Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №277/394/26 — Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/394/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

23 квітня 2026 року селище Ємільчине

Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Т.Г. Корсун, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли із Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя: АДРЕСА_2 ,

за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 607772 від 06.03.2026 вбачається, що 06.03.2026 року о 15 год. 00 хв. в с. Серьо-Слобідка, дорога Васьковичі-Порубне 1, водій керував транспортним засобом Skoda Fabia н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керувати транспортним засобом, порушення здійснено повторно протягом року, постанова ББА 645703 від 05.01.2026, чим порушив п. 2.1. а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З огляду на те, що ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не вжив заходів для явки до суду, у судове засідання не з`явився, до участі у справі захисника не залучив, пояснень по суті вчиненого правопорушення до суду не скерував, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП його участь у справі не є обов`язковою, а тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності за наявними матеріалами справи.

Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення (ст. 251 КУпАП).

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП України суду надані: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 607772 від 06.03.2026, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №645703 від 05.01.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. та відеозапис події.

Посадовою особою поліції дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 5 ст. 126 КУпАП як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

У постанові від 20 лютого 2019 року у справі №404/4467/16-а Верховний Суд зазначив, що саме по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Судом було досліджено відеозапис із назвою файлу «WhatsApp 2026-03-19 at 08.44.00», який містяться в матеріалах справи та триває лише 1 хвилину, з якого вбачається, що патрульний автомобіль стоїть на узбіччі автодороги та попереду нього припаркований автомобіль сірого кольору, який розпочинає рух по даній автодорозі. Патрульний автомобіль починає рухатися позаду. Після чого на перехресті автомобіль сірого кольору зупиняється, з місця водія виходить особа, водночас з відеозапису неможливо чітко розгледіти державний номерний знак автомобіля та особу водія, який керував даним транспортним засобом. Патрульний автомобіль також зупиняється, відеозапис переривається. При цьому зупинка даного автомобіля працівниками поліції на відеозаписі не зафіксована, докази того, що саме ОСОБА_1 06.03.2026 о 15 год. 00 хв. в с. Сербо-Слобідка по дорозі Васьковичі- Порубне 1 керував транспортним засобом на відеозаписі також відсутні, оскільки не зафіксовано, що працівниками поліції встановлювалась особа водія даного транспортного засобу, яким виявився ОСОБА_1 .

Суд зауважує, що на відеозаписі, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 607772 від 06.03.2026 зафіксовано подію, яка датована 19.03.2026, тоді як інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення вчинено 06.03.2026 о 15 год 00 хв.

На диску відсутні будь-які інші відеозаписи, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Виходячи із зазначеного, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом 06.03.2026 о 15 год 00 хв, тобто об`єктивної сторони правопорушення.

Крім того, матеріали справи не містять доказів, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №607772 від 06.03.2026 складений в присутності ОСОБА_1 .

Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів керування 06.03.2026 о 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 транспортним засобом Skoda Fabia н.з. НОМЕР_1 , вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року по справі №560/751/17 вказав, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

На підставі вищенаведеного, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в даному випадку вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні не доведена належними, достатніми та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу правопорушення.

На підставі наведеного ст. ч. 5 ст.126,ст.ст. 221, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяТ. Г. Корсун