Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №733/2507/25 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/126/26

Єдиний унікальний №733/2507/25

Рішення

Іменем України

24 квітня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого – судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Ткаченко В.М. та

відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

установив:

У грудні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив розірвати укладений 17 травня 2011 року шлюб з ОСОБА_1 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ічнянського районного управління юстиції Чернігівської області, за актовим записом № 31, посилаючись на те, що від спільного проживання в шлюбі дітей не мають, а сімейне життя з відповідачкою не склалося через різні погляди на життя та цінності, у результаті чого вони фактично припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, тому збереження шлюбу та подальше спільне проживання є неможливим і суперечитиме їхнім інтересам.

Ухвалою судді від 22 грудня 2025 року відкрито провадження по даній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін (а.с. 12); 21 січня 2026 року ОСОБА_1 подала заява про надання строку для примирення (а.с. 18), яка була частково задоволена ухвалою суду від 21.01.2026 року, якою було також зупинено провадження у справі (а.с. 19); ухвалою суду від 27 березня 2026 року поновлено провадження у справі (а.с. 22).

Інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Позивач у судове засідання не з`явився, який письмово просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засідання позов не визнала та пояснила, що вона дійсно не проживає разом з позивачем приблизно чотири місяці. Вважає, зазначені у позовній заяві причини розірвання шлюбу не відповідають дійсності, так як причиною цьому є інша жінка у позивача, яка на нього впливає. На її думку, поданий позивачем позов є несвідомим вчинком останнього.

Відзиву на позов відповідачкою не подано.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17 травня 2011 року (а.с. 7), які спільних дітей не мають.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За положеннями ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Згідно ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Частиною третьою статті 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.

Ураховуючи, що між сторонами припинені фактичні шлюбні відносини через різні погляди на життя та цінності, які проживають окремо, спільного господарства не ведуть, примирення між якими не відбулося суд, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, тому їх формально існуючий шлюб необхідно розірвати.

Суд відхиляє твердження відповідачки про несвідомий вчинок позивача щодо подачі ним позовної заяви про розірвання шлюбу, так як будь-яких належних та допустимих доказів цьому нею не надано.

Судові витрати відсутні.

Керуючись статтями 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 17 травня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ічнянського районного управління юстиції Чернігівської області, за актовим записом № 31, розірвати.

Після розірвання шлюбу відповідачці ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду після набрання законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Позивач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 24 квітня 2026 року.

Головуючий суддя В. М. Овчарик