Суд: Овруцький районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення вимог фінансового контролю
Дата: 14 квітня 2026 р.
Справа: №286/230/26
Суддя: Кулініч Я. В.
Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/230/26
П О С ТА Н О В А
15 квітня 2026 року м. Овруч
Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Кулініч Я.В.,
з секретарем Шалига А.Ю.,
з участю прокурора Кока С.Л.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши в режимі відеоконференції матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , оператора відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.4 ст.172-6 КУпАП,-
В С Т А Н О В И В:
В протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №38 від 13.01.2026 вказано, що старший солдат ОСОБА_1 будучи у період з 05.08.2021 по теперішній час оператором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог частини 1 статті 46 Закону вніс до щорічної декларації за 2024 рік недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 1 786 536, 19 грн., що становить розмір від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив, що з дружиною познайомився в 2017 році, коли помер тесть йому не відомо. Не знав про будинок взагалі, вважав, що він належить тещі. Дізнався про його наявність лише в 2024 році коли дружина подала позов до суду про визнання права власності на спадкове майно. Будинок стільки не коштує, як зазначено у протоколі. Просить справу закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні просив накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.. Зазначив, що дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 отримала спадщину від померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_3 будинок, у реєстрації якого нотаріусом було відмовлено. Як зазначено у судовому рішенні Овруцького райсуду від 28.01.2025 у справі № 286/4140/24, позивачі, яким є ОСОБА_2 , будучи спадкоємцями за законом першої черги померлого чоловіка та батька, прийняли спадщину, проте постановами державного нотаріуса Овруцької державної нотаріальної контори ОСОБА_4 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.09.2024 року № 1800/02 - 31, № 1801/02-31, № 1802/02-31, позивачам відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно на житловий будинок із-за того, що за померлим на підставі правовстановлюючого документу не зареєстроване право власності на житловий будинок, окрім того, договір купівлі-продажу будинку і технічний паспорт містять розбіжності у площі житлового будинку. А тому, спадкоємці звернулись до суду й на підставі рішення Овруцького районного суду від 28.01.2025 таке право підтверджено, а саме: будинок в АДРЕСА_2 , вартість якого станом на 31.12.2024 могла становити 1 млн. 719 тис 663 грн., що підтверджено відповідним листом НДЦ судової експертизи від 30.09.2025. У цьому ж судовому рішенні суд також констатував, що частиною 5 ст.1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини , тобто з дня смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України). Тобто, дружині декларанта – ОСОБА_2 належало з часу відкриття спадщини 1/3 житлового будинку в АДРЕСА_2 , вартістю понад 1,7 млн грн. і згідно ст. 46 Закону, ОСОБА_5 мав відобразити це у своїй декларації. Проте, усупереч вимогам ст. 46 Закону, ОСОБА_5 у декларації за 2024 рік, як і у виправленій декларації, поданій 11.04.2025, указане нерухоме майно не показав, чим вказав недостовірні відомості у декларації на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів, який взято до обрахунку у розмірі 3028 грн. згідно ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік. Тобто, ОСОБА_6 , маючи можливість володіти повною інформацією, яку необхідно вносити до декларації, та, знаючи про наявність такої інформації, свідомо допустив подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, чим вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення, про що також вказав у письмову висновку.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суддя зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За ч.4 ст.172-6 КУпАП відповідальність настає за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. В примітці до ст. 172-6 КУпАП зазначено, що «Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб».
Встановлено, що ОСОБА_1 з 05.08.2021 по теперішній час проходить військову службу на посаді оператора відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 та згідно пп. «г» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією.
Частиною 9 ст. 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що на військових посадових осіб поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".
В силу вимог п.3 ч.7 ст. 45 Закону військовослужбовці, які проходять службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки або відряджені до них (крім осіб рядового складу підрозділів охорони відповідних центрів), є суб`єктами декларування і на них поширюються всі вимоги цього закону, попри воєнний стан.
Відповідно до ч.1 ст. 45 Закону, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" "ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Інформація, що зазначається в декларації, має відповідати вимогам ст. 46 цього Закону. Зокрема, у декларації зазначаються відомості про об`єкти незавершеного будівництва, об`єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, які: а) належать суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві власності відповідно до Цивільного кодексу України; б) розташовані на земельних ділянках, що належать суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або передані їм в оренду чи на іншому праві користування , незалежно від правових підстав набуття такого права; в) повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб`єкта декларування або членів його сім`ї. (п.2-1 ч.1 ст. 46 Закону).
Відповідно до обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією від 13.10.2025, ОСОБА_1 при заповненні та поданні виправленої декларації за 2024 рік у розділі 4 «Об`єкти незавершеного будівництва не зазначив відомості про об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 64,3 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який використовується членом сім`ї (дружиною) як місце фактичного проживання. Під час перевірки було встановлено, що вказаний житловий будинок належав ОСОБА_3 . Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 його дружина ( ОСОБА_7 ) та діти ( ОСОБА_2 (член сім`ї - дружина), ( ОСОБА_8 ) як спадкоємці першої черги прийняли спадщину, проте нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що власності на будинок не було зареєстровано належним чином.
Згідно рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 28.01.2025 року у справі №286/4140/24, визнано за ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 право власності на 1/3 частку житлового будинку по АДРЕСА_2 , 1961 року побудови, який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 . Рішення набрало законно сили 27.02.2025 року та є чинним.
До матеріалів протоколу долучено лист Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України №1633/2041-3-25/6 від 30.09.2025, відповідно до якого вартість житлового будинку садибного типу з господарським будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 станом на 31.12.2024 могла становити 1 719 663, 43 грн..
В той же час, відповідно до довідки про оціночну вартість від 04.11.2024 року, яка була проведена під час подачі позову до суду, вартість житлового будинку по АДРЕСА_2 становила 335 943,12 грн..
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 25 червня 2021 року № 1097 введено в експлуатацію єдину базу даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості (https://evaluation.spfu.gov.ua).
09 березня 2021 року набрав чинності наказ Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24 «Про внесення змін до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2021 року за № 239/35861, та застосовується з 29 червня 2021 року.
Для визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості Єдиною базою даних звітів про оцінку (https://evaluation.spfu.gov.ua) формується електронна довідка про його оціночну вартість (е-Довідка).
Тобто довідка про оціночну вартість від 04.11.2024 року є офіційним документом.
Відповідальність за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Згідно ЗУ «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн..
Відтак, 150 прожиткових мінімумів у 2024 році становило 3028 грн * 150= 454 200 грн.. Вартість же належної дружині ОСОБА_1 1/3 частини будинку дорівнює 111 981, 04 грн. виходячи із суми 335 943,12 грн. / 3. Тобто вартість частини будинку, що є не задекларованим об`єктом та основним критерієм кваліфікації правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 є значно меншим ніж розмір початкової відповідальності за частиною 4 статті 172-6 КУпАП.
Крім цього посилання у протоколі, що зазначені ОСОБА_1 у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, відомості, які відрізняються від достовірних на суму 66 872, 76 грн., щодо його доходів на суму 16 682, 76 грн., а також щодо доходів його дружини на суму 50 190, 00 грн. в сукупності з розміром вартості будинку є меншим ніж розмір, передбачений у ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Таким чином, враховуючи вимоги ч.2 ст.62 Конституції України про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суддя вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.172-6 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ст. 247, ст. ст. 280, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня її винесення до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд.
Суддя: Я. В. Кулініч
Оригінал: reyestr.court.gov.ua