Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №733/567/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 3/733/277/26

Єдиний унікальний №733/567/26

Постанова

Іменем України

24 квітня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі судді – Овчарика В.М.,

за участю прокурора Макотринського К.І.

та секретаря Ткаченко В.М.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хаєнки Ічнянського району Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_1 , інспектора з охорони природно-заповідного фонду ІІ категорії Хаєнківсько-Заудайського природоохоронного науково-дослідного відділення Ічнянського національного природного парку, ІПН: НОМЕР_1 ,

за ст. 172-6 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді інспектора з охорони природно-заповідного фонду ІІ категорії Хаєнківсько-Заудайського природоохоронного науково-дослідного відділення Ічнянського національного природного парку, являючись посадовою особою державної охорони природно-заповідного фонду та у відповідності до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 року є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подав, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за минулий 2023 рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подав таку декларацію 12 січня 2026 року, хоча зобов`язаний був подати до 01 квітня 2024 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ст. 172-6 ч. 1 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 на повторний виклик не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином згідно телефонограми, в якій зазначив, що він проходить військову службу, а тому з`явитися не зможе, не заперечує, щоб справу було розглянуто без нього, з протоколом згоден.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності була присутня під час його складення, в якому зазначила, що згодна з протоколом.

За таких обставин, судом було вжито всі заходи для належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про час і місце розгляду справи, а тому з метою не порушення строків розгляду справи та строків накладення стягнення на ОСОБА_1 , враховуючи визнання останнім своєї вини, який просив розглянути справу за його відсутності, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності останнього.

Прокурор у судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 172-6 ч. 1 КУпАП, і з урахуваннмя визнання ним своєї вини, накласти на нього мінімальне адміністративне стягнення.

Заслухавши думку прокурора, та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (Далі-Закон) передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до пп. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Рахункової палати, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Так, судом установлено, що ОСОБА_1 прийнятий на посаду інспектора з охорони природно-заповідного фонду ІІ категорії Хаєнківсько-Заудайського природоохоронного науково-дослідного відділення Ічнянського національного природного парку з 21 жовтня 2021 року.

Відповідно до переліку підрозділів і посад працівників, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України, до них входить, зокрема, інспектор з охорони природно-заповідного фонду.

За даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» встановлено, що ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік лише 12.01.2026 року об 11-17 год.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідальність за ст. 172-6 ч. 1 КУпАП настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Отже, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді інспектора з охорони природно-заповідного фонду ІІ категорії Хаєнківсько-Заудайського природоохоронного науково-дослідного відділення Ічнянського національного природного парку, являючись посадовою особою державної охорони природно-заповідного фонду та у відповідності до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 року є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подав, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за минулий 2023 рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подав таку декларацію 12 січня 2026 року, хоча зобов`язаний був подати до 01 квітня 2024 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ст. 172-6 ч. 1 КУпАП, а тому повинен нести адміністративну відповідальність.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника. Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність і вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, але у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті, оскільки особі, що скоїла адміністративне правопорушення, необхідно призначити стягнення, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 у дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 33, 34, 35, 40-1, 172-6 ч. 1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 2, 3, 4, 12, 45 Закону України «Про запобігання корупції», суд

постановив:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ст. 172-6 ч. 1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Особа, притягнута до адміністративної відповідальності, зобов`язана сплатити штраф не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення і повідомити про це суд шляхом представлення документа про його сплату.

У разі несплати штрафу у зазначений строк в добровільному порядку, його стягнення проводиться примусово і з особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ч. 2 ст. 308 КУпАП, який становитиме 1 700 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В. М. Овчарик