Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №753/18446/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

№ 22-ц/824/1404/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 753/18446/24

23 квітня 2026року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Баховського Михайла Михайловича на додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Трусової Т.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та якому просила визнати протиправним і скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального Бояринцевої О. В. від 05.07.2024, індексний номер: 73992943, про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2966551780000, номер відомостей про речове право: 55749209).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 доОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно задоволено.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42666341, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Разумовою О. І. 22.08.2018, про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на садовий будинок загальною площею 15 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

01 червня 2026 року представник ОСОБА_2 адвокат Кузьмін Д.Л. подав до Дарницького районного суду м. Києва з заявою про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що у зустрічному позові ОСОБА_2 наведено попередній розрахунок судових витрат, де зазначено, що вартість послуг адвоката у даній справі складає 35 000,00 грн. В судових дебатах представник позивача надав додаткові пояснення в письмовій формі, де в прохальній частині зазначив, що у випадку задоволення позову, ОСОБА_2 зобов`язується подати підтверджуючі документи щодо понесення витрат на правничу допомогу у встановлені ЦПК України строки.

Вказує на те, що вартість наданих адвокатом послуг відповідно до умов Договору є фіксованими, тобто не залежать від обсягу наданих послуг, витраченого часу та інших обставин, що враховуються при погодинній оплаті.

З огляду на вище викладене просив суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу в сумі 35 000 грн. 00 коп.

Додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 червня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 211 гривень 20 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000 гривень, а усього 36 211 (тридцять шість тисяч двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 13 серпня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Баховський М.М. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 червня 2025 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що додаткове рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що відсутні докази оплати роботи адвоката Кузьміна Д.Л. при розгляді справи - квитанції,платіжні доручення,розписки(будь-якого платіжного документу. Вважає, що з урахуванням положень цивільного процесуального законодавства, для цілей розподілу судових витрат, суду повинні бути надані докази понесення ОСОБА_2 витрат на правову допомогу в сумі 35000,00 грн. Договором про надання правової допомоги не визначено порядок здійснення оплати гонорару адвоката, у зв`язку із чим витрати відповідача на оплату гонорару адвоката можуть бути понесені шляхом здійснення оплати ОСОБА_2 у безготівковій або в готівковій формі. При цьому належним доказом витрат відповідача на правову допомогу у безготівковій формі є відповідне платіжне доручення про здійснення перерахування коштів з рахунку ОСОБА_2 на рахунок адвоката Кузьміна Д.Л. або поповнення рахунку адвоката через внесення готівки у касі відділення банку.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами другою-четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність розміру, з урахуванням складності справи.

Судом встановлено, що за подання зустрічного позову у цій справі відповідачкою сплачено судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Відповідно договору про надання правової допомоги від 11.11.2024 № 11-11/24 адвокат Кузьмін Д. Л. прийняв на себе зобов`язання надавати ОСОБА_2 правову допомогу у цивільній справі № 753/18446/24.

За умовами пункту 3.1. цього договору розмір оплати правової допомоги адвоката (гонорар) в суді першої інстанції сторони визначили у фіксованій сумі в розмірі 35 000 грн.

30.05.2025 сторони договору про надання правової допомоги підписали акт приймання-передачі наданих послуг на зазначену суму.

Надаючи правову допомогу у цивільній справі № 753/18446/24 адвокат Кузьмін Д. Л. підготував та подав до суду зустрічну позовну заяву обсягом 11 сторінок разом з доказами на підтвердження її вимог, клопотання про витребування доказів, два заперечення на клопотання представника позивачки загальним обсягом 11 сторінок, додаткові пояснення щодо узагальнення позиції сторін (промову в судових дебатах) обсягом 7 сторінок, заяву про ухвалення додаткового рішення обсягом 5 сторінок, арозгляд справи відбувся за його участі у п`яти судових засіданнях (підготовчих засіданнях та засіданнях з розгляду справи по суті) загальною тривалістю 4 години.

Оцінивши вказані докази, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлені ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн відповідають критерію складності справи та обсягу виконаному адвокатом роботи.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується.

Посилання заявника на те, що відповідачкою не надано доказів сплати коштів за договором про надання правової допомоги, не заслуговують на увагу, оскільки вказана обставина сама по собі не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, оскільки за змістом положень пункту 1 частини другої статті 137 та частини восьмої статті 141 ЦПК України розподілу за результатами розгляду справи підлягають не лише фактично сплачені стороною витрати на професійну правничу допомогу, а й ті, які мають бути сплачені в майбутньому.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2025 року та додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 червня 2025 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 133,137,141, 270, 367, 374,375, 381-384 ЦПК України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Баховського Михайла Михайловича залишити без задоволення

Додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: