Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №756/11104/24 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про приватну власність, з них:

Дата: 21 квітня 2026 р.

Справа: №756/11104/24

Суддя: Верланов Сергій Миколайович

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 756/11104/24

провадження номер № 22-ц/824/4493/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року у складі судді Ткач М.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації»), треті особи: ОСОБА_3 , комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», про визнання недійсними договорів про участь у фонді фінансування будівництва, про визнання недійсними та скасування наказів, скасування свідоцтв про право власності, визнання недійсними актів приймання-передачі, скасування державної реєстрації з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно, зобов`язання відновлення становища, що існувало до порушення та заборону вчиняти певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» (далі - ПрАТ «Трест Київміськбуд-1»), публічного акціонерного товариства «Банк Столиця» (далі - ПАТ «Банк Столиця»), Департамента будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації»), треті особи: ОСОБА_3 , комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації»), товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя» (далі - ТОВ «УК «Затишна оселя»), у якому просив:

визнати недійсними договори про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-1» виду НОМЕР_1 від 06 листопада 2006 року та №1331030 від 24 листопада 2006 року, укладених між ТОВ КБ «Столиця» та ОСОБА_2 ;

визнати недійсним та скасувати накази Головного управління житлового забезпечення міста Києва про оформлення права власності нерухомого майна за ОСОБА_2 №1105/С/КІ від 14 липня 2009 року та №582-С/КІ від 14 квітня 2009 року;

скасувати свідоцтво про право власності НОМЕР_2 , видане Головним управлінням житлового забезпечення міста Києва про те, що квартира АДРЕСА_1 , дійсно належить ОСОБА_2 ;

скасувати свідоцтво про право власності НОМЕР_3 , видане Головним управлінням житлового забезпечення міста Києва про те, що квартира АДРЕСА_2 , дійсно належить ОСОБА_2 ;

визнати недійсним акт прийому-передачі об`єкту інвестування - квартири АДРЕСА_3 від 03 грудня 2008 року за підписом ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_2;

визнати недійсним акт прийому-передачі об`єкту інвестування - квартира АДРЕСА_4 від 03 грудня 2008 року за підписом ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» ОСОБА_6 та ОСОБА_2 ;

скасувати державну реєстрацію прав з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно - квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , які належать ОСОБА_2 ;

зобов`язати ОСОБА_2 відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом приведення квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , місць загального користування та частин майна, яке перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку поза межами власності ОСОБА_2 , в яких ним були виконані певні види робіт, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 ;

заборонити ОСОБА_2 проводити будь-які будівельні роботи в місцях загального користування та в частині майна, що перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_5 .

21 жовтня 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Нікітін О.С. подав до суду першої інстанції заяву, у якій просив зупинити провадження у даній справі до вирішення справи №756/3761/25 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», третя особа: ТОВ «УК «Затишна оселя», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації права власності та набрання рішенням у справі №756/3761/25 законної сили.

Заява про зупинення провадження у справі мотивована тим, що предметом спору у справі №756/3761/25 є визнання недійсним договорів інвестування у нерухомість №133-5-ВПП (2) від 06 лютого 2008 року та №133-4-ВПП (2) від 22 липня 2008 року, на підставі яких ОСОБА_1 набув права власності на приміщення НОМЕР_4, площею 90,33 кв.м, та приміщення НОМЕР_6, площею 42,48 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 та скасування рішень №62104211 від 07 грудня 2021 року про державну реєстрацію прав приміщення НОМЕР_4, площею 90,33 кв.м, та №62104980 від 07 грудня 2021 року про державну реєстрацію прав приміщення НОМЕР_6, площею, 42,48 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 .

Таким чином вважав, що встановлення рішенням Оболонського районного суду міста Києва у справі №756/3761/25 факту наявності чи відсутності у ОСОБА_1 , як у позивача у справі №756/11104/24, права власності на приміщення НОМЕР_4, площею 90,33 кв.м, та приміщення НОМЕР_6, площею, 42,48 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 , має преюдиційне значення та безпосередній вплив на вирішення спору у цій справі за позовними вимогами, викладеними ОСОБА_1 в пунктах 3 та 10 позовної заяви та уточненої заяви про зміну предмету позову від 02 квітня 2025 року.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Нікітіна О.С. про зупинення провадження у справі - задоволено.

Зупинено провадження у даній цивільній справі №756/11104/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», ПАТ «Банк Столиця», Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації»), треті особи: ОСОБА_3 , КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», ТОВ «УК «Затишна оселя», про визнання недійсними договорів про участь у фонді фінансування будівництва, про визнання недійсними та скасування наказів, скасування свідоцтв про право власності, визнання недійсними актів приймання-передачі, скасування державної реєстрації з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно, зобов`язання відновлення становища, що існувало до порушення та заборону вчиняти певні дії до набрання законної сили судовим рішенням у справі №756/3761/25 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», третя особа: ТОВ «УК «Затишна оселя», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації права власності.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти рішення про відмову у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Нікітіна О.С. про зупинення провадження у справі, продовжити розгляд справи Оболонським районним судом міста Києва у підготовчому судовому засіданні, без зупинення провадження, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Також ОСОБА_1 просить визнати зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_2 заяви про зупинення провадження у справі та стягнути з ОСОБА_2 штраф у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 30 280 грн 00 коп. в дохід Державного бюджету України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у судовому засіданні 04 квітня 2025 року Оболонським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про зупинення провадження у даній справі, яка була позивачем оскаржена та скасована. Однак після її скасування відповідач ОСОБА_2 подав чергове клопотання про зупинення провадження у даній справі з однакових підстав та предмету, як і попереднє клопотання. Вважає, що подання такого повторного клопотання про зупинення провадження є недобросовісними діями ОСОБА_2 для затягування розгляду справи, з огляду здійснених правопорушень щодо спільного майна будинку та визнання судовим експертом будинку аварійним із-за дій ОСОБА_2 .

Вказує, що підстави та предмет ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року про зупинення провадження, яка була скасована постановою Київського апеляційного суду від 25 липня 2025 року, та підстави і предмет оскаржуваної ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року про зупинення провадження - ідентичні.

Зазначає, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд належним чином не мотивував своє рішення щодо наявності встановлених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у даній справі. Наявність цивільної справи №756/3761/25 не є підставою, за якою провадження у даній справі №756/11104/24 підлягає обов`язковому зупиненню, оскільки докази, які містяться у даній справі, дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Крім того вважає, що суд не врахував, що підставою для зупинення провадження у справі №756/11104/24 є не лише існування іншої справи № 756/3761/25 на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у ній має значення для справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Посилається на те, що зупиняючи провадження у справі, суд належним чином не обгрунтував у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи та чому зібрані у справі №756/11104/24 докази не дають можливості самостійно встановити та оцінити обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору. Також суд не зазначив у чому полягає неможливість прийняття рішення у справі. Існування двох справ не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Нікітін О.С. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить її залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Вказує, що преюдиційне значення обставин справи №756/3761/25 полягає у тому, що позовні вимоги ОСОБА_1 викладені у пунктах 9 та 10 позовної заяви та уточненої заяви про зміну предмету позову від 02 квітня 2025 року обґрунтовані правом власності ОСОБА_1 на нерухоме майно в багатоквартирному будинку та спрямовані на захист прав ОСОБА_1 , як співвласника багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_5 . Відповідно втрата ОСОБА_1 права власності на приміщення НОМЕР_4, площею 90,33 кв.м, та приміщення НОМЕР_6, площею 42,48 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , позбавить його підстав для звернення з вимогами в пунктах 9 та 10 позовної заяви та уточненої заяви про зміну предмету позову від 02 квітня 2025 року, оскільки він втратить статус співвласника багатоквартирного будинку. Будь-які інші зібрані докази у справі №756/11104/24 не можуть замінити правову підставу для звернення позивачем до Оболонського районного суду міста Києва з позовом для захисту права власності, яке може бути скасоване судом в іншій справі №756/3761/25. Крім того наголошує, що прийняття рішення у справі №756/3761/25 після розгляду по суті та прийняття рішення у справі №756/11104/24 не буде підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення у справі №756/11104/24, що обмежить право ОСОБА_2 та дотримання принципу правової визначеності та гарантії на справедливий суд.

Відповідачі у справі ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», ПАТ «Банк Столиця», Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації») та треті особи: ОСОБА_3 , КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», ТОВ «УК «Затишна оселя», не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.

Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37- 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що встановлення наявності чи відсутності у ОСОБА_1 права власності на приміщення № НОМЕР_4 , площею 90,33 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , має значення для правильного розгляду даної справи за позовом ОСОБА_5 у частині позовних вимог про відновлення становища, яке існувало до порушення, та заборону вчинити певні дії. З огляду на предмет та підстави позову, задоволення позову ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації права власності у справі №756/3761/25, яка розглядається Оболонським районним судом міста Києва виключає можливість задоволення позовних вимог, вирішення у повній мірі позову ОСОБА_1 у даній справі у частині відновлення становища, яке існувало до порушення, та заборону вчинити певні дії. Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що у суду відсутня можливість надати оцінку всім істотним обставинам в рамках розгляду даної справи. Відтак, розгляд даної справи є неможливим до набрання законної сили судовим рішенням у справі №756/3761/25.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками судді першої інстанції, виходячи з такого.

Пунктом 6 ч.1 ст.251 ЦПК України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п.5 ч.1 ст.253 ЦПК України).

Відповідно до змісту п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України зупинення судом провадження в справі можливе лише у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, та лише до набрання законної сили судовим рішенням в такій справі.

Метою зупинення провадження у справі згідно з п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі (див. постанову Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі №357/10397/19).

Відповідно до вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що звертаючись до суду з позовом у даній справі ОСОБА_1 просив:

визнати недійсними договори про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-1» виду НОМЕР_1 від 06 листопада 2006 року та №1331030 від 24 листопада 2006 року, укладених між ТОВ КБ «Столиця» та ОСОБА_2 ;

визнати недійсним та скасувати накази Головного управління житлового забезпечення міста Києва про оформлення права власності нерухомого майна за ОСОБА_2 №1105/С/КІ від 14 липня 2009 року та №582-С/КІ від 14 квітня 2009 року;

скасувати свідоцтво про право власності НОМЕР_2 , видане Головним управлінням житлового забезпечення міста Києва про те, що квартира АДРЕСА_1 , дійсно належить ОСОБА_2 ;

скасувати свідоцтво про право власності НОМЕР_3 , видане Головним управлінням житлового забезпечення міста Києва про те, що квартира АДРЕСА_2 , дійсно належить ОСОБА_2 ;

визнати недійсним акт прийому-передачі об`єкту інвестування - квартири АДРЕСА_3 від 03 грудня 2008 року за підписом ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_2 ;

визнати недійсним акт прийому-передачі об`єкту інвестування - квартира АДРЕСА_4 від 03 грудня 2008 року за підписом ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» ОСОБА_6 та ОСОБА_2 ;

скасувати державну реєстрацію прав з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно - квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , які належать ОСОБА_2 ;

зобов`язати ОСОБА_2 відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом приведення квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , місць загального користування та частин майна, яке перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку поза межами власності ОСОБА_2 , в яких ним були виконані певні види робіт, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 ;

заборонити ОСОБА_2 проводити будь-які будівельні роботи в місцях загального користування та в частині майна, що перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_5 .

Вказані позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував порушенням його прав як власника групи нежитлових приміщень НОМЕР_4 багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 .

Також судом першої інстанції встановлено, що у провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває справа №756/3761/25 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», третя особа: ТОВ «УК «Затишна оселя», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації права власності.

Предметом позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» у справі №756/3761/25 є:

визнання недійсним договору інвестування у нерухомість №133-5-ВПП (2) від 06 лютого 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ «Трест Київміськбуд-1», визнання недійсним договору інвестування у нерухомість №133-4-ВПП (2) від 22 липня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ «Трест Київміськбуд-1»;

скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 , а саме: рішення №62104211 від 07 грудня 2021 року про державну реєстрацію прав на приміщення НОМЕР_4, площею 90,33 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , та рішення №62104980 від 07 грудня 2021 року про державну реєстрацію прав приміщення НОМЕР_6, площею 42,48 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .

Встановлення наявності чи відсутності у ОСОБА_1 права власності на приміщення НОМЕР_4, площею 90,33 кв.м, та приміщення НОМЕР_6, площею 42,48 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 , має значення для правильного розгляду даної справи за позовом ОСОБА_1 у частині позовних вимог про відновлення становища, яке існувало до порушення, та заборону вчинити певні дії.

При цьому чинним ЦПК України не передбачено можливості вирішення лише частини заявлених позовних вимог із усіх, які заявлені позивачем.

З огляду на предмет та підстави позову ОСОБА_1 у даній справі №756/11104/24, задоволення позову ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації права власності у справі №756/3761/25, яка розглядається Оболонським районним судом міста Києва, виключає можливість вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про відновлення становища, яке існувало до порушення, та заборону вчинити певні дії, оскільки рішення суду у справі №756/3761/25 встановлює обставини, які впливають на оцінку доказів у даній справі, зокрема наявності чи відсутності у ОСОБА_1 права власності на приміщення № НОМЕР_4 , площею 90,33 кв.м, та приміщення НОМЕР_6, площею 42,48 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 , тобто факти, що мають преюдиційне значення.

Відтак розгляд даної справи є неможливим до набрання законної сили судовим рішенням у справі №756/3761/25.

З наведених підстав колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі №756/3761/25 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», третя особа: ТОВ «УК «Затишна оселя», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації права власності, яка розглядається Оболонським районним судом міста Києва.

Щодо посилання ОСОБА_1 на відсутність обґрунтувань неможливості надання судом оцінки обставинам в рамках розгляду даної справи щодо правомірності набуття ОСОБА_1 права власності на приміщення НОМЕР_4, площею 90,33 кв.м, та приміщення НОМЕР_6, площею 42,48 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 , то вказані обставини не є предметом розгляду у даній справі.

Також колегія суддів вважає, що суду першої інстанції правильно відхилив заперечення ОСОБА_1 про те, що питання про зупинення провадження у даній справі вже розглядалося та ухвалу про зупинення провадження у даній справі було скасовано судом апеляційної інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст.182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року було зупинено провадження у даній цивільній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №756/3761/25.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 липня 2025 року ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року про зупинення провадження у справі скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції з тих підстав, що суд першої інстанції не обґрунтував, у чому саме полягає матеріально-правовий зв`язок між даною справою та справою №756/3761/25, тобто не мотивував, які саме факти, встановлені в іншій справі, будуть мати преюдиційне значення для цієї справи, та в чому полягає неможливість самостійного встановлення судом обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно виснував, що скасування постановою Київського апеляційного суду від 25 липня 2025 року ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року про зупинення провадження у справі відповідно до вимог ЦПК України не перешкоджає повторному зверненню сторони у справі з відповідним клопотанням про зупинення провадження із наведенням його обґрунтування.

При цьому колегія суддів враховує, що при наявності підстав, передбачених п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, на суд покладається імперативний обов`язок зупинити провадження у справі та відповідно до цієї норми закону суд не наділений дискреційними повноваженнями на вирішення цього питання з урахуванням строків розгляду справи.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про визнання зловживанням процесуальними правами ОСОБА_2 щодо подання заяви про зупинення провадження у справі та стягнення з ОСОБА_2 штрафу у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 30 280 грн. 00 коп. в дохід Державного бюджету України, то колегія суддів враховує таке.

Відповідно до ст.3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Добросовісність (п.6 ст.3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див. постанову Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18).

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами (див. постанову Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року у справі № 299/3611/19 (провадження № 61-9218св21).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не наведено обставин та не надано доказів, які б підтвердили необґрунтованість дій ОСОБА_2 у справі щодо використання своїх прав, зокрема, використання права подавати заяви та клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для визнання зловживанням процесуальними правами ОСОБА_2 щодо подання заяви про зупинення провадження у даній справі.

Таким чином ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, висновки судді є обґрунтованими, передбачених законом підстав для її скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. в) ч.4 ст.382 ЦПК України у резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначається про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 136 ЦПК України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року про відкриття провадження у справі задоволено клопотання ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 605 грн 00 коп. за подання апеляційної скарги на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у даній справі.

Станом на дату ухвалення цієї постанови Київського апеляційного суду ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів сплати судового збору у розмірі 605 грн 00 коп., як це було визначено ухвалою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року.

З огляду на те, що апеляційним судом у даній справі постановлено рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а сплату судового збору було відстрочено саме до ухвалення судового рішення, то колегія суддів вважає, що у відповідності до імперативних приписів ст. 136 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягнення судовий збір у розмірі 605 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справа,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 ) на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 00 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua