Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №521/16932/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/3159/26

Справа № 521/16932/24

Головуючий у першій інстанції Ганошенко С. А.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Коновалової В.А., Кострицького В.В.,

учасники справи: позивач – ОСОБА_1 , відповідач – Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО»,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» в особі свого представника Матлахової Тетяни Василівни

на рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 14 травня 2025 року, ухвалене Хаджибейським районним судом м. Одеси у складі: судді Ганошенка С.А. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просила стягнути з відповідача страхове відшкодування у сумі 15217,01 грн та моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Позов обґрунтований тим, що 27.07.2023 о 07 год 50 хв водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «MITSUBISHI OUTLANDER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у місті Одеса, по вул. Балківській, не вибрав безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , яка зупинилась попереду. В результаті автомобілі отримали механічні ушкодження.

28.08.2023 року постановою Малиновського районного суду м. Одеси (справа № 521/19901/23) ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідальність власника наземного транспортного засобу «MITSUBISHI OUTLANDER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 застрахована в АТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНГО», договір обов`язкового страхування, поліс страхування № 213321210 з лімітом 130000 гривень.

09.08.2023 ОСОБА_1 направила заяву до АТ «СК «ІНГО» про відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП, що сталась 27.07.2023 року.

14.08.2023 року ФОП ОСОБА_4 за заявою АТ СК «ІНГО» було зроблено звіт № 08-008 щодо визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті ДТП.

Згідно з експертного висновку вартість відновлювального ремонту автомобіля «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулась 27.07.2023 року, становить 62775,19 гривень.

31.08.2023 АТ «СК «ІНГО» виплатило страхове відшкодування на користь ОСОБА_1 в розмірі 40933,45 грн.

Посилаючись на ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачка вважає, що стягненню підлягає 15217,01 грн, що є різницею між виплаченим страховим відшкодуванням та вартістю відновлювального ремонту, визначеним звітом № 08-008 від 14.08.2023 року.

Щодо моральної шкоди, то вказує, що ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях, які були завдані внаслідок неправомірних рішень та бездіяльності відповідача. Моральна шкода виражалась в довготривалих нервових хвилюваннях, перенесених від очікування страхового відшкодування та вимушеного звернення позивача до судових органів з метою стягнення недоотриманого відшкодування. ОСОБА_1 зазнала моральної шкоди також від вимушеної зміни звичного ритму життя, змушена докладати додаткових зусиль для організації роботи та вирішення особистих справ, які були сплановані відповідно до звичного способу життя у зв`язку із відсутністю можливості користуватись власним автомобілем. Внаслідок цього негативного явища, ОСОБА_1 змушена бути в стані активної напруги. Після ДТП, ОСОБА_1 змушена була переживати за те, як їй відновити порушене право та захистити інтереси, враховуючи, що вона є інвалідом 3-ї групи. Протягом тривалого часу страхова компанія не здійснювала страхові виплати та затягувала час. Отже, весь цей виснажливий процес негативно вплив на загальний моральний стан ОСОБА_1 , а тому вважає, що ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, що еквівалентна 10000 грн.

Від АТ «СК «ІНГО» в особі свого представника Матлахової Т.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, щодокази на підтвердження сплати ПДВ позивач не надав, тому відповідно у відповідача немає підстав для сплати ПДВ, розмір франшизи згідно з Полісу № 213321210 складає 1600 гривень, а тому з урахуванням ст. 29 Закону (вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу) на підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 08-008 від 14.08.2023 розмір страхового відшкодування є наступним: 42583,45 грн – 1 600,00 грн (франшиза) = 40983,45 гривень. Щодо моральної шкоди відповідач вказує, що позивач жодними документами не підтвердила факт ушкодження здоров`я внаслідок даної ДТП (довідки від лікувальних установ, чеки на придбання лікарських засобів).

Рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 14 травня 2025 року позов ОСОБА_1 до АТ «Страхова компанія «ІНГО» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задоволено частково.

Стягнуто з АТ «Страхова компанія «ІНГО» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 15217,01 гривень.

Стягнуто з АТ «Страхова компанія «ІНГО» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 4000 гривень.

Стягнуто з АТ «Страхова компанія «ІНГО» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.

Стягнуто з АТ «Страхова компанія «ІНГО» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі АТ «Страхова компанія «ІНГО» в особі свого представника Матлахової Т.В. просить рішення в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині, скасувати рішення в частині судового збору та вирішити питання стосовно стягнення судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог.

Доводами апеляційної скарги є те, що позивачка отримала своєчасне належне страхове відшкодування відповідно до вимог Закону та діючого полісу ОСЦПВ № 213321210.

У відповідності до положень ст. 26-1 Закону страховиком (у випадках, передбачених п.п. «г» до закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів» і «ґ» п. 41.1 та п.п. «в» п. 41.2 ст. 41 Закону – МТСБУ) відшкодовується потерпілому – фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`ю під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Позивачка жодними документами не підтвердила факт ушкодження здоров`я внаслідок ДТП (довідками від лікувальних установ, чеками на придбання лікарських засобів).

Крім того, суд хибно визначив розмір судового збору, не застосувавши пропорційність відповідно до задоволених позовних вимог.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення страхового відшкодування у сумі 15217,01 грн та моральної шкоди у розмірі 10000 грн, загалом 25217,01, тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.

Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 вказаної норми).

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці першому пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку»та частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У третьому абзаці пункту 15 названої постанови Пленуму зазначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Предметом апеляційного перегляду справи є рішення суду в частині розміру стягнутих моральної шкоди та судових витрат, в іншій частині рішення не переглядається.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та по справі ніким не оскаржується, що 27.07.2023 року о 07 год. 50 хв., водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «MITSUBISHI OUTLANDER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у місті Одеса, по вул. Балківській не вибрав безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , яка зупинилась попереду. В результаті автомобілі отримали механічні ушкодження.

28.08.2023 року постановою Малиновського районного суду м. Одеси (справа № 521/19901/23) ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с. 9).

Відповідальність власника наземного транспортного засобу «MITSUBISHI OUTLANDER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , застрахована в АТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНГО», поліс страхування № 213321210 з лімітом 130000 гривень (а.с. 61).

09.08.2023 ОСОБА_1 направила заяву до АТ «СК «ІНГО» про відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП, що сталась 27.07.2023 (а.с. 62).

14.08.2023 ФОП ОСОБА_4 за заявою АТ СК «ІНГО» було зроблено звіт № 08-008 щодо визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті ДТП (а.с. 64-66).

Згідно з експертного висновку, вартість відновлювального ремонту автомобіля «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулась 27.07.2023, становить 62775 гривень 19 копійок (а.с. 67-75).

31.08.2023 АТ «СК «ІНГО» виплатило страхове відшкодування на користь ОСОБА_1 в розмірі 40933 гривні 45 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією № 18310 від 31.08.2023 року (а.с. 63).

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Позивач вважав суму заниженою, у зв`язку з чим і звернувся за проведенням експертного дослідження.

Згідно з висновку експерта Вєлкова В.М. експертного транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , № 42-23В від 11.09.2023 року, вартість матеріального збитку пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 27.07.2023, визначена рівною 56200,46 грн. (а.с. 98-130).

Витрати на проведення експертного дослідження складають 4000 грн, які сплачені позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 132).

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи зі АТ «СК «ІНГО» на користь ОСОБА_1 15217,01 грн страхового відшкодування та моральну шкоду у розмірі 5000 гривень, суд в оскаржуваній частині виходив із характеру та обсягу страждань (душевних та психічних), яких зазнав позивач, тривалістю вимушених змін у житті позивача, тривале знаходження в стані стресу, небажання відповідача добровільно відшкодувати завдану шкоду, фактичне знищення майна позивача, з вимог розумності, виваженості та справедливості, достатності та справедливості.

Переглядаючи рішення суду в оскаржуваній частині щодо стягнутої з відповідача на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі статтями 15, 16ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 11ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 23 ЦКУкраїни особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (див. пункт 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц).

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно зі статтею 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинного станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1961-IV) страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та пунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону,- МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Страховик (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та пунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону № 1961-IV, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами (пункт 27.3 статті 27 Закону № 1961-IV).

Шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП (стаття 28 Закону № 1961-IV).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року по справі № 147/66/17 вказано, що потерпіла особа у разі настання страхового випадку набуває право на відшкодування моральної шкоди. Страхове відшкодування такої шкоди охоплює лише шкоду потерпілій фізичній особі, заподіяну у зв`язку з її каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (зокрема, смертю). У таких випадках розмір моральної шкоди, яку відшкодовує страховик винної особи, передбачений статтею 26-1 та пунктом 27.3 статті 27 Закону.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач обґрунтовує заявлену моральну шкоду довготривалими нервовими переживаннями, пов`язаними з очікуванням страхового відшкодування та необхідністю звернення до суду з метою стягнення недоотриманої суми. Водночас такі обставини самі по собі не є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Оскільки за змістом статті 26-1 Закону № 1961-IV страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та пунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону,- МТСБУ), який є спеціальним до виниклих спірних правовідносин, відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, тобто, лише пов`язана із ушкодження здоров`я, то відсутня правова підстава для стягнення такої з відповідача як страховика на користь позивачки.

Тому колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що позивачем не доведено підставність позову в частині про стягнення моральної шкоди з страховика через незастосовність положень статті 26-1 Закону № 1961-IV.

Оцінка моральних переживань позивачки не є предметом доказування по теперішній справі, де відповідачем є лише страхова компанія, а не особа, з вини якої сталася ДТП.

Щодо стягнення судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Порядок сплати, розмір судового збору визначається у відповідності з Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» (№ 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позовна заява подана до суду у 2024 році через підсистему «Електронний суд».

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 грн.

Відповідно до п. 10 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Отже ціна позову складає 25217,01 грн (15217,01+10000).

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою – підприємцем, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Тобто судовий збір, що підлягав сплаті за подання позовної заяви складав 968,96 грн (3028*0,4*0,8)

Натомість судом помилково визначено судовий збір у розмірі 2422,40 грн та здійснено розподіл судових витрат, на що слушно посилається скаржник.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, що становить 60,30 % (15217,01*100/25217,01) від загальної ціни позову, а отже з відповідача необхідно стягнути судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 584,29 грн (968,96*60,30%) та витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 2412 грн (4000*60,30%).

Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За положеннями ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи викладене вище, оскільки судом першої інстанції невірно застосовані норми процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ріше ння суду першої інстанції в оскаржуваній частині про стягнення моральної шкоди скасуванню та ухваленню в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, в частині стягнення судових витрат скасуванню.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволена в повному обсязі, то за подання апеляційної скарги з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 472,36 грн, а тому шляхом взаємозарахування, з відповідача на користь позивача належить до стягнення 111,93 грн (584,29 – 472,36).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.

Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» в особі свого представника Матлахової Тетяни Василівни задовольнити.

Рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 14 травня 2025 року в оскаржуваній частині про стягнення моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 14 травня 2025 року в частині судових витрат скасувати.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» (код ЄДРПОУ: 16285602, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 2412 гривень та судовий збір в розмірі 111,93 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Дата складення повного тексту постанови – 21 квітня 2026 року

Судді: М.В. Назарова

В.А. Коновалова

В.В. Кострицький