Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №362/2354/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/2354/26

Провадження 3/362/843/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2026 року місто Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

встановив:

Відпoвіднo дo прoтoкoлу серії ЕПР 1 № 609770 від 08.03.2025, 08.03.2025 о 20:30 год. на а/д М-05 «Київ - Одеса» 38 км. + 100 м., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz , д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення п. п. 2.3б, 12.1,13.1 ПДР України, не обрав безпечної швидкості та не обрав безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем DAF, д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом Schmitz д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

У судовому засіданні ОСОБА_1 категорично заперечив свою винуватість у скоєному правопорушенні і пояснив, що того вечора рухався у вказаному у протоколі місці та час у лівій смузі для руху в напрямку м. Києва зі швидкістю близько 110 км/год. Попереду по правій смузі рухались два вантажних автомобілі. Коли він порівнявся з вантажним автомобілем, який рухався задній, інший вантажний автомобіль різко перестроївся на його смугу для руху. Він намагався уникнути зіткнення прийняв максимально вліво та застосував екстрене гальмування, однак зіткнення відбулося. Зіткнувся правим дзеркалом автомобіля з лівою частиною напівпричепа, а також лівою стороною свого автомобіля з відбійником. Вважає, що дії водія автомобіля DAF є причиною ДТП, так як він порушив правила перестроювання та не надав перевагу в русі його автомобілю.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Соколовський В.Л. (діє на підставі договору про надання правничої допомоги № 148/2025 від 02.12.2025 та ордеру серія АІ № 2131588 від 18.03.2026) наголосив, що водій вантажного автомобіля не впевнився у безпечності маневру перестроювання, що і є причиною ДТП, тоді як ОСОБА_1 напрямку руху не змінював, лише намагався уникнути зіткнення. Вважає, що механізм ДТП, ушкодження транспортних засобів вказують на цей факт. Просив суд закрити провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

ОСОБА_3 (інший учасник ДТП) у судовому засіданні пояснив, що у час та місці, зазначених у протоколі, здійснював рух на автомобілі DAF, д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом Попереду рухався інший вантажний автомобіль. Переконавшись у безпечності маневру обгону, почав здійснювати цей маневр. Коли вже знаходився у лівій смузі його товариш, який рухався позаду нього по рації його повідомив, що зліва наявний легковий автомобіль. Підтвердив, що дійсно причіп його автомобіля контактував з автомобілем ОСОБА_1 лівою бічною стороною. Не виключає, що причиною даної ДТП є провина обох водіїв.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді даної справи, дійшов до висновку про таке.

Диспозиція статті 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України «Про дорожній рух» та п. 1.1 Правил дорожнього руху України.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до пункту 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

П. 1.5 ПДР України вказує, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Згідно п. 2.3 б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

Відповідно до п. 12.1. під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Так п. 13.1 ПДР України зобов`язує водія залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Так, з матеріалів справи, зокрема зі схеми дорожньо-транспортної пригоди від 08.03.2026, підписаної обома учасниками пригоди без зауважень, письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що вони рухались в попутному напрямку. Водій ОСОБА_2 виконував маневр перестроювання в ліву смугу для руху для виконання обгону попутного автомобіля.

Транспортні засоби отримали такі ушкодження: автомобіль Mercedes-Benz , д.н.з. НОМЕР_1 , – лако-фарбове покриття лівої сторони, праве бокове дзеркало, ліве заднє крило, а автомобіль DAF, д.н.з. НОМЕР_2 , - має старі пошкодження, напівпричіп Schmitz, д.н.з. НОМЕР_3 , – лако-фарбове покриття

Такі ушкодження автомобілів зафіксовані і на фотознімках, який долучено до матеріалів справи стороною захисту.

Таким чином, характер механічних пошкоджень, їх локалізація, направленість утворення у сукупності з взаємним розташуванням обох автомобілів на проїзній частині, дає обґрунтовані підстави вважати, що у ОСОБА_1 не було об`єктивної можливості передбачити дії водія ОСОБА_2 з можливістю уникнення зіткнення, доказів протилежного суду не надано.

Отже, матеріали зазначеної справи не містять будь-яких беззаперечних доказів, які б указували на те, що ОСОБА_1 у зазначеній дорожній обстановці умисно не виконав будь-який із обов`язків, передбачених п. п. 2.3б, 12.1, 13.1 ПДР України, на що суду вказав і свідок, очевидець події.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

У силу статті 19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності, які за аналогією права із кримінальним процесом притаманні і КУпАП, суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином суд перебере на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Зважаючи на викладене, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до висновку про недоведеність у даному випадку вини ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП за стандартом доведення «поза розумним сумнівом» і наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 cт. 247 КУпAП за вiдсутністю подiї і cкладу aдміністративного прaвопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 245, 247, 251-252, 283-284, 294 КУпАП, суд

постановив:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя В.М. Дорошенко