитини - ОСОБА_7 , а саме заподіяння їй сильного фізичного болю, з метою примусити її до виконання наданих ним вказівок.

Реалізуючи свій протиправний умисел, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , 15.12.2025 більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 , нехтуючи вимогами статтей 3, 28, 29 Конституції України, згідно з якими людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, вимогами Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, а також незважаючи на вимоги ч. 3 ст. 51 Конституції України, Закону України «Про охорону дитинства», які визначають охорону дитинства в Україні державою, захист державою дитини від усіх форм домашнього насильства та усіх проявів жорстокого поводження, перебуваючи в одній із кімнат вказаної вище квартири за місцем свого проживання, з метою примушення малолітньої ОСОБА_7 до виконання наданих ОСОБА_4 вказівок, що полягали у примусовому годуванні, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, користуючись тим, що в силу свого малолітнього віку малолітня не могла чинити опір, а також її безпорадним станом, з метою заподіяння їй сильного фізичного болю, стиснув долонею руки обидві щоки малолітньої та силоміць годував останню.

В цей час, відчуваючи сильний фізичний біль, будучи у безпорадному стані, малолітня ОСОБА_7 вкусила ОСОБА_4 за палець, за що останній вдарив малолітню долонею по обличчю.

Позиції сторін у судових дебатах

Прокурор ОСОБА_3 за наслідками судового розгляду просилавизнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та 2 ст. 127 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст. 127 КК України у виді 5 років позбавленння волі, за ч. 2 ст. 127 КК України 8 років позбавлення волі. На підставві ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі.. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній у виді трисмання під віартою строк вдбутття покарання у виді позбавлення волі рахувати з часу затримання 05.01.2026.

Законний представник малолітніх потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – ОСОБА_8 не погодилась із позицією прокурора, вважаючи запропоноване прокурором покарання занадто суворим.

Захисник ОСОБА_5 просив суд перекваліфікувати дії ОСОБА_4 з ч.1 та ч.2 ст. 127 КК України на ст.126 КК України, як умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень та призначити йому покарання у вигляді виправних робіт та з урахуванням положення ч.1 ст.72 КК України, вважати покарання відбутим в день проголошення вироку. Вважав, що констатуючи в обвинувальному акті ознаки катування, стороною обвинувачення жодним чином не встановлено і не доведено шляхом проведення судово-медичної або психолого-психіатричної експертизи наявність фізичних або моральних страждань, кваліфікуюча ознака - сильний біль застосована безпідставно, мета катування уявно.Єдиним документом який долучений до матеріалів кримінальної справи що на думку обвинувачення доводить негативні наслідки для малолітніх є професійний висновок спеціаліста-психолога, який захист піддає сумніву, так як відповідно до статті 71 КПК спеціаліст не наділений правом давати висновки, які можуть бути визнані самостійним джерелом доказів, а може лише надати допомогу у застосуванні технічних та інших засобів. Тому висновок, складений спеціалістом, не може визнаватися допустимим доказом, виходячи з положень статті 84 КПК, оскільки психолог, який його склав, не є судовим експертом, та висновок спеціаліста не є доказом у кримінальному провадженні щодо злочинів. Будь яких інших доказів, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_9 суб`єктивної сторони правопорушення передбаченого ст.127 КК України суду не надано. Також посив врахувати, що ОСОБА_4 з самого початку фактично визнавав свою провину за обставин викладених у обвинувачені, пропонував скорочений розгляд справи за правилами ч.3 ст.349 КК України, що безумовно свідчить про його щире каяття, а також, що він до кримінальної відповідальності не притягувався, 8 років віддав служінню в лавах ЗСУ, за що отримав статус учасника бойових дій, згідно характеристик з місця служби характеризується виключно позитивно, за місцем проживання характеризується позитивно. ОСОБА_10 звернулася з письмовою заявою до Фастівської міської ради про фінансування власним коштом необхідного лікування або реабілітації малолітніх потерпілих

Обвинувачений ОСОБА_4 під час судових дебатів та в останньому слові просив вибачення у законного представника ОСОБА_8 та дітей, зазначив, що не мав умислу на катування дітей, погоджується із тим, що «підняв руку» на дітей, просив призначити менш суворе покарання, не пов`язане із позбавленням волі, зазначив, що буде допомагати дітям, що усвідомив, що зробив неправильно.

Під час судового розгляду під час допиту обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, щоходив до ОСОБА_11 , у якої є двоє дітей, як до дівчини, у них були добрі відносини. Він побачив, що дітям чогось бракує і йому стало їх шкода. Він кожен день щось приносив дітям, атакож купляв разом з ОСОБА_12 дітям речі, щоб їм було що носити. Зазначив, що він теж вчинив неправильно, він почав виховувати не своїх дітей і, можливо, трохи «перегнув палку». Він приходив до них та не мав за мету завдавати їм шкоду. Він не бив дітей, йому їх шкода. Зауважив, що у нього не було мети робити дітям боляче. Наголосив, що у планах у нього поганого не було, тільки хороше. Зауважив, що з ОСОБА_13 він знайомий вже давно, з дитинства. Перебували вони тоді у товариських відносинах. У близьких відносинах, він почав перебувати з ОСОБА_14 перед новим роком, десь з листопада 2025 року. Уточнив, що у нього не було в планах залишатись у тій сім`ї, він просто ходив, допомагав дітям, і можна сказати, що він з ОСОБА_14 почав зустрічатися. Зауважив, що приходив до ОСОБА_14 та потім йшов звідти, бувало залишався на ночівлю. Зазначив, що ночував у ОСОБА_15 не кожен день. Повідомив, що постійно забезпечував дітей. Уточнив, що коли перший раз прийшов до ОСОБА_14 він побачив, що у дітей нічого не було. Спочатку він почав приносити продукти харчування, цукерки, щоб було що поїсти дітям. Потім він разом з ОСОБА_14 їздили на автомобілі та купували дітям одяг. Він також і самостійно купував дітям одяг – труси, колготи. Загалом речами він дітей постійно забезпечував. Повідомив, що забезпечував ОСОБА_14 та її дітей, оскільки у них нікого немає щоб допомогти, йому стало шкода тих дітей, у нього була можливість допомогти. Загалом він забезпечував дітей їжею і одягом та час від часу проживав у ОСОБА_13 .Зауважив, що перебував з ОСОБА_16 у відносинах, як пара, яка має взаємні права та обов`язки. Проте зазначив, що ОСОБА_14 хотіла, щоб він з ними постійно жив, однак він цього не хотів та загалом не знав, чи хоче він з ОСОБА_15 жити у майбутньому. Він вважає неприпустимим застосування фізичної сили до дітей віком 2-3 рооків, як спосіб виховання. Повідомив, що з дітьми він постійно гулявся і у нього не було мети зробити їм боляче. Він вважає, що чинив неправильно, що почав виховувати чужих дітей. Можливо він зробив щось неправильно, дав «підзатильника». Діти невиховані, вели себе погано, але у нього не було в планах постійно їх бити. Зазначив, що він дуже любив їх як дітей. Повідомив, що постійно не бив дітей. Наголосив, що він силоміць не заставляв ОСОБА_17 їсти цукерки. Він її годував цукерками, дитина хотіла цукерки. Повідомив, що ОСОБА_17 не сприймала його як близьку людину чи знайому і вона просто так почала «видєлуватися». Проте він насильно її цукерками не годував. Коли ОСОБА_17 відмовилась їсти цукерки, які він їй пропонував, він нічого дитині не зробив, ударів не завдавав.Зазначив, що ОСОБА_18 плакав, він дістав цукерки та почав його заспокоювати. Він раніше піднімав ОСОБА_18 на руки, ловив та таким чином гуляв з ним, веселив його. Того разу він хотів зробити те саме, проте дитина почала ще більше плакати. На запитання прокурора, чи тримав він ОСОБА_18 головою до низу, ОСОБА_4 відповів, що він з ним так бавився. Коли він бачив, що дитині це не подобається, чи дитина плаче від цього він це далі не робив. Він це робив з ціллю розвеселити дитину, щоб вона не плакала. Повідомив, що він дітей не кусав. Він визнає, що він кормив дітей цукерками, піднімав ОСОБА_18 за ногу, грався таким чином. Повідомив, що в обвинувальному акті все «перекручено», що він їх типу катував, проте він просто з ними грався. Зауважив, що у ОСОБА_19 синець, після того, як він поцілував останнього. Чи був єдиний такий синець у ОСОБА_18 , він не пам`ятає. Уточнив, що він поцілував ОСОБА_18 в районі щоки. Повідомив, що можливо ОСОБА_18 та ОСОБА_17 себе погано вели, він міг вдарити їх по сідниці, з метою виховання, але дитина від того не плакала. У нього не було в планах спричинити дітям шкоду та зробити боляче. Уточнив, що виховував він дітей, розмовляючи з ними. Наголосив, що діти розмовляли з ним, ОСОБА_18 почав говорити йому «тато», а у справі написано, що діти мовчать і не говорять. Повідомив, що ОСОБА_18 три роки. Він ніколи не погрожував ОСОБА_14 фізичною розправою, якщо вона зверниться до поліції з приводу викладеного у обвинувальному акті. Сусіди говорили йому, що то така сім`я і туди не потрібно ходити, у нього будуть проблеми. З приводу дітей сусіди з ним не розмовляли. Наголосив, що обличчя дітей він не стискав. Якщо ж діти його не слухалися, роздратування він не відчував, він гукав ОСОБА_20 , або нічого не робив. Загалом, все що він говорив дітям вони розуміли. Він не пам`ятає, чи спричиняв ОСОБА_17 удар долонею по обличчю. Він не пам`ятає, чи кусав ОСОБА_18 утримуючи зубами за щоку. Повідомив, що він лише цілував ОСОБА_18 за щоку. На запитання захисника, чи наносив удар ОСОБА_18 по потилиці, хапав останнього за обличчя та здушував його, ОСОБА_4 повідомив, що такого не пам`ятає. Також на запитання захисника, чи він стискав руками обидві щоки малолітньої ОСОБА_21 та силоміць годував останню, у відповідь на що вона вкусила його за палець, а вінза це вдарив її долонею по обличчю, ОСОБА_4 повідомив, що така обставина була.Повідомив, що у нього з ОСОБА_13 були інтимні відносини, які відбувалися з обоюдною згодою. Зазаначив, що коли він піднімав ОСОБА_18 той держав щось зубами і так вийшло, що коли він його підняв на руки, у дитини вже була розкушена губа, після чого вони відразу поїхали в поліклініку. На запитання законного представника повідомив, що дав ОСОБА_18 «підзатильника». Зауважив, що такі відносини з ОСОБА_13 тривали близько півтора місяця. Він час від часу приходив та періодично залишався у ОСОБА_15 ночувати. Знайомство з дітьми було нормальним, сам з дітьми він не залишався, ОСОБА_15 завжди була присутня в будинку.Повідомив, що він вдарив ОСОБА_18 по потилиці, та у останнього був синець після того як він ( ОСОБА_4 ) поцілував останнього. Він не пам`ятає, але напевне ОСОБА_18 перед цим неправильно себе поводив. Він не пам`ятає. Чому так сталося. Яка була реакція ОСОБА_18 на такі дії, він не пам`ятає. Зауважив, що він робив це з метою виховання і не планував нанести дітям якусь шкоду. Також повідомив, що цукерки знаходилися у вільному доступі, на столі, діти їх брали по багато та їли, а він годував дітей цукерками по одній конфеті. Він до рота давав ОСОБА_17 цукерку, після чого остання вкусила його за палець, після чого він легенько вдарив її по щоці. Чи була ОСОБА_15 свідком цих подій, він не пам`ятає. А щодо випадку появи синця на щоці ОСОБА_18 та чи була при цьому ОСОБА_15 , він не пам`ятає. Повідомив, що після військової служби має проблеми з пам`яттю, група інвалідності йому не встановлена, у зв`язку з цією особливістю лікування не проходив.

Оцінюючи показання надані обвинуваченим ОСОБА_4 під час судового рогляду, суд зазначає, що вони не є чіткими та послідовними, а також такими, що свідчать про фактичне повне визнання своєї провини за обставин викладених у обвинуваченні, а також про щире каяття та жаль з приводу вчинених дій, як про це зазначає захисник ОСОБА_5 . Обвинувачений погоджується, що погано вчинив, почавши виховувати чужих дітей та «перегнув палку». Потім зазначає, що не бив дітей, не хотів робити їм боляче, можливо «дав підзатильника», чи по сідниці, бо діти були невиховані, погано себе вели. Досить детально повідомляє щодо своїх дій з придбання продуктів харчування та одягу для дітей. З приводу безпосередньо інкримінованих йому протиправних дій щодо малолітніх ОСОБА_18 та ОСОБА_17 відповідає, що не пам`ятає такого, а потім неохоче підтверджує такі події, що свідчить про бажання применшити суспільну небезпеку вчиненого та шкідливі наслідки своїх дій.

Під час останнього слова ОСОБА_4 , заперечуючи наявність у нього умислу саме на катування дітей, зазначив, що «підняв руку» на дітей, та зрозумів, що вчинив неправильно та просив вибачення у потерпілих та законного представника.

Допитана як свідок законний представник малолітніх потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – ОСОБА_8 повідомила, що познайомилася вона з ОСОБА_4 у жовтні 2025 року. Проте вона знала ОСОБА_4 ще з дитинства (третього класу), оскільки поруч з ним проживала. ОСОБА_4 забезпечував її та її дітей продуктами харчування та одягом. Вони з ОСОБА_4 вели спільний побут, їли разом. З самого початку їхніх відносин, ставлення ОСОБА_4 до її дітей було дуже добре та спокійне. Проте, ставлення до дітей зі сторони ОСОБА_4 змінилося через два місяця після початку відносин. Він почав пощіпувати дітей і ніяк це не пояснював, казав, що знає як треба виховувати, казав, що вона ( ОСОБА_22 розбалувала дітей. Повідомила, що методи виховання ОСОБА_4 були жорсткі. ОСОБА_23 проявляв більшу жорстокість по відношенню до ОСОБА_18 . Зауважила, що у ОСОБА_18 є ступінь ризикуаутизму, він не розмовляє а тому, щоб при вернути увагу починає плакати, кричати. ОСОБА_24 це могло дратувати, а тому останній міг схопити дитину за руку, ображати. ОСОБА_18 почав боятися ОСОБА_4 . ОСОБА_8 зауважила, що ОСОБА_25 дитині насильно запихував їжу, держачи за голову, коли вона вже не хотіла їсти. ОСОБА_4 постійно бив дитину по сідниці, щоб слухався, або ж міг вдарити по потилиці. Стискав за руку щоб литина стояла рівно, стискав щелепу ОСОБА_18 . Вона була свідком таких подій, вона кричала, проте ОСОБА_23 говорив, що вона не підходила, бо теж «получе», штовхав її.Повідомила, що стискав щелепу ОСОБА_18 , бо той нив, неправильно сидів. Зауважила, що коли вони перебували на кухні, ОСОБА_23 бив дитину по сідниці, а потім заспокоював, ніби цілував, проте кусав дитину за щоки, від чого залишались синці. Перебуваючи в кімнаті будинку ОСОБА_25 грався з ОСОБА_18 підкидав його, проте останній почав плакати. ОСОБА_25 для того щоб заспокоїти ОСОБА_18 , взаяв останнього за ногу та потряс, у дитини при цьому була істерика. Її сусід ОСОБА_26 , який живе в будинку через стіну, почувши крики постійно заходив до неї. 15.12.2025 ввечері ОСОБА_25 приїхав до неї та почав показувати дітям цукерки, сухарики, які він купив. В той момент коли він давав їсти цукерки ОСОБА_17 , а саме зипихував їх останній до рота, ОСОБА_17 вкусила його за палець. Після чого ОСОБА_25 вдарив ОСОБА_17 . Після чого вона ( ОСОБА_14 ) пішла до сусіда та розповіла про це. ОСОБА_25 пояснював такі методи виховання, оскільки вважав це за норму, казав, що можливо це така у нього травма. ОСОБА_25 примушував дітей з ним гратись. Одного разу ОСОБА_25 вчергове прийшов з пакетом. ОСОБА_18 почав плакати. Після чого, ОСОБА_25 прижав подушкою ОСОБА_18 та вдарив його. Такі дії ОСОБА_24 розпочалися з листопада. Вона намагалась заступитись за дітей. ОСОБА_25 казав, що діти плачуть через неї. ОСОБА_14 повідомила, що джерелом її існування була сестра, яка надсилала їй гроші. Зауважила, що це були її гроші, адже вона ( ОСОБА_14 ) продала свою квартиру. Зазачила, що біолічний батько дітей наразі є безвісти зниклимна війні. До того ж, брат біологічного батька її дітей теж допомагає їй грошима. Уточнила, що вони проходили тест на визначення аутизму у ОСОБА_18 , але для того щоб втановити точний діагноз потрібно їхати до спеціаліста, який скаже точно. Зауважила, що ОСОБА_18 ходить на горщик, почав розмовляти. Зазначила, що кожен місяць ходила з ОСОБА_18 на щеплення та лікар бачила, що дитина не розмовляє, давала направлення, проте вона не могла сходити до лікара, так як у неї була лежача бабуся, та загалом їй не було на кого залишити дітей. Уточнила, що це відбувалося в м. Києві. Вона вже два роки проживає без чоловіка. В м. Фастів вона проживає з літа. Вона не віддала дітей в дитячий садок у зв`язку з затримкою розвитку у ОСОБА_18 . Повідомила, що ОСОБА_18 гіперактивний. ОСОБА_17 розумна, слухняна, активна. Наголосила, що до приходу ОСОБА_24 діти тілесних ушкоджень не мали. Вона жила в будинку чоловіка її сестри, який помер. В іншій половині будинку живе брат чоловіка її сестри. Повідомила, що знайома з рідною сестрою ОСОБА_24 , яка приходила до неї додому, одразу після приїзду. Вони фотографувалися разом на задньому дворі. Зауважила, що не хотіла звертатись у правоохоронні органи, бо думала, що вирішимо іншим чином.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів

Показання свідків

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_27 , суду надала наступні показання, що вона працює психологом у Фастівському ССДМ. Стаж роботи її психологом вісім років, з 2017 року. Воена залучалась предаставниками ювенальної превенції, щоб отримати заключення щодо психоемоційного стану дітей, які перебували на той час в лікарні. Вона використовувала метод спостереження. Опитувала оточення дітей, дорослих людей, також застосовувала у спостереженні свої професійні навички. Діти на час спостереження перебували в палаті дитячого відділення лікарні. Повідомила, що діти відчували біль. Страху ні у хлопчика, ні у дівчинк вона не побачила. ОСОБА_28 йшов на руки до кожного з дорослих, хто до нього підходив, було помітно, що йому потрібний був тілесний контакт. Це є ненормальною поведінкою дитини. Дитина повинна довіряти та прив`язуватися до рідних людей, ва першу чергу до батьків. Якщо дитина прихильна до інших дорослих, це говорить тільки про одне, що він шукає прихисток і захисту у інших дорослих людей. Дівчинка перебувала у більш нормованому стані, проте вона вадчуває настороженість. У хлопичка, в його віці, трьохи менше 4-х років, є певні особливості поведінки, так званий регрес у минуле, тобто така поведінка нагадувала їй поведінку дворічної дитини. Стан дитини, що постраждала від насильницьких дій. Повідомила, що з 2018 року у Фастівській громаді створена спеціалізована служба і вона спостерігала багато подібних випадків. Саме такий силовий вплив вона спостерігала у хлопчика. Зауважила, що у хлопчика все обличчя і голова обсипані синцями чорно синього крольору, що нагадують горох, на її думку то сліди від пальців. Вона здійснював спостереження протягом 40 хвилин. Зазначила, що коли до хлопчика підійшов батько іншої дитини, яка знаходилася в палаті, то хлопчик пішов відразу до того чоловіка на руки, що є ненормальною поведінкою. Уточнила, що згаданий чоловік (батько іншої дитини, яка перебувала в палаті лікарні) повідомляв їй, що при вкладнні хлопчика ( ОСОБА_18 ) в ліжко, останній поводився з відчуттям страху. Чим це було спровоковане, вона не знає, особисто вона цей момент не спостерігала. На момент спостереження діти були активні, відчували себе у знайомому оточенні з іншими дітьми. Під час спостереження гіперактивності у дітей вона не спостерігала. Повідомила, що не є експертом. Перед складанням документу за результатами спостереження (висновку) вона не попереджалась про кримінальну відповідальність.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_29 , суду надала наступні показання, що потерпілі є її племінниками, їх законний представник це її рідна сестра. Вона також знайома з обвинуваченим ОСОБА_30 , оскільки раніше близько двадцяти років проживала в м. Фастові. Повідомила, що її син надіслав їй фотографію, що на дітях були синці. Уточнила, що її син поїхав до тітки – ОСОБА_14 в м. Фастів. Перед цим вона також бачила у дітей синці. На запитання, що трапилося її сестра повідомляла, що діти не хочуть їсти. Вже як її син поїхав до м. Фастова на канікули, він побачив на дітях синці. Після чого, 04 січня 2026 року вона приїхала в м. Фастів, сама все побачила та написала в поліцію заяву. Зауважила, що безпосереднім свідком подій вона не була. Вона запитала у ОСОБА_24 , що з дітьми, на що той відповів, що це не його діти і він їх не чіпає, на цьому їх спілкування завершилося. В м.Фастів до сестри вона приїздила часто. ОСОБА_23 постійно не жив з її сестрою. Зауважила, що її сестра проживала в м. Фастові по вул. Фомічова ( ОСОБА_31 ) з червня 2025 року, а ОСОБА_25 та її сестра розпочали спілкування з жовтня 2025 року. Уточнила, що коли перший раз побачила на дітях синці, ОСОБА_15 сказала, що це діти не хотіли їсти і то вона їх сама хапала. Проте, коли вона другий раз 04.01.2026 приїхала і подала заяву, ОСОБА_15 сказала, що це ОСОБА_25 їх тримав. Уточнила, що син надіслав їй фотографії 03 січня 2026 року. Коли вона приїхала 04 січня, ОСОБА_15 мовчала, а ОСОБА_25 сказав, що дітей не чіпав, що це не його діти, та пішов. Якби ОСОБА_25 після того не пішов, то можливо нічого б не було.

Допитаний у судовому засіданні у присутності психолога ОСОБА_27 та матері ОСОБА_29 неповнолітній свідок ОСОБА_32 , суду надав наступні показання, що приїздив до тітки ( ОСОБА_14 ) в м. Фастів кожні вихідні. ОСОБА_25 приїжджава кожного вечора та був при цьому у стані наркотичного сп`яніння, приносив солодощі дітям, але вони не хотіли їх їсти. Після чого, ОСОБА_25 силою заставляв дітей їсти, пальцем засовував конфети за щоку, діти плакали. Він бачив на дітях «свіжі» синці. Він хотів захистити дітей, але його матір казала, щоб він нікого не чіпав і нічого без неї не робив. ОСОБА_25 особисто йому не погрожував. Зазначив, що ОСОБА_25 при дітях вживав алкоголь та наркотичні засоби. Він говорив з тіткою з приводу дітей, але вона просто «морозилась», не давала відповіді. Діти підходили до нього, були залякані. Після приходу ОСОБА_24 діти починали плакати, були залякані. ОСОБА_25 будив дітей серед ночі та заставля їх їсти цукерки. Одного разу ОСОБА_25 приїхав, брав ОСОБА_18 на руки та підкидав. Він бачив на дітях тілесні ушкодження, а саме на руках, ногах, шиї, щоках. Він бачив синці, які були на дітях, він їх сфотографував, фотознімки переслав свої матері, це було 03.01.2026. ОСОБА_33 повідомив, що алкоголь він пробував, а наркотики ні. Він особисто бачив, як ОСОБА_25 приймав нароктичний засіб – «меф» (порошок). Він не бачив, нанесення ОСОБА_34 ударів, побоїв дітям. Він бачив як ОСОБА_35 брав ОСОБА_18 за щоки. На його запитання, тітка не пояснювала звідки у дітей тілесні ушкодження. Повідомив, що з 27.12.2025 по 14.01.2026 у нього були канікули, а тому в цей період часу він перебував у тітки, зокрема і 03.01.2026. Уточнив, що синці він помітив на дітях 03.01.2026, тоді їх і сфотографував. Він побачив синці у дітей на щоках, на шиї. З приводу тих синців він не запитував ні у тітки, ні у ОСОБА_36 . На його думку такі синці були спричинені, коли його не було вдома. Оглянувши фотографії дітей, які містяться в матеріалах судової справи, ОСОБА_33 повідомив, що ним було зроблено та направлено своїй матері фотографії, які містяться в матеріалах судової справи на аркушах 167 та 168. Зауважив, що такі фотографії були зроблені ним саме 3 січня 2026 року.

Допитана у судовому засіданні свідок сторони захисту - ОСОБА_37 , суду надала наступні показання, що вона є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_36 . Їй відомо, що її син ОСОБА_23 притягується до відповідальності за те, що побив дітей. Про це їй нічого не було відомо до моменту затримання ОСОБА_24 , який повідомляв їй, що все добре. Їй було відомо про стосунки її сина - ОСОБА_24 з ОСОБА_38 . Син залишався на ночівлю у ОСОБА_38 . Наголосила, що її син ОСОБА_25 є спокійною людиною, служив, має спокійний характер, вибуховості в його поведінці вона не спостерігала. Наголосила, що вона має намір оплатити дітям (потерпілим) лікуваня, реабілітацію, про що вона повідомяла ОСОБА_15 , на даний час це питання вирішується. Вони разом з ОСОБА_30 ходили та купували дітям іграшки. ОСОБА_25 разом з ОСОБА_17 був у неї вдома, гралися разом конструктором. Ніхто з сусідів не робив зауважень з приводу поведінки її сина ( ОСОБА_24 ). Вона не знає, чи вживав її син нарокотичні засоби. Вона не була очевидцем подій. ОСОБА_25 проживав з нею, а потім пішов до ОСОБА_14 , проте провідував її ( ОСОБА_39 ). Зауважила, що ОСОБА_25 проживав з ОСОБА_15 . Зазначила, що відносно її сина ОСОБА_24 в дитинстві не застосовувалось насильства, зокрема зі сторони членів сім`ї.

Від допиту свідків ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 ОСОБА_44 в судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 відмовилась.

Документи

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, органом досудового розслідування було внесено відомості до ЄРДР № 12026111310000024 а саме: 04.01.2026 о 19 год. 02 хв. за ч. 1 ст. 127 КК України, 05.01.2026 о 13 год. 52 хв. за ч. 2 ст. 127 КК України (а.с. 120 - 121).

Відповідно до рапорту зареєстрованого 04.01.2026 в ЖЄО Фастівського РУП ГУ НП в Київській області № 198, 04.01.2026о 10 год. 58 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 04.01.2026о 10 год. 58 хв. за адресою: м. Фастів, вул. Віктора Михайлова, 37, як повідомила заявниця, зять побив її племінників трьох та двох років. У дітей численні забої. Чоловік на постійній основі знущається над дітьми, які йому не рідні. ОСОБА_45 (а.с. 122 - 123).

Згідно рапорту зареєстрованого 04.01.2026 в ЖЄО Фастівського РУП ГУ НП в Київській області № 205, 04.01.2026о 13 год. 51 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 04.01.2026о 13 год. 51 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , швидка медична допомога в приймальне доставили дітей – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , попередньо по діагнозу: гематоми на обличчіта по тілу, Заявник: ОСОБА_46 (а.с. 124).

Згідно рапорту зареєстрованого 04.01.2026 в ЖЄО Фастівського РУП ГУ НП в Київській області № 206, 04.01.2026о 13 год. 53 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 04.01.2026о 13 год. 51 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , швидка медична допомога в приймальне доставили дітей – ОСОБА_47 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , попередньо по діагнозу: множинні гематоми на обличчі, на щоках.Заявник: ОСОБА_46 (а.с. 125).

Як вбачається зі змісту протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 04.01.2026, слідча прийнялі від ОСОБА_8 усну заяву в якій зазначила, що в період часу з листопада 2025 року по січень 2026 її співмешканець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , систематично наносив тілесні ушкодження її малолітнім дітям ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого на тілах дітей з`являлись синці та гематоми (а.с. 126 - 127).

Судом було досліджено фотокопії свідоцтв про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 серії НОМЕР_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 серії НОМЕР_2 ; фотокопію паспорта громадянина України НОМЕР_3 виданого на ім`я ОСОБА_8 (а.с. 128, 129, 130 - 132).

Згідно постанови слідчого від 04.01.2026, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було залучено до кримінального провадження № 12026111310000024 від 04.01.2026, як законного представника малолітніх потерпілих (а.с. 133 - 135).

Як вбачається зізмісту повідомлення Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, на запит слідчого було повідомлено, що малолітні діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у зазанечній Службі не перебували та не перебувають (а.с. 136, 137).

Згідно повідомлення Служби у справах дітей та сім`ї Виконавчого комітету Фастівської міської ради, було повідомлено, що 05.01.2026 малолітні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взяті на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах (а.с. 138).

Як вбачається зі зімісту акту обстеження умов проживання від 06.01.2026, головний спеціалістом ССДС ВК ФМР – ОСОБА_48 ,начальником СЮП ОСОБА_49 , на підсаві листа Фастівського РУП від 06.01.2026, було проведено обстеження умов проживання малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Таке житло розміщене на першому поверсі одноповерхового будинку та складається з двох кімнат, кухні, санвузла, коридору, передпокою. Наявне парове опалення, холодна вода, гаряча вода не підключена, є каналізація. В помешканні допустимий тепловий режим. Мати з двома дітьми займає одну кімнату, яка умебльована, наявне одне двоспальне ліжко. Окремі спальні місця для дітей не створені. Помешкання потребує ремонтних робіт (не завершені). Наявні іграшки для дітей, сезонний одяг і взуття, продукти харчування. За цією адресою на момент огляду проживають: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (мати), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (син, перебуває в лікарні) та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дочка, перебуває в лікарні). В акті також зазначено, що 03 червня 2025 року мати з дітьми переїхали на проживання у м. Фастів з м. Києва, де тривалий час проживали. Місце поживання батька дітей не відоме. Проведена бесіда щодо завершення ремонтних робіт в будинку та створення окремих спальних місць для дітей (а.с. 139)

Судом було досліджено консультаційний висновок спеціаліста, зі змісту якого вдбачається, що ОСОБА_6 , 26.03.2022 був оглянутий лікарем – консультантом – урологом дитячим, та за результатами такого огляду ознак пошкодження зовнішніх статевих органів та анальної ділянки не виявлено (а.с. 140).

Згідно консультаційного висновку спеціаліста – лікаря – консультанта, було оглянуто ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та встановлено відповідний діагноз (а.с. 141).

Згідно довідки КНП ФМР «Фастівська БЛІЛ» № 81/80 від 04.01.2026; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 04.01.2026 о 13 год. 45 хв. була оглянута у приймальному відділенніцього медичного закладу, де їй було встановлено діагноз: гематоми обличчя (а.с. 142).

Згідно довідки КНП ФМР «Фастівська БЛІЛ» № 81/80 від 04.01.2026; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 04.01.2026 о 13 год. 45 хв. був оглянутий у приймальному відділенніцього медичного закладу, де йому було встановлено діагноз: множинні гематоми обличчя та тулуба (а.с. 143).

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненнізлочину від 05.01.2026, ОСОБА_4 , у присутнсоті захисника, булозатриманов порядку ст. 208 КПК України 05.01.2026 о 12 год. 40 хв. (а.с. 144 - 147).

Відповідно до ухвали слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06.01.2026, щодо ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто ло 05.03.2026, до 16 год. 05 хв. (а.с. 148 - 150).

Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 05.01.2026 та DVD-R диску (відеозапис цієї слідчої дії), 05.01.2026 у період часу з 15 год. 46 хв до 15 год. 59 хв., в м. Фастові по вул. В. Михайлова, 37старшим слідчим СВ Фастівського РУП ОСОБА_50 , у присутності понятих, за участю свідка ОСОБА_8 , ОСОБА_29 (рідна сестра вказаного свідка, власниця будинку за вказаною адресою), за штучного освітлення, було проведено слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення відомостей, зазначених у протоколі допиту свідка ОСОБА_8 . Так, на момент проведення слідчого експерименту ОСОБА_8 зазначила, що з червня 2025 року проживає в будинку АДРЕСА_1 разом з двома малолітніми дітьми, а саме з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 . У листопаді 2025 року вона познайомилась та почала зустрічатись із хлопцем ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_5 , який приходив до її сусіда. ОСОБА_4 купував її дітям цукерки та іграшки, приходи він кожен день. В останній час (останні два місяця) ОСОБА_4 почав проявляти агресію до її малолітніх дітей, яка виражалась у щипанні, ляпас, закрема по голові, міг кинути, поставити підніжку, підкинути, вкусити. Коли у них виникали конфлікти, то ОСОБА_4 на деякий час уходив та коли повертався та купував конфети дітям.Вона бачила у дітей тілесні ушкодження, проте з цього приводу до правоохоронних органів не зверталасьта тільки поскаржилась сусіду, а в подальшому племіннику та сестрі, які вже і звернулися до правоохоронних органів. Коли ОСОБА_4 годував дітей конфетами, а особливо ОСОБА_18 і дитина відмовлялася їсти, то ОСОБА_4 міг взяти його з низу за обличчя та сильно потягнути. Іноді ОСОБА_4 міг вдарити ОСОБА_18 , а коли брав на руки, то сильно стискав дитину в боках, кусав його за щоки, підкидував до стеля та міг його не ловити. Також ОСОБА_4 кидав ОСОБА_18 на диван, від чого диван поламався. Таке відбувалося 2-3 рази на тиждень. Щодо доньки, то зазначила, що коли ОСОБА_4 одного разу запхнув палець їй до рота, то вона його вкусила. Після чого,він дав їй ляпаса по обличчю. Щодо ОСОБА_17 це було одного разу, 15.12.2025. Зазначила, що ОСОБА_4 підняв ОСОБА_17 за ногу головою до низу, а потім кинув на диван.(а.с. 151 - 155).

Згідно простанови слідчого від 05.01.2026, ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_6 було залучено до кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026111310000024 від 04.01.2026 року як психолога малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 156 - 157).

Як вбачається зі змісту повідомлення Фастівського міського центру соціальних служб Фастівської міської ради № 01-29 від 06.01.2025, що було адресоване начальнику Фаситівського РУП ГУ НП в Київській області, за запитом представників сектору ювенальної превенції психологом Фастівського міського центру соціальних служб ОСОБА_27 проведено обстеження щодо поведінкових відхилень та психо-емоційних розладів малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яких тимчасово влаштовано до КНП Фастівська «БЛІЛ».Діти поводять себе в незвичному для них приміщенні спокійно, граються разом та з іншими дітьми. Вони з задоволенням та без будь якої обережності приймають до спілкування кожну незнайому їм раніше людину. Більше того відразу просяться на руки до дорослого, міцно притискаються, неначе шукають безпеки в тактильному контакті, дозволяють торкатись до свого тіла й голови. Обоє з дітей не виявляють почуття страху до різної статі дорослих. Вони намагаються шукати комфорт, підтримку та любов від практично всіх дорослих незалежно від того, знають вони їх чи ні. Це відрізняється від того, як ведуть себе внормовані діти, які прагнуть знайти заспокоєння і підтримку у тих, кому вони довіряють і люблять. Прив`язаність дітей порушена, сформована по реактивному амбівалентному типу.В поведінці хлопчика наявні ознаки регресії (повернення до етапів розвитку, які дитина вже переросла), що є поширеною реакцією на пережите насильство або сильний стрес. Дитина повертається в період, де вона почувалася в безпеці та отримувала більше піклування. Таким чином психіка намагається впоратися з травмою, яку не може опрацювати на поточному рівні розвитку.Також, за спостереженням батька дитини, яка перебуває в палаті поруч, коли він ввечері доброзичливо взяв хлопчика на руки, щоб покласти в ліжко для нічного відпочинку, хлопчика почало сильно трусити, що говорить про відчуття тривоги та страху в подібні моменти.Обоє дітей не розмовляють. Дівчинка двох років робить спроби вимовляти окремі слова, а хлопчик в майже чотири роки не вимовляє жодного звуку. Його мовчання може бути підсвідомим психологічним захистом внаслідок насильницьких дій з боку дорослих.Для остаточної оцінки психологічного стану дітей потрібно фахове спостереження за ними в умовах стаціонарного перебування.Також рекомендовано медичне дообстеження обох дітей на ознаки сексуального насильства, особливо зі зверненням уваги на стан травмування ротової порожнини, гортані, артикуляційного апарату (а.с. 159 - 160).

Захисник ОСОБА_5 вказує на те, що виходячи із системного аналізу норм статей 84, 298-1 КПК України, висновок спеціаліста не є доказом у кримінальному провадженні щодо злочинів, а відтак не може підтверджувати чи спростовувати обставини, що підлягають доказуванню у даній справі. Такий висновок може бути використано як доказ виключно у кримінальних провадженнях про вчинення проступків. Згідно ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи та висновки експертів.

Суд погоджується із захисником, що психологом ОСОБА_27 у даному кримінальному провадженні не проводилисясудово-психологічні експертизи, остання була залучена як психолог для психологічної роботи із малолітніми потерпілими ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_27 як психологом проведено обстеження щодо поведінкових відхилень та психо-емоційних розладів малолітніх дітей, за результатами якого нею складено відповідну довідку (висновок) психолога, а не експертний висновок. Зазначений висновок є окремим документом, складеним відповідно до вимогКПК .

При цьому, психолог ОСОБА_27 була допитана судом як свідок, а не експерт, та згідно норм ст. 352 КПК України попереджена про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. Тому правові підстави для визнання довідки (висновку) психолога недопустимим доказом у суду відсутні, оскільки він отриманий в законний спосіб, передбачений нормамикримінального процесуального закону та в розумінні норм КПК є доказом.

Як вбачається зі змісту дослідженого судом протоколу огляду фотознімків від 06.01.2026, слідчий відділення розслідування злочинів, загальнокримінальної прямованості СВ Фастівського РУП ГУ НП в Київській області рядовий поліції ОСОБА_51 , розглянувши матеріали кримінального провадження № 2026111310000024 від 04.01.2026 за ознаками вчинення кримінальних равопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 127 КК України, знаходячись в приміщенні службового кабінету адміністративного будинку Фастівського РУП ГУНП в Київській області, що за адресою: місто Фастів, Київської області, вул. Володимира Карачуна, 6, при денному освітленні, з дотриманням вимог ст. ст. 40, 104, 105, 106, 107, 110, 223, 237 КПК України провів огляд друкованих фотознімків наданих під час проведення слідчих розшукових) дій, а саме допиту в якості свідка ОСОБА_29 (фотознімки 1-3) та допиту в якості свідка ОСОБА_52 (фотознімки 1-7), які в подальшому було визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 2026111310000024 від 04.01.2026.

Об`єктом огляду являються 3 фотознімки, роздруковані на 1 аркуші А4. надані під час проведення слідчих (розшукових) дій, а саме допиту в якості свідка ОСОБА_29 .

Фото №1-2.

На фотознімках у лівому нижньому куті міститься напис, а саме дата : « 15 дек. 2025 г.» 15 грудня 2025 року. Зображено малолітню особу, а саме хлопчика на вигляд 2-4 років, якого встановлено як ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який знаходиться у приміщенні. На даному фото дорослі руки тримають хлопчика біля вух та шиї, дитина дивиться прямо в камеру з відкритим ротом, на обличчі хлопчика наявні сліди, а саме гематома у нижньому правому куті губи, на правій щоці та на лівій вилиці наявний синець.

На фото №3 На фотознімку зображено малолітню особу, а саме дівчинку, на вигляд близько 1-2 років, яку надалі встановлено як ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка одягнута у светр синього кольору з принтом у вигляді абстракції, волосся дівчинки розтріпане, на лівій вилиці під оком та з правого боку на нижній щелепі, наявні сліди, зовні схожі на синці.

Об`єктом огляду являються 3 фотознімки, роздруковані на 1 аркуші А4. надані під час проведення слідчих (розшукових) дій, а саме допиту в якості свідка ОСОБА_53

Фото №1.

Наданий фотознімок ідентичний до фото№1 наданих свідком ОСОБА_29 . На фотознімку зображено малолітню особу, а саме хлопчика на вигляд 2-4 років, якого тановлеко як ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який знаходиться у приміщенні. На даному фото дорослі руки тримають хлопчика біля вух та шиї, дитина дивиться прямо в камеру з відкритим ротом, на обличчі хлопчика наявні сліди,а саме гематома у нижньому правому куті губи, на правій щоці та на лівій вилиці наявний синець. Хлопчик одягнутий у майку синьо-білого кольору з наявним малюнком посередині у вигляді абстракції.

Фото №2.

На даному фото зображено детальне фото губ ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на яких у правому нижньому куті наявні тілесні ушкодження у вигляді гематоми.

Фото №3.

На фотознімку зображено малолітню особу, а саме хлопчика на вигляд 2-4 років, якого встановлено як ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обличчя якого повернуто влівий бік, дорослі руки невідомої особи тримають хлопчика біля вух та шиї, на обличчі хлопчика наявні сліди, а саме гематома у правому куті губи, на правій щоці. Хлопчик одягнутий у кофту синього кольору з наявним принтом у вигляді абстракції.

Фото №4.

На фотознімку зображено малолітню особу, а саме хлопчика на вигляд 2-4 років, якого встановлено як ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , голова якого піднята до гори, дорослі руки невідомої особи тримають хлопчика біля вух, на підборідді, правій щоці та шиї наявні сліди, а саме гематоми у вигляді синців. Хлопчик одягнутий у кофту синього кольору з наявним написом жовтого кольору.

Фото №5.

На фотознімку зображено малолітню особу, а саме хлопчика на вигляд 2-4 років, якого встановлено як ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підборідді, шиї з лівого боку та лівій щоці наявні сліди, а саме гематоми у вигляді синців. Хлопчик одягнутий у кофту синього кольору з наявним написом жовтого кольору.

Фото №6

На фотознімку ображено малолітню особу, а саме хлопчика на вигляд 2-4 років, якого встановлено як ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який знаходиться у приміщенні. На даному фото дорослі руки тримають хлопчика за руку біля шиї та лобову ділянку голови. Голова дитини закинута назад, на обличчі хлопчика наявні сліди, схожі на синці: на шиї, лівій щоці та нижній щелепі з лівого боку, одягнутий у майку синьо-білого кольору з наявним малюнком посередині у вигляді абстракції.

Фото №7

На фотознімку зображено малолітню особу, а саме дівчинку, на вигляд близько 1-2 років, яку надалі встановлено як ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одягнута у светр синього кольору з принтом у вигляді абстракції, шорти рожевого колору. Волосся дівчинки розтріпане, на лівій вилиці під оком та з правого боку на нижній щелепі, наявні сліди, зовні схожі на синці (а.с. 161 - 170).

Згідно постанови слідчого від 05.01.2026, остннім було прийнято рішення відібрати зразки букального епітелію у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 193 - 195).

Як вбачається зі змісту протоколу отримання зразків для експертизи від 05.01.2026 , слідчий, у присутності захисника ОСОБА_54 , понятих, відібрав у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зразки букального епітелію для проведення судовї генетично-молекулярної експертизи (а.с. 196).

Судом були досліджені фотокопія паспорта громадянина України № НОМЕР_4 виданого на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 від 27.12.2018 на ім`я ОСОБА_4 , інформація щодо наявності у ОСОБА_4 посвідчення водія НОМЕР_6 , інформацію про притягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до кримінальної відповідальності, довідку лікарів психіатра та нарколога № 15 від 08.01.2026 видану на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , характеристику на ОСОБА_4 , видану Комітетом самоорганізації населення мікрорайону «Зарічя» м. Фастів Київської області (а.с. 207, 208, 209, 210, 211, 212).

До того ж, судом були досліджені фотокопії документів наданих стороною захисту під час судового розгляду а саме фотокопії: віськового квитка серії АВ № 261044 виданого на ім`я ОСОБА_4 ; довідки ІНФОРМАЦІЯ_8 № 10/1185 від 10.02.2025 видану ОСОБА_4 ; свідоцтва про смерть ОСОБА_55 серії НОМЕР_7 від 18.07.2022, посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_8 від 28.08.2016 на ім`я ОСОБА_55 , витягів з наказів командира військової частини НОМЕР_9 стосовоно ОСОБА_4 № 207 від 28.12.2024, № 54 від 23.07.2024, № 211 від 26.07.2023; службової характеристики на ім`я ОСОБА_4 ; довідки військової частини НОМЕР_10 стосовно ОСОБА_4 ; посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 від 27.12.2018 на ім`я ОСОБА_4 ; витягу з реєстру територіальної громади (Фастівська територіальна громада) щодо адреси місця реєстрації та проживання ОСОБА_4 (а.с. 36 – 39, 40, 41, 42, 43, 44 – 45, 46 – 47, 48, 49, 50).

Висновки експертів

Згідно висновку експерта № 01 від 16.01.2026 (судово-медична експертиза, яка призначена постановою слідчого від 07.01.2026), при судово-медичному обстеженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виявлено наступні тілесні ушкодження: синці на голові, садна і синець на тулубі, що виникли в результаті дії тупого(их) предмета(ів) з обмеженою контактуючою поверхнею, в термін часу близько 4-10 діб до моменту обстеження і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с. 174 - 175).

Згідно висновку експерта № 02 від 16.01.2026 (судово-медична експертиза, яка призначена постановою слідчого від 07.01.2026), при судово-медичному обстеженні ОСОБА_56 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлено синці на лівій щоці, що виникли в результаті дії тупого(их)предмета(ів) з обмеженою контактуючою поверхнею, близько 7-10 діб до моментуобстеження і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с. 176 - 177).

Згідно висновку експерта № 03/д/01 від 30.01.2026 (судово-медична експертиза, яка призначена постановою слідчого від 20.01.2026), при судово-медичному обстеженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виявлено наступні тілесні ушкодження: синці на голові, садна і синець на тулубі, що виникли в результаті дії тупого(их) предмета(ів) з обмеженою контактуючою поверхнею, в термін часу близько 4-10 діб до моменту обстеження. Зазначені ушкодження могли утворитись за обставин, на які вказує ОСОБА_8 під час допиту (удари руками по голові і тулубу та (чи) їх стискання руками), однак слід зазначити, що вищевказана не зазначає конкретних дат нанесення ушкоджень (а.с. 178 - 179).

Згідно висновку експерта № 04/д/02 від 30.01.2026 (судово-медична експертиза, яка призначена постановою слідчого від 20.01.2026), при судово-медичному обстеженні ОСОБА_56 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлено синці на лівій щоці, що виникли в результаті дії тупого(их)предмета(ів) з обмеженою контактуючою поверхнею, близько 7-10 діб до моменту обстеження. Виявлені ушкодження могли утворитись за обставин, на які вказує ОСОБА_8 під час допиту (удари та (чи) стискання руками (паляцями рук) обличчя), однак слід зазначити, що окрім дати 15.12.2025, вищевказана не зазначає інших конкретних дат нанесення ушкоджень (а.с. 180 - 181).

Згідно висновку експерта № 01/д/01 від 30.01.2026 (судово-медична експертиза, яка призначена постановою слідчого від 20.01.2026), при судово-медичному обстеженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виявлено наступні тілесні ушкодження: синці на голові, садна і синець на тулубі, що виникли в результаті дії тупого(их) предмета(ів) з обмеженою контактуючою поверхнею, в термін часу близько 4-10 діб до моменту обстеження. Зазначені ушкодження могли утворитись за обставин, на які вказує ОСОБА_8 під час проведення слідчого екмперименту (удари руками по голові і тулубу та (чи) їх стискання руками), однак слід зазначити, що вищевказана не зазначає конкретних дат нанесення ушкоджень (а.с. 182 - 183).

Згідно висновку експерта № 02/д/02 від 30.01.2026 (судово-медична експертиза, яка призначена постановою слідчого від 20.01.2026), при судово-медичному обстеженні ОСОБА_56 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлено синці на лівій щоці, що виникли в результаті дії тупого(их)предмета(ів) з обмеженою контактуючою поверхнею, близько 7-10 діб до моменту обстеження. Виявлені ушкодження могли утворитись за обставин, на які вказує ОСОБА_8 під час слідчого екперименту (удари та (чи) стискання руками (паляцями рук) обличчя), однак слід зазначити, що окрім дати 15.12.2025, вищевказана не зазначає інших конкретних дат нанесення ушкоджень (а.с. 184 - 185).

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 125 від 04.02.2026 (судово-психіатрична експертиза, яка призначена постановою слідчого від 20.01.2026), у період кримінальних правопорушень, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останній на будь-який психічний розлад (хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан психіки) не страждав і за психічним станом у зазначений період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період кримінальних правопорушень, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останній ознак тимчасового розладу психічної діяльності не виявляв і за психічним станом у зазначений період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.У теперішній час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на будь-який психічний розлад (хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан психіки) не страждає і за психічним станом у теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними.За психічним станом у теперішній час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.У період кримінальних правопорушень, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останній на будь-який психічний розлад не страждав і за психічним станом у зазначений період часу був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними(а.с. 187 - 192).

Як вбачається з дослідженого судом висновку експерта № СЕ-19/111-26/3136-БД від 10.02.2026 (експертиза, яка призначена постановою слідчого від 20.01.2026 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи) з результатами дослідження та ілюстративною таблицею, встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 199 - 206).

Речові докази

Згідно постанови про визнання речових доказів 06.01.2026, 7 фотозображень ОСОБА_6 на яких він зображений із явними ознаками тілесних ушкоджень на обличчі та 3 фото із зображенням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на яких в дітей також маються видимі сліди тілесних ушкоджень на обличчі, було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026111310000024. Вказані фото із зображенням дітей вирішено зберігати при матеріалах кримінального провадження (а.с. 171 - 173).

Клопотань про допит інших свідків чи призначенння судових експертиз від сторін не надходило.

З урахуванням наведеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення дійшов до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, викладених у вироку суду доведена.

Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 1 та ч.2 ст. 127 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив катування, тобто умисне діяння, спрямоване на заподіяння малолітньому ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , сильного фізичного болю, з метою покарати його за дії, вчинені ним, а також катування, тобто умисне діяння, спрямоване на заподіяння малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сильного фізичного болю з метою примусити її вчинити дії, що суперечать її волі, вчинене повторно.

При цьому, суд виходячи із даних щодо малолітнього віку та психологічного стану потерпілих, висновків експертів про отримання малолітніми потерпілими легких тілесних ушкоджень, показаннь законного представника ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_57 щодо реакції дітей на дії ОСОБА_4 ( крики, плач, істерики), а також переданих ним фотозображень тілесних ушкоджень та з урахуванням переваги ОСОБА_4 у фізичному розвитку, вважає доводеною наявність такої ознаки об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 127 КК України як заподіяння сильного фізичного болю потерпілим, а доводи захисника про її недоведеність вважає безпідставними. При цьому, суд виходить із того, що факт заподіяння болісних дій визначається судом на підставі досліджених доказів, а не експертизою.

Також судом встановлено, що ОСОБА_4 діяв умисно зі спеціальною метою, а саме, покарати малолітнього ОСОБА_6 за вчинені ним дії, а також примусити малолітню ОСОБА_7 вчинити дії, що суперечать її волі, що якраз є ознакою суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст.127 КК України.

Обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання

Відповідно до ст. 66 КК Україниобставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК Україниобставинами, які обтяжуютьпокарання обвинуваченого ОСОБА_4 є вчинення кримінальних правопорушень щодо малолітніх дітей, а також вчинення кримінального правопорушення щодо осіб, з якими винний перебуває у близьких відносинах.

Призначення покарання та ухвалення інших рішень, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно документів, що характеризують особу обвинуваченого, ОСОБА_4 раніше судимий;за місцем проживання характеризується негативно;не перебуває на обліку у лікарів психіатра та наколога; є учасником бойових дій; за місцем проходження служби характеризується виключно позитивно; безпосередньо брав у часть у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захистку безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

Призначаючиобвинуваченому ОСОБА_4 кримінальнепокарання за ч. 1 ст. 127 та ч. 2 ст. 127 КК України, суд виходитьіз вимог ст.ст. 50 та 65 КК України.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненн ікримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покараннямає на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 1 та ч. 2 ст. 127 КК України, суд враховує характер, суспільну небезпечність та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів проти здоров`я особи, обставини, за яких відбулось вчинення кримінальних правопорушень, позицію законного представника малолітніх потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – ОСОБА_8 , яка просила не призначати суворе покарання, дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є учасником бойових дій та тривалий час брав участь у обороні країни, позитивно характеризувався за місцем служби, за місцем проживанння характеризується як позитивно, так і негативно, наявність обставини, що пом`якшує покарання та обставин, що обтяжують покарання, вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкцій ч. 1 та ч.2 ст. 127 КК України та із застосуванням правил ст. 70 КК України, призначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань.

Підстав для застосування ст. ст. 69 та 69-1, ст. 75 КК України судом не встановлено.

Саме таке рішення, на думку суду, у даній справі є обґрунтованим, справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 слід рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін та продовжити.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_4 строк затримання та строк перебування підвартою під час досудового розслідування та судового розгляду слід зарахувати у строк покарання із розрахунку один день попередньогоув`язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 слідстягнути на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні.

Питання речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 100, 124, 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 127 КК Українита призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 127 КК України – у виді позбавлення волі строком на 3(три) роки;

- за ч. 2 ст. 127 КК України – у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_4 шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати на підставі ст. 72 КК України ОСОБА_4 у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, починаючи з дня затримання - 05.01.2026 до набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати на залучення експерта у розмірі 9075 (дев`ять тисяч сімдесят п`ять) грн. 30 коп. на користь держави за проведення судової експертизи Київським НДЕКЦ МВС України№СЕ-19/111-26/3136-БД від 10.02.2026.

Речові докази у справі після набрання вироком законної сили, а саме:

- 7 фотозображень ОСОБА_6 на яких він зображений із явними ознаками тілесних ушкоджень на обличчі та 3 фото із зображенням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на яких в дітей також маються видимі сліди тілесних ушкоджень на обличчі, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12026111310000024 від 04.01.2026 (судової справи) – зберігати в матеріалах цього кримінального провадження (судової справи) протягом всього часу їх зберігання;

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_58