Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №940/430/26 — Тетіївський районний суд Київської області

24.04.2026 Провадження по справі № 2/940/400/26

Справа № 940/430/26

РІШЕННЯ

Іменем України

24 квітня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Косович Т.П.

при секретарі Козуб І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою ОСОБА_2 , зареєстрований 22.07.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тетіївського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 59, посилаючись на те що сімейні стосунки у них з дружиною не склалися, у їх стосунках зникли почуття любові, поваги та взаєморозуміння, з вересня 2018 року вони разом не проживають, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, з огляду на що він вважає, що їх сім`я розпалася остаточно і зберігати її надалі недоцільно.

В судове засідання позивачОСОБА_1 не прибув, надіслав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, судова повістка, надіслана їй рекомендованим листом з повідомленням на адресу зареєстрованого місця проживання, повернулася до суду не врученою за відсутністю адресата.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 27.07.2022 року у справі № 908/3468/13, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку, суду.

Судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (постанова Верховного Суду від 12.10.2022 року у справі № 727/5718/21), в даному випадку судова повістка ОСОБА_2 вважається врученою 16.04.2026 року.

Разом з тим, ОСОБА_2 про дату, час та місце слухання справи повідомлена на веб-порталі судової влади України, а тому відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважається про дату, час та місце слухання справи повідомленою належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

В судовому засіданні встановлено, що сторони зареєстрували свій шлюб 22.07.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тетіївського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 59, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.07.2010 року, та мають трьох неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 30.10.2008 року, серії НОМЕР_3 від 30.10.2008 року, серії НОМЕР_4 від 28.01.2010 року).

В період спільного проживання сімейні стосунки у сторін не склалися, у їх стосунках зникли почуття любові, поваги та взаєморозуміння, з вересня 2018 року вони разом не проживають, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі та досліджені в суді докази, враховуючи фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, оскільки в судовому засіданні встановлено, що сторони зберігати шлюб не бажають, а тому суд приходить до висновку, що їх сім`я розпалася остаточно і її збереження при таких обставинах суперечило б інтересам сторін.

Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд судові витрати з відповідачки на користь позивача не стягує, так як останній вимог про їх відшкодування не ставить та залишає їх за собою.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 22.07.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тетіївського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 59, - розірвати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя: Т.П.Косович