Вирок від 20 квітня 2026 р. у справі №361/1227/23 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1227/23

Провадження № 1-кп/359/136/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді

ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022111130002260 від 28.10.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 обвинувачується у переховуванні вчиненого з метою експлуатації, з використанням примусу, шантажу поєднані з насильством, погрозою застосування такого насильства, за таких обставин.

В період часу з квітня 2019 року по 16 листопада 2022 року, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, під вигаданим приводом, поставив ОСОБА_7 у матеріальну залежність від останнього, тобто у становище, коли він, ставши боржником, у забезпечення свого боргу, розпочав надавати свою особисту працю. При цьому ОСОБА_5 не виставивши конкретних умов, зробив цінність даної роботи, а також її характер та тривалість необмеженою, тим самим повністю контролював дії потерпілого ОСОБА_7 та під загрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи залучив його до примусової праці.

Далі, починаючи з квітня 2020 року, ОСОБА_5 продовжував вчиняти злочинні дії та керуючись єдиним умислом спрямованим на забезпечення умов примусової трудової експлуатації ОСОБА_7 , здійснив його викрадення, яке проявлялось у примусовому переміщенні з місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 до станції технічного обслуговування автомобілів яка знаходиться в АДРЕСА_2 . З метою трудової експлуатації, та примусового утримання та переховування від інших осіб ОСОБА_7 , тобто у місці примусової трудової експлуатації, найбільший термін якої складав 120 діб.

При цьому, ОСОБА_5 при порушенні умов примусової експлуатації потерпілим ОСОБА_7 здійснював на нього фізичний та психологічний тиск, який виражався у насильстві та погрозі насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого ОСОБА_7 .

Отже, ОСОБА_5 обвинувачується у переховуванні вчиненого з метою експлуатації, з використанням примусу, шантажу поєднані з насильством, погрозою застосування такого насильства, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.

Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_5 , суд визнає недоведеним, його слід виправдати, тому що не доведено, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, не погодився з обставинами викладеними в обвинувальному акті, показав, що із ОСОБА_8 товаришує більше 10 років, вони разом працювали у боксі, який залишився після смерті знайомого ОСОБА_9 . Відносини між ними були партнерські, ОСОБА_7 мав досвід ремонту авто, тому він оцінював об`єм необхідних робіт, спілкувався із клієнтами, визначав, які деталі потрібні, а він виконував більше організаційні функції, замовляв запчастинами, іноді допомагав з ремонтом коли потрібна була допомога. З отриманих грошей платили за світло, купували продукти харчування, цигарки. Фінансових зобов`язань між ними не було та всі роботи ОСОБА_7 виконував не в рахунок боргу, а добровільно, щоб заробити.

Потерпілий зловживав алкогольними напоями та мав алкогольну залежність. Через це виникали проблеми по роботі, які обвинуваченому приходилось вирішувати. ОСОБА_7 вживав алкогольні напої за місцем свого проживання разом із дружиною, тому за власної ініціативи залишався ночувати в боксі для того, щоб протверезіти. Всі зароблені гроші, які потерпілий отримував, останній витрачав на алкоголь, тому вони купували в магазині продукти харчування ОСОБА_7 і завозили додому. Через вживання алкоголю не раз виганяв потерпілого, але він просився назад. Обвинувачений хотів допомогти потерпілому подолати алкогольну залежність та це була його єдина ціль у їхніх відносинах, тому він двічі возив на кодування від алкоголю у 2021 році, возив на крапельниці. Вони неодноразово разом їздили відпочивати (на рибалку, по гриби). Зазначив, що потерпілий завжди вільно пересувався, мав мобільний телефон, і у будь який час міг викликати поліцію якби щодо нього вчинялись протиправні дії. ОСОБА_5 жодного разу не забирав потерпілого примусово з дому, не утримував його на роботі та насильство не застосовував.

Вважає, що ОСОБА_7 , під тиском та за вказівками працівників поліції повідомляє, що обвинувачений закривав його у боксі. Жодного разу потерпілий не залишався на території СТО на 120 діб. На відео під час затримання обвинуваченого ОСОБА_7 повідомляв, про його добровільне перебування на території станції. До договору-купівлі продажу майна, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 він відношення ніякого не має. ОСОБА_11 його колишня співмешканка, яка на даний час орендує у нього кімнату і саме у її кімнаті були вилучені документи на майно.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, прокурор посилається на показання таких свідків.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що з ОСОБА_5 познайомились близько 5-7 років назад через знайомого. Відносини між ними були дружні поки він не почав зловживати алкогольними напоями. Так вийшло, що ОСОБА_5 став начальником СТО і вони працювали на умовах 50 на 50 з машини. Скільки це тривало не пам`ятає. Потім ОСОБА_5 повідомив, що вони купуватимуть йому їсти на тиждень, щоб він не пропивав гроші ні на роботі, ні дома. Обвинувачений не любив та не хотів, щоб потерпілий вживав алкоголь. Якщо потерпілий з`являвся п`яний чи із перегаром, то ОСОБА_5 закривав на тиждень - два, щоб не пив. В подальшому гроші ОСОБА_5 не давав йому, щоб горілку не купував. Останній раз на території СТО півтора місяці був. Тиск обвинуваченого проявлявся у тому, що останній міг ударити за те, що потерпілий був п`яний, брав без дозволу речі або їздив на транспортних засобах за цигарками. ОСОБА_5 вирішував ситуації коли потерпілий брав речі з машин клієнтів. Мобільний телефон у нього був, повідомляв родичів його місце знаходження, але поліцію не викликав. Повідомив, що багато разів залишався на території СТО один. Потерпілий спілкувався з клієнтами по ремонту авто, оцінював обсяг робіт, їздив з ними купувати запчастини, отримував від клієнтів гроші. Ніколи не говорив клієнтам, що ОСОБА_5 його примушує до праці. На території, де працювали, охорони не було, територія огороджена сіткою, є ділянки взагалі не огороджені. Вдень ворота постійно були відкриті.

Показав, що з ОСОБА_5 їздили на рибалку, по гриби, на пляж. Єдиною претензією ОСОБА_5 до нього було вживання алкогольних напоїв. Обвинувачений купував ОСОБА_12 для перевірки потерпілого, возив його кодуватися від алкоголю, але нічого не допомогло. Показав, що насильство до нього ОСОБА_5 застосовував для того, щоб він не пив. Підтвердив, що в потерпілого дійсно були борги по виконавчому провадженні та за викрадені речі з автомобілів клієнтів, однак ОСОБА_5 погасив всю заборгованість та розрахувався з клієнтами. Відчував себе у борговій залежності, працював добровільно, а коли йому не давали грошей вважав, що його примушують безоплатно працювати.

Вважає себе потерпілим у даному кримінальному провадженні, оскільки переписав (подарував) будинок співмешканці обвинуваченого. Дійсно підписував документи у нотаріуса, але це було не добровільно. Дружина не знала про угоду. З оскарженням угоди до суду не звертався.

Свідок ОСОБА_13 показала, що її чоловік ОСОБА_7 працював на ОСОБА_5 , з яким він працював 5-7 років. На її думку саме стільки часу обвинувачений примушував її чоловіка до праці та утримував його. Чоловік вживав алкогольні напої, а ОСОБА_5 погано ставився до його вживання. Вхід на територію станції здійснювався через ворота, які закривалися на ніч. Також на території знаходилася інша станція обслуговування, де працювали люди. Іноді ОСОБА_7 телефонував їй вдень та спілкувався по гучномовцю. Спочатку чоловік міг не ночувати дома день, два, три, потім пішли місяці. Бувало місяцями не ночує, неділю дома, два дні дома - півроку нема. Декілька разів приходила на СТО і бачила через решітку чоловіка. Вважає, що метою утримання потерпілого було намагання обмежити останнього у вживанні алкоголем, однак він і закритий знаходив можливість випити. Гроші чоловік додому не приносив. Кожну неділю вони з ОСОБА_5 заїжджали купували набір продуктів. Чоловік пояснював, що ремонтує машини безкоштовно. Про борги нічого не говорив. Вона довго терпіла, а потім коли ОСОБА_7 повідомив, що у них віджали будинок у неї лопнуло терпіння і вона звернулася в поліцію. Її син ОСОБА_14 їздив у м. Київ до слідчого підписував документи.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_7 є чоловіком його матері. Потерпілий займався ремонтом автомобілів на станції. Працював у ОСОБА_15 з 2018. За фактом незаконного утримання ОСОБА_7 до поліції він не звертався. Зверталась його мати, а він просто їздив у м. Київ писати заяву з її слів, оскільки тоді вона хворіла. Підтвердив, що мати по телефону зверталась в поліцію, що її чоловіка тримають на СТО в гаражі. Зазначив, що йому особисто нічого не відомо з приводу обставин психологічного тиску та утримання ОСОБА_7 .

За клопотанням сторони захисту судом були досліджені показання таких свідків.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_5 перебуває у дружніх відносинах. З ОСОБА_7 познайомилась приблизно у 2021-2022 коли приїхала з метою ремонту автомобіля на станцію на Княжицькому переїзді у м. Бровари. Візуально по ОСОБА_7 було видно, що він вживає алкогольні напої, але коли почав ремонтувати машину зрозуміла, що непоганий майстер. По ремонту всі питання обговорювала безпосередньо з ОСОБА_7 . Іноді вони з ОСОБА_7 удвох виїжджали у місто за деталями. Неодноразово приїжджала на станцію та бачила ОСОБА_7 , який знаходився сам на території СТО, іноді з іншими клієнтами, з ОСОБА_5 . Розраховувалась за роботу з обвинуваченим. Вказала, що вхід на територію станції був вільний. ОСОБА_7 не виглядав переляканим, пригніченим та ніколи не скаржився на ОСОБА_5 . Між потерпілим та обвинуваченим завжди було звичайне спілкування. Потерпілий мав власний мобільний телефон (свідок телефонувала), вільно пересувався по території, ворота завжди були відкриті, за потреби міг попросити про допомогу. Стосовно ремонту зауважень не було, одного разу помітила, що після ремонту з машини зник ліхтарик. ОСОБА_5 бачила в день затримання та хотіла бути понятим, однак працівники поліції їй повідомили, що у них уже є свої.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_7 його сусід, вони проживають неподалік. Обвинуваченого знає близько 15 років з позитивної сторони. Підтвердив, що іноді просив ОСОБА_7 відремонтувати його автомобіль, який останній проводив у нього вдома, востаннє у 2024. Зауваження з приводу ремонту були, оскільки ОСОБА_7 викрав у його сина телефон (у них з сином один гараж) та викрав ролик генератора. У період із 2021 по 2023 бачив потерпілого на вулиці за місцем проживання. ОСОБА_7 вживає алкоголь, постійно бачив його п`яним. Зазначив, що ОСОБА_7 працював із ОСОБА_5 за переїздом, ремонтував авто. Восени 2022 потерпілий міняв стойки у його авто на СТО, де вільно пересувався по території та не висловлював жодних скарг на ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що з ОСОБА_7 познайомились приблизно у 2008 - 2009, його порекомендували як недорогого спеціаліста з ремонту автомобілів, який спочатку проводив роботи у дворі біля дому. З ОСОБА_5 познайомився у 2018-2019 коли з товаришем приїхав до нього на станцію обслуговування. Там працював і ОСОБА_7 . На станцію він приїжджав із своїм знайомим ОСОБА_19 , який там ремонтував автомобілі. Починаючи з 2019 року, на станції був приблизно 10-15 разів. Під час приїздів іноді ОСОБА_7 був один на території, іноді з напарником. Також ОСОБА_5 з ОСОБА_20 приїжджали до нього в гості на каву у 2023. Вони між собою спілкувались дружно, в його присутності ніхто нікому не погрожував та у нього не склалось враження, що потерпілий боїться обвинуваченого. Жодного разу ОСОБА_20 не скаржився, що його хтось примушує до праці.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показав, що з ОСОБА_5 познайомився наприкінці 2021, через знайомого. Він звернувся до нього з приводу ремонту автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди. Машина знаходилась на станції близько року, тому що мала серйозні пошкодження. На станції також познайомився із ОСОБА_7 , який займався ремонтом його автомобіля. У 2022 заїжджав на станцію майже кожний тиждень. Відносини між потерпілим та обвинуваченим були нормальні, вони спілкувались, жартували. Бувало, що під час його приїзду на станцію ОСОБА_7 знаходився лише один, іноді розраховувався безпосередньо з ним за виконану роботу. Жодного разу ОСОБА_7 не скаржився свідку, що його примусово утримують на станції, примушують робити, б`ють.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показав, що на початку 2022 познайомився із ОСОБА_5 до якого звернувся щодо ремонту автомобіля. На станції автомобіль свідка оглядав ОСОБА_7 , який повідомив перелік необхідних деталей. Кілька разів звертався за ремонтом авто. Зазначив, що обвинувачений та потерпілий спілкувались нормально. Іноді свідок залишався на станції лише з потерпілим, вони спілкувались. Під час розмов не було видно що ОСОБА_7 когось боїться.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні показав, що з ОСОБА_5 разом вчились в технічному училищі, періодично бачились у місті. Наприкінці 2021 свідок від ОСОБА_5 дізнався, що у нього є СТО, де можна відремонтувати авто. Далі вони поїхали подивитись територію СТО, де на вулиці проводили ремонт авто два працівники, один з яких був ОСОБА_7 . В подальшому у жовтні 2022, ще бачив ОСОБА_7 коли вони удвох з ОСОБА_5 приїжджали дивитись на обсяг і вартість ремонту його автомобіля, який оглядав ОСОБА_7 . Нічого незвичного у поведінці потерпілого не помітив, між собою вони спілкувались нормально.

У зв`язку із неможливістю забезпечити присутність під час судового розгляду свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , за клопотанням усіх учасників кримінального провадження вказані свідки під час судового розгляду не допитувався.

Крім показань свідків в обґрунтування винуватості ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, прокурор посилається на такі документи, досліджені в судовому засіданні.

Витяг з ЄРДР № 12022111130002260 від 28.10.2022 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України; рапорт від 28.10.2022 щодо наявності в діях директора станції технічного обслуговування на території АДРЕСА_2 та П. Боришпольця ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України.

Протокол прийняття заяви ОСОБА_14 про вчинене кримінальне правопорушення від 28.10.2022 про те, що з жовтня 2021 по теперішній час директор СТО, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 на ім`я ОСОБА_35 примусово утримує та примушує до безоплатної праці його вітчима ОСОБА_7 .

Протокол обшуку від 16.11.2022 з відеозаписом проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 09.11.2022, згідно з яким слідчий в присутності понятих провів обшук - приміщення « СТО » за адресою: АДРЕСА_2 під час якого виявлено чоловіка одягненого в робочу уніформу, який представився ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Протокол обшуку від 16.11.2022 з відеозаписом проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 09.11.2022, згідно з яким слідчий в присутності понятих провів обшук - приміщення за адресою: АДРЕСА_1 під час якого виявлено та вилучено: паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки Nokia чорного кольору серійний номер 1: НОМЕР_2 , серійний номер 2: НОМЕР_3 із сім-картою НОМЕР_4 та мобільний телефон марки Samsung чорного кольору imei1: НОМЕР_5 , imei2: НОМЕР_6 із сім-картами НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; 3 флеш-накопичувачі типу USB та 6 флеш-накопичувачів типу micro CD, що поміщено до спецпакету № INZ2107368; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_9 , паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_10 , паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , серії НОМЕР_11 ; документацію з різними аркушами із підписами та печатками (спец пакет № WAR1481108); мобільний телефон марки ZTE з пошкодженням на екрані.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.11.2022, довідкою до протоколу встановлено, що о/у ОСОБА_39 у присутності понятих пред`явив свідку ОСОБА_13 чотири фотознімки різних фізичних осіб, ОСОБА_13 впізнала особу, яка приїжджала додому та забирала її чоловіка ОСОБА_7 працювати на СТО та насильно утримував його, за сукупністю рис обличчя на фото № 1, на якому розміщено фотознімок ОСОБА_5 .

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.11.2022, довідкою до протоколу встановлено, що о/у ОСОБА_39 у присутності понятих пред`явив свідку ОСОБА_14 чотири фотознімки різних фізичних осіб, останній впізнав особу, яка неодноразово приїжджала додому та забирала його вітчима ОСОБА_7 працювати на СТО, за сукупністю рис обличчя на фото № 1, на якому розміщено фотознімок ОСОБА_5 .

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.11.2022, довідкою до протоколу встановлено, що слідчий ОСОБА_40 у присутності понятих пред`явив свідку ОСОБА_27 чотири фотознімки різних фізичних осіб, останній впізнав особу, яка представлялася власником СТО, за сукупністю рис обличчя на фото № 3, на якому розміщено фотознімок ОСОБА_5 .

Протокол прийняття заяви ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 16.11.2022 про те, що в період січня 2021 по 16.11.2022 ОСОБА_5 утримував його на станції технічного обслуговування, де примушував працювати погрожуючи йому та рідним фізичним насильством. За роботу грошей не платив, наносив тілесні ушкодження та тримав за зачиненими дверима.

Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.11.2022, підтверджується затримання ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України. Під час затримання ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_6 в письмових поясненнях зазначив, що із затриманням категорично не погоджується, протиправні дії не вчиняв. У протоколі невірно зазначено час фактичного затримання, оскільки воно відбулося 16.11.2022 о 15:00 години в АДРЕСА_2 .

Протокол огляду предмету від 17.11.2022 підтверджує, що слідчий ОСОБА_41 в присутності понятих оглянув спец пакет № WAR1481108 з документами, які було вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . При відкритті вказаного пакету встановлено, що у ньому знаходиться: папка-швидкозшивач з написом «Технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_7 »; технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_7 , паспорт виготовлений 20.08.2007; план земельної ділянки (Абрис); зведений акт вартості будівель та споруд за адресою: будинок АДРЕСА_2 ; план на будівлю літер «А-1» за адресою: будинок АДРЕСА_2 складений 20.08.2007; експлікація внутрішніх площ до плану садибного будинку літер «А-1» за адресою: будинок АДРЕСА_2 складений 20.08.2007; сводный акт стоимости строений и сооружений от 12.07.1986; поэтажный план на строение литер «А-1» от 12.07.1986; экспликация внутренних площадей к плану жилого дома от 12.07.1985; рішення № 109 виконкому Броварської міської Ради депутатів трудящих Київської області УРСР від 07 березня 1960 року «Про виділення ділянки під забудову житлового будинку»; акт від 2 квітня 1960 року; план земельної ділянки будинок АДРЕСА_2 , план проект будівлі будинку № 7 , генеральний план-схема від 30.10.1953 року, акт прийняття в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 24.12.1984; витяг з Рішення від 24.12.1984 року №484; витяг з Рішення від 12.11.1984 року № 414; договір купівлі продажу на 2 аркушах від 29.11.2021; Витяг з єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.11.2021; квитанція АТ « ОЩАДБАНК » від 29.11.2021; довіреність №3109 від 15 грудня 2010 року ВРД №646113 на ім`я ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; свідоцтво про право на спадщину за законом від 10.12.2010 ВРД № 481327; довіреність № 3014 від 13.12.2010 року ВРД №646107 на ім`я ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , довіреність № 348 від 23.02.2010 року ВМК № 496742 на ім`я ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №13619000 від 23.02.2010; витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 22990020 від 26.02.2010; витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 17054214 від 13.12.2010; копія паспорту № НОМЕР_12 громадянина України на ім`я ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; довідка з Чернігівської виправної колонії та супровідний лист до довідки; заява від ОСОБА_44 від 23.02.2010 № 347; чотири листи із рукописним текстом; заява про прийняття і видачу свідоцтва про право на спадщину від 02.10.2009; довіреність від 07.09.2010; лист із рукописним текстом на двох сторінках; заява про надання дозволу на побачення № 484 від 04.08.2010; заява про прийняття і видачу свідоцтва про право на спадщину від 09.12.2009; заява про прийняття і видачу свідоцтва про право на спадщину від 09.12.2009; заява від ОСОБА_45 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; довіреність № 21 від 02.11.2009; довіреність № 24 від 09.12.2009; довіреність № 348 від 23.02.2010; витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 13619000 від 23.02.2010; заява від ОСОБА_46 від 23.02.2010, лист державного нотаріусу начальнику МРЕВ ДАІ м. Ірпінь від 02.03.2010; копія довіреності № 3014 від 13 грудня 2010 року ВРД № 646107 на ім`я ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; довіреність № 3322 від 29.07.2010; будинкова книга із рукописними записами на аркушах; рукописні записи на аркушах; витяг з Єдиної бази даних звітів про оцінку про реєстрацію звіту про оцінку майна; висновок про вартість об`єкта оцінки на 3 аркушах; копія заповіту від ОСОБА_47 , 20.03.2013; копія свідоцтва про право на спадщину від 27.11.2007; витяг з Державного реєстру речових прав на майно про реєстрацію права власності; копія свідоцтва про смерть № 172817 Серія 1-ОК від 07.10.2009; збірний кадастровий план земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 287359192 від 29.11.2021; копія договору купівлі продажу житлового будинку на 2 аркушах від 29.11.2021; акт-розрахунок не облікованого (донараховного) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 27.01.2022; рахунок на оплату; квитанції №105, № 104, № 106, № 109, № 108; квитанції № 112, №161, №158, №162, №131; квитанції №163, №180, №130, №107; картка платника податків на ім`я ОСОБА_48 від 12.04.2007; протокол № 4117 засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу від 27.01.2022; тимчасовий талон на право керування транспортними засобами Серії БВБ № 072039 на ім`я ОСОБА_49 ; лист із написом «Інформація з Єдиного реєстру боржників від 19.11.2021; рахунок на оплату послуг з управління б/б Квітень 2022; паспорт громадянина України ОСОБА_50 ; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_9 , паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_10 ; копія паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ; копія паспорта ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . В подальшому вищезазначені документи поміщено до спец пакету № WAR1724825 та постановою слідчого від 17.11.2022 визнані речовими доказами та документами у кримінальному провадженні № 12022111130002260 від 28.10.2022.

Протокол огляду предмету від 03.12.2022 підтверджує, що слідчий ОСОБА_52 в присутності понятих оглянув спец пакет № WAR0046092 з документами, які було вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . При відкритті вказаного пакету встановлено, що у ньому знаходиться паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виданий Броварським РВ Управління ДМС України в Київській області 08.05.2018. Надалі паспорт поміщено до спец пакету № WAR1164066.

Висновок судово-психіатричного експерта 788 від 19.12.2022 року, яким встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період кримінального правопорушення вчиненого відносно нього, страждав на психічний розлад: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (МКХ-10: F10.24); за своїм психічним станом міг розуміти характер і значення протиправних дій вчинених відносно нього та не повною мірою міг чинити опір; на даний час виявляє ознаки психічного розладу: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (МКХ-10: F10.24). Даний психічний розлад не виник внаслідок протиправних дій, вчинених відносно нього.

У ОСОБА_7 виникла позиція «завченої безпорадності» з пасивним підкоренням. В період відкритого насилля спостерігалися переживання страху за своє життя та здоров`я, образи та приниження. Ситуація примусової експлуатації з обмеженнями пересування погіршувала соціальне функціонування потерпілого та знижувала якість його життя. Після відкриття кримінального провадження сформовані переживання страху щодо можливого покарання з боку ОСОБА_53 , які погіршують поточний емоційний стан.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.12.2022, довідкою до протоколу встановлено, що слідчий ОСОБА_52 у присутності понятих пред`явив потерпілому ОСОБА_7 чотири фотознімки різних фізичних осіб, останній впізнав особу, яка його незаконно утримувала, завдавала фізичного болю та примушувала займатись безоплатною робочою діяльністю, за сукупністю рис обличчя на фото № 2, на якому розміщено фотознімок ОСОБА_5 .

Протокол огляду предмету від 10.12.2022 підтверджує, що слідчий ОСОБА_52 в присутності понятих оглянув спец пакет № WAR1107403 з речами, які було вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . При відкритті вказаного пакету встановлено, що у ньому знаходиться мобільний телефон марки «ZTE Blade L5 Plus», сенсорний, чорного кольору з розбитим екраном, IMEI1: НОМЕР_13 ; IMEI2: НОМЕР_14 .

Протокол огляду предмету від 10.12.2022 підтверджує, що слідчий ОСОБА_52 в присутності понятих оглянув спец пакет № WAR0046093 з речами, які було вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . При відкритті вказаного пакету встановлено, що у ньому знаходиться мобільні телефони марки Nokia чорного кольору серійний номер 1: НОМЕР_2 , серійний номер 2: НОМЕР_3 із сім-картою НОМЕР_4 та мобільний телефон марки Samsung чорного кольору imei1: НОМЕР_5 , imei2: НОМЕР_6 із сім-картами НОМЕР_7 , НОМЕР_8 .

Протокол огляду предмету від 17.12.2022 підтверджує, що слідчий ОСОБА_52 в присутності понятих оглянув спец пакет № WAR0046091 та INZ2107368 з речами, які було вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . При відкритті сейф пакету WAR0046091 встановлено, що у ньому знаходиться 4 сім карти та пластикова карта до сім карти: сім-карту НОМЕР_15 if із маркуванням ACEXBASE, сім карта like з написом НОМЕР_16 , like з написом НОМЕР_17 з пластиком для сім. Карти за номером НОМЕР_18 . При відкритті сейф пакету INZ2107368 встановлено, що у ньому знаходиться 3 флеш-накопичувачі типу USB та 6 флеш-накопичувачів типу micro CD.

Копії документів долучених прокурором: договір купівлі-продажу від 29.11.2021 НРВ 967622; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 287359192 від 29.11.2021; копія заповіту ОСОБА_7 від 02.07.2020; копія витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 60769185 від 02.07.2020; копія довіреності НОН615757 від 02.07.2020; копія витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 42182960 від 02.07.2020; копія технічного паспорта житлового будинку АДРЕСА_2 ; копія будинкової книги; копія інформації з єдиного реєстру боржників відносно ОСОБА_7 від 19.11.2021; копія результатів пошуку виконавчих проваджень в АСВП; копія витягу з Державного реєстру речових прав № 287359192 від 29.11.2021; копія інформації з Єдиного реєстру боржників від 18.11.2021.

Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 09.01.2023 - візуальне спостереження за місцем у публічно доступних місцях, а саме за СТО, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження. В ході вказаної процесуальної дії органом досудового розслідування був помічений громадянин ОСОБА_7 , який займався ремонтними роботами; також був помічений ОСОБА_5 , який керував транспортним засобом «ГАЗ» та періодично заїздив та виїздив з території СТО.

За клопотанням сторони захисту судом були досліджені докази, які були відкриті стороною захисту стороні обвинувачення в порядку ч. 6 ст. 290 КПК, та приєднанні до матеріалів кримінального провадження, а саме: рапорт т.в.о. оперуповноваженого УМП ГУНП в Київській області ОСОБА_54 від 28.10.2022; повідомлення про початок досудового розслідування від 28.10.2022; постанова про визначення групи прокурорів та старшого прокурора групи у кримінальному провадженні від 28.10.2022; постанова про визначення слідчої групи та старшого слідчої групи від 28.10.2022; доручення про проведення досудового розслідування; доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій від 28.10.2022; лист «Про виконання доручення» від 31.10.2022; рапорт т.в.о. оперуповноваженого УМП ГУНП в Київській області ОСОБА_54 без дати (щодо проведення обшуку); рапорт т.в.о. оперуповноваженого УМП ГУНП в Київській області ОСОБА_54 без дати; довідка про осіб, які займаються злочинною діяльністю, передбаченою ст. 149 КК України (примусова праця) на території Київської області; особова картка ОСОБА_55 ; інформація щодо автомобіля з державним номерним знаком НОМЕР_19 ; інформація про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП; лист щодо надання інформації від 28.10.2022 № 934/109/16/01-2022; лист № 24/1 від 28.10.2022 з додатками на 3 арк. (мапа, схема); інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 313726728 від 31.10.2022; доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України) від 16.11.2022; запит до КНП « Броварська багатопрофільна клінічна лікарня » щодо ОСОБА_7 від 22.11.2022; лист КНП « Броварська багатопрофільна клінічна лікарня » від 28.11.2022 року № 2534; довідки лікарів нарколога та психіатра щодо обліку ОСОБА_7 ; запит до КНП « Броварська багатопрофільна клінічна лікарня » щодо ОСОБА_56 від 22.11.2020; лист КНП « Броварська багатопрофільна клінічна лікарня » від 28.11.22 № 2538; постанова про зміну раніше визначеної слідчої групи та старшого слідчої групи від 17.11.2022; постанова про зміну кваліфікації кримінального провадження від 17.11.2022; копія ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.12.2022 якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна; лист т.в.о. начальника Вишгородського РУП ОСОБА_57 від 23.11.2022 № 4331/109/1500/01-2022; рапорт о/у СРЗПВ ВКП Вишгородського РУП ОСОБА_58 від 22.11.2022; лист заступника начальника СВ Вишгородського РУП ОСОБА_59 ; рапорт ст. о/у УМП ГУНП в Київській області ОСОБА_60 ; пояснення ОСОБА_5 від 17.11.2022; висновок експерта № СЕ-19/111-22/52720-НЗПРАП від 31.01.2023; вимога про судимість відносно ОСОБА_7 ; інформація про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_7 ; запит до КНП « Броварська багатопрофільна клінічна лікарня » щодо ОСОБА_7 від 20.12.2022; лист КНП « Броварська багатопрофільна клінічна лікарня » від 23.12.2022 № 2733; рапорт ст. о/у СРЗПВ ВКП Броварського РУП ОСОБА_61 ; лист начальника СВ Броварського РУП ОСОБА_62 ; рапорт начальника СКЗ Броварського РУП ОСОБА_63 від 13.12.2022; лист начальника ІТТ № 5 ОСОБА_64 від 17.11.2022; рапорт старшого інспектора-чергового ІТТ № 5 від 17.11.2022; анкета затриманого ОСОБА_5 ; клопотання про витребування відомостей із управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Київській області від 04.01.2023 з додатками; постанова про задоволення клопотання від 13.01.2023; запит начальнику УАЗОР ГУНП в Київській області від 31.01.2023; адвокатський запит № 20 від 13.12.2022; відповідь на запит слідчого Броварського РУП ОСОБА_65 № 2161/109/1300/02-23 від 03.02.2023; повідомлення сторони захисту про відкриття стороні обвинувачення доказів від 13.02.2023; повідомлення ОСОБА_5 про завершення досудового розслідування від 13.02.2023; протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування підозрюваному та захиснику від 16.02.2023; адвокатський запит № 17 від 01.12.2022, адресований голові Броварського міськрайонного суду Київської області ; копія матеріалів клопотання про надання дозволу на проведення обшуку справа № 361/5891/2022, провадження № 1-кс/361/1208/2022; адвокатський запит № 19 від 12.12.2022, адресований начальнику Головного управління Національної поліції в Київській області ; лист Головного управління Національної поліції в Київській області № 162аз/109/12 від 21.12.2022; адвокатський запит № 21 від 13.12.2022 адресований начальнику управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ; лист управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Київській області № 39/109/16/01-2023 від 06.01.2023; адвокатський запит № 20 від 13.12.2022, адресований начальнику Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ; лист Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області № 2162/109/1300/02-23 від 03.02.2023; адвокатський запит № 23 від 19.12.2022, адресований начальнику Головного управління Національної поліції в Київській області ; лист Головного управління Національної поліції в Київській області № 86аз/109/25 від 29 грудня 2022; адвокатський запит № 22 від 19.12.2022, адресований начальнику Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ; лист Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області № 2162/109/1300/02-23 від 03.02.2023 з довідкою ІПНП відносно ОСОБА_7 ; клопотання про витребування відомостей з управління організаційно-аналітичного та оперативного реагування ГУ НГІ в Київській області від 04.01.2023; клопотання про витребування відомостей, що характеризують особу та долучення їх до матеріалів кримінального провадження від 05.01.2023; клопотання про допит свідків від 09.01.2023; адвокатський запит № 1 від 09.01.2023, адресований начальнику управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ; лист управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Київській області № 67/109/16/01-2023 від 16.01.2023 з копією аркушів журналу реєстрації вхідних документів; клопотання про допит свідків від 03.02.2023, клопотання про тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю від 06.02.2023; ухвала слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.02.2023 № 361/6910/22, провадження № 1-кс/361/180/23; DVD-R диск на якому міститься напис « Київстар вх. 2648 вих-1944/3/KT; опис речей і документів, вилучених 22.02.2023 в ПрАТ « Київстар »; ухвала слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.02.2023 про тимчасовий доступ до документів у справі № 361/6910/22, провадження № 1-кс/361/181/23 з відміткою ПрАТ « Київстар »; DVD-R диск на якому міститься напис « Київстар вх. 2647 вих.1945/3/КТ; опис речей і документів, вилучених 22.02.2023 року в ПрАТ « Київстар » згідно ухвали слідчого судді; адвокатський запит № 27 від 28.06.2023; лист Ізолятора тимчасового тримання №5 Головного управління Національної поліції в Київській області № 134/109/23/005/01-2023 від 06.07.2023 з додатками; адвокатський запит № 17 від 15.09.2025; відповідь на запит Броварського РУП ГУНП в Київській області № 205944-2025 від 12.09.2025; висновок ЄО № 2622 від 13.02.2020 про результати перевірки повідомлення гр. ОСОБА_13 від 01.02.2020.

_____________________________________________________________________________

Аналізуючи наявні у провадженні докази, слід зазначити, що оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення. Самі по собі процесуальні рішення, такі як постанови і доручення, ухвалені під час досудового розслідування, судові рішення, витяги з ЄРДР, а також змагальні документи (клопотання, заяви, скарги тощо) не можуть оцінюватися з погляду допустимості, оскільки не є доказами у значенні статті 84 КПК.

Якщо доказ визнається недопустимим на підставі частини 1 статті 87 КПК, слід зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу з посиланням на норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим. За наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.

З огляду на викладене, неспроможними є доводи сторони захисту про недопустимість рапорту т.в.о. о/у Управління міграційної служби ГУНП в Київській області ОСОБА_54 , протоколу прийняття заяви ОСОБА_14 про вчинене кримінальне правопорушення від 28.10.2022, довідки про осіб, які займаються злочинною діяльністю, особової картки ОСОБА_5 із Державної міграційної служби , запиту начальника Управління міграційної служби ГУ НП в Київській області ОСОБА_66 від 28.10.2022, листа директора КП « Бровари-землеустрій » від 29.10.2022, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.10.2022, інформації щодо права власності на автомобіль, інформацію про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, протоколу прийняття заяви ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 16.11.2022; протокол огляду предмету, складений 17.11.2022, протокол огляду предмету, складений 17.11.2022, висновку судово-психіатричного експерта № 788 від 19.12.2022.

Судом не було встановлено порушень, які б потягнули за собою визнання недопустимим доказом проведення обшуку з відеозаписом від 16.11.2022 приміщення « СТО » за адресою: АДРЕСА_2 , та обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , які були проведені у відповідності до положень ст. 234 КПК, в присутності понятих, з дотриманням положень ст. 236 КПК на підставі ухвали слідчого судді. З цих же підстав відхиляються доводи сторони захисту щодо визнання недопустимим доказом відеозапис до протоколу обшуку від 16.11.2022.

Безпідставними є доводи сторони захисту про те, що протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_14 , свідка ОСОБА_13 , свідка ОСОБА_27 є недопустимим доказом, оскільки отриманні з порушенням вимог, встановлених ст. 228 КПК України, за наступних підстав. Відповідно до ч. 7 ст. 228 КПК України, фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред`являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню. Отже, суд вважає, що стороною обвинувачення додержано процесуальний порядок проведення вказаних слідчих дії, за результатами яких складено протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з інформаційними довідками та дотримані приписи статей 104, 223, 228, 231 КПК, а тому відсутні підстави до визнання цих доказів недопустимим.

Щодо доводів сторони захисту про визнання недопустимим протоколу за результатами проведення НСРД від 09.01.2023, оскільки стороною обвинувачення не відкрита стороні захисту постанова слідчого від 08.11.2022, суд зазначає наступне.

Встановлено, що органом досудового розслідування в кримінальному провадженні проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, візуальне спостереження із використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження. При цьому, в протоколі НСРД зазначено, що він виконувався на підставі постанови слідчого СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_67 № 1914т/109/1300/02-2022 від 08.11.2022.

Відповідно до ч. 4 ст. 269 КПК України, спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 цього Кодексу. У такому випадку прокурор зобов`язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді (ч. 1 ст. 250 КПК України). Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України, суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

У постанові Великої Палати Верховного суду України від 16.10.2019 року у справі № 640/6847/15-к суд акцентував увагу на тому, що сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, з метою їх надання стороні захисту, і виконувати в такий спосіб вимоги щодо відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до статті 290 КПК України. Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.

Суд звертає увагу, що захисник обвинуваченого неодноразово звертала увагу в судовому засіданні, що процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД не надавалася стороні захисту, ані під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на досудовому розслідуванні, ані в суді під час судового розгляду справи. В ході судового розгляду встановлено, що з часу направлення даного кримінального провадження для розгляду до суду, прокурор не надав стороні захисту постанову слідчого СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_67 № 1914т/109/1300/02-2022 від 08.11.2022 та ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення НСРД. Наведене свідчить про те, що у даному конкретному випадку у сторони обвинувачення існувала реальна можливість та достатній проміжок часу для розсекречення матеріалів, які слугували правовою підставою проведення негласних слідчих розшукових дій стосовно обвинуваченого та надання їх для ознайомлення стороні захисту в порядку ст.290 КПК України. При цьому, прокурором не подано суду жодних доказів, які б підтверджували, що сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора. Отже суд визнає недопустимим доказом протокол за результатами проведення НСРД від 09.01.2023 за місцем знаходження СТО та оптичний носій як додаток до протоколу.

Згідно зі ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі об`єктивних та суб`єктивних ознак, які визнають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочин, тобто включає в себе наступні елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона.

За диспозицією ч. 1 ст. 149 КК України визначено кримінальну відповідальність за торгівлю людьми, а так само вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію. Для наявності складу злочину, достатньо вчинення злочинних дій хоча б в одній із зазначених форм.

Частина 3 статті 149 КК України передбачає кримінальну відповідальність за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, поєднанні з насильством, небезпечним для життя або здоров`я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства.

Переховування людини - це вчинення суб`єктом злочину будь-яких дій, спрямованих на те, щоб унеможливити або утруднити встановлення того, де на даний час перебуває потерпіла особа. Зокрема, такі дії можуть виражатися у триманні людини в певних приміщеннях, тайниках, інших місцях, які унеможливлюють або утруднюють встановлення її дійсного місцезнаходження. Діяння у цій формі є закінченим з моменту переховування людини суб`єктом злочину.

Вчинення переховування людини можливі лише шляхом використання суб`єктом злочину таких способів як: 1) обман; 2) шантаж; 3) використання уразливого стану потерпілої особи.

Шантаж - це психічне насильство, яке полягає в погрозі розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти в таємниці.

Згідно з ч. 1 примітки до ст. 149 КК України під експлуатацією людини в цій статті слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність або примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

Для переховування людини обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є мета злочину, а саме експлуатація потерпілої особи. Отже, наявність такої мети як експлуатація людини, також є предметом доказування у кримінальному провадженні.

За змістом ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Згідно зі сформульованим в обвинувальному акті обвинуваченням ОСОБА_5 обвинувачується у переховуванні вчиненого з метою експлуатації, з використанням примусу, шантажу поєднані з насильством, погрозою застосування такого насильства.

Розкриваючи формулювання обвинувачення прокурор зазначив, що починаючи з квітня 2020, ОСОБА_5 , керуючись єдиним умислом спрямованим на забезпечення умов примусової трудової експлуатації, здійснив викрадення ОСОБА_7 , яке проявлялось у примусовому переміщенні з місця проживання до станції технічного обслуговування автомобілів, яка знаходиться в АДРЕСА_2 . З метою трудової експлуатації, примусового утримання та переховування від інших осіб ОСОБА_7 , тобто у місці примусової трудової експлуатації, найбільший термін якої складав 120 діб.

Потерпілий ОСОБА_7 показав, що відносини між ним та ОСОБА_5 були дружні, поки потерпілий не почав зловживати алкогольними напоями. Обвинувачений не любив та не хотів, щоб потерпілий вживав алкоголь, тому не давав йому гроші, що він не купував горілку. Тиск ОСОБА_5 проявлявся у тому, що останній міг ударити за те, що потерпілий був п`яний, брав без дозволу речі або їздив на чужих транспортних засобах за цигарками. Обвинувачений купував ОСОБА_12 для перевірки потерпілого, возив його кодуватися від алкоголю, але нічого не допомогло. Потерпілий багато разів залишався на території станції один, мав мобільний телефон, повідомляв родичів його місце знаходження, але поліцію не викликав. ОСОБА_7 спілкувався з клієнтами по ремонту авто, оцінював обсяг робіт, їздив з ними купувати запчастини, отримував від них гроші. Ніколи не говорив клієнтам, що ОСОБА_5 його примушує до праці. Вважає себе потерпілим у даному кримінальному провадженні, оскільки переписав (подарував) будинок співмешканці обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_13 підтвердила, що її чоловік ОСОБА_7 дійсно вживав алкогольні напої, а ОСОБА_5 погано ставився до його вживання. Вважає, що метою утримання потерпілого було намагання обмежити останнього у вживанні алкоголем, однак він і закритий знаходив можливість випити. Кожну неділю вони з ОСОБА_5 заїжджали купували набір продуктів. Чоловік пояснював, що ремонтує машини безкоштовно. Вона довго терпіла, а потім коли ОСОБА_7 повідомив, що у них віджали будинок у неї лопнуло терпіння і вона звернулася в поліцію.

Показання потерпілого та свідка ОСОБА_13 також узгоджуються з показаннями самого обвинуваченого, який підтвердив, що потерпілий завжди вільно пересувався, мав мобільний телефон, і у будь який час міг викликати поліцію якби щодо нього вчинялись протиправні дії. ОСОБА_5 жодного разу не забирав потерпілого примусово з дому, не утримував його на роботі та насильство не застосовував. Потерпілий мав алкогольну залежність, вживав алкогольні напої за місцем свого проживання разом із дружиною, тому за власної ініціативи залишався ночувати в боксі для того, щоб протверезіти. Всі зароблені гроші, які потерпілий отримував, останній витрачав на алкоголь, тому вони купували в магазині продукти харчування ОСОБА_7 і завозили додому. Через вживання алкоголю не раз виганяв потерпілого, але він просився назад. Обвинувачений хотів допомогти потерпілому подолати алкогольну залежність та це була його єдина ціль у їхніх відносинах, тому він двічі возив на кодування від алкоголю у 2021 році, возив на крапельниці.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 показали, що ОСОБА_7 жодному з них не скаржився на ОСОБА_5 , на умови роботи, примушування до праці, нанесення тілесних ушкоджень. ОСОБА_7 вільно пересувався, їздив зі свідками за запчастинами та мав мобільний телефон. Крім того було ретельно досліджено письмові докази надані прокурором.

Суд наголошує на тому, що стороною обвинувачення не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_5 переховування потерпілого, чи викрадення, яке проявилося у примусовому переміщенні з місця проживання до станції технічного обслуговування автомобілів. Більше того з наданих прокурором доказів, а саме показань потерпілого та свідків вбачається, що ОСОБА_7 мав можливість вільно пересуватися, не був обмежений у фізичних контактах з іншими особами, мав вільний час та користувався мобільним телефоном. Слід звернути увагу, що ОСОБА_7 вважає себе потерпілим лише тому, що переписав (подарував) будинок співмешканці обвинуваченого. Свідок ОСОБА_13 підтвердила, що звернулася в поліцію щодо викрадення її чоловіка лише тоді, коли ОСОБА_7 повідомив, що у них віджали будинок. Слушним є зауваження сторони захисту, що відчуження ОСОБА_7 належного йому нерухомого майна ОСОБА_68 не є предметом розгляду даного кримінального провадження, не входить до меж пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_5 протягом всього судового розгляду заперечував свою причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення. Зазначав, що жодного разу не забирав потерпілого примусово з дому, не утримував його на роботі та насильство не застосовував. Потерпілий мав алкогольну залежність, вживав алкогольні напої за місцем свого проживання разом із дружиною, тому за власної ініціативи залишався ночувати в боксі для того, щоб протверезіти. Обвинувачений хотів допомогти потерпілому подолати алкогольну залежність та це була єдина ціль у їхніх відносинах, тому він двічі возив його на кодування від алкоголю у 2021 році, возив на крапельниці.

Аналізуючи докази, на які послався прокурор, судом не встановлено в них жодного посилання на те, що дії ОСОБА_5 були спрямовані на забезпечення умов примусової трудової експлуатації потерпілого. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення також не доведено, що у обвинуваченого була наявна така мета злочину як експлуатація потерпілого ОСОБА_7 .

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, при вирішенні питання про достатність встановлених під час судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення, визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, відповідно до яких ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону. Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Суд констатує, що досліджені докази, показання потерпілого та свідків, не доводять вини обвинуваченого у інкримінованому злочині. Тобто пред`явлене обвинувачення ґрунтується лише на припущеннях сторони обвинувачення, жодного прямого доказу причетності обвинуваченого до вчинення інкримінованого правопорушення не надано.

Отже, судом визнається недоведеним обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_5 , щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України. На думку суду, стороною обвинувачення не доведено, що в діях ОСОБА_5 є об`єктивна та суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час судового розгляду доказів для визнання особи винуватою слід керуватися принципом, встановленим частиною третьою статті 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Виходячи з цієї засади, обвинувачення має довести, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Безсумнівно має бути доведений кожен з елементів, важливих для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Висновки мають бути зроблені на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів щодо версії події, яку надало обвинувачення, не спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, тлумачився на користь обвинуваченої особи.

Згідно зі ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положення ст. 17 КПК регламентують, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи.

Крім того, ст. 62 Конституції України закріплено принцип, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 94 КПК передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Тобто, внутрішнє переконання суду при оцінці доказів повинне ґрунтуватись на об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності. При цьому не повинна мати місце наперед визначена упередженість при оцінці доказів, впевненість у винності особи, діям якої дається оцінка, безпідставне, необґрунтоване відкидання доказів, які свідчать про невинуватість особи.

При цьому обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Відповідно до статті 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Отже, ОСОБА_5 слід визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України та виправдати.

Документи, надані учасниками судового провадження, слід залишити в матеріалах кримінального провадження. Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про судову експертизу», ст. 124 КПК України, процесуальні витрати пов`язані із залученням експертів у даному кримінальному пров адженні, в розмірі 15918,00 гривень, слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 368, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні щодо вчинення ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК Україниу зв`язку із недоведеністю, що в його діях є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК Українита виправдати.

Речові докази, а саме: паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 серія НОМЕР_20 ; мобільний телефон марки Nokia чорного кольору серійний номер 1: НОМЕР_2 , серійний номер 2: НОМЕР_3 із сім картою НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки Samsung чорного кольору imei1: НОМЕР_5 , imei2: НОМЕР_6 із сім картами НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_69 , ІНФОРМАЦІЯ_4 серія НОМЕР_9 ; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_70 , ІНФОРМАЦІЯ_5 серія НОМЕР_21 ; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_6 серія НОМЕР_11 ; документація, а саме: Папка швидкозшивач з написом «Технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_71 », (технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_72 , паспорт виготовлений 20.08.2007 p., план земельної ділянки (Абрис), зведений акт вартості будівель та споруд за адресою: будинок АДРЕСА_2 , план на будівлю літер «А-1» за адресою: будинок АДРЕСА_2 складений 20.08.2007 p., експлікація внутрішніх площ до плану садибного будинку літер «А-1» за адресою: будинок АДРЕСА_2 складений 20.08.2007 р., сводный акт стоимости строєний и сооружений от 12.07.1986 г., поэтажный план на строение литер «А-1» от 12.07.1986 г., экспликация внутренних площадей к плану жилого дома от 12.07.1985 г., рішення №109 виконкому Броварської міської ради депутатів трудящих Київської області УРСР від 07 березня 1960 року «Про виділення ділянки під забудову житлового будинку», акт від 2 квітня 1960 року, план земельної ділянки будинок АДРЕСА_2 , план проект будівлі будинку №7 , генеральний план-схема від 30.10.1953 року, акт прийняття в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 24 грудня 1984 року, витяг з Рішення від 24.12.1984 року №484, витяг з Рішення від 12.11.1984 року № 414, договір купівлі продажу на 2 аркушах від 29 листопада 2021 року, Витяг з єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.11.2021 року); квитанція АТ « ОЩАДБАНК » від 29.11.2021 року; довіреність №3109 від 15 грудня 2010 року ВРД № 646113 на ім`я ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 грудня 2010 року ВРД № 481327; довіреність № 3014 від 13 грудня 2010 року ВРД № 646107 на ім`я ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , довіреність № 348 від 23 лютого 2010 року ВМК № 496742 на ім`я ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 13619000 від 23.02.2010 року; витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №22990020 від 26.02.2010 року; витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №17054214 від 13.12.2010 року; копія паспорту № НОМЕР_12 громадянина України на ім`я ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; довідка з Чернігівської виправної колонії та супровідний лист до довідки, заява від ОСОБА_44 від 23 лютого 2010 року №347; чотири листи із рукописним текстом, заява про прийняття і видачу свідоцтва про право на спадщину від 02.10.2009 року; довіреність від 7 вересня 2010 року, лист із рукописним текстом на двох сторінках; заява про надання дозволу на побачення №484 від 04.08.2010 року; заява про прийняття і видачу свідоцтва про право на спадщину від 09.12.2009 року; заява про прийняття і видачу свідоцтва про право на спадщину від 09.12.2009 року, заява від ОСОБА_45 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; довіреність № 21 від 02 листопада 2009 року; довіреність №24 від 09 грудня 2009 року; довіреність №348 від 23 лютого 2010 року; витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №13619000 від 23.02.2010 року; заява від ОСОБА_46 від 23 лютого 2010 року; лист державного нотаріусу начальнику МРЕВ ДАІ м. Ірпінь від 02.03.2010 року; копія довіреності № 3014 від 13 грудня 2010 року ВРД №646107 на ім`я ОСОБА_42 ІНФОРМАЦІЯ_9 ; довіреність №3322 від 29 липня 2010 року; будинкова книга із рукописними записами на аркушах (рукописні записи на аркушах, витяг з Єдиної бази даних звітів про оцінку про реєстрацію звіту про оцінку майна, висновок про вартість об`єкта оцінки на 3 аркушах, копія заповіту від ОСОБА_47 , 20 березня 2013 року, копія свідоцтва про право на спадщину від 27 листопада 2007 року, витяг з Державного реєстру речових прав на майно про реєстрацію права власності, копія свідоцтва про смерть НОМЕР_23 від 07 жовтня 2009 року, збірний кадастровий план земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 287359192 від 29.11.2021 року, копія договору купівлі продажу житлового будинку на 2 аркушах від 21 листопада 2021 року, акт-розрахунок не облікованого (донараховного) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 27.01.2022 року, рахунок на оплату); квитанції №112, №161, №158, №162, №131; квитанції №163, №180, №130, №107; картка платника податків на ім`я ОСОБА_48 від 12.04.2007 року; протокол №4117 засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу від 27.01.2022 року; тимчасовий талон на право керування транспортними засобами Серія БВБ № 072039 на ім`я ОСОБА_49 ; лист із написом «Інформація з Єдиного реєстру боржників від 19.11.2021 року; рахунок на оплату послуг з управління б/б Квітень 2022; мобільний телефон марки ZTE з пошкодженням на екрані; сім карта 0306 if із маркуванням ACEXBASE, сім карта like з написом НОМЕР_16 , like з написом НОМЕР_17 з пластиком для сім; карти за номером НОМЕР_22 ; 3 флеш-накопичувачі типу USB та 6 флеш-накопичувачів типу micro CD - повернути власникам.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта в кримінальному провадженні № 12022111130002260 в розмірі 15918,00 гривень - віднести на рахунок Держави України.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. На підставі ч. 3 ст. 376 КПК України роз`яснити обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1