Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №295/5023/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5023/26

Категорія 30

2-о/295/122/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Біднини О.В.,

за участю секретаря судового засідання Мотінової А.П.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника – адвоката Невмержицької Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 про продовження строку обмежувального припису, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із указаною заявою, в якій просить продовжити на шість місяців дію обмежувального припису, виданого Богунським районним судом м. Житомира від 27.12.2024 у справі № 295/19138/24 щодо заборони ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , наближатись на відстань менше 0,5 км до місця проживання ОСОБА_1 , заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею, вести листування, телефонні переговори або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує, що 21.02.2026 минув строк, на який згідно з рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27.12.2024 у справі № 295/19138/24 виданий обмежувальний припис на заборону ОСОБА_2 перебувати в місті її проживання та наближатись до неї. Поведінка заінтересованої особи не змінилась. ОСОБА_2 продовжує застосовувати відносно неї психологічне насильство, з приводу чого вона неодноразово зверталась до правоохоронних органів. З метою забезпечення дієвого та ефективного способу захисту від вчинення насильства, заявник просить продовжити дію застосованого обмеження щодо її кривдника.

23.03.2026 року ухвалою суду прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Заяник та її представник у судовому засіданні заяву підтримали повністю та просили її задовольнити з підстав викладених в ній.

ОСОБА_2 в судове засідання 26.03.2026, 16.04.2026 та 21.04.2026 не з`являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі та копія заяви ОСОБА_1 з доданими до неї документами направлялись за місцем його проживання, проте поштове повідомлення повернулись на адресу суду не врученим з поштовими відмітками «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, про день, час та місце розгляду справи заінтересована особа повідомлялась через засоби мобільного зв`язку в порядку ч. 9 ст. 128 ЦПК України.

21.04.2026 представник заінтересованої особи подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з її матеріалами.

Відповідно до абз. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

Проаналізувавши клопотання представника заінтересованої особи про відкладення розгляду справи, суд зауважує, що ОСОБА_2 не заперечує факту отримання повідомлення про дату, час і місце розгляду справи про продовження обмежувального припису, а також ознайомлення із змістом заяви ОСОБА_1 та обізнаністю із скороченими строками розгляду справи, пріоритетністю швидкого розгляду справи для захисту постраждалої особи, а також своїми правами щодо подання письмових пояснень або ж участі у судовому засіданні особисто чи через представника.

На думку суду заінтересована особа мала достатньо часу для залучення представника та подання письмових пояснень по суті спору, а тому зважаючи на неявку у судове засідання втретє належним чином повідомленої заінтересованої особи та на строки розгляду цієї категорії справ, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання представника заінтересованої особи про відкладення судового засідання і про розгляд справи за відсутності заінтересованої особи та її представника.

Суд, заслухавши пояснення заявника та її представника, дослідивши матеріали справи і оцінивши надані докази, дійшов наступного висновку.

Згідно рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27.12.2024 у справі № 295/19138/24, що набрало законної сили, ОСОБА_2 було заборонено перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та наближатись до цього місця на відстань менше 0,5 км строком на шість місяців, який рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 21.07.2025 у справі № 295/9217/25 продовжувався і закінчився 21.02.2026.

Незважаючи на згадані судові рішення поведінка ОСОБА_2 не змінилась на краще, протягом тривалого часу з його боку вчиняється психологічне насильство, що проявлялось в погрозах, залякуванні та агресії по відношенню до ОСОБА_1 , яка неодноразово зверталась до органу поліції з цього приводу, що підтверджується копіями термінових заборонних приписів від 09.08.2025 та 11.08.2025 (а. с. 12, 13).

Під час дії рішень суду, 22.08.2025 працівниками поліції складено протокол серії ВАВ № 041900, за результатами розгляду якого 22.09.2025 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні 17.08.2025 домашнього насильства психологічного характеру відносно ОСОБА_1 (а. с. 16).

Згідно з постановою Богунського районного суду м. Житомира № 295/11275/25 від 01.10.2025 ОСОБА_2 також було визнано винним у вчиненні 11.08.2025 домашнього насильства психологічного характеру відносно ОСОБА_1 та накладено на нього адміністративне стягнення.

Талонами-повідомленнями єдиного обліку № 2929 та 7559 від 05.03.2026 підтверджено, що заявник зверталася 05.02.2026 та 19.02.2026 до Житомирського РУП № 1 з приводу порушення заінтересованою особою обмежувального припису.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудового розслідування 03.04.2026 Житомирського РУП № 1 були внесені відомості про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, а саме за висловлювання погроз вбивством відносно ОСОБА_1 , які остання сприймає за реальні.

06.04.2026, 07.04.2026 09.04.2026 та 11.04.2026 до Житомирського РУП № 1 надходили повідомлення ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 наблизився до її квартири, за місцем її проживання камінцем розбив вікно, погрожує і вона потребує наряд поліції, що підтверджується талонами-повідомленнями єдиного обліку № 12552, 12554, 12555, 12684, 12882 та 13056.

Як вбачається з копії термінового заборонного припису від 09.04.2026 ОСОБА_2 09.04.2026 близько 08:00 год за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство стосовно ОСОБА_1 .

Згідно з п. 3, 8, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» особа, яка постраждала від домашнього насильства це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Домашнє насильство має кілька форм, зокрема, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить, зокрема, обмежувальний припис стосовно кривдника.

Обмежувальний припис стосовно кривдника відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

При цьому, кривдник згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» це особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Як зазначено у ч. 2, 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

У ст. 350-7 ЦПК України зазначено, що за заявою осіб, визначених ст. 350-2 цього Кодексу, обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого рішенням суду згідно з ч. 2 ст. 350-6 цього Кодексу.

Оцінивши надані заявником докази, суд дійшов висновку, що після ухвалення 27.12.2024 та 21.07.2025 судових рішень ОСОБА_2 свою поведінку не змінив, оскільки між заінтересованою особою та заявницею містяться образливі висловлювання щодо останньої та погрози щодо її життя. На думку суду, така поведінка свідчить не про неприязні відносини учасників справи як колишнього подружжя, а є систематичною поведінкою ОСОБА_2 , що має ознаки продовження вчинення домашнього насильства у формі психологічного насильства.

Враховуючи наведене, зважаючи, що на спростування позиції та доводів заявника жодних доказів заінтересованою особою не подано, суд вважає, що поведінка останнього свідчить про те, що він і надалі систематично вчиняє психологічний тиск на заявника, що містить ознаки домашнього насильства, і встановлені судом заборони не вплинули на зміну поведінки заінтересованої особи.

Зважаючи на наявні обґрунтовані ризики повторного вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявника, суд дійшов висновку, що заяву про продовження обмежувального припису щодо кривдника слід задовольнити та продовжити строк на шість місяців обмежувальний припис.

Керуючись ст. 2-5, 10-13, 76-82, 89, 263-265, 350-5, 350-6, 350-7, 352, 354 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Продовжити обмежувальний припис, виданий Богунським районним судом м. Житомира 27.12.2024 у справі № 295/19138/24, продовжений рішенням суду від 21.07.2025 у справі № 295/9217/25 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк шість місяців.

Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наближатись на відстань не менше 0,5 км до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.

Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: О.В. Біднина