Вирок від 22 квітня 2026 р. у справі №159/598/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/598/26

Провадження № 1-кп/159/352/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025030550001428 від 16.12.2025 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Залісся Камінь-Каширського району Волинської області, громадянина України, освіти не має, одруженого, військовослужбовця Збройних Сил України у військовому званні «солдат», зарахованого у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст.89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статтею 186 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_4 являється військовослужбовцем Збройних Сил України солдатом резерву взводу резерву рядового складу роти резерву військової частини НОМЕР_1 , відповідно до наказу №195 від 09.07.2025.

Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, а громадяни України проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний додержуватися Конституції та законів України, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, знати та виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Однак, солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, 15 грудня 2025 року близько 22 год. 50 хв., перебуваючи в приміщенні залізничного вокзалу, що за адресою: АДРЕСА_2 , з метою відкритого викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, що діє на підставі Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», керуючись корисливим мотивом, відкрито вирвав з рук ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мобільний телефон марки «Infinix» білого кольору IМЕI1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , який знаходився в розпорядженні ОСОБА_4 до вилучення працівниками поліції о 00 годин 30 хвилин 16.12.2025, під час проведення особистого обшуку.

Внаслідок протиправних умисних дій ОСОБА_4 , потерпілому завдано майнової шкоди в розмірі 2288,33 гривень.

Вказаними умисними діями ОСОБА_4 скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України.

Будучи допитаним у ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладенні в обвинувальному акті, вказав, що викрадав мобільний телефон для власного використання. У вчиненому розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_6 26.03.2026 подав до суду заяву, в якій просив судовий розгляд кримінального провадження провести без його участі, оскільки проходить військову службу в Збройних Силах України, перебуває в зоні бойових дій, жодних майнових чи моральних претензій ні до кого не має, телефон йому повернуто.

Зважаючи на те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому стороною обвинувачення кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор та захисник також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження з питань речових доказів, процесуальних витрат та ті, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_4 , які полягали у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому в умовах воєнного стану, за ч.4 ст.186 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного у їх сукупності, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин справи.

Так суд враховує, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є згідно з ч.5 ст.12 КК України тяжким злочином.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд згідно з п.1 ч.1 ст.66 КК України, відносить його щире каяття.

Обставин, що обтяжують його покарання суд не встановив.

Крім цього, суд враховує, що обвинувачений будучи військовослужбовцем двічі, 10.09.2024 та 23.11.2025 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , відповідно до ст.89 КК України не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, також приймає до уваги позицію потерпілого про відсутність претензій до обвинуваченого.

Відповідно до ст.50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, індивідуалізації та законності, покарання повинно відповідати характеру вчинених дій, ступеню тяжкості скоєного та даним про особу винного.

Вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд прийшов до висновку, що, враховуючи санкцію ч.4 ст.186 КК України, для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, необхідним і достатнім покаранням є покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.

16 .12.2025 в 00 год. 30 хв. обвинувачений затриманий органом досудового розслідування за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення і 18.12.2025 слідчим суддею Ковельського міськрайонного суду Волинської області щодо нього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який діє до даного часу, відтак строк його попереднього ув`язнення підлягає зарахуванню у строк покарання у виді позбавлення волі відповідно до ст.72 КК України.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлені.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення експертизи у сумі 1782,80 грн. відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.369, 373-375 КПК України,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 період його попереднього ув`язнення з 16.12.2025 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню покарання у виді позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити ОСОБА_4 без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати (витрати на залучення експерта) в сумі 1782 (одну тисячу сімсот вісімдесят дві) гривні 80 коп.

Скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.12.2025.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Infinix» білого кольору (IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 ) з сім-карткою НОМЕР_5 , поміщений до сейф-пакету PSP 1498851, належний ОСОБА_6 , який зберігається в Ковельському РУП ГУНП у Волинській області, - повернути власнику ОСОБА_6 ;

- два DVD-R диски об`ємом 4.7 Gb кожний, на яких записані файли з відображенням обставин кримінального правопорушення, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12025030550001428, - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12025030550001428.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий:ОСОБА_1