Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №165/4245/25 — Нововолинський міський суд Волинської області

Справа 165/4245/25

Провадження 3/165/152/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Нововолинськ

Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ушаков М.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

за ч.1 ст.130 Кодексу про адміністративні правопорушення України,-

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №522372 від 24.11.2025, ОСОБА_1 24.11.2025 о 13:30 год., по вул. Небесної Сотні у м.Нововолинську керував транспортним засобом марки «Renault Safrane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду письмове пояснення у якому повідомив суд, що починаючи з серпня місяця його почали переслідувати працівники поліції, зупиняючи безпідставно, стверджуючи, що перебуває у наркотичному стані. Зазначає, що неодноразово проходив медичне дослідження, наркотичних речовин не виявлено. Вказує, що 24.11.2025 до обіду його зупинили працівники поліції по причині затемнених задніх фонарів, хоча останні не були затемнені. Протримавши до двох годин розказували, що повинен проїхати з ними, погрожуючи йому ТЦК. Стверджує, що повідомив, що має право пройти освідчення в лікарні самостійно. Зазначає, що після того зайшов додому і лише після того як через вікно побачив, що вони поїхали, пішов до лікарні, до нарколога. Наголошує, що як тільки підійшов до дверей кабінету нарколога, один із працівників поліції, який його зупиняв та другий який є на відео. Стверджує, що останні підійшовши до нього ззаду, пригорозили, що або в кайданки з балончиком, або добровільно. Крім того зазначив, що пам`ятає, що стояв у капішоні, був з бородою, з планшетом. Покликається на те, що стоячи під кабінетом нарколога просив пройти огляд у нарколога, проте йому відмовили у грубій формі і завели у поліцейську машину, про що стверджує повідомив адвоката. Також вказує, що його в подальшому завезли в ТЦК міста Нововолинськ, пізніше десь через годину приїхали інші працівники ТЦК і завезли його в ТЦК міста Луцьк. У Луцькому ТЦК пройшовши ВЛК здавав аналіз крові, після чого у той самий день йому виписали військовий квиток. Зазначає, що станом на 01.03.2026 перебуває на службі у війській частині НОМЕР_2 на посаді електрик - механік. Просить скасувати рішення поліції як незаконне. Разом з тим, зазначає, що дані пояснення може підтвердити по телефону.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Душний Ю.А. подав до суду клопотання про закриття адміністративного провадження, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, мотивуючи клопотання тим, що згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №522372 від 24.11.2025 близько 13 год. 30 хв. за адресою: вул.Небесної Сотні, м.Нововолннська Волинської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Renault Safrane н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, від проходження медичного огляду і відмовився, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 своєї вини не визнав, надав суду пояснення, що 24.11.2025 року він керував власним транспортним засобом марки Renault Safrane н.з. НОМЕР_1 , біля власного будинку був зупинений працівниками поліції. Причину зупинки останні не надали як це передбачено ст.35 Закону України «Про національну поліцію», будь якого протоколу про порушення правил ПДР не виписували, а відразу сказали що останній перебуває в стані наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 просив працівників поліції виписати йому направлення щою пройти самому огляд так як останні погрожували йому доставленням не у лікарню, а в ТЦК так як перебуває у розшуку. 24.11.2025 працівники поліції тримали ОСОБА_1 дві години навіть після того як склали на нього протокол, коли останні поїхали ОСОБА_1 сам пішов у Нововолинську ЦМЛ проходити освітчення, але вже в лікарні його чекали тіж самі працівники поліції і не надавши скористатись ні юридичною послугою ні Конституційними правами відразу скрутили та відвезли в ІНФОРМАЦІЯ_2 де в той самий день його було відправлено на ІНФОРМАЦІЯ_3 де він пройшов ВЛК, здавав аналізи які нічого забороненого не виявили і успішно був мобілізований. На даний час ОСОБА_1 проходить службу у ВЧ НОМЕР_2 . ОСОБА_1 ніколи не відмовлявся від проходження медичного огляду працівникам поліції, самостійно проходив огляди в медичних закладах у встановленому законом порядку. Стверджують, що це не поодинокий випадок в 2025 році зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 на автотранспортні і звинувачень у вживанні наркотичних засобів. Останній випадок - 04.08.2025 року, справа №165/2957/25 розглядалась у Нововолинському міському суді та була закрита за п.1 ст.247 КУпАП. Також зазначають, що аналогічні покази в судовому засіданні були надані свідком ОСОБА_2 , яка наголосила, що її чоловік є віруючою людиною, більше десяти років є членом ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». 24.11.2025 року перебувала разом із чоловіком в автомобілі. Працівники поліції без причини зупинили їх, почали чоловіка звинувачувати, що останній перебуває в стані наркотичного сп`яніння, ОСОБА_4 не відмовлявся пройти медичне освідчення, але просив працівників поліції виписати йому направлення в лікарню де він пройде освідчення сам так як вони відразу завезуть його в ТЦК та СП, що фактично і сталось в той самий день. Працівники поліції чекали чоловіка в лікарні, схопили і відвезли в ТЦК.

Захисники ОСОБА_1 - адвокати Душний Ю.А. та Сиротинський С.В. подали до суду заяву про розгляд даної справи у їхній відсутності, просили клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП задоволити.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши матеріли справи про адміністративне правопорушення у їх сукупності, в тому числі докази, надані стороною захисту, а також беручи до уваги доводи клопотання адвоката Душного Ю.А. та письмові пояснення ОСОБА_1 щодо підстав для закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, по третє - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Згідно статті 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду регулює Інструкція "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі Інструкція). Інструкція розділяє ознаки алкогольного та наркотичного сп`яніння.

Так Інструкцією передбачено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); - звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Ознаки сп`яніння поліцейськими мають виявлятися під час спілкування з водієм, виходячи з його поведінки.

Крім того, Пунктами 6-8 Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Лише за наявності об`єктивних ознак, передбачених Інструкцією, поліцейський спочатку має запропонувати особі пройти медичний огляд на стан сп`яніння (в тому числі наркотичного) за допомогою технічних засобів, і лише потім визначатися щодо необхідності огляду лікарем.

Аналогічні вимоги, передбачені і Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, у ст. 266 КУпАП вказано, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 статті передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, за наявності підстав вважати, що особа перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння працівники поліції першочергово мають провести огляд з використанням спеціальних технічних засобів на місці вчинення правопорушення, або ж у разі незгоди особи з його результатом, огляд може бути проведено в закладах охорони здоров`я.

Слід наголосити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.

Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.

Обов`язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів безумовно має враховуватись як особами, яких звинувачують у скоєнні адміністративного правопорушення, та їх захисниками, так і судом, що здійснює розгляд відповідних справ.

Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, яке є обов`язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.

Відповідно до вимог ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

В силу вимог ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Розглянувши справу у відповідності до вимог ст.ст. 245-246, 249, 252 КУпАП, вважаю, що зібрані у справі докази не дають підстав зробити висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі.

Відтак, дослідивши документи, додані до складеного стосовно ОСОБА_1 протоколу, приходжу до висновку, що у матеріалах відсутні докази, які б підтверджували вчинення ним протиправних дій, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Разом з тим, письмовими поясненнями до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №522372 від 24.11.2025, доданими ОСОБА_1 до матеріалів справи спростовано останнім його причетність до вчинення протиправних дій, відповідальність за вчинення яких передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Достовірних та переконливих доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 було допущено порушення ч.1 ст.130 КУпАП, матеріали справи не містять і під час судового розгляду справи таких не здобуто.

Натомість, з матеріалів справи вбачається переслідування працівниками поліції ОСОБА_1 з метою доставлення останнього до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Із переглянутих в судовому засіданні відеозаписів, які містяться у матеріалах справи судом встановлено, що метою працівників правоохоронних органів та працівників ТЦК та СП була мобілізація, а не перевірка особи на стан наркотичного сп`яніння.

Так, з матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №522372 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП складено 24.11.2025 о 14:13 год. поліцейським ОСОБА_5 , за порушення вчинене о 13:30 год. 24.11.2025, час отримання ОСОБА_1 даного протоколу - 14:55 год., тобто в обідню пору 24.11.2025, а здовідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 27.11.2025 №2/3514 встановлено, що 24 листопада 2025 року рядовий ОСОБА_1 призваний ІНФОРМАЦІЯ_7 на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 .

З наведеного слідує, що особа щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в обідню пору 24 листопада 2025 року, того ж дня - 24 листопада 2025 року набула статус військовослужбовця, під час мобілізації, в особливий період та направлена для проходження військової служби до військової частини.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З наведеного випливає, що нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, є обов`язком органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що в свою чергу звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

За обставин викладених вище, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості не підтверджуються доказами у справі, а тому їх неможливо вважати доведеними. Протокол про адміністративне правопорушення, в зв`язку з наведеним, також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З урахування встановлених у судовому засіданні обставин, досліджених доказів у їх сукупності, переглянутих відеофайлів з нагрудної камери поліцейського, переглянутих відеофайлів сторони захисту, беручи до уваги письмові пояснення ОСОБА_1 , враховуючи неодноразову неявку на виклик до суду працівника поліції Бутмерчука М.Ю., котрий склав протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №522372 від 24.11.2025 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП та викликався до суду у якості свідка для надання пояснень по суті справи, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак, провадження в справі щодо нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ч.1 ст. 247, ст. 284 КУпАП,-

постановив:

Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП провадженням закрити.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя М.М.Ушаков