Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №373/3649/25 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/3649/25

Провадження № 2/373/483/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Опанасюка І.О.,

секретаря судових засідань Бутович Я.О.

за участі

представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 Кравченко І.О.

представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 373/3649/25 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та відзивів на позовну заяву.

Представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в інтересах ОСОБА_6 та просить зменшити розмір стягнення з ОСОБА_6 аліментів на утримання ОСОБА_7 , що стягуються на підставі судового наказу Канівського міськрайонного суду Черкаської області №697/2774/24 з на 1/6 частку його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зменшити розмір стягнення з ОСОБА_6 аліментів на утримання ОСОБА_8 , що стягуються на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області №373/2565/25 з 1/4 на 1/6 частку його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_6 отримує грошове забезпечення, як військовослужбовець та не має інших джерел доходу. За судовими рішеннями, з його доходу стягується аліменти у розмірі 5/8 частин його грошового забезпечення, що складає 62% його заробітку.

Так, із суми грошового забезпечення ОСОБА_6 утримується аліменти за трьома виконавчим провадженнями відкритими на підставі судових рішень, з яких за двома стягуються аліменти на утримання двох дітей в розмірі частки доходів позивача на кожну дитину та 1/8 частки на утримання колишньої дружини, зокрема:

-на підставі судового наказу виданого 16.12.2024 Канівським міськрайонним судом Черкаської області (справа №697/2447/24) на утримання доньки позивача – ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки заробітку (доходу) позивача але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

04.04.2025 Переяславським ВДВС у Бориспільському районі МЮУ ЦМУМЮ відкрите виконавче провадження ВП №77698555 на підставі вказаного вище наказу.

-на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 24.09.2018 (справа № 373/1292/18) вирішено стягувати з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1559 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 00 копійок щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно;

Спосіб стягнення аліментів визначений вказаним вище рішенням від 24.09.2018 у справі № 373/1292/18 змінено судовим рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонний суд Київської області від 23.01.2025 (справа № 373/2565/24) та вирішено стягувати із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Цим же рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонний суд Київської області від 23.01.2025 (справа № 373/2565/24) вирішено стягувати з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання, в розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і на весь час проживання з дитиною з інвалідністю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та опікування ним;

На підставі зазначеного судового рішення Переяславським ВДВС у Бориспільському районі МЮУ ЦМУМЮ відкриті два виконавчі провадження: ВП №78324613 та ВП №78324974.

Інших доходів позивач не має.

Позивач вказує, що частину грошового забезпечення він витрачає допомагаючи батькам, які є непрацездатними, отримують пенсію сукупний розмір якої складає 8371, 45 грн. Батько має захворювання на цукровий діабет та потребує ліків. Позивач допомагає батькам матеріально, оскільки є єдиним сином.

Крім того, позивач вказує, що під час виконання обов`язку із захисту Батьківщини він отримав травми та порання і потребує лікування та реабілітації, що включає в себе купівлю підтримуючих ліків та проходження курсів фізіотерапії, що потребує додаткових фінансових витрат.

До того ж позивач зазначає, що він несе різні матеріальні витрати пов`язані з проходженням військової служби, види та обсяг яких є різними, як-то оренда житла у місцевості куди він відбуває для виконання завдань, купівля продуктів харчування та спорядження, купівля палива для транспорту тощо.

У зв`язку із цим, у позивача виникла заборгованість із сплати аліментів, яка станом на серпень 2025 року складає 47585, 24 грн.

На період погашення заборгованості, з позивача стягується 70% від суми його заробітку (грошового забезпечення військовослужбовця).

За закінченням сплати заборгованості, з позивача будуть стягуватись аліменти з його грошового забезпечення, в розмірі 62% його заробітку.

В той же час, позивач вказує, що статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначений граничний розмір стягнення аліментів – 50 % доходу (заробітку) платника, а відтак стягнення аліментів в сукупному розмірі 62 % від його заробітку суперечать вимогам зазначеної норми Закону.

З урахуванням цих обставин, позивач посилаючись на положення ст.ст. 181, 183 та 192 СК України, які встановлюють можливість зміни розміру аліментів з урахуванням погіршення майнового стану їх платника та визначають розмір стягнення аліментів на утримання двох і більше дітей в частці 1/3 від доходів батька, до досягнення старшою дитиною повноліття, просить переглянути розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_6 на утримання дітей в бік зменшення, до 1/6 частини його доходів на кожну дитину але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, що в сукупності буде складати 1/3 частину від його доходів на утримання двох дітей.

З боку відповідачів суду надані відзиви на позов.

Адвокат Кравченко І.О. заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у відзиві зазначає, що на момент визначення розміру аліментів при вирішенні Переяслав – Хмельницьким судом у січні 2025 справи № 373/2565/24, ОСОБА_6 погодився із розміром аліментів у частці від його доходів на утримання сина ОСОБА_9 та у частці 1/8 від його доходів на утримання дружини ОСОБА_10 та визнав позов.

Правове обґрунтування вимог із посиланням сторони позивача на законодавчо визначену частину аліментів, які стягуються на двох та більше дітей у розмірі 1/3 від доходів позивача не входить до обставин які є підставою для зменшення розміру аліментів в розумінні ст. 192 СК України.

Про розмір аліментів у частині 1/3 на двох та більше дітей, які утримуються з платника вказано у ч. 5 ст. 183 СК України, однак у контексті права звернення того з ким проживають діти, про стягнення такої частки з іншого з батьків. Обов`язку встановлення такої частки, Закон не містить.

Адвокат Кравченко І.О. вказує, що додаткові витрати за зобов`язаннями, про які вказано в позові, як станом на 23.01.2025 так і станом на дату звернення до суду з даним позовом були припинені, і не можуть бути враховані судом як підстави для зменшення аліментів, відповідно до ст. 192 СК України.

Щодо погіршення стану здоров`я, як підставу для зменшення розміру аліментів, адвокат Кравченко І.О. у відзиві зазначає, що ОСОБА_6 не визнаний непридатним для військової служби та на даний час продовжує нести військову службу у лавах ЗСУ. При цьому, травми про які йдеться в позові отримані ОСОБА_6 до розгляду справи № 373/2565/24у якій вирішувалось питання стягнення аліментів у частці 1/4. Про ці обставини ОСОБА_6 повідомляв суд, та ним була надана оцінка в судовому рішенні. В той же час, адвокат вказує, що жодних доказів, які б підтвердили наявність додаткових витрат пов`язаних з лікуванням або реабілітацією позивача, стороною позивача не надано. Вважає, що вимога про зменшення розміру аліментів у зв`язку з погіршенням матеріального стану платника аліментів, з підстав наявності додаткових витрат на лікування чи реабілітацію не підтверджена доказами.

Щодо наявності на утриманні позивача інших осіб – батьків, які є пенсіонерами, адвокат Кравченко І.О. вказує, що мати позивача – ОСОБА_11 отримує пенсію за віком з 17.08.2021, а батько позивача ОСОБА_12 – з 02.09.2020. при цьому, кожного року відбувається індексація пенсії в бік збільшення. Батько позивача хворіє на цукровий діабет, але його захворювання триває близько 5 років. Ці обставини, в сукупності, також існували на момент ухвалення судового рішення у справі № 373/2565/24.

Адвокат Кравченко І.О. вказує, що позивачем, всупереч ст. 192 СК України та ст. 81 ЦПК України, не доведено самого факту змін матеріального стану для наявності підстав для зменшення розміру аліментів і не обґрунтовано чому розмір зменшення розміру аліментів, саме в частині, яку просить позивач, є необхідним та достатнім для таких змін.

Адвокатом Константіновою Т.М., яка діє в інтересах ОСОБА_4 подано відзив на позов, та висловлені заперечення суть яких зводиться до того, що матеріальний стан позивача не погіршився, а його сімейний стан не змінився. При визначенні такого розміру аліментів, який стягується зараз, позивачем було висловлене погодження (визнання вимог щодо такого розміру). З урахуванням цього, ОСОБА_5 , просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на ст.ст. 141, 150, 180, 181 та 192 СК України, зокрема того,

Щодо того, що матеріальний стан позивача погіршився внаслідок необхідності проходити реабілітаційні процедури, що пов`язано з отриманням поранень при проходженні військової служби, то ОСОБА_5 просить не враховувати як такі, оскільки позивач проходив обстеження військово-лікарською комісією і визнаний придатним для подальшого несення служби за станом здоров`я. До того ж суду не надано жодних підтверджень понесення ОСОБА_6 матеріальних витрат, у зв`язку із вказаними обставинами, які могли б бути враховані судом, як погіршення матеріального стану позивача.

Крім того, адвокат Константіновоа Т.М. зауважила, що позивач зареєстрований за адресою, де проживають його батьки, та сплата комунальних послуг, в розумінні ст. 332 ЦК України, є його обов`язком і не є підставою для їх врахування судом в розумінні ст. 192 СК України.

Додатково, адвокат вказує, що сукупний розмір аліментів які сплачує позивач на всіх утриманців не перевищує 70 %, що відповідає положенню ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження».

Рух справи в суді.

06 січня 2026 року було відкрито провадження по даній справі і призначено підготовче судове засідання на 10 год. 00 хв. 21 січня 2026 року.

19.01.2026 до суду надійшов відзив на позов направлений представником відповідача ОСОБА_3 – адвокатом Кравченко І.О.

19.01.2026 до суду надійшов відзив на позов направлений представником відповідача ОСОБА_4 – адвокатом Константіновою Т.М.

21.01.2026 року справу було відкладено за клопотанням адвоката Кравченко І.О. у зв`язку із перебуванням її у відпустці та адвоката Константінової Т.М. у зв`язку із участю адвоката в іншій справі до 04 лютого 2026 року.

04.02.2026 підготовче судове засідання було відкладене в зв в зв`язку із тим, що представником позивача було 03.02.2026 направлено до суду клопотання про долучення доказів, яке не було отримано сторонами. Задля можливості отримати та ознайомитись із вказаним клопотанням, засідання відкладене до 15:00 год. 17.02.2026.

17.02.2025 підготовче судове засідання було відкладене до 27.02.2026 за клопотанням адвоката Кравченко І.О. у зв`язку з її хворобою, до 27.02.2026.

27.02.2026 року ухвалою суду закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14 годину 00 хвилин 17 березня 2026 року.

За клопотанням адвоката Козарик Н.А., були долучені в якості доказів квитанції про сплату комунальних послуг ОСОБА_12 за грудень 2025 та січень 2026.

Сторонами надані письмові докази, які досліджені в судовому засіданні, та з яких убачається наступне.

В період із 13 червня 2009 року по 21 березня 2017 року ОСОБА_6 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2017 року шлюб між ними був розірваний.

Від сумісного проживання у шлюбі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 мають сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 05 січня 2024 року Переяславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

Відповідно до рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2018 року із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_13 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в 1559 грн 00 коп. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23 липня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2018 року із відповідача стягувались аліменти на утримання позивача в розмірі 500 грн 00 коп. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і на весь час проживання з дитиною з інвалідністю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та опікування ним.

Крім того, рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2024 року у справі №373/1388/24, з врахування ухвали суду від 09 серпня 2024 року, було стягнуто із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 додаткові витрати на дитину – сина ОСОБА_9 - за період з травня 2019 року по червень 2024 року в розмірі 99230 грн 85 коп.

ОСОБА_6 також перебував із ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі.

Від сумісного проживання у шлюбі вони мають малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 04.09.2021).

З ОСОБА_6 , на підставі судового наказу виданого Канівським міськрайонним судом Черкаської області 16.12.2024, на утримання доньки ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_1 стягуються аліменти у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів

на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини

відповідного віку, щомісяця, починаючи з 09.12.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі зазначеного судового наказу №697/2774/24, Переяславським ВДВС у Бориспільському районні Київської області МЮУ ЦМУМЮ (м.Київ), 04.04.2025 відкрито виконавче провадження ВП №77698555.

Станом на 22.08.2025 року існує заборгованість по ВП № 77698555 в сумі 26388,26 гривень, що підтверджено копією розрахунку такої заборгованості.

З рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23.01.2025 в справі № 373/2565/24, копія якого надана суду вбачається що судом було змінено спосіб стягнення аліментів, які стягуються із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9 на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2018 року (справа № 373/1292/18), та ухвалено стягувати із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Цим же рішенням було змінено спосіб стягнення аліментів які стягуються із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 на її утримання на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2018 року (справа № 373/1291/18), а саме: стягувати із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання, в розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і на весь час проживання з дитиною з інвалідністю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та опікування ним.

На підставі зазначеного рішення були відкриті два виконавчі провадження: ВП78324613 за виконавчим листом №373/2565/25 від 04.06.2025, за яким також існує заборгованість, яка станом на 21.08.2025 року становить 11592,85 грн., та ВП78324974, заборгованість за яким станом на 21.08.2025 складає 9604,40 грн.

Щодо досліджених в судовому засіданні платіжних квитанції про сплату послуг за електроенергію та газопостачання за грудень 2025 – січень 2026, де платником зазначений ОСОБА_12 , то адвокатом Кравченко І.О. та адвокатом Константіновою Т.М. заявлено про неналежність цих доказів до предмету доказування, оскільки послуги з електро- та газопостачання є складовою комунальних послуг, які не виникли нещодавно, а існували весь період користування квартирою. Доводи позивача про його допомогу батькам сплачувати такі послуги, в силу розміру їх пенсії існували, не є доводом який заслуговує на увагу в контексті погіршення матеріального стану позивача, оскільки його батьки досягли пенсійного віку та отримують пенсію з 2020 та з 2021, відповідно. Отже ці обставини існували на момент призначення аліментних платежів. Крім того, позивач зареєстрований в квартирі де проживають його батьки та допомагає їм тривалий час, що підтверджено свідками (батьками позивача), які були допитані судом в якості свідків.

Представники відповідачів заявили, що подані суду квитанції про сплату комунальних послуг не є підтвердженням зміни матеріального стану позивача у сенсі ст. 192 СК України та ст. 81 ЦПК України.

ОСОБА_6 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_3 , в підтвердження чого суду надана довідка за Формою 5 №1789/3830 від 28.06.2024 за підписом ТВО командира вказаної частини

ОСОБА_6 є учасником бойових дій.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_3 № 1372/24/1789 від 03 квітня 2024 року ОСОБА_6 22 березня 2024 року в результат ураження ворожим БПЛА отримав травму та поранення.

Згідно довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_4 № 8429 від 11 жовтня 2024 року, якою було проведено огляд ОСОБА_6 , встановлено діагноз: «Стан після операції (10.10.2024) - закритої репозиції IV пальця правої кисті з приводу закритого перелому проксимальної фаланги IV пальця правої кисті, фіксованого гіпсовою пов`язкою, зі стійким набряковим та больовим синдромом, з тимчасовим порушенням функції. Травма пов`язана з проходженням військової служби.

Суду надано довідку огляду ОСОБА_6 у лікаря невропатолога від 29.05.2025 де встановлено діагноз: мононевропатія нижньої кінцівки та призначене лікування.

ОСОБА_3 отримувала від позивача грошові кошти, як сплату заборгованостей за рішеннями суду про стягнення аліментів що підтверджено розпискою від 25.10.2024 на суму 47 230, 85 гривень

Суду надано довідки про доходи пенсіонера ОСОБА_12 (батька позивача) із зазначенням його розміру пенсії за 2025 рік, яка складає 5050,45 грн на місяць та довідка про доходи пенсіонера ОСОБА_11 (матері позивача) із зазначенням відомостей про її пенсію за 2025 рік, яка складає 3323,00 грн на місяць.

Суду надано квитанцію: рахунки за спожитий газ за січень 2025, за лютий 2025, березень 2025, квітень 2025 та рахунки за постачання електричної енергії за січень 2025, лютий 2025, які направлені ОСОБА_12 за адресою його проживання, як споживачу цих послуг.

Суду надані звіти військової частини НОМЕР_3 про здійснення відрахувань та виплат ОСОБА_6 за червень, липень та серпень 2025.

В судовому засіданні був допитаний в якості свідка батько позивача – ОСОБА_12 , який пояснив, що позивач є їх єдиним сином. Свідок має хронічні хвороби, гіпертонію та діабет ІІ типу. Дохід ОСОБА_12 складається з пенсії та доходів, які той має з підробіток в охороні. Син допомагає їм, як може, і допомагав завжди. З того моменту, як ОСОБА_6 був призваний на військову службу, з початку війни, він залишив батькам зарплатну картку, пін-код, якої вони знають, а доступ до неї у сина є з його мобільного телефона. Вони не зловживають можливістю знімати з карти сина гроші, роблячи це лише інколи в разі необхідності. ОСОБА_12 вийшов на пенсію у 2020 році, а його дружина (мати позивача) у 2021. Син допомагає їм все життя. На запитання адвоката Кравченко І.О., чи стались у свідка якісь події у березні 2025 року, які зумовили додаткову допомогу з боку сина, він вказав, що – ні. На запитання адвоката Константінової Т.М. щодо додаткових доходів, свідок відповів, що підробляє в охороні в м. Києві, куди їздить маршруткою один, інколи два рази на тиждень.

Допитана в якості свідка матір позивача – ОСОБА_11 повідомила суду, що їх єдиний син ОСОБА_6 допомагає їм матеріально, фактично з моменту виходу батьків на пенсію. Залишив їм свою платіжну банківську карту, з якої вони з чоловіком (батьком позивача) знімають кошти, витрачаючи їх на ліки та оплату комунальних послуг. Її чоловік ОСОБА_12 , хворіє на цукровий діабет та є інсулінозалежним. Чоловік почав хворіти ще до виходу на пенсію. У свідка, також періодично виникають проблеми із здоров`ям, типові для її віку. В їх користування перебувають два автомобілі, один з яких не находу, марки яких свідок не пам`ятає, оскільки не користується ними. Пенсія, звісно, індексується кожен рік, але на фоні зростаючих цін її не вистачає. Її чоловік ОСОБА_12 дійсно підробляє в охороні в м. Києві, приблизно раз на тиждень, але і цих доходів замало для життєзабезпечення, тому вони приймають допомогу сина, і вдячні йому за це.

В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги з підстав наведених у позові. Просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача адвокат Козарик Н.А. вказала, що розмір грошового утримання позивача є мінливим, та залежить від додаткових виплат, які існують в разі виконання бойових завдань. ОСОБА_6 проходить військову службу і за свої кошти купує ліки, необхідне обладнання (спорядження) та паливо. На запитання представників відповідачів, щодо підтвердження таких витрат ї їх розміру, ОСОБА_2 вказала, що докази цього не збирались, оскільки такі витрати є очевидними. Травми отримані при виконанні бойових завдань, є хронічними, а додаткові витрати загалом пов`язані з інфляцією. Щодо того, коли виникли обставини, що зумовили погіршення матеріального стану позивача, ОСОБА_2 зазначила, що приблизно з березня 2025 року.

Представники відповідачів заперечили проти вимог позивача, з підстав викладених у відзивах на позов, додатково вказавши, що обставини викладені в позовній заяві, не нові, існували на момент призначення аліментів, та були враховані судом при визначенні розмірів аліментних платежів, які стягуються з позивача, а в даній справі, сторона позивача не надаючи доказів зміни матеріального стану позивача, доводить свої твердження шляхом спроби переоцінити докази, які вже були оцінені судом при призначенні та перегляді розміру аліментів, що стягуються з позивача. Крім того, такі обставини, як додаткові витрати пов`язані з реабілітацією лікуванням позивача та його додаткові витрати пов`язані з несенням служби не підтверджені жодними доказами, тому не можуть бути прийняті до уваги. Щодо участі позивача в допомозі батькам, представники позивача вказали, що допомога батькам у сплаті за комунальні послуги за грудень 2024 – лютий 2025 не є доказом погіршення матеріального стану позивача в розумінні ст. 192 СК України, та просили суд відмовити в задоволенні вимог в зв`язку із недоведеністю тих обставин, на які посилається позивач та його представники.

Норми права, що підлягають застосуванню.

Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 88 СК України, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає. Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

Частиною 2 статті 182 СК України закріплений мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану, як самостійні підстави для зменшення або збільшення розміру аліментів.

Підставою для зміни розміру аліментів є, зокрема зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них, звернення про зменшення розміру аліментів у відповідності до положень ч. 7 ст. 170 ЦПК України, або ж перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у відповідності до частини 8 зазначеної статті.

Статтею 273 СК України визначено, що якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Положення ч. 1 ст. 3, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991 року та приписи ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України зобов`язують суд при вирішенні будь - яких питань щодо прав дітей, виходити із якнайкращого забезпечення їх інтересів (необхідність забезпечити рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України, при цьому обов`язок доказування покладається на сторін в силу ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Висновки суду.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Вирішуючи питання зміни розміру аліментів, для суду визначальним є зміни у матеріальному або ж сімейному стані платника аліментів, які фактично унеможливлюють сплату аліментів у визначеному розмірі (є такими що ставлять платника у скрутне матеріальне становище).

При цьому, зміни, це обставини, що виникли у платника аліментів, після виникнення обов`язку їх сплати у встановленому судом, законом або договором порядку та суттєво впливають на його здатність платника сплачувати встановлену суму (збільшення/зменшення доходів, поява нових утриманців), які є підставою для перегляду розміру аліментів судом, згідно зі статтею 192 сімейного кодексу України.

Верховний Суд у справі № 715/1188/20 та у справі № 715/2073/20 висловив правову позицію, що зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні двох дітей, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини і суперечитиме її інтересам.

Під час ухвалення рішення у справі № 373/2565/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про зміну способу та розміру стягнення аліментів судом було враховано, що ОСОБА_6 на ОСОБА_3 мають дитину, яка згідно висновку КЗ Переяслав-Хмельницької районної ради «Переяслав-Хмельницький центр первинної медико-санітарної допомоги» № 38 від 04 серпня 2017 року є дитиною з інвалідністю. Дитина проживає разом із ОСОБА_3 , та має категорію дитини з інвалідністю підгрупи «А», потребує постійного стороннього догляду, тобто не може обходитися без сторонньої допомоги, потребує постійного догляду. За станом здоров`я дитина потребує довготривалого лікування та реабілітації.

Судом при призначенні розміру аліментів також було враховано і те, що відповідач є військовослужбовцем, отримує стабільну заробітну плату, та може надавати матеріальну допомогу дитині та допомогу на утримання дружини, з якою проживає дитина з інвалідністю, однак, з врахуванням його стану здоров`я (отриманні травми) та наявності неповнолітньої дитини у другому шлюбі.

Отже, ці обставини існували піж час перегляду розміру аліментів, які стягувались з ОСОБА_6 на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2018 року, та не змінились на даний час.

Щодо доводів про те, що позивач має постійні непередбачувані витрати, пов`язані з його службою в ЗСУ, а саме: оренда житла, придбання їжі, ліків, по оновленню екіпірування, засобів захисту, спорядження, забезпечення паливом транспорту, для належного

виконання військових завдань, що також впливає на його матеріальний стан та

призводить до додаткових фінансових витрат, то значені обставини всупереч положенню статті 81 ЦПК України, мають декларативний характер та не підтверджені жодними доказами.

Щодо матеріальної підтримки батьків в лікуванні, придбанні ліків, проведенні

обстежень, в побуті (придбання речей першої необхідності, сплати комунальних

послуг, придбанні продуктів харчування, тощо), яку позивач, їм надає щомісячно в

розмірах необхідних для повноцінного життя то надані суду квитанції щодо комунальних послуг за грудень 2024, січень-лютий 2025 не є доказами погіршення майнового становища позивача, які б могли бути враховані судом, як підстава для зміни (зменшення) розміру аліментів, оскільки позивач надає і надавав таку допомогу довготривалий період, починаючи з 2020 року (з показів свідків), тобто ці обставини існували до ухвалення судових рішень (як рішення так і судового наказу) про стягнення з позивача аліментних платежів (тобто не виникли і не змінились).

Таким чином, з наданих суду доказів не вбачається, що матеріальний та сімейний стан позивача змінився з часу прийняття Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області рішення від 23.01.2025 в справі № 373/2565/24, яким переглядався розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_6 на підставі судового наказу виданого 16.12.2024 Канівським міськрайонним судом Черкаської області (справа №697/2447/24) та на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 24.09.2018 (справа № 373/1292/18).

Доказів про те, що стан здоров`я ОСОБА_6 , про який вказує сторона позивача, мав наслідком втрату працездатності, або ж понесення додаткових витрат на лікування і мав наслідком погіршення його майнового становища – суду не надано.

Інших доказів, які дали б суду підстави для перегляду розміру аліментів у відповідності із ст. 192, 273 СК України, стороною позивача не надано.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В даному випадку, погіршення майнового становища платника аліментів, в судовому засіданні не доведене належними та допустимим доказами.

Факт матеріальної допомоги позивача його батькам у сплаті ними комунальних послуг, без належних та допустимих доказів погіршення його матеріального стану, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Без доведення погіршення майнового становища позивача, зменшення розміру аліментів не буде спрямовано на належне забезпечення потреб дітей позивача, та буде суперечити інтересам малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є інвалідом з дитинства групи «А», дитиною яка потребує постійного догляду, який здійснює його матір – ОСОБА_3 .

Отже, враховуючи зазначені сторонами обставини в обґрунтування та заперечення заявлених у справі вимог і надані ними докази у їх сукупності, враховуючи баланс інтересів дітей та матеріальних можливостей батька, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вирішення питання судових витрат.

ОСОБА_6 при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн, який не підлягає поверненню в силу ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 180-182, 191, 192, 273 СК України,

ст.ст. 12, 76, 80, 81, 83, 141, 170, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів – відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

Відповідач 1 – ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .

Відповідач 2 – ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 .

Повний текст рішення виготовлений 23.04.2026.

Суддя І.О. Опанасюк