Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №363/3459/14-ц — Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року місто Київ

Справа № 363/3459/14

Апеляційне провадження № 22-ц/824/8679/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Желепи О.В., суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Будівельного кооперативу «Реконструктор» на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 14 жовтня 2014 року (у складі судді Скарлат О.І.)

у справі за заявою Вишгородської міської ради Київської області, зацікавлена особа: Фонд комунального майна Вишгородського району про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади міста Вишгорода Київської області

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст заяви

Вишгородська міська рада Київської області у серпні 2014 року звернулася до суду із цією заявою посилаючись на те, що на початку 2013 року на території Вишгородської міської ради було виявлено безхазяйне нерухоме майно, а саме: будівлю лазні, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Пошук власника вищевказаного майна не дав позитивних результатів, у зв`язку з чим Вишгородська міська рада звернулась до Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області, з проханням взяти на облік зазначене нерухоме майно, як безхазяйне.

Після реєстрації заяви 10 серпня 2013 року Вишгородською міською радою було опубліковано відповідне оголошення у друкованих засобах масової інформації, газеті «Вишгород».

Станом на 10 серпня 2014 року сплив рік з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі.

На підставі викладеного, просила встановити, що нерухоме майно - будівля лазні, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 є безхазяйним та передати це нерухоме майно - будівлю лазні, що розташована за вищевказаною адресою у комунальну власність територіальної громади Вишгородської міської ради Київської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Вишгородський районний суд Київської області рішенням від 14 жовтня 2014 року заяву задовольнив; установив, що нерухоме майно: будівля лазні, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 є безхазяйним; передав указане безхазяйне нерухоме майно у комунальну власність територіальної громади Вишгородської міської ради Київської області.

Суд першої інстанції виходив із того, що з дня взяття безхазяйної нерухомої речі на облік до реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції 10 серпня 2013 року сплив один рік, власника вказаного майна не виявлено, а тому безхазяйна нерухома річ підлягає передачі у комунальну власність територіальної громади м. Вишгорода.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із таким судовим рішенням, представник особи, яка не брала участі у справі: Будівельного кооперативу «Реконструктор» - адвокат Мороз Д.С. 27 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву залишити без розгляду.

Зазначає, що оскаржуване рішення стосується прав , інтересів та обов`язків БК «Реконструктор», оскільки він є співвласником будівлі лазні за адресою: АДРЕСА_2 , що встановлено рішеннями у справах № 60/1 та № 73/9а-06, та площа якої становить 682,1 м2, водночас площа спірного майна за адресою АДРЕСА_1 становить 683 м2, тобто фактично збігається. Факт однаковості будівель підтверджується також технічною документацією.

Таким чином, шляхом зміни адреси будівлі лазні Вишгородська міська рада обійшла накладений 27 лютого 2006 року арешт, фактично ввела в оману суд щодо безхазяйності нерухомості, створивши ілюзію відмінності будівлі за іншою адресою, та зареєструвала за собою право власності на будівлю лазні, частка у власності якій належить БК «Реконструктор».

Звертає увагу, що до заяви не долучено доказів здійснення заявником реальних заходів щодо пошуку власників, при цьому заявник сам фактично є власником спірного майна, спори щодо права власності на яке ведуться із БК «Реконструктор» ще з 90-х років.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу Вишгородська міська рада просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. На спростування доводів скарги зазначила, що адреса вул. Шолуденка, 17-В присвоєна будівлі лазні у встановленому законом порядку рішенням виконкому Вишгородської міської ради № 65 від 18 квітня 2013 року (з урахуванням змін рішенням № 154 від 23 липня 2013 року) й визначена при взятті майна на облік як безхазяйного, водночас адреса «мікрорайон Берізки 2» не є ідентифікатором конкретного об`єкта нерухомості, оскільки стосується загальної назви мікрорайону.

Зазначає, що станом на зараз, спірне майно знаходиться в аварійному стані у зв`язку із пожежею та крадіжкою конструкцій 18 травня 2017 року, є непридатним до використання та згідно з актом на списання основних засобів є списаним, що спростовує твердження про поточне використання лазні БК «Реконструктор».

У відповіді на апеляційну скаргу Фонд комунального майна Вишгородської міської ради зазначив, що йому, як правонаступнику Фонду комунального майна Вишгородського району, будівля лазні на баланс не передавалося, на цей час в установі не обліковується, будь-яких даних щодо вказаного майна Фонд не має.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

У судовому засіданні представник особи, яка подала апеляційну скаргу: БК «Реконструктор» - адвокат Мороз Д.С. апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив задовольнити її з підстав, викладених у ній.

Представник Вишгородської міської ради - Черепан С.М. подала клопотання про відкладення розгляду справи з підстав зайнятості представника Ради в іншому судовому засіданні, призначеному на 12:00 у Вишгородському районному суді по кримінальній справі № 363/1734/22, а також участі представника Ради у судовому засіданні Вишгородського районного суду на 14:00 по справі № 363/3210/21.

Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів з урахуванням достатності матеріалів справи для правильного вирішення цієї справи, а також висловлення позиції Вишгородської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Ради та Фонду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна від 10 серпня 2013 року, будівлю лазні, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, взято на облік безхазяйного нерухомого майна на підставі заяви № 2-28/1275 від 31 липня 2013 року голови Вишгородської міської ради Київської області Решетняка В.О.

З метою виявлення власника нерухомого майна у газеті «Вишгород» від 21 вересня 2013 року було опубліковано оголошення, у якому повідомляється, що реєстраційною службою Вишгородського районного управління юстиції за заявою Вишгородської міської ради Київської області у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 335 ЦК України, взято на облік безхазяйне нерухоме майно, а саме: будівлю лазні на АДРЕСА_1 - 10 серпня 2013 року.

Позиція суду апеляційної інстанції

Заслухавши доповідь головуючого судді Желепи О.В., пояснення представника особи, яка подала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши обставини щодо вирішення оскаржуваним судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки БК «Реконструктор», колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню із ухваленням нового судового рішення про залишення заяви без розгляду.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, незалучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

За таких обставин, судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто, суд має розглянути й вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, і які конкретно.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року в справі №0917/443/2012 зазначено, що право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.

У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року в справі №714/877/15 міститься правовий висновок за яким, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки заявника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на права та обов`язки заявника - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

У постанові Верховного Суду від 03 липня 2024 року у справі № 598/96/23 вказано, що суд апеляційної інстанції повинен надати оцінку доводам особи, яка не брала участі у розгляді справи в суді першої інстанції і подала апеляційну скаргу, щодо наявності у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням. Тобто належить з`ясувати чи вирішено судом питання про право, інтерес, обов`язок заявника і чи такий зв`язок є очевидним та безумовним, а не ймовірним.

БК «Реконструктор» вказує, що він є співвласником будівлі лазні за адресою: АДРЕСА_2 , що встановлено рішеннями у справах № 60/1 та № 73/9а-06.

Перевіряючи вказані доводи апеляційної скарги колегія суддів установила таке.

Із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що будівля лазні за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 682,1 кв. м. (самочинне будівництво 268,9 кв. м.) є арештованою з 10.03.2006 на підставі ухвали Вишгородського районного суду від 27.02.2006 (а. с. 83).

Згідно із рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради народних депутатів від 26.04.90 № 80 «Про відведення земельних ділянок і видачу дозволу на проєктування об`єктів кооперативу «Реконструктор» БК «Реконструктор» відведено земельну ділянку під адміністративно-виробничий будинок кооперативу, який придбаний ним у 1989 році у спорттовариства «Динамо» в готовому вигляді із земельною ділянкою площею 50х50=2500, будинку надано адресу: АДРЕСА_3 . Надано дозвіл на проєктування та будівництво: 1) господарчого блоку при лазні-оздоровчому комплексі із розміщенням у ньому пральні площею 140 кв. м.; 2) літнього танцювального майданчику на території, раніше відведеної під будівництво парку культури та відпочинку «Берізки» площею 700 кв. м.; 3) закритих торгівельних рядів площею 180 кв. м. (а. с. 88).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради народних депутатів від 06.03.95 № 53 «Про закріплення земельних ділянок за підприємствами» за БК «Реконструктор» у постійне користування закріплено земельну ділянку площею 0,06 га - господарчий блок / побутовий корпус / з пральнею та готелем за адресою: парк «Берізки», територія бані-сауни (а. с. 87).

З рішення Арбітражного суду Київської області від 27.01-27.02.98 по справі № 60/1 вбачається, що будівля лазні реконструювалася БК «Реконструктор» відповідно до договору оренди Вишгородської міської лазні від 02.01.90. Реконструкція проводилася за рахунок коштів районного бюджету, Київського облуправління побутового обслуговування та власних витрат кооперативу «Реконструктор» (а. с. 92-93). У рішенні констатовано, що будівля лазні має державно-кооперативну власність, а також, що БК «Реконструктор» має частину майна в майні цілісного майнового комплексу Вишгородської міської лазні - структурному підрозділі Вишгородського орендного підприємства побутового обслуговування.

Відповідно до постанови Господарського суду Київської області від 19.05.2006 по справі № 73/9а-06 (а. с. 94) судом установлено, що: «02.01.1990р. укладено договір оренди між БК «Реконструктор» та Вишгородським районним комбінатом побутового обслуговування, відповідно до умов якого позивач набув прав орендаря будівлі недіючої лазні, що знаходилась на реконструкції та зобов`язався (п. 1.4.1) виконати залишкові об`єми ремонтно-будівельних робот по закінченню реконструкції лазні згідно виданої проектно-сметної документації.

Розпорядженням представника Президента України від 21.03.1994 року № 84 «Про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію об`єктів соціального призначення, закінчених будівництвом» будівля лазні, як завершений об`єкт реконструкції була прийнята в експлуатацію державною комімсією у БК «Реконструктор».

Рішенням господарського суду Київської області від 27.01-27.02.1998 р. у справі № 60/1, встановлено, що реконструкція будівлі лазні здійснена кооперативом «Реконструктор» на підставі договору оренди від 02.01.1990р. та переданої проектно-кошторисної документації. Фінансування будівництва недіючої лазні, що знаходилась в стадії рекононструкції, здійснювалось за рахунок коштів районного бюджету, Київського облуправління побутового обслуговування та власних витрат кооперативу «Реконструктор». Здана в експлуатацію Вишгородська міська лазня є за формою власності державно-кооперативною. БК «Реконструктор» має право власності на частку майна в майні Вишгородської міської лазні».

З огляду на порушення Вишгородською районною радою прав БК «Реконструктор» на частку в нерухомому майні (будівлі лазні) суд визнав нечинним Розпорядження від 13.01.2006р. №3 Вишгородської районної ради, визнав нечинним свідоцтво про право власності від 09.02.2006р. серія НОМЕР_1 на нерухоме майно - будівлю лазні, що розташоване за адресою, АДРЕСА_2 .

Із постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.10.09 по справі № 385/16-2006/8 за позовом БК «Реконструктор» до Вишгородської районної ради про визнання за позивачем права власності на будівлю Вишгородської міської лазні, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 в розмірі 73/100 часток вбачається, що: «Як свідчить висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29.08.2008 року № 7207/7208 визначити суму бюджетних коштів, отриманих позивачем за період з 02.01.1990 року по 28.12.1993 року на реконструкцію лазні, на яку суму були понесені витрати будівельних матеріалів, які були використані під час реконструкції будівлі лазні та на яку суму документально підтверджуються витрати на придбання обладнання позивача за період з 02.01.1990 року по 28.12.1993 року не видається за можливе в зв`язку з відсутністю первинних документів та журналів-ордерів. В той же час відповідно до акта перевірки Контрольно-ревізійного відділу у Вишгородському районі Київської області від 20.12.1994 року районним бюджетом та Київським обласним управлінням побутового обслуговування населення було вкладено в реконструкцію 390,8 тис. крб.».

Указаною постановою залишено без змін рішення господарського суду Київської області від 03.07.2009 про відмову в задоволенні позову. Водночас колегія суддів враховує, що означеним рішенням відмовлено в позові про визнання права власності на будівлю лазні саме в розмірі 73/100 часток, при цьому не констатовано відсутності частки в кооперативу взагалі.

Таким чином, наведені вище докази у своїй сукупності підтверджують, що БК «Реконструктор» має безпосередній та очевидний правовий зв`язок із нерухомим майном, яке було визнане оскаржуваним рішенням безхазяйним та передане у комунальну власність, оскільки наявними в матеріалах справи судовими рішеннями вже встановлено належність кооперативу частки у майні будівлі лазні.

За таких обставин вирішення судом першої інстанції питання про визнання безхазяйною будівлі лазні фактично призвело до вирішення питання про права та обов`язки БК «Реконструктор» щодо майна, співвласником якого він є, без залучення цього кооперативу до участі у справі. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження.

Крім того, колегія суддів бере до уваги, що саме Вишгородська міська рада своїми рішеннями присвоїла будівлі лазні іншу, тимчасову адресу, а надалі вчиняла всі юридично значимі дії саме щодо цього об`єкта вже за новою адресою, у тому числі ініціювала взяття його на облік як безхазяйного нерухомого майна та публікувала відповідне оголошення у друкованих засобах масової інформації. Таким чином, обставини справи свідчать, що зміна адресного позначення об`єкта не спростовує тотожності самої будівлі, щодо якої раніше вже були встановлені права БК «Реконструктор», а тому доводи апеляційної скарги про те, що заявник здійснював подальші дії стосовно того самого об`єкта нерухомості, але за іншою адресою, також знайшли своє підтвердження.

За змістом п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Оскільки суд першої інстанції, розглядаючи заяву про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність, фактично вирішив питання про права та майнові інтереси БК «Реконструктор», не залучивши його до участі у справі, оскаржуване рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.

Справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади розглядається судом за участі заявника з обов`язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб (ст. 332 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Тобто, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, під яким у справах окремого провадження слід розуміти конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків внаслідок задоволення відповідної заяви.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 139/122/14-ц вказано, що: «під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права».

У постанові Верховного Суду від 04 січня 2023 року у справі № 198/99/15-ц зазначено, що: «згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права».

З урахуванням установлених апеляційним судом обставин, колегія суддів дійшла висновку, що заява Вишгородської міської ради не могла бути розглянута в порядку окремого провадження, оскільки з наявних у справі доказів слідує, що і до теперішнього часу існує спір між Вишгородською міською радою Київської області та БК «Реконструктор» щодо права власності на будівлю лазні, яка визнана безхазяйною річчю.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

За результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги БК «Реконструктор» є обґрунтованими. Матеріалами справи підтверджено, що оскаржуваним рішенням суд першої інстанції фактично вирішив питання про права та майнові інтереси БК «Реконструктор», оскільки визнав безхазяйним нерухоме майно, яке в тому числі належить і цьому кооперативу, не залучивши його до участі у справі.

Установивши, що справа не могла бути розглянута в порядку окремого провадження, оскільки наявний спір про право, а також що суд першої інстанції ухвалив рішення про права та обов`язки особи, не залученої до участі у справі, апеляційний суд дійшов висновку про наявність передбачених п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про залишення без розгляду заяви Вишгородської міської ради Київської області про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.

Керуючись статтями 268, 294, 367, п.4 ч.3 ст. 376, 377, 381-384, 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Будівельного кооперативу «Реконструктор» - задовольнити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 14 жовтня 2014 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву Вишгородської міської ради Київської області про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади міста Вишгорода Київської області - залишити без розгляду.

Роз`яснити Вишгородській міській раді Київської області право подати позов на загальних підставах.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 23 квітня 2026 року.

Головуючий О.В. Желепа

Судді: Н.В. Поліщук

В.В. Соколова