Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №493/897/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/1888/26

Справа № 493/897/25

Головуючий у першій інстанції Мясківська І. М.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кострицького В.В.,

суддів Назарова М.В., Лозко Ю.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України) апеляційну скаргу Кір`як Юлії Володимирівни, яка діє в інтересах Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Балтського районного суду Одеської області від 06 жовтня 2025 року, ухвалене у складі судді Мясківської І.М., у приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів,-

установив:

Короткий зміст обставин справи

22.05.2025 ГУ ПФУ в Одеській області, в інтересах якого діє представник Кір`як Ю.В., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 було призначено субсидію згідно з Постановою КМУ № 848 від 21.10.1995 року «Про спрощення порядку надання населенню субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» в розмірі 1919,21 грн. з 01.10.2021 року.

Згідно з довідкою відділу опрацювання документації № 1 від 01.05.2024 року № 7353/05-16 встановлено, що ОСОБА_1 надміру виплачена сума субсидії у розмірі 10473,75 грн. за період з 01.10.2023 року по 30.04.2024 року в зв`язку з нарахуванням у одному періоді житлової субсидії та пільги.

Відповідачці було надіслано лист-повідомлення від 06.05.2024 року № 1500-0503-8/68471 та повторно від 13.02.2025 № 1500-0403-8/44294 щодо добровільного повернення надміру отриманої суми субсидії на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду України, однак відповідачкою у добровільному порядку кошти управлінню не повернуті, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідачки суму надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 10473,75 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 06 жовтня 2025 року у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплачених бюджетних коштів – відмовлено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначає, що відповідачем будь-якої недобросовісності в документах при зверненні за субсидією на житлово-комунальні послуги допущено не було, а нарахування субсидії проведено позивачем добровільно, за відсутності рахункової помилки, а отже підстави для повернення виплаченої відповідачу суми субсидії відсутні, тому у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю заявлених вимог.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

Не погодившись із вказаним рішенням, представник позивача звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Балтського районного суду Одеської області від 06 жовтня 2025 року в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої субсидії у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом першої інстанції неправильне застосування норм матеріального права, оскільки суд першої інстанції помилково застосував ст. 1215 ЦК України, натомість підлягає застосуванню ст. 1212 ЦК України (безпідставне збагачення).

Отримані кошти субсидії є безпідставно набутими та підлягають поверненню.

Суд не врахував факт одночасного отримання відповідачем субсидії та пільг та безпідставно зазначив, що відсутні докази отримання пільг.

Вказує, що фактично відповідач не повідомив про обставини (отримання пільги), що впливають на право на субсидію та це призвело до переплати 10 473,75 грн.

Щодо явки сторін.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Отже, розгляд цивільної справи з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ зазначених в ч. 4 ст. 274 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним у ЦПК України.

Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 10473,75 грн. і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний розгляд вказаної справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Позиція апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно з копією службової записки від 31.03.2025 року заступника начальника відділу надання житлових субсидій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг, особову справу № 1077837121 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , передано до Пенсійного фонду України від структурного підрозділу з питань соціального захисту населення шляхом міграції баз даних про одержувачів житлових субсидій та пільг. Житлову субсидію заявниці призначено в автоматичному режимі. Рішення про призначення субсидії № НОМЕР_2 .

Як вбачається з копії службової записки від 28.04.2024 року начальника відділу надання житлових субсидій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг, ОСОБА_1 з 01.10.2023 року до 31.12.2024 року отримувала пільгу з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, номер рішення пільговика 15001-29261768.

Відповідно до протоколу розрахунку надміру виплаченої суми житлової субсидії по електронній особовій справі № 1077837121 отримувача ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , загальна сума надміру виплаченої житлової субсидії утворилась за період з 01.10.2023 року до 30.04.2024 року в розмірі 10473,75 грн. у зв`язку з нарахуванням в одному періоді житлової субсидії та пільги.

Як вбачається із копії рішення про утримання надміру виплачених сум житлової субсидії від 02.05.2024 року № 105, ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , електронна особова справа № 1077837121, одержувала субсидію в розмірі 1919,21 грн. на місяць. Сума надміру виплаченої житлової субсидії 10473,75 грн. згідно з довідкою відділу опрацювання документації №1 від 01.05.2024 року № 7353/05-16 утворилася за період з 01.10.2023 до 31.03.2024 року. У зв`язку з одночасним отриманням житлової субсидії та пільги, надміру виплачена сума житлової субсидії підлягає поверненню на рахунок Пенсійного фонду України.

Листом № 1500-0503-8/68471 від 06.05.2024 року позивач повідомляв ОСОБА_1 про надміру отриману житлову субсидію у розмірі 10473,75 грн. за період з 01.10.2023 року до 31.03.2024 року у зв`язку з одночасним нарахуванням житлової субсидії та пільги, та про необхідність їх повернення.

Вирішуючи спірне питання суд виходить з наступного.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17, від 11 березня 2020 року у справі №328/1056/19.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц (провадження №14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).

Виходячи з аналізу вищевказаних норм закону, повернення житлової субсидії можливо у випадках, коли особа навмисно подала або не подала недостовірні відомості, тобто в діях зазначеної особи має бути наявний прямий умисел, а саме намір ввести в оману орган державної влади.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 №1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України», починаючи з 1 грудня 2022 року призначення житлових субсидій здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Пенсійний фонд України продовжує утримання сум надміру виплачених житлових субсидій, рішення про які прийнято структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах рад, згідно з актами приймання-передачі відповідних справ про одержувачів житлових субсидій.

Питання призначення житлових субсидії врегульоване Положенням «Про порядок призначення житлових субсидій», яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848 (далі - Положення).

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення надміру виплаченої суми субсидії у розмірі 10473,75 грн. за період з 01.10.2023 року до 30.04.2024 року позивач посилається на те, що житлова субсидія нарахована у одному періоді з наданням пільги на житлово-комунальні послуга, а відповідно до п. 13 Положення передбачено, що у разі призначення житлової субсидії особам, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, пільги з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива не нараховуються протягом періоду отримання житлової субсидії, крім випадку, коли пільговиками є члени сім`ї особи із складу домогосподарства, які не проживають за адресою домогосподарства.

Оскільки обидва види допомоги спрямовані на зменшення фінансового навантаження на громадян при оплаті комунальних послуг, передбачено, що вони не можуть надаватися одній особі або домогосподарству. Пільги та субсидія не сумуються, а надаються лише один із цих видів державної підтримки - той, що вигідніший або передбачений в конкретній ситуації.

Відповідно до п. 18 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, який визначає механізм надання пільг громадянам у грошовій формі, уповноважені органи мають право у разі потреби перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для надання пільг. Суми пільг, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пільговика або неповідомлення ним уповноваженому органу про зміну обставин, зазначених у п. 3 цього Порядку, на вимогу уповноваженого органу повертаються пільговиком. Надання пільги припиняється: з причин, що унеможливлюють її надання, зокрема в разі смерті пільговика, втрати права на пільгу, призначення житлової субсидії, - з місяця, що настає за місяцем настання зазначеної події; за заявою пільговика - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою. У разі відмови пільговика добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) пільги питання про її примусове стягнення вирішується в судовому порядку.

Судом встановлено, що 01.10.2023 відповідачка звернулася до позивача з метою отримання субсидії, а посадовою особою позивача було перевірено надані документи та призначено субсидію.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наведений процесуальний обов`язок позивачем не виконаний, оскільки на підтвердження наявності надмірно сплаченої субсидії позивач надав лише рішення про утримання надміру виплачених сум житлової субсидії № 105 від 02.05.2024 без надання його обґрунтування.

Довідки відділу опрацювання документації № 1 від 01.05.2024 року № 7353/05-16, якою, за твердженнями позивача, встановлено надміру виплачена сума субсидії позивачем до матеріалів справи не надано, а також не надано доказів отримання ОСОБА_1 пільги на житлово-комунальні послуги та протягом якого періоду вона надавалась.

Вказані обставини дають суду підстави для висновку, що відповідачем будь-якої недобросовісності в документах при зверненні за субсидією на житлово-комунальні послуги допущено не було, а нарахування субсидії проведено позивачем добровільно, за відсутності рахункової помилки, а отже підстави для повернення виплаченої відповідачу суми субсидії відсутні, тому у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю заявлених вимог.

Судова колегія погоджується з проаналізованими судом першої інстанції в сукупності дослідженими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що стороною позивача не доведено тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому заявлені вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Доводи позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України є безпідставними.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, правовідносини щодо надання житлової субсидії є врегульованими спеціальним законодавством, а тому положення про безпідставне збагачення застосовуються лише за відсутності спеціального правового регулювання.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася судами, які виходять з того, що у спорах щодо повернення соціальних виплат підлягають застосуванню норми спеціального законодавства, а не загальні положення про безпідставне збагачення.

Крім того, застосування ст. 1212 ЦК України можливе лише за наявності сукупності умов, зокрема відсутності правової підстави для набуття майна, чого у даному випадку не встановлено.

Посилання представника позивача на те, що відповідач не повідомив про обставини, які впливають на призначення субсидії, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Сам по собі факт виникнення переплати не свідчить про недобросовісність особи.

Відповідно до усталеної судової практики, обов`язок доведення недобросовісності отримувача соціальної виплати покладається на орган, який звертається з вимогою про її стягнення.

Натомість скаржником не доведено, що відповідач умисно подав недостовірні відомості або приховав інформацію.

Доводи апеляційної скарги про одночасне отримання відповідачем субсидії та пільг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Фактично матеріали справи не містять відомостей, а позивачем усупереч ст.ст. 12,81 ЦПК України, що є його процесуальним обов`язком, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняттю рішення про призначення субсидії та сам факт здійснення надміру виплачених коштів, здійснено внаслідок поведінки відповідачки, яка б містила ознаки зловживань чи за своїм характером була недобросовісною, а відтак виплачені суми грошових коштів не підлягають поверненню. Документальних відомостей на підтвердження рахункової помилки зі своєї сторони, позивач також не надав.

Колегія суддів зауважує, що позивачем не надано доказів того, що при зверненні із заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу відповідачкою були наданні недостовірні документи.

Встановивши відсутність двох обов`язкових складових, за наявності яких відповідно до вимог статті 1215 ЦК України можливе повернення безпідставно виплаченої субсидії, а саме: рахункової помилки з боку позивача і недобросовісності, зловживань з боку відповідача, місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог .

Доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального права, колегія суддів відхиляє, оскільки повно та всебічно встановивши дійсний характер спірних правовідносин, суд дійшов правильного висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, з вказаних вище підстав.

Інші доводи апеляційної скарги за своїм змістом та суттю є обґрунтуванням позовних вимог, і зводяться до суб`єктивного тлумачення скаржником норм права та незгоди з висновками суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду, яким надано належну правову оцінку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а підстави для його скасування відсутні.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Кір`як Юлії Володимирівни, яка діє в інтересах Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Балтського районного суду Одеської області від 06 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді М.В. Назарова

Ю.П. Лозко