Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 16 квітня 2026 р.
Справа: №758/16352/25
Суддя: Верланов Сергій Миколайович
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2026 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 758/16352/25
номер провадження: 33/824/1644/2026
Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 08 січня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 08 січня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, голову Комісії з припинення політичної партії «Велика Україна» (ЄДРОПУ 34728168), юридична адреса: 04080, місто Київ, вул. Кирилівська, буд.82, офіс 256, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 грн 00 коп.
Цією ж постановою стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір на користь держави в сумі 665 грн 60 коп.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що саме він має подати звіт партії, а тому вважає помилковими висновками судді першої інстанції про його винність у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП.
Вказує, що протокол Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) складено неправомірно та помилково, тому що 11 січня 2023 року колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду завершила розгляд адміністративної справи №857/23/22 про заборону політичної партії «Велика Україна», задовольнивши повністю позов Міністерства юстиції України. https://revestr.court.gov.ua/Review/108391633. Вважає, що з того часу партія не має права здійснювати будь-яку політичну діяльність, адже це заборонено рішенням суду. Суд також прийняв рішення передати майно, кошти та інші активи політичної партії «Велика Україна», її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави. З 01 березня 2023 року відповідно до даних державного реєстру юридичних осіб партія знаходиться в стані припинення, номер запису: 1000711130011029960, що не пов`язано з її банкрутством. Таким чином вважає, що не має жодних юридичних підстав для притягнення керівника партії до відповідальності за не подання звітів, тому що партія юридично вже не може їх подати.
Зазначає, що не має жодних юридичних підстав для притягнення керівника партії до відповідальності за не подання звітів, тому що партія юридично вже не може їх подати. Голова партії не має права представляти партію у відносинах з іншими органами, організаціями, виступати від імені партії, підписувати та подавати будь-які документи партії, виконувати свої статутні повноваження, тощо. Додатково звертає увагу, що всі процесуальні дії по завершенню припинення діяльності партії залежать від держави в особі Міністерства юстиції України.
Наголошує на тому, що оскільки партія заборонена ще в 2023 році, з того часу не веде діяльності, то партія не може подавати звіти. Вказує, що НАЗК вже зверталось до суду з такого самого питання та постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року встановлено його невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП.
НАЗК подало пояснення до апеляційної скарги, в яких вказує про те, що постанова суду є такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
На неодноразові виклики в судові засідання апеляційної інстанції, призначені на 20 березня 2026 року об 10 год 30 хв. та 17 квітня 2026 року о 11 год 00 хв., особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та представник НАЗК не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись апеляційним судом завчасно, в установленому законом порядку. Клопотань про відкладення розгляду справи не подали.
Так, ОСОБА_1 та НАЗК були повідомлені судом апеляційної інстанції про судові засідання, які призначені на 20 березня 2026 року та 17 квітня 2026 року шляхом направлення судових повісток про виклик до їх електронних кабінетів що підтверджується звітами про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (а.с.78-79, 87-88).
При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Разом з тим 14 квітня 2026 року ОСОБА_1 направив до Київського апеляційного суду через електронний кабінет клопотання, в якому просить врахувати, що він є військовослужбовцем та не може прибути в судове засідання, тому просить розглядати справу за його відсутності.
Враховуючи наведене вище та приймаючи до уваги, що судом апеляційної інстанції були вжиті всі можливі заходи для належного і своєчасного повідомлення ОСОБА_1 та НАЗК про судові засідання, які були призначені на 20 березня 2026 року та 17 квітня 2026 року, а також те, що ОСОБА_1 просить розглядати справу за його відсутності, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Зазначені завдання реалізуються шляхом вчинення низки процесуальних дій органами (посадовими особами), уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення. Передусім це з`ясування наявності факту вчинення правопорушення, установлення особи, що вчинила правопорушення, чи винна ця особа і чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з вимогами ст.ст.278, 280 КУпАП суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що даних вимог закону суддею першої інстанції дотримано не було.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення № 50-33/1143 від 15 вересня 2025 року, складеного уповноваженою особою НАЗК, вказано, що політична партія «Велика Україна» не подала Звіт за ІІ квартал 2025 року у визначений законом строк. Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року у справі №П/857/23/22 діяльність партії заборонено. Оскільки Звіти партії та Звіти її місцевих організацій, які в установленому законом порядку набули статусу юридичної особи, що перебувають у стані ліквідації/припинення, необхідно подавати за відповідні періоди до дати ліквідації/припинення такого структурного утворення шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру, а також структурні утворення політичних партій, що перебувають в процесі ліквідації/припинення поширюються права та обов`язки, визначені законом для юридичних осіб, у тому числі й щодо звітування, то не подання головою комісії з припинення політичної партії «Велика Україна» ОСОБА_1 . Звіту партії за ІІ квартал 2025 року до 11 серпня 2025 року є порушенням вимог ч.9 ст.17 Закону України «Про політичні партії в Україні», за що встановлено адміністративну відповідальність за ст.212-21 КУпАП.
Обов`язок політичних партій подавати фінансову звітність передбачено ст.17 Закону України «Про політичні партії в Україні» (далі - Закон).
Частиною 1 ст.17 Закону передбачено, що політичні партії, місцеві організації політичних партій ведуть бухгалтерську звітність у встановленому порядку, проводять щорічний внутрішньопартійний фінансовий аудит своєї діяльності, а також проходять зовнішній незалежний фінансовий аудит у випадках, передбачених цим Законом.
У ч.9 ст.17 Закону визначено, що політична партія зобов`язана подати до Національного агентства Звіт (у тому числі її місцевих організацій, які в установленому порядку набули статусу юридичної особи) шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства.
Згідно з п.п. 1, 2 розділу II, п.п. 1, 8, 9 розділу III Порядку подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, затвердженого наказом Національного агентства від 19 лютого 2021 року №102/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2021 року за №507/36129 (далі - Порядок №102/21) , звіт політичної партії є структурованими даними, містить інформацію, внесену керівником політичної партії та/або особами, яких уповноважено в установленому порядку на подання Звіту (далі - уповноважена особа), до електронних форм, передбачених Реєстром, та підписаний шляхом накладання на нього кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) керівника (уповноваженої особи) політичної партії. Поданню Звіту передує процес його формування, який полягає в заповненні електронних форм інформацією, передбаченою Реєстром відповідно до Закону.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №102/21 визначено, що політичні партії отримують доступ до Реєстру за процедурою, визначеною Порядком формування та ведення Єдиного державного реєстру звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, затвердженим наказом Національного агентства від 19 лютого 2021 року №102/21.
Відповідно до пунктів, 2, 3 розділу ІІІ Порядку №102/21, звітним періодом для складання Звіту є календарний квартал. Звіт подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного кварталу.
Таким чином, політична партія подає до НАЗК Звіт за ІІ квартал - до 09 серпня 2025 року. Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем завершення строку подання Звіту є перший за ним робочий день (пункт 4 розділу ІІІ Порядку №102/21). Отже останнім днем подання Звіту партії за ІІ квартал 2025 року є 11 серпня 2025 року.
Частиною 20 ст.17 Закону передбачено, що протягом 10 календарних днів з дня завершення строку на подання політичними партіями звітів про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру Національне агентство на своєму офіційному вебсайті оприлюднює список політичних партій, які не подали свої звіти у визначений цим Законом строк, та забезпечує притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої законом.
Списки політичних партій, які не подали свої Звіти у визначений Законом строк (далі - Списки), розміщені на офіційному вебсайті Національного агентства.
Відповідно до ч.9 ст.17 Закону визначено, що політична партія зобов`язана подати до Національного агентства Звіт (у т.ч. її місцевих організацій, які в установленому порядку набули статусу юридичної особи) шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Частиною 2 ст.21 Закону передбачено, що заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно.
Положення ч.3 ст. 23 Закону не звільняють політичну партію після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань рішення про реорганізацію чи ліквідацію (саморозпуск) такої політичної партії від обов`язку, визначеного ч.9 ст.17 цього Закону.
Водночас, ч.3 ст. 24 Закону прямо вказує на те, що, у разі якщо в рішенні суду про анулювання реєстрації політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, в рішенні про припинення політичної партії, її структурних утворень визначається як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень керівник органу управління або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено рішенням суду.
Положеннями ч.4 ст.105 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 19 серпня 2025 року, політична партія «Велика Україна» (код ЄДРПОУ 34728168) перебуває в стані припинення з 01 травня 2023 року, керівником юридичної особи та інші особи (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи є Кравчук Д.О., який є головою комісії з припинення.
Відповідно до ч.5 ст.104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, Звіти партій, що перебувають у стані ліквідації/припинення, необхідно подавати за відповідні періоди до дати ліквідації/припинення, шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже станом на дату складання вказаного вище протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , як головою комісії з припинення політична партія «Велика Україна», не подано до НАЗК Звіт за II квартал 2025 року через Єдиний державний реєстр звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, про що свідчать списки, оприлюднені на офіційному вебсайті НАЗК.
Фактичні обставини та норми права, викладені у цьому протоколі також були встановлені і судом першої інстанції.
Оцінивши дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення №50-33/1143 від 15 вересня 2025 року,роздруківці з вебсайту Національного агентства щодо оприлюднення Списку політичних партій, які не подали свої Звіти за ІІ квартал 2025 року у визначений Законом строк, рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року у справі №П/857/23/22, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28 серпня 2025 року за кодом доступу 573059512286, лист Національного агентства про надання пояснень та складання протоколу від 09 вересня 2025 року №50-20/75234-25, акт неявки ОСОБА_1 від 15 вересня 2025 року, лист щодо ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення від 15 вересня 2025 року №50-20/76415-25, опис вкладення та список згрупованих поштових відправлень від 19 вересня 2025 року №5089, суддя першої інстанції дійшов висновку, що ці докази у своїй сукупності свідчать про те, що в діях (бездіяльності) ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП (порушення встановленого порядку подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за ІІ квартал 2025 року).
Проте з такими висновками судді першої інстанції у повному обсязі не можна погодитись, виходячи з такого.
У відповідності до диспозиції ст.212-21 КУпАП, цією нормою встановлена адміністративна відповідальність за порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог
Стаття 212-21 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів.
Таким нормативним актом є Закон України «Про політичні партії в Україні».
Системний аналіз вказаних вище положень спеціального закону, а саме, ч.9 ст.17, ч.3 ст.24 Закону України «Про політичні партії в Україні», а також ст.ст. 104, 105 ЦК України, свідчить про те, що обов`язок щодо подання фінансової звітності політичної партії до НАЗК покладається на відповідальну фізичну особу, яка в силу закону або рішення суду уповноважена діяти від імені юридичної особи, зокрема - голову ліквідаційної комісії (ліквідатора), відомості про якого містяться в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що надає їй статус уповноваженої особи щодо виконання всіх юридично значимих дій від імені партії на період ліквідації.
З огляду на викладене, уповноважена особа НАЗК та суддя першої інстанції дійшли правильного висновку, що належним суб`єктом адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ст.212-21 КУпАП, у даному випадку є ОСОБА_1 , як ліквідатор політичної партії «Велика Україна», яка відповідно до закону набула обов`язку подавати фінансову звітність, визначену ч.9 ст.17 Закону України «Про політичні партії в Україні».
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що у даному конкретному випадку відсутні підстави у поза розумний сумнів вважати, що у діях ОСОБА_1 наявні усі ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП, виходячи з такого.
У відповідності до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Для визнання діяння адміністративним правопорушенням воно повинно містити повний склад правопорушення, тобто: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт і суб`єктивну сторону.
Стаття 212-21 КУпАП, яка встановлює відповідальність за порушення у сфері подання фінансової звітності виборчих фондів та політичних партій, розкриває такий склад адміністративного правопорушення.
Безпосереднім об`єктом правопорушення за ст. 212-21 КУпАП є фінансова дисципліна у сфері функціонування політичних партій, зокрема забезпечення прозорості та підконтрольності фінансової діяльності. Це також стосується суспільної довіри до виборчого процесу, що є основою демократичної держави.
Об`єктивна сторона передбачає конкретні дії або бездіяльність, а саме: порушення порядку подання (не подання) фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру.
При цьому такі діяння можуть бути як формальними, так і матеріальними, тобто мати або не мати шкідливих наслідків, оскільки саме факт порушення процедури або строку вже тягне адміністративну відповідальність.
Суб`єкт цього правопорушення є спеціальним, а саме, суб`єктом може бути особа, яка виконує відповідні повноваження у політичній партії, наприклад: голова партії, виконуючий обов`язки голови, бухгалтер або інша відповідальна посадова особа. Обов`язковою умовою є досягнення особою віку, що допускає адміністративну відповідальність та осудність.
У той же час суб`єктивна сторона передбачає вину у формі умислу або необережності (в обох випадках наявність вини є обов`язковою передумовою для притягнення до відповідальності).
Отже адміністративна відповідальність за ст.212-21 КУпАП може наставати лише за умови наявності усіх елементів складу адміністративного правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна сторона, об`єктивна сторона).
Відсутність хоча б одного з елементів складу адміністративного правопорушення, зокрема суб`єктивної сторони, виключає можливість правової кваліфікації діяння як адміністративного проступку, а отже і притягнення особи до відповідальності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року у справі №857/23/22 вирішено заборонити діяльність політичної партії «Велика Україна», задовольнивши повністю позов Міністерства юстиції України.
Вважає, що з того часу партія не має права здійснювати будь-яку політичну діяльність, оскільки це заборонено рішенням суду, а з 01 березня 2023 року відповідно до даних державного реєстру юридичних осіб партія знаходиться в стані припинення, номер запису: 1000711130011029960, що не пов`язано з її банкрутством.
Таким чином ОСОБА_1 вважає, що не має жодних юридичних підстав для притягнення керівника партії до відповідальності за не подання звіту, тому що партія юридично вже не може їх подати.
Наголошує на тому, що раніше НАЗК вже зверталось до суду з такого самого питання та постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року встановлено його невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП.
Таким чином вважає, що у нього не було жодних обов`язків подавати звіт, в тому числі до НАЗК, про діяльність партії.
Статтею 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про доступ до судових рішень» судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону.
З метою повного та всебічного з`ясування дійсних обставин справи та перевірки доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , судом апеляційної інстанції здійснено повний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень і встановлено, що рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року у справі №857/23/22 адміністративний позов Міністерства юстиції України задоволено. Заборонено діяльність політичної партії «Велика Україна» (ЄДРПОУ: 34728168, адреса: 04080, місто Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 256). Передано майно, кошти та інші активи політичної партії «Велика Україна», її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.
Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року у справі №758/12795/24 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.212-21 КУпАП закрито відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У вказаній постанові від 08 квітня 2025 року у справі №758/12795/24 суддя встановив, що 11 січня 2023 року колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду завершила розгляд адміністративної справи №857/23/22 про заборону політичної партії «Велика Україна». Тому на момент вчинення та момент виявлення адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 не мав права представляти партію у відносинах з іншими органами, організаціями, виступати від імені партії, підписувати та подавати будь-які документи партії, виконувати свої статутні повноваження, тощо. Таким чином, суддя виснував, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП.
Указана постанова судді Подільського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року у справі №758/12795/24 в апеляційному порядку не оскаржена та набрала законної сили.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, одним із основних принципів правосуддя є обов`язковість судового рішення.
Це означає, що рішення суду, яке набрало законної сили, є остаточним та не може бути поставлене під сумнів чи ігнороване жодним органом державної влади, посадовою особою чи громадянином, окрім випадків, прямо передбачених законом. Наведений конституційний припис гарантує стабільність правовідносин, правову визначеність і верховенство права.
Сумнів щодо рішення суду, що набрало законної сили, може призвести до підриву авторитету судової влади та порушення принципу юридичної певності, що є ключовим елементом верховенства права.
Частиною 1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції, рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою №48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою №28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року (справа №306/192/14-ц).
У відповідності до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, враховуючи, що постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року у справі №758/12795/24 провадження стосовно ОСОБА_1 було закрито через відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП і зазначена постанова набрала законної сили, а відтак вона не може бути поставлена під сумнів, то суд апеляційної інстанції вважає, що у даному конкретному випадку у ОСОБА_1 виникло розумне очікування, що він не є суб`єктом, на якого покладається обов`язок звітування щодо діяльності політичної партії «Велика Україна» та він не несе відповідальності за неподання звітності до НАЗК.
Таке розумне очікування ґрунтується на юридично зафіксованій судом оцінці його попередніх дій (бездіяльності) та є формою правової певності, що охороняється як один із елементів принципу верховенства права (практика ЄСПЛ, зокрема «Брумареску проти Румунії», №28342/95).
Наведені обставини свідчать про існування обґрунтованого сумніву про те, що бездіяльність ОСОБА_1 , а саме, неподання до НАЗК Звіту за II квартал 2025 року через Єдиний державний реєстр звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, утворює суб`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП, а саме, вини у формі умислу чи необережності, оскільки особа, не може нести відповідальність за те, що розумно вважала правомірною поведінкою.
Отже навіть за умови наявності інших ознак складу даного правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта), відсутність суб`єктивної сторони у формі умислу чи необережності, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП та виключає можливість правової кваліфікації діяння як адміністративного проступку, а отже і притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Вимогами ст.62 Конституції України, яка закріплює презумпцію невинуватості, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись саме на користь цієї особи.
За таких обставин, а також враховуючи, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП, оскільки його вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення не доведена у поза розумний сумнів.
У зв`язку з наведеним вище, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді Подільського районного суду міста Києва від 08 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247,ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 08 січня 2026 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП, скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М.Верланов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua