Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №361/1096/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/1096/26

провадження № 3/361/411/26

16.04.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«16» квітня 2025 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Анікушин В.М., за участю особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , представника ОСОБА_1 – Трепетьон В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від керівника Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі –КупАП),

в с т а н о в и в:

30 жовтня 2025 року, в приміщенні Броварської міської ради, по вулиці Героїв України, 15 в місті Броварах Київської області, ОСОБА_1 здійснила дрібне хуліганство, а саме під час виконання Державного Гімну на пленарному засіданні Броварської міської ради Броварського району Київської області, розмовляла по телефону, пересувалась залою, відволікала інших присутніх, чим порушила моральні та етичні правила поведінки та проявила зневагу до Державного символу. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 173 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні не визнала. Наголосила, що завжди поважала державні символи України, зокрема, Державний Гімн України. Пояснила, що дійсно 30 жовтня 2025 року вона під час виконання гімну розмовляла кілька секунд по телефону з виборцем та пройшовши по сесійній залі до свого місця звернулась до іншої особи, однак нікого не відволікала, тишу не порушувала. Відтак, притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення дрібного хуліганства є безпідставним. З цих підстав просила закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 –адвокат Трепетьон В.В. просила провадження у справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Зауважила, що правила поведінки під час виконання гімну не закріплені у жодному нормативно-правовому акті, а тому ОСОБА_1 не порушила жодних норм права. Дії її підзахисної не утворюють об`єктивну сторону інкримінованого їй правопорушення, тому що дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадському місці, образливе чіпляння до громадян, порушення спокою громадян, а не зневажливе ставлення до Державного Гімну України. Наголосила, що кримінальне провадження щодо її підзахисної закрито, що виключає повторне притягнення її до адміністративної відповідальності. Також зазначила що наруга над гімном це є викривлення (шаржування) його змісту, а не розмови та пересування під час його виконання. Підкреслила, що у протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано до якої складової гімну виявила зневагу її підзахисна, адже гімн складається з мелодії та тексту. Недоліки протоколу про адміністративне правопорушення є суттєвими та унеможливлюють притягнення ОСОБА_1 . Більш того. станом на дату розгляду справи. визначені КУпАП строки накладення адміністративного стягнення вичерпані, а тому провадження підлягає закриттю.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності і взаємозв`язку, суд констатує таке.

Відповідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП .

Статтею 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого цією нормою полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Так, перелік дій, які підпадають під визначення дрібного хуліганства, зазначених у диспозиції ст. 173 КУпАП не є вичерпним.

Проявами дрібного хуліганства можуть бути насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей та інші дії. Відтак, висновок чи є діяння дрібним хуліганством залежить від його прояву у конкретній ситуації.

Визначальною умовою є те, що інші не вказані в ст. 173 КУпАП дії повинні порушувати громадський порядок і спокій громадян, оскільки лише тоді вони будуть вважатися хуліганськими та підпадати під ознаки об`єктивної сторони такого правопорушення.

Разом з тим, визначення понять «громадський порядок» та «спокій громадян» у національному законодавстві відсутнє.

Суд вважає, що громадський порядок це стан суспільних відносин, що забезпечується дотриманням правових та соціальних норм (моралі, звичаїв), і спрямований на захист прав, свобод, життя і здоров`я людей, а також нормальне функціонування установ та організацій.

В свою чергу, громадянський спокій це стан суспільства, що характеризується відсутністю загрози життю, здоров`ю та майну громадян, дотриманням прав і свобод, норм суспільної моралі та відсутністю небезпеки для нормальної діяльності установ і організацій. Спокій громадян є важливим елементом громадського порядку, який забезпечує мирне співжиття, захист честі та гідності людей.

Суб`єктом дрібного хуліганства є фізична, осудна особа, яка досягла на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок та спокій громадян і прагне до цього. Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства також полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

ОСОБА_1 інкримінується, що вона 30 жовтня 2025 року, в приміщенні Броварської міської ради, по вулиці Героїв України, 15 в місті Броварах Київської області, ОСОБА_1 здійснила дрібне хуліганство, а саме під час виконання Державного Гімну на пленарному засіданні Броварської міської ради Броварського району Київської області, розмовляла по телефону, пересувалась залою, відволікала інших присутніх, чим порушила моральні та етичні правила поведінки та проявила зневагу до Державного символу.

Як було зазначено судом вище, дрібним хуліганством є й інші дії не перелічені безпосередньо у ст. 173 КУпАП, однак які порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суд зауважує, що ознакою об`єктивної сторони дрібного хуліганства є місце його вчинення, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу.

Суд вважає, що приміщення Броварської міської ради є громадським місцем, оскільки громадяни мають доступ та право брати участь у пленарних засіданнях цієї ради.

Так, з перегляду відеозапису долученого до матеріалів справ встановлено, що ОСОБА_1 в приміщенні Броварської міської ради під час урочистого виконання Державного Гімну України спочатку спілкується по телефону, а потім підходить до іншої особи, яка присутня в залі і починає з нею розмовляти. Водночас особа до якої звертається ОСОБА_1 не відповідає їй та зберігає тишу. Більш того всі присутні в сесійній залі, де-кілька десятків осіб слухали стоячи гімн і ніхто з них не займався іншою діяльністю на відміну від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Стосовно аргументів захисника, що дії ОСОБА_1 не є хуліганськими, тому що жодним нормативно-правовим актом не врегульована поведінка громадян під час урочистої церемонії виконання Державного Гімну, то суд їх відхиляє з огляду на таке.

Суд зауважує, що не всі правила та норми суспільної поведінки регламентовані певними актами законодавства. Згідно зі ст. 65 Конституції України шанування державних символів України є обов`язком громадян України. Відповідно до статті 20 Основного Закону державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Отже, кожен з громадян України зобов`язаний шанобливо ставитися, зокрема, до Державного Гімну України.

Закон України «Про Державний Гімн України» (№ 602-IV від 06.03.2003) затвердив офіційним гімном пісню «Ще не вмерла України і слава, і воля» (музика М. Вербицького, слова П. Чубинського). Гімн є незмінним державним символом, виконується під час урочистостей, є власністю народу та не належить до об`єктів авторського права.

Основними загальноприйнятими правилами поведінки громадян України під час урочистого виконання Державного Гімну України є: заслуховування гімну стоячи, припинення іншої діяльності, та зняття головних уборів чоловіками (крім військовослужбовців та священнослужителів).

Припинення іншої діяльності означає, що під час урочистого звучання Державного Гімну України неприпустимо розмовляти, ходити або продовжувати іншу діяльність.

Суд вважає, що наведеними вище діями, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , порушила загальноприйняте правило поведінки під час виконання Державного Гімну України не займатися іншої діяльністю під час звучання гімну та проявила зневагу до такого державного символу, чим порушила громадський порядок що утворює об`єктивну сторону порушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Суд вважає непереконливими доводи захисника, що наругою над гімном є викривлення (шаржування) його змісту, а не розмови та пересування під час його виконання, оскільки наруга над гімном є кримінально караним діянням, а в цій справі предметом розгляду є вчинення

ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Суд відхиляє аргументи захисника, що у протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано до тексту чи до мелодії гімну був прояв неповаги, оскільки таке ставлення проявилось до цього державного символу в цілому, а не до окремих його складових.

Твердження захисника про те, що дії ОСОБА_1 не порушували спокій громадян та громадський порядок є непереконливими, оскільки дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності обурили окремих громадян, зокрема, депутата ОСОБА_3 , який власне, звернувся до правоохоронних органів для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності. Більш того, поведінка ОСОБА_1 під час виконання Державного Гімну України ставилась на обговорення на засіданні постійної комісії Броварської міської ради з питань регламенту, депутатської етики, правопорядку, діяльності засобів масової інформації, інформаційної політики та технологій за зверненням громадської організації «Наші Справи». З долученого до матеріалів відеозапису вбачається, що мер міста Броварів ОСОБА_4 за результатами засідання такої комісії оголосив, що комісія рекомендує наголосити депутатам Броварської міської ради на необхідності належної поведінки під час виконання Державного Гімну України та зробити зауваження депутатці ОСОБА_1 щодо неприпустимості порушень. суд вважає недоречними твердження захисника, що міський голова зробив зауваження ОСОБА_1 не у зв`язку з її поведінкою під час виконання гімну, оскільки це спростовується контекстом розгляду цього питання з протоколу засідання такої комісії, яке відбулося 18.11.2025.

Стосовно наявності у діях ОСОБА_1 суб`єктивної сторони інкримінованого їй правопорушення.

Як вже зазначалось вище суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Суд вважає, що під час дії в Україні воєнного стану особливого значення набуває неухильний прояв громадянами країни поваги до державних символів, зокрема, до Державного Гімну України. Депутати органів місцевого самоврядування, на переконання суду, повинні бути взірцем дотримання загальноприйнятих та встановлених законом правил суспільної поведінки, етики і моралі та прикладом для молоді та інших громадян.

Займаючись іншою діяльністю під час виконання Державного Гімну України ОСОБА_1 , розуміла, що порушує загально прийняті правила поведінки та повинна була допускати що це є проявом неповаги до державного символу України у громадському місці.

Більш того, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності могла та повинна була утриматись від спілкування по мобільному телефону, зокрема відхилити дзвінок чи не прийняти його, не пересуватись по приміщенню та не вступати у розмови до закінчення виконання гімну, але умисно вчинила такі дії.

ОСОБА_1 у судовому засіданні не ставилася критично до своїх дій під час виконання Державного Гімну України та не вважала, що вчинила неправильно.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №964305 від 28.01.2026, відеозаписом пленарного засідання Броварської міської ради Київської області від 30.10.2025, поясненнями ОСОБА_1 наданими у судовому засіданні, витягом з протоколу засідання постійної комісії Броварської міської ради з питань регламенту, депутатської етики, правопорядку, діяльності засобів масової інформації, інформаційної політики та технологій №59 від 18.11.2025, відеозаписом засідання Броварської міської ради, на якому міським головою було оголошено зауваження ОСОБА_1 .

З наведеного вище суд дійшов висновку, як про наявність події і складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, так і про доведеність вини ОСОБА_1 у його вчиненні.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності судом не встановлено.

Щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд зазначає таке.

Згідно ч. 11 ст. 38 КУпАП, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження..

Отже, законодавцем встановлено тримісячний строк для накладення стягнення за правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП з дня закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема. закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Так, відповідно до постанови слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Націнальної поліції в Київській області, лейтенанта поліції Рибалко О.С., кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито 30 грудня 2025 року, тобто строк накладення стягнення закінчився 30.03.2026. Матеріали адміністративної справи надійшли до суду 03.02.2026, судом неодноразово призначались судові засідання, які відкладались у зв`язку з задоволенням клопотання сторони захисту про виклик поліцейського, який складав протокол для надання пояснень та у зв`язку з неявкою до суду особи, яка притягається до відповідальності з поважної причини (тимчасової непрацездатності).

За таких обставин суд дійшов висновку, що провадження у справі щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП слід закрити на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Керуючись, ст. ст. 9, 38, 247, 280 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП закрити на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.М. Анікушин