Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №760/18437/22 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року м. Київ

Справа №760/18437/22

Апеляційне провадження №22-ц/824/1192/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Желепи О.В., Невідомої Т.О.

за участю секретаря Липченко О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Коробенка С.В. 27 листопада 2024 року в м. Києві, дата складення повного тексту рішення не зазначена, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ОСНОВА КОМФОРТ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,

В С Т А Н О В И В

У грудні 2022 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 100171 грн матеріальної шкоди, 3950 грн витрат на оцінку збитків, 4709 грн витрат на мікробіологічне дослідження та 5000 грн моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що позивач є власником квартири, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 28 травня 2020 року, виданим нотаріусом Швець Р.О.

19 березня 2022 року сталося залиття його квартири через засмічення каналізаційної труби, що підтверджується актом №672 від 20 березня 2022 року, складеним відповідачем.

Звіт ТОВ «АЕЛЄКОН» від 28 вересня 2022 року оцінює матеріальні збитки у 100171 грн, включаючи пошкодження ламінату, підложки, стін, дверей та плісняву.

Мікробіологічне дослідження від 12 жовтня 2022 року підтвердило плісняву, що спричинило некомфортні умови проживання та, відповідно, моральну шкоду.

Позивач вважає, що відповідач, як управитель будинку, не виконав обов`язків щодо належного утримання каналізаційної системи, що призвело до аварії.

Посилаючись на ст. 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст. 189, 190 ЖК УРСР, п. 3, 9 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995, позивач просив задовольнити заявлені ним вимоги.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 27 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Управляюча компанія «ОСНОВА КОМФОРТ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири - задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ОСНОВА КОМФОРТ» на користь ОСОБА_1 компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відсутність своєчасного огляду та переліку пошкоджень в акті №672 унеможливлює встановлення причинно-наслідкового зв`язку між аварією та розміром шкоди, розрахованої оцінювачем. Отже, позивач не довів, що пошкодження є результатом залиття, а не інших факторів, що робить вимоги про матеріальну шкоду та пов`язані витрати необґрунтованими через недоведеність причинно-наслідкового зв`язку, передбаченого ст. 1166 ЦК України.

Разом з цим, суд першої інстанції вказав на те, що залиття фекальними водами, підтверджене актом №672 і показаннями свідків, об`єктивно спричинило душевні страждання позивача. Такі обставини створюють значний дискомфорт, відчуття приниження та порушили нормальні умови проживання. Враховуючи наведене, суд вважав вимогу позивача про компенсацію йому 5000 грн за спричинену моральну шкоду розумною та справедливою, а позов в цій частині таким, що підлягає задоволенню.

Не погодився із вказаним судовим рішенням позивач, ним подана апеляційна скарга, в якій зазначається про незаконність та необґрунтованість рішення, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи, порушенням норм матеріального і процесуального права.

Позивач зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення послався на постанову Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі №489/5438/16-ц, однак посилання суду на вказану постанову є безпідставним, оскільки предметом справи №489/5438/16-ц є стягнення заборгованості з АТ КБ «ПриватБанк» та ніяк не стосується правовідносин, які зазначені в оскаржуваному рішенні.

Також позивач вказує на те, що відповідач ТОВ «УК «ОСНОВА КОМФОРТ» є балансоутримувачем будинку, тому обов`язки щодо складання акту, правильності його складання покладається саме на балансоутримувача будинку.

Позивач зазначає, що він не звертався для огляду квартири одразу після аварії, через бойові дії та виїзд з Києва. Ним дійсно було проведено ремонтні роботи щодо заміни ламінату і пофарбування стін, що зафіксовано в акті №710 і підтверджується чеками на будівельні матеріали від 25-26.05.2022, адже неможливо було навіть заходити в квартиру, так як був неприємний запах через залиття фекаліями, які лилися з унітазу.

В липні позивач звернувся до обслуговуючої компанії з вимогою скласти акт, але співробітники обслуговуючої компанії прибули до його квартири лише через чотири дні після його дзвінка.

В результаті цього було складено акт № 710, який він отримав лише в жовтні 2022 року. Відповідачем у відзиві наголошується, що позивачем даний акт не заперечувався, адже дійсно даним актом неможливо було встановити наслідки залиття, так як пройшов тривалий час після залиття та здійснювалися відповідні ремонті роботи для усунення наслідків залиття квартири, щоб можливо було проживати у квартирі.

В одному із своїх тверджень суд зазначає, що Актом №672 від 20 березня 2022 року, складеним відповідачем, зафіксовано воду в коридорі першого поверху, де розташована квартира АДРЕСА_1 , через засмічення каналізаційної труби (стояк №11) побутовим сміттям. Показання свідка ОСОБА_2 детально описують значне залиття фекаліями, які лилися з унітазу, що вимагало прибирання 20 відер брудної води. Свідок ОСОБА_3 підтвердила наявність вологи в коридорі першого поверху та прибирання брудної води з квартири позивача. Ці показання є послідовними, узгоджуються з актом №672 і не спростовані відповідачем, що робить їх належними та допустимими доказами (ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

В іншому твердженні суд суперечить вищезазначеному своєму твердженню, та зазначає, що відсутність своєчасного огляду та переліку пошкоджень в акті №672 унеможливлює встановлення причинно- наслідкового зв`язку між аварією та розміром шкоди, розрахованої оцінювачем, вказуючи, що позивач не довів, що пошкодження є результатом залиття, а не інших факторів, що робить вимоги про матеріальну шкоду та пов`язані витрати необґрунтованими через недоведеність причинно-наслідкового зв`язку, передбаченого ст. 1166 ЦК України.

Позивач зазначає, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, що узгоджується з позицією Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі №761/12945/19, однак у цій справі зазначена презумпція не спростована, представником відповідача визнавався факт залиття, а тому вважає, що його вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить відмовити в задоволенні вимог позивача в повному обсязі. При цьому заявляє про скасування рішення в частині задоволених вимог про стягнення моральної шкоди.

В судовому засіданні представник відповідача Кошиль Ю.В. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення.

Належним чином повідомлений позивач в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, тому колегія суддів, з урахуванням ч. 2 ст. 372 ЦПК України, вважала за можливим провести розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторони відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Перш за все, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що в порядку ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду оскаржується позивачем, апеляційний суд здійснює його перегляд в частині позовних вимог, що залишені без задоволення судом першої інстанції.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не становить предмет апеляційного перегляду, а тому вимога відповідача, здійснена у відзиві на апеляційну скаргу позивача, про скасування рішення в частині вирішення вимог про стягнення моральної шкоди, не підлягає розгляду, оскільки відповідач правом на подання апеляційної скарги не скористався.

По суті спору апеляційним судом встановлені наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру прав від 28 травня 2020 року (а.с. 9).

18 грудня 2019 року між ТОВ «Управляюча компанія «ОСНОВА КОМФОРТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 19/В2/148У про надання комплексних послуг з утримання будинку і прибудинкової території, додатком № 1 до якого є кошторис витрат на утримання будинку і прибудинкової території АДРЕСА_1 (а.с. 10-13).

Згідно акту про залиття, аварію, що трапилося на системі центрального опалення, гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення № 672 від 20 березня 2022 року, складеним ТОВ «Управляюча компанія «ОСНОВА КОМФОРТ» за результатами огляду, комісія встановила, що причиною аварії, яка трапилася на системі водовідведення будинку є засмічення мешканцями будинку каналізаційної труби, що відповідає каналізаційному стояку № 11. Засмічення каналізаційної труби сталося внаслідок порушення мешканцями будинку правил використання каналізаційної мережі будинку, а саме: скидання твердих побутових відходів у каналізацію.

Представниками компанії було виявлено воду в коридорі першого поверху, на якому розташовані кв. АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_1 (а.с. 14).

07 липня 2022 року було складено акт огляду (обстеження) квартири АДРЕСА_7 та комісією вказано, що на момент обстеження квартири, сліди залиття/намокання на підлозі, стелі, стінах, дверях відсутні. Факт та площу пошкодження квартири внаслідок залиття її у березні 2022 року (зі слів власника) встановити фактично не можливо. Зі слів власника квартири, ним було проведено ремонтні роботи (демонтаж/монтаж ламінату на підлозі, фарбування стін) (а.с. 42).

28 вересня 2022 року між Вауліним та ТОВ «Аелєкон» був укладений договір про проведення незалежної оцінки майна, а 21 листопада 2022 року підписано акт приймання-передачі робіт з незалежної оцінки (а.с. 15, 16).

Відповідно до звіту ТОВ «Аелєкон» від 28 вересня 2022 року про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди) завданої квартирі АДРЕСА_1 , матеріальний збиток склав суму 93209 грн (а.с. 17-57).

Згідно з протоколом результатів мікробіологічних випробувань № 158/254-257 від 12 жовтня 2022 року, складеним Державною установою «Інститут громадського здоров`я Національної Академії медичних наук України», за результатами дослідження квартири АДРЕСА_1 , встановлений незадовільний епідермічний стан, виділені плісеневі гриби є джерелом алергенів (а.с.60)

Позивачем до матеріалів справи долучено: рахунок-фактуру № СФ-00329/22 від 28 вересня 2022 року на суму 3950 грн, квитанцію про сплату вказаної суми на рахунок ТОВ «Аелєкон», договір № 1446 на виконання робіт від 30 вересня 2022 року, акт виконаних робіт № 669 від 17 жовтня 2022 року, квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки від 04 жовтня 2022 року на рахунок ДУ «Інститут громадського здоров`я Національної Академії медичних наук України» (а.с. 58-59, 61-66).

Крім того у справі містяться журнал реєстрації заявок мешканців ТОВ «Управляюча компанія «ОСНОВА КОМФОРТ» (витяг за 2022 рік), журнал реєстрації актів ТОВ «Управляюча компанія «ОСНОВА КОМФОРТ» по житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (витяг) та акт № 654 промивки системи каналізації (позачергової) від 18 листопада 2021 року (а.с. 81-85).

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 2 статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до частини 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, та за принципом змагальності сторін доводяться особою, яка звертається із відповідними вимогами.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Виходячи зі змісту ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством; якість житлово-комунальної послуги - сукупність нормованих характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частин 1, 3 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З наведених обставин справи вбачається, що 19 березня 2022 року відбулося залиття квартири позивача, що підтверджено актом № 672 про залиття, аварію, що трапилося на системі центрального опалення, гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення від 20 березня 2022 року складеного ТОВ «Управляюча компанія «ОСНОВА КОМФОРТ».

Згідно вказаного акту комісія встановила, що причиною аварії, яка трапилася на системі водовідведення будинку є засмічення мешканцями будинку каналізаційної труби, що відповідає каналізаційному стояку № 11. Засмічення каналізаційної труби сталося внаслідок порушення мешканцями будинку правил використання каналізаційної мережі будинку, а саме: скидання твердих побутових відходів у каналізацію. Представниками компанії було виявлено воду в коридорі першого поверху, на якому розташовані кв. АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_1 .

При цьому акт також містить інформацію про те, що представниками обслуговуючої організації було усунуто засмічення квартири через каналізаційний вихід квартири АДРЕСА_1 , що в свою чергу підтверджує аварію.

Водночас, як з`ясовано судом, акт від 20 березня 2022 року не містить переліку пошкоджень квартири АДРЕСА_1 , які виникли у результаті залиття й позивач не звертався до балансоутримувача для фіксації пошкоджень, спричинених залиттям квартири, а також до незалежного оцінювача для огляду та розрахунку вартість збитків, одразу після події.

Встановлено, що огляд квартири було проведено за зверненням позивача лише 07 липня 2022 року, тобто через шість місяців після фактичного залиття й комісією на момент обстеження квартири не виявлено слів залиття/намокання на підлозі, стелі, стінах, дверях. Факт та площу пошкодження квартири внаслідок залиття її у березні 2022 року (зі слів власника) встановити фактично не можливо. Зі слів власника квартири, ним було проведено ремонтні роботи (демонтаж/монтаж ламінату на підлозі, фарбування стін).

Оцінку вартості пошкодження майна позивачем було проведено у вересні 2022 року, тобто після ремонту квартири, що виключає можливість перевірити зв`язок понесених витрат з залиттям, як відбулося в березня 2022 року.

Отже заявлені вимоги про стягнення матеріальної шкоди, без належних доказів фіксації пошкоджень, які виникли станом на дату залиття, яке сталося 19 березня 2022 року не підлягають до задоволення, оскільки позивачем не доведено, що розмір заявленої до стягнення суми матеріальної шкоди, відповідає шкоді завданій залиттям і має причинно-наслідковий зв`язок між аварією.

Враховуючи наведене колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення відповідача на користь позивача суми матеріальної шкоди та витрат на оцінку таких збитків.

При цьому колегія суддів зауважує, що позивач оскаржуючи рішення за змістом апеляційної скарги не погодився з ним лише в частині відмови в задоволенні вимог, однак в прохальній частині просив скасувати рішення суду в повному обсязі, що є безпідставним, оскільки рішення суду в задоволеній частині щодо стягнення моральної шкди є законним й підлягає залишенню в силі.

Відтак колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір, правильно визначив характер спірних правовідносин та норми права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку і ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 27 листопада 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: О.В. Желепа

Т.О. Невідома

Повний текст постанови складений 24 квітня 2026 року.