Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №357/19787/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/19787/25

Провадження № 2/357/1655/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя – Цукуров В.П.,

секретар судового засідання – Чайка О.В.,

за участю: представника позивача – Онищенко Н.В., відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Біла Церква Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав –

В С Т А Н О В И В :

1. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2025 року Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області (далі – «Позивач») звернулася до суду з даним позовом в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до її матері - ОСОБА_1 (далі – «Відповідач») про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на наступні обставини.

У травні 2024 року Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради зверталася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила: 1) відібрати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від її матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не позбавляючи її батьківських прав; 2) передати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органу опіки та піклування Білоцерківської міської ради для подальшого її влаштування; 3) стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від усіх її доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на особовий рахунок дитини відкритий у банківській установі, починаючи з дня подачі позовної заяви до досягнення дитиною повноліття.

07 листопада 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області позовні вимоги служби у справах дітей Білоцерківської міської ради задовольнив. Дитина була відібрана від матері ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав.

Відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про держану реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00043976564, наданий Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 09 березня 2024 року).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 25 грудня 2024 року №1038 «Про надання малолітній ОСОБА_3 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування та захист її особистих прав» малолітня має статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

27 травня 2025 року заявники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у присутності завідувача сектору розвитку сімейних форм виховання та усиновлення відділу опіки та піклування служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Онищенко Н.В. та патронатного вихователя ОСОБА_6 , познайомилися з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (акт про знайомство осіб з дитиною від 27 травня 2025 року).

Малолітня ОСОБА_7 надала свою згоду на влаштування її до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що складено акт про надання згоди дитини на влаштування в сім`ю від 27 травня 2025 року, який складений в присутності завідувача сектору розвитку сімейних форм виховання та усиновлення відділу опіки та піклування служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Онищенко Н.В. та патронатного вихователя ОСОБА_6 .

З огляду на вищезазначене, на підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 10 червня 2025 року № 463 «Про направлення малолітньої ОСОБА_3 на виховання та спільне проживання у дитячий будинок сімейного типу родини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 » дитину було влаштовано у дитячий будинок сімейного типу родини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до абзацу восьмого пункту 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866 (надалі - Порядок) встановлено, якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов`язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

З метою з`ясування всіх обставин щодо належного виконання матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських обов`язків по відношенню до її дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , службою у справах дітей Білоцерківської міської ради, було підготовлено ряд запитів, зокрема до: Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №4» від 17 листопада 2025 року №04-04/2343, з проханням надати інформацію чи перебуває (перебувала) на обліку у лікаря психіатра чи лікаря-нарколога громадянка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак листом від 19 листопада 2025 року №59, посилаючись на Закони України «Про захист персональних даних», «Про інформацію», «Про психіатричну допомогу», комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №4» зазначило, що не може надати запитувану інформацію щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Білоцерківської гімназії-початкової школи № 11 Білоцерківської міської ради Київської області від 17 листопада 2025 року №04-04/2940, для з`ясування інформації про виконання матір`ю своїх обов`язків з виховання та утримання дитини за період з грудня 2024 по травень 2025 року та отримано відповідь від 18 листопада 2025 року №118, згідно з якою встановлено, що ОСОБА_1 у період з грудня 2024 року по травень 2025 року жодного разу не з`являлась у навчальному закладі та не цікавилась навчанням своєї доньки ОСОБА_2 . Батьківські збори не відвідувала та не цікавилась організаційними питаннями випускного 4-А класу.

Дроздівської гімназії-початкової школи Білоцерківської міської ради Київської області від 17 листопада 2025 року №04-04/2941, для з`ясування інформації про виконання матір`ю своїх обов`язків з виховання та утримання дитини за період з вересня 2025 року по теперішній час та отримано відповідь від 18 листопада 2025 року №117, згідно з якою встановлено, що за період з 01 вересня 2025 року по цей час ОСОБА_1 на контакт зі школою не виходила, навчанням та вихованням дочки, ОСОБА_2 , не цікавилась.

ОСОБА_2 , учениця 5 класу, виховується в дитячому будинку сімейного типу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Батьки-вихователі приділяють належну увагу вихованню дитини. Дитина забезпечена необхідним приладдям для навчання, завжди охайна. Відвідує навчальний заклад систематично, без поважних причин уроків не пропускає.

Управління надання адміністративних послуг Білоцерківської міської ради від 13 листопада 2025 року, для з`ясування інформації про місце реєстрації малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та отримано відповідь від 17 листопада 2025 року (вх. №3374/01-18), згідно з якою за даними реєстру Білоцерківської міської територіальної громади місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , - з 20 січня 2022 року по теперішній час.

Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 17 листопада 2025 року №04-04/2942, для з`ясування інформації про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та отримано відповідь від 24 листопада 2025 року №267876-2025, згідно з якої встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягувалась до адміністративної відповідальності за:

1) частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування) від 10 лютого 2024 року;

2) частиною першою статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення (розпивання пива, алкогольних напоїв у громадських місцях) від 13 червня 2024 року;

3) частиною другою статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення (вчинені повторно протягом року) від 17 серпня 2024 року;

4) частиною другою статті 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (вчинені повторно протягом року куріння тютюнових виробів у заборонених місцях) від 17 вересня 2024 року;

5) статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення (завідомо неправдивий виклик спеціальних служб ) від 16 червня 2023 року;

6) частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей) від 27 лютого 2024 року.

Білоцерківського міського центру соціальних служб від 17 листопада 2025 року №04-04/2939, для надання інформації про здійснення соціального супроводу сім`ї ОСОБА_1 та отримано відповідь від 28 листопада 2025 року №253/02-15, згідно з якою встановлено, що Білоцерківським міським центром соціальних служб сім`ї ОСОБА_1 надається соціальна послуга: «Соціальний супровід сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах». Тривалий час ОСОБА_1 на зв`язок із Центром не виходила. На початку жовтня 2025 року вдалося з нею вийти на контакт і фахівцем із соціальної роботи, проведено оцінку потреб особи. 06 жовтня 2025 року з ОСОБА_8 було підписано договір про надання їй соціальної послуги та складено план соціального супроводу, яким були передбачені такі пункти:

- відвідування тренінгового курсу «Батьківство в радість» - не відвідує;

- проведення генерального прибирання та дотримання чистоти в житловому приміщенні – не виконано;

- створення безпечних і комфортних умов для дитини – не виконано;

- сплата заборгованості за електропостачання зі слів ОСОБА_1 , вона сплачує кошти невеликими частинами;

- звернення до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості для постановки на облік та подальшого працевлаштування - не виконано.

ОСОБА_1 відвідала лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, які визначили, що вона не потребує медикаментозного лікування та провели з нею терапевтичну бесіду. Зі слів ОСОБА_1 на сьогодні вона перебуває в місті Харкові і планує повернутися в кінці грудня 2025 року.

Крім того, батьки-вихователі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомити, що з часу перебування малолітньої ОСОБА_1 в їхній родині, ОСОБА_1 жодного разу з дитиною не зустрічалася. До дитини телефонує постійно, а до батьків-вихователів телефонувала лише декілька разів, ймовірно в нетверезому стані. ОСОБА_9 жодного разу не цікавилася станом здоров`я дитини, її навчанням. Дитина після розмов з матір`ю часто плакала, була знервована. Зі слів дитини мати неодноразово обіцяла приїхати побачитися з нею, але жодного разу не приїжджала, лише один раз на день народження ОСОБА_7 мати прислала посилку з кросівками, більше ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надавала (заява від 24 листопада 2025 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ).

З аналізу вищевказаних відповідей можна дійти наступного висновку, що ОСОБА_1 , ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання та утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України правовою підставою для позбавлення її батьківських прав.

Посилаючись на приписи п.2 ч. ст164 СК України Позивач просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Історія справи. Позиції сторін, показання свідків, дитини та психолога.

05.12.2025 року ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі, призначено судове засідання та постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 31).

29.01.2026 року надійшло клопотання від Позивача, у якому останній просить приєднати до матеріалів справи копію акта обстеження умов проживання від 23 січня 2026 року та висновок практичного психолога Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Злагода» ОСОБА_10 від 27 січня 2026 року (а.с. 39-46).

27.01.2026 року від Позивача надійшло клопотання про виклик у якості свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та клопотання, у якому останній просить заслухати думку малолітньої ОСОБА_3 (а.с. 47-48).

04.02.2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.02.2026 року (а.с. 51).

12.02.2026 року до канцелярії суду представником Позивача подано рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради «Про вирішення судового спору щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно її малолітньої дочки ОСОБА_2 » від 10.02.2026 року №87 (а.с. 55-57).

Позиція Позивача.

У судових засіданнях представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Надав пояснення аналогічні за змістом позовній заяві.

Повідомив, що відповідно до рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області «Про вирішення судового спору щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно її малолітньої дочки ОСОБА_2 » від 10.02.2026 року №87 позбавлення батьківських прав Відповідача щодо її малолітньої доньки ОСОБА_2 є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.

Позиція Відповідача.

Суд неодноразово відкладав судові засідання та оголошував у них перерву задля надання Відповідачу можливості звернутися за правовою допомогою, надати суду відзив на позов та докази того, що вона не ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Також суд зобов`язував Відповідача надати відомості про її доходи. Відповідач хоча і з`являлася у три з 4-х судових засідань, утім, з причин, які не змогла пояснити – за правовою допомогою не звернулася, ані відзиву, ані будь-яких доказів суду не надала. Заяв або клопотань, зокрема, про виклик свідків, суду не заявляла. Відомостей про доходи суду не надала.

Пояснила, суду що вона «поступово намагається щось зробити». Так, вона «вже перебрала речі в кладовці та повісила там замок». Зараз «перейшла до прибирання речей у шафі». Постійного місця роботи вона не має, але неофіційно підробляє прибиранням. Де саме вона працює та скільки саме заробляє пояснити суду не змогла. Повідомила, що купувала дитині мобільний телефон, але доказів цього суду не надала. Не повідомила відомостей про зустрічі з дитиною та надання їй матеріальної допомоги. Також Відповідач не повідомила суду відомостей про виконання нею інших батьківських обов`язків по вихованню дитини. Пояснила, що її матеріальний стан покращується, оскільки на цей день вона вже накопичила чотири тисячі гривень.

Повідомлені свідком відомості про те, що вона в присутності дитини займалася сексом з чоловіком у них дома, про те, що вона відсилала комусь телефоном фотографії її оголеної дочки, а також що часто використовує у спілкуванні нецензурну лексику не підтвердила.

Показання свідків.

Допитана у якості свідка за клопотанням Позивача ОСОБА_4 пояснила суду таке. Вона працює мамою-вихователем у дитячому будинку сімейного типу. 16.06.2025 року в їхній сім`ї з`явилася ОСОБА_2 . Згодом свідок познайомилася з мамою дитини – Відповідачем у даній справі, вона була у нетверезому стані, сварилася із використанням нецензурної лайки. На момент потрапляння до дитячого будинку від дитини погано пахло, що відштовхувало від неї інших дітей. Але зараз ситуація в дитини змінилася. Телефон ОСОБА_7 поповнював цивільний чоловік матері - ОСОБА_12 . Свідку відомо, що дитина з матір`ю спілкуються телефоном із використанням нецензурної лексики. Також свідку від однієї дитини стало відомо, що ОСОБА_7 розповідала, що бачила, як мати вдома займається сексом з чоловіком, а також що мати наказувала їй робити фото себе оголеної та присилати їй. Ці фото вона потім пересилала якімось чоловікам за гроші. Після спілкування з матір`ю дитина засмучена. Мати обіцяє дитині, що забере її, але потім не виконує обіцянки.

Допитана у якості свідка за клопотанням Позивача ОСОБА_11 пояснила суду таке. Вона працює фахівцем з соціальної роботи. Нею проводилася оцінка потреб сім`ї Відповідача у зв`язку з листом поліції щодо факту сімейного насильства. Відповідача та її доньку було скеровано до психолога Центру, у якому працює свідок. Відповідач на співпрацю не йшла. Під час відвідування Відповідача та її доньки за місцем їхнього проживання вже після вилучення дитини було встановлено, що у кімнаті гуртожитку брудно, неприємний запах, відсутнє електропостачання та загалом умови для нормального проживання дитини. Відповідачу було запропоновано безкоштовно відвідати заняття для підвищення батьківського потенціалу, рекомендовано працевлаштуватись, разом із нею було складено план співпраці. Утім після цього Відповідач припинила виходити на зв`язок. У нарколога Відповідач не лікувалася.

Допитана у якості свідка за клопотанням Позивача ОСОБА_6 пояснила суду таке. Вона є патронатним вихователем малолітньої ОСОБА_3 . Коли ОСОБА_7 прийшла до неї школу вона відвідувала, утім була брудною, від неї був неприємний запах, училася вона погано. Дитина не була приученою до порядку. Згодом дитина почала вчитися краще, у неї з`явилися друзі, пішла на велоспорт. За період перебування дитини у свідка її мати нічого для дитини не передавала.

Пояснення дитини та психолога.

У судовому засіданні малолітня ОСОБА_2 зазначила, що їй зараз живеться добре, вона з усіма ладить нормально. Їй комфортно жити та до неї гарно відносяться. Її рідний батько з нею спілкується телефоном один раз на місяць. Випадки сексуального насильства не підтвердила.

ОСОБА_13 у залі суду психолог ОСОБА_14 зазначила, що у дитини присутній зв`язок із мамою, утім немає теплоти. Дитина має велику потребу у безпеці, надійності та стабільності. На спеціально намальованому малюнку дитина зобразила свою родину в образах тварин і бабусю та дідуся. ОСОБА_15 – це патронатний вихователь, мати – лисичка. Бабуся – коала, оскільки вона мила (так пояснила дитина).

2. Мотивувальна частина.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

У травні 2024 року Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила: 1) відібрати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від її матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не позбавляючи її батьківських прав; 2) передати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органу опіки та піклування Білоцерківської міської ради для подальшого її влаштування; 3) стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від усіх її доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на особовий рахунок дитини відкритий у банківській установі, починаючи з дня подачі позовної заяви до досягнення дитиною повноліття.

07 листопада 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області позовні вимоги служби у справах дітей Білоцерківської міської ради задовольнив. Дитина була відібрана від матері ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав.

Відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про держану реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00043976564, наданий Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 09 березня 2024 року).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 25 грудня 2024 року №1038 «Про надання малолітній ОСОБА_3 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування та захист її особистих прав» малолітня має статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

27 травня 2025 року заявники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у присутності завідувача сектору розвитку сімейних форм виховання та усиновлення відділу опіки та піклування служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Онищенко Н.В. та патронатного вихователя ОСОБА_6 , познайомилися з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (акт про знайомство осіб з дитиною від 27 травня 2025 року).

Малолітня ОСОБА_7 надала свою згоду на влаштування її до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що складено акт про надання згоди дитини на влаштування в сім`ю від 27 травня 2025 року, який складений в присутності завідувача сектору розвитку сімейних форм виховання та усиновлення відділу опіки та піклування служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Онищенко Н.В. та патронатного вихователя ОСОБА_6 .

З огляду на вищезазначене, на підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 10 червня 2025 року № 463 «Про направлення малолітньої ОСОБА_3 на виховання та спільне проживання у дитячий будинок сімейного типу родини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 » дитину було влаштовано у дитячий будинок сімейного типу родини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою з`ясування всіх обставин щодо належного виконання матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських обов`язків по відношенню до її дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , службою у справах дітей Білоцерківської міської ради, було підготовлено ряд запитів, зокрема до:

Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №4» від 17 листопада 2025 року №04-04/2343, з проханням надати інформацію чи перебуває (перебувала) на обліку у лікаря психіатра чи лікаря-нарколога громадянка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - однак листом від 19 листопада 2025 року №59, посилаючись на Закони України «Про захист персональних даних», «Про інформацію», «Про психіатричну допомогу», комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №4» зазначило, що не може надати запитувану інформацію щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Білоцерківської гімназії-початкової школи № 11 Білоцерківської міської ради Київської області від 17 листопада 2025 року №04-04/2940, для з`ясування інформації про виконання матір`ю своїх обов`язків з виховання та утримання дитини за період з грудня 2024 по травень 2025 року - отримано відповідь від 18 листопада 2025 року №118, згідно з якою ОСОБА_1 у період з грудня 2024 року по травень 2025 року жодного разу не з`являлась у навчальному закладі та не цікавилась навчанням своєї доньки ОСОБА_2 . Батьківські збори не відвідувала та не цікавилась організаційними питаннями випускного 4-А класу.

Дроздівської гімназії-початкової школи Білоцерківської міської ради Київської області від 17 листопада 2025 року №04-04/2941, для з`ясування інформації про виконання матір`ю своїх обов`язків з виховання та утримання дитини за період з вересня 2025 року по теперішній час - отримано відповідь від 18 листопада 2025 року №117, згідно з якою за період з 01 вересня 2025 року по цей час ОСОБА_1 на контакт зі школою не виходила, навчанням та вихованням дочки, ОСОБА_2 , не цікавилась. ОСОБА_2 , учениця 5 класу, виховується в дитячому будинку сімейного типу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Батьки-вихователі приділяють належну увагу вихованню дитини. Дитина забезпечена необхідним приладдям для навчання, завжди охайна. Відвідує навчальний заклад систематично, без поважних причин уроків не пропускає.

Управління надання адміністративних послуг Білоцерківської міської ради від 13 листопада 2025 року, для з`ясування інформації про місце реєстрації малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - отримано відповідь від 17 листопада 2025 року (вх. №3374/01-18), згідно з якою за даними реєстру Білоцерківської міської територіальної громади місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , - з 20 січня 2022 року по теперішній час.

Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 17 листопада 2025 року №04-04/2942, для з`ясування інформації про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - отримано відповідь від 24 листопада 2025 року №267876-2025, згідно з якої встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягувалась до адміністративної відповідальності за:

1) частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування) від 10 лютого 2024 року;

2) частиною першою статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення (розпивання пива, алкогольних напоїв у громадських місцях) від 13 червня 2024 року;

3) частиною другою статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення (вчинені повторно протягом року) від 17 серпня 2024 року;

4) частиною другою статті 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (вчинені повторно протягом року куріння тютюнових виробів у заборонених місцях) від 17 вересня 2024 року;

5) статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення (завідомо неправдивий виклик спеціальних служб ) від 16 червня 2023 року;

6) частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей) від 27 лютого 2024 року.

Білоцерківського міського центру соціальних служб від 17 листопада 2025 року №04-04/2939, для надання інформації про здійснення соціального супроводу сім`ї ОСОБА_1 - отримано відповідь від 28 листопада 2025 року №253/02-15, згідно з якою Білоцерківським міським центром соціальних служб сім`ї ОСОБА_1 надається соціальна послуга: «Соціальний супровід сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах». Тривалий час ОСОБА_1 на зв`язок із Центром не виходила. На початку жовтня 2025 року вдалося з нею вийти на контакт і фахівцем із соціальної роботи, проведено оцінку потреб особи. 06 жовтня 2025 року з ОСОБА_8 було підписано договір про надання їй соціальної послуги та складено план соціального супроводу, яким були передбачені такі пункти:

- відвідування тренінгового курсу «Батьківство в радість» - не відвідує;

- проведення генерального прибирання та дотримання чистоти в житловому приміщенні – не виконано;

- створення безпечних і комфортних умов для дитини – не виконано;

- сплата заборгованості за електропостачання зі слів ОСОБА_1 , вона сплачує кошти невеликими частинами;

- звернення до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості для постановки на облік та подальшого працевлаштування - не виконано.

Крім того, батьки-вихователі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомити, що з часу перебування малолітньої ОСОБА_1 в їхній родині, ОСОБА_1 жодного разу з дитиною не зустрічалася. До дитини телефонує постійно, а до батьків-вихователів телефонувала лише декілька разів, ймовірно в нетверезому стані. ОСОБА_9 жодного разу не цікавилася станом здоров`я дитини, її навчанням. Дитина після розмов з матір`ю часто плакала, була знервована. Зі слів дитини мати неодноразово обіцяла приїхати побачитися з нею, але жодного разу не приїжджала, лише один раз на день народження ОСОБА_7 мати прислала посилку з кросівками, більше ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надавала (заява від 24 листопада 2025 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області «Про вирішення судового спору щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно її малолітньої дочки ОСОБА_2 » від 10.02.2026 року №87 позбавлення батьківських прав Відповідача щодо її малолітньої доньки ОСОБА_2 є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.

Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.

Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.09.2021 року справа №459/3411/18.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Згідно з нормами ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, крім того, відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ст.18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно з пунктами 15 та 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Згідно з ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Висновки суду.

З огляду на вищевикладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд доходить до висновку про те, що позовні вимоги Позивача є законними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер. Це, зокрема, проявляється в тому, що вони по своїй суті є нормами прямої дії й суд має надавати оцінку спірним правовідносинам у контексті відповідності поведінки сторін та вчинених ними дій змісту загальних засад.

На підставі заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2024 року у Відповідача було відібрано дитину – малолітню ОСОБА_2 . Вказане рішення суду набрало законної сили 09.12.2024 року.

25.12.2024 року рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради ОСОБА_2 було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

10.06.2025 року рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради ОСОБА_2 було направлено на виховання та спільне проживання у дитячий будинок сімейного типу родини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Провадження у даній цивільній справі було відкрито 05.12.2025 року. Вперше Відповідач з`явилася у судове засідання 04.02.2026 року.

Утім, за весь цей час вона не продемонструвала суду ані здатності належним чином виконувати свої батьківськи обов`язки відносно її дочки ОСОБА_7 , ані спроможності налагодити спільне життя з дитиною, ані можливості працевлаштуватися та отримувати хоча би мінімальний дохід, який би дозволив утримувати дитину.

Повідомлені нею обставини про те, що вона цей час вже почала виправлятися та навела порядок в коморі й почала прибиратися в шафах свідчать про повне не усвідомлення нею суті батьківських обов`язків.

На переконання суду, на дату ухвалення даного рішення Відповідач не має достатнього батьківського потенціалу, який би дозволив суду дійти до інших висновків.

Більш того, факти притягнення Відповідача до адміністративної відповідальності, які нею не оспорювалися, та деякі повідомлені свідками обставини, свідчать про певну небезпеку проживання малолітньої дитини разом з Відповідачем – її матір`ю.

Отже, доводи Позивача знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому наявні об`єктивні причини для позбавлення Відповідача батьківських прав відносно її малолітньої дитини.

Інші процесуальні питання.

Суд роз`яснює Відповідачу, що відповідно до ст.169 СК України мати, батько, позбавленні батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Питання про стягнення з Відповідача аліментів на утримання дитини судом не розглядається, оскільки було вирішено при ухваленні судом рішення про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав від 07.11.2024 року і за яким у Відповідача наявна заборгованість станом на 01.03.2026 року в сумі 87934, 75 гривень.

Судові витрати.

Оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору а позовні вимоги задоволено повністю, то з Відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.

3. Резолютивна частина.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 89, 141, 254, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав – задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, місцезнаходження: 09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Першотравнева, будинок 8, ЄДРПОУ: 35615529.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 23.04.2026 року.

Суддя В. П. Цукуров