Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №369/9465/17 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/1857/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),

суддів: Левенця Б. Б., Саліхова В. В.,

при секретарі Мудрак Р. Р.,

за участі: третьої особи - ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката Логутової С. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та адвоката Соковікової Юлії Миколаївни, в інтересах ОСОБА_2 ,

на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області

у складі судді Янченка А. В.

від 09 липня 2025 року

у цивільній справі № 369/9465/17 Києво-Святошинського районного суду Київської області

за позовом ОСОБА_3

до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_5

про визнання незаконними та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним державних актів на право власності на землю та скасування їх державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року позивач звернувся в суд із вказаним позовом, в якому просила визнати незаконними та скасувати рішення сільської ради, визнати недійсними державні акти на право власності на землю та скасувати їх державної реєстрації. Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначала, що є законним власником земельної ділянки площею 0,3996 га за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі державного акта серії ІІІ-КВ № 052150 від 21.03.2000. Вказувала, що 26.04.2017 під час виконання проектно-вишукувальних робіт за договором № 1370 з ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було виявлено фактичне накладення меж інших ділянок на її територію. Зокрема, встановлено перетин ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:5023 (площа 0,1172 га) на 50% із її ділянкою для будівництва (0,2500 га) та накладення ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:5022 (площа 0,1184 га) на 99 % із її ділянкою для ведення ОСГ (0,1496 га). Звертала увагу, що вказані ділянки були передані у власність ОСОБА_2 на підставі рішення Лісниківської сільської ради № 127/6 від 03.09.2012 та ОСОБА_4 на підставі рішення ради № 127/4 від 03.09.2012. Наголошувала, що на момент прийняття цих рішень її державний акт від 2000 року був дійсним, а отже, орган місцевого самоврядування не мав права розпоряджатися вже відведеною землею. Додатково акцентувала на тому, що за результатами інвентаризації від 02.11.2015 у сільській раді відсутні будь-які рішення чи протоколи щодо передачі спірних ділянок відповідачам, що підтверджує незаконність оскаржуваних актів. Стверджувала про порушення відповідачем (радою) норм ст. 84, 116, 149 ЗК України.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 06 грудня 2023 у даній справі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.08.2021 року та Постанову Київського апеляційного суду від 02.11.2022 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.11.2024 залучено в якості правонаступника відповідача Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області - Феодосіївську сільську раду Обухівського району Київської області (місцезнаходження: 08173, Київська область, Обухівський район, с. Ходосівка, вул. Панаса Мирного, буд. 2, код ЄДРПОУ 04362148).

Залучено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Залучено ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_3 ) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 липня 2025 року клопотання позивача про призначення судової земельно-технічної експертизи задоволено.

Призначено у справі № 369/9465/17 судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні запитання:

1. Чи накладаються/перетинаються межі земельних ділянок кадастрові номери 3222484501:01:001:5022 та 3222484501:01:001:5023 згідно координат поворотних точок меж, які внесені в базу даних Державного земельного кадастру, на межі земельних ділянок площею 0,25 га та 0,1496 га, що визначені Технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок внатурі (на місцевості), які належать гр. України ОСОБА_6 , виготовленої ТОВ «Тандем експерт» 2018, право власності на які посвідчено Державним актом ІІІ-КВ № 052150 від 21 березня 2000 р.? Якщо накладаються, то визначити площу накладення та зобразити схематично по кожній з ділянок?

2. Чи накладаються межі земельних ділянок кадастрові номери 3222484501:01:001:5022 та 3222484501:01:001:5023 згідно координат поворотних точок меж, які внесені в базу даних Державного земельного кадастру, на фактичні межі земельних ділянок площею 0,25 га та 0,1496 га, що належать ОСОБА_6 на підставі Державного акту ІІІ-КВ № 052150 від 21.03.2000, та/або житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що знаходяться на даних ділянках? Якщо так, то зобразити схематично?

3. Чи відповідають фактичні межі земельних ділянок кадастрові номери 3222484501:01:001:5022 та 3222484501:01:001:5023 межам, що визначені координатами поворотних точок меж, які внесені в базу даних Державного земельного кадастру? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності? Зобразити схематично.

Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6), попередивши їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

У розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи № 369/9465/17.

Витрати по проведенню експертизи покладено на позивача ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ).

Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.

В апеляційній скарзі третя особа ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду від 09 липня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зазначає, що він є законним власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:5022 площею 0.1184 га на підставі договору купівлі-продажу від 23.05.2020, зареєстрованого в реєстрі за № 1048. Апелянт звертає увагу на те, що справа перебуває на новому розгляді після постанови Верховного Суду від 06.12.2023, яка була спрямована на усунення помилок суду, а не на заповнення прогалин у доказах позивача. Стверджує, що суд першої інстанції в порушення статей 44 та 83 ЦПК України безпідставно приєднав до матеріалів справи технічну документацію ТОВ «Тандем експерт», виготовлену у 2018 році, яка не подавалася протягом попередніх шести років розгляду справи. Звертає увагу на те, що первинний позов було подано ще 04.09.2017, тоді як зазначена документація з`явилася лише під час нового розгляду. Апелянт наголошує, що позивач не надав жодного обґрунтування неможливості подання документації ТОВ «Тандем експерт» під час першого розгляду справи, що є обов`язковим згідно з частиною восьмою статті 83 ЦПК України. Також зазначає, що суд призначив експертизу без його присутності, чим порушив право учасника справи, передбачене частиною п`ятою статті 103 ЦПК України, запропонувати суду власні питання для експерта. Апелянт вказує, що суд першої інстанції не навів мотивів відхилення письмових заперечень інших учасників справи. Вважає, що посилання у першому питанні експертизи на документацію ТОВ «Тандем експерт» є неправомірним, оскільки цей доказ є неналежним. Посилається на правову позицію Верховного Суду щодо недопустимості зловживання процесуальними правами та обов`язковості дотримання строків подання доказів.

В апеляційній скарзі адвокат Соковікова Ю. М., в інтересах ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати.

Зазначає, що повний текст ухвали від 09.07.2025 було складено 14.07.2025, а отримано нею через систему «Електронний суд» того ж дня. Апелянт наголошує на недобросовісній поведінці представника Позивача, який ввів в оману суди апеляційної та касаційної інстанцій, стверджуючи про наявність доказів від ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», які в результаті не були надані суду під час нового розгляду. Звертає увагу на те, що клопотання позивача від 05.04.2024 про приєднання технічної документації ТОВ «Тандем експерт» 2018 року було подано з грубим порушенням строків, встановлених статтею 83 ЦПК України. Зазначає, що протягом семи років розгляду справи (2017-2023) Позивач жодного разу не згадував про існування документації ТОВ «Тандем експерт», а надавав лише лист-відповідь від іншої установи від 04.05.2017. Апелянт стверджує, що суд першої інстанції проігнорував обов`язкові вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.12.2023, де йшлося про дослідження конкретних доказів ДП «Київський інститут землеустрою», а не будь-яких нових матеріалів за вибором Позивача. Звертає увагу на те, що відповідно до статей 411 та 417 ЦПК України вказівки касаційного суду є обов`язковими для суду нижчої інстанції. Апелянт категорично заперечує проти включення питання № 1 до переліку питань експертизи, оскільки воно базується на недопустимому доказі. Наголошує, що фактичне землекористування має порівнюватися з даними Державного земельного кадастру та актуальними результатами топографо-геодезичних робіт, а не з приватною документацією семирічної давнини. Вважає, що новий розгляд справи не може бути використаний стороною для виправлення власних процесуальних помилок. Посилається на необхідність дотримання принципів рівності сторін та змагальності процесу.

Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_1 (третя особа) та в його інтересах адвокат Логутова С. В. підтримали апеляційну скаргу із викладених у ній підстав та доводів.

Інші учасники не з`явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, причин неявки не повідомили.

Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., пояснення третьої особи та її представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Призначаючи судову земельно-технічну експертизу, суд першої інстанції виходив із того, що для вирішення спору про визнання незаконними рішень сільської ради та недійсними державних актів необхідно встановити факт накладення меж земельних ділянок. Суд встановив, що з`ясування обставин перетину ділянок позивача та відповідачів потребує спеціальних знань у сфері землеустрою, без яких неможливо встановити порушення прав власності. Керуючись статтями 103, 104 ЦПК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання позивача, оскільки в матеріалах справи відсутні висновки експертів, які б однозначно підтверджували або спростовували факт накладення. Суд визначив перелік питань, спрямованих на встановлення відповідності фактичних меж правовстановлюючим документам.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, якщо для цього необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Предметом даного спору є захист права власності на земельну ділянку, яке, за твердженням позивача, порушене внаслідок накладення меж ділянок відповідачів. Встановлення факту просторового та координатного перетину (накладення) меж земельних ділянок у їхній цифровій та натурній формі, а також визначення точної площі та конфігурації такого накладення, є виключно технічним питанням, що потребує спеціальних знань у галузі землеустрою та геодезії.

Колегія суддів зауважує на необхідність дотримання вимог частини першої статті 417 ЦПК України, згідно з якою вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Скасовуючи попередні рішення у цій справі (постанова від 06.12.2023 у справі № 369/9465/17), Верховний Суд констатував, що суди нижчих інстанцій дійшли передчасного висновку про відмову у позові з мотивів недоведеності, при цьому безпідставно відхиливши наявні докази накладення меж та відмовивши у призначенні експертизи. Касаційний суд прямо вказав, що встановлення факту накладення земельних ділянок є обов`язковим для всебічного та повного з`ясування обставин справи. Таким чином, призначення експертизи судом першої інстанції при новому розгляді є прямим та належним виконанням вказівок суду касаційної інстанції.

Щодо доводів апелянтів про порушення статті 83 ЦПК України при долученні технічної документації ТОВ «Тандем експерт» 2018 року, колегія суддів зазначає, що ухвала про призначення експертизи може бути оскаржена в апеляційному порядку лише в частині доцільності її призначення та зупинення провадження. Питання щодо того, які саме вихідні дані суд вказав у запитаннях до експерта, стосується методики проведення дослідження та повноти матеріалів справи. Обґрунтованість висновку експерта, виходячи з якості наданих йому матеріалів, оцінюється судом за правилами статті 89 ЦПК України під час ухвалення рішення по суті спору. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 757/46544/15-ц. Питання належності та допустимості окремих доказів, які надаються експерту для дослідження, підлягають остаточній оцінці судом виключно під час ухвалення остаточного рішення. Сама по собі вказівка у запитанні на певний документ не зумовлює наперед зміст висновку експерта, оскільки згідно зі статтею 104 ЦПК України у розпорядження експерта надаються всі матеріали справи.

Експерт, як самостійний суб`єкт процесу, зобов`язаний провести дослідження на підставі сукупності всіх наявних даних, включаючи відомості Державного земельного кадастру, архівні матеріали та первинну документацію ДП «Київський інститут землеустрою» від 2017 року, про яку зазначав Верховний Суд. Наявність у розпорядженні експерта декількох варіантів технічної документації (як 2017, так і 2018 року) лише сприятиме повноті та об`єктивності дослідження. Якщо наданих матеріалів буде недостатньо, експерт має право заявити клопотання про витребування додаткових доказів. Відтак, посилання апелянтів на «підміну доказів» є передчасним, оскільки експертний висновок буде результатом комплексного аналізу, а не автоматичним підтвердженням даних однієї установи.

Стосовно доводів ОСОБА_1 про порушення його прав на участь у формуванні питань, колегія суддів зауважує, що поставлені судом питання стосуються встановлення фактичних меж та наявності будівель на місцевості, що забезпечує об`єктивність дослідження незалежно від суб`єкта ініціювання питань. Жоден із учасників справи не позбавлений права клопотати про призначення додаткової чи повторної експертизи у разі виявлення невідповідностей.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції діяв у межах дискреційних повноважень та відповідно до завдань цивільного судочинства.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Отже оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам, підстави для зміни чи скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги не встановлені.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369, 374, 375, 381, 383 ЦПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та адвоката Соковікової Юлії Миколаївни, в інтересах ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 24 квітня 2026 року.

Судді Є. П. Євграфова

Б. Б. Левенець

В. В. Саліхов