Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №756/19447/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 756/19447/25

провадження № 33/824/1689/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

в складі судді Кирилюк Г. М.,

при секретарі Черняк Д. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Нечваля Яна Вадимовича на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 12 лютого 2026 року в складі судді Шевчука А. В., у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 12 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності, застосувавши до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 000 грн в дохід держави та позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на десять років. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

22.02.2026 захисник ОСОБА_1 - адвокат Нечваль Я. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Оболонського районного суду міста Києва від 12 лютого 2026 року скасувати. Провадження у справі за ч. 3 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Провадження у справі за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Посилається на ті підстави, що справу розглянув незаконно сформований склад суду. Відмовляючи у задоволенні заяви про відвід, суд вказав на перебування судді у довготривалій відпустці з 19.01.2026 по 04.03.2026 та існування у зв`язку з цим підстав для повторного авторозподілу справи. Разом з тим, перебування судді у відпустці не є підставою для її заміни. Передбачені законом випадки неможливості розгляду справи суддею Приймак-Березовською О. С. були відсутні.

Зазначає, що судом першої інстанції не було повідомлено ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи. Враховуючи, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , то суд повинен був повідомити його про розгляд справи шляхом надсилання до вказаної військової частини повістки та отримати підтвердження, що вказану повістку ОСОБА_1 було дійсно передано. ОСОБА_1 не мав доступу до мобільного зв`язку, оскільки він брав участь у бойових діях з 13.01.2026 до 31.01.2026.

Крім цього, судом повідомлено захисника про дату розгляду справи 12.02.2026 о 10:15 год смс-повідомленням, яке було ним отримано 10.02.2026 після 15:00 год., та не враховано причини неможливості його участі в судовому засіданні з причин участі в раніше призначеному судовому засіданні Дарницького районного суду м. Києва у справі №753/26153/25.

Щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та неналежної оцінки доказів зазначив, що наявними документами в матеріалах справи не підтверджується «поза розумним сумнівом» факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

На наявному в матеріалах справи відеозаписі не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а саме, що він перебуває за кермом автомобіля під час його руху.

Натомість відеозапис починається з того, як працівники поліції спілкуються з ОСОБА_1 , який знаходиться у супермаркеті.

При цьому, ОСОБА_1 постійно заперечує факт керування транспортним засобом:

- о 22:49 год. ОСОБА_1 повідомляє: «Та не їздив я нікуди»;

- о 23:12 год. працівник поліції говорить : «Ви керували транспортним засобом?», ОСОБА_1 відповідає : «Не керував».

Тобто, відеозапис не підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

В матеріалах справи наявні пояснення свідка ОСОБА_2 , у яких вказано, що автомобіль «Alfa Romeo» о 22:10 приїхав до магазину. Однак, у вказаних поясненнях не зазначено, що за кермом був саме ОСОБА_1 .

Вказані пояснення надав охоронець магазину (супермаркету) на прохання працівників поліції (зафіксовано на відео о 23:11 год.)

При цьому з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що вказаний охоронець особисто не бачив ні факт руху автомобіля «Alfa Romeo», ні факт перебування за кермом ОСОБА_1 .

Натомість вказані пояснення охоронець написав, переглянувши відеозапис з камер стеження супермаркету. Натомість камери стеження зафіксували лише рух невідомого автомобіля без ідентифікації його марки, моделі, водія.

Тобто пояснення охоронця не слід брати до уваги, оскільки йому достовірно не відомо ні про рух автомобіля «Alfa Romeo», ні про особу, яка перебувала за кермом.

З метою перевірки свідчень свідка ОСОБА_2 просив суд його викликати і допитати в якості свідка.

Зазначає, що ОСОБА_1 не перебував в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується наступним.

Лікар-нарколог не відібрав у ОСОБА_1 зразки біологічного середовища для аналізу.

Наявний в матеріалах справи висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 є недійним, оскільки складений з порушенням вимог пунктів 7-10 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735.

Не відібравши у ОСОБА_1 зразків біологічного середовища та не провівши необхідні лабораторні дослідження, лікар-нарколог не мав права та об`єктивної можливості констатувати факт його перебування у стані наркотичного сп`яніння, оскільки це суперечить п. 7-10, 15 розд. ІІІ Інструкції № 1452/735.

Зазначає, що за одним і тим же фактом керування особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом, складено 2 різні протоколи за ч. 3 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП. Вважає, що протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП складено незаконно і на підставі нього ОСОБА_1 неможливо притягнути до відповідальності в силу ст. 62 Конституції України.

25.02.2026 засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження. Скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 12 лютого 2026 року, провадження у справі закрити.

Зазначив, що 17.11.2025 він знаходився в супермаркеті в Оболонському районі міста Києва. Його незаконно і безпідставно звинуватили у вчиненні крадіжки та у зв`язку з цим працівники супермаркету викликали поліцію. Поліція приїхала і почала відразу упереджено себе поводити. Жодної крадіжки він не вчиняв, до відповідальності за вчинення крадіжки його не притягали. При цьому поліцейські по своєму планшету побачили, що його раніше притягали до відповідальності за ст. 130 КУпАП і почали звинувачувати, що він керував автомобілем у стані сп`яніння. Цей факт він заперечував. З охоронцем супермаркету у нього стався конфлікт, він незаконно звинуватив його у крадіжці, та повідомив недостовірну інформацію про нього, що бачив, як він керував автомобілем. Показання особи, з якою у нього стався конфлікт, не може бути доказом у справі. Він погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікарні. До лікаря його доставили через три години, чим порушили його права. Не взявши у нього будь-яких аналізів , лікар склав висновок, що він в стані сп`яніння. Після лікарні поліцейські продовжили його незаконно утримувати, повезли до ТЦК поза його волею, де його відразу мобілізували. Наразі він перебуває на службі у військовій частині НОМЕР_1 та виконує бойові завдання, боронячи Україну. З середини січня 2026 року він перебував у зоні бойових дій, не мав доступу до інтернету та мобільного зв`язку. 22 лютого 2026 року він дізнався про притягнення до адміністративної відповідальності. Про розгляд справи він не був повідомлений.

Суд надано довідку ТВО командира військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2026 №5298 про те, що солдат ОСОБА_1 в період з 13.01.2026 -28.02.2026 брав участь у бойових діях в Сумській та Запорізькій областях.

Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Причини пропуску строку оскарження судового рішення є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляду справи, в період з 13.01.2026 по 28.02.2026 брав участь у бойових діях, необхідних для забезпечення оборони України у зв`язку з військовою агресією рф проти України, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, який було пропущено з поважних причин.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Нечваль Я. В. апеляційні скарги підтримав та просив їх задовольнити.

Свідок ОСОБА_2 , на виклик суду повторно в судове засідання не з`явився, судові повістки повернулись до суду без вручення відміткою « адресат відсутній за вказаною адресою».

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 17 листопада 2025 року о 23:59:18 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 516276, за змістом якого водій ОСОБА_1 17 листопада 2025 року о 22:10:00 год. у м. Києві по просп. Володимира Івасюка, 27, керував транспортним засобом Alfa Romeo, державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування, повторно протягом року, постанова ЕНА -39 64450 від 29.01.2025, чим порушив п. 2.1 а ПДР, відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.

На підтвердження доведеності вини у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суду надано відеозапис з відеореєстратора 473569.

18 листопада 2025 року о 94:06:37 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 516262, за змістом якого водій ОСОБА_1 17 листопада 2025 року о 22:10:00 год. в м. Києві по просп. Івасюка, 27 Б, керував транспортним засобом Alfa Romeo, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп`яніння, огляд проводився у лікаря нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку, стан наркотичного сп`яніння підтверджується висновком КНП «КМКЛ №10» №005943 від 18.11.2025 року. При цьому був притягнений за ч. 2 ст. 130 КУпАП ЕПР1-233699 від 29.01.2025, чим порушив п. 2. 9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

На підтвердження доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, за порушення п. 2.9 а ПДР, до протоколу про адміністративне правопорушення було долучено:

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, складений лікарем КНП "Київська міська клінічна лікарня №10» ОСОБА_3 від 18.11.2025, складений о 02.00 год., про те, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння;

- відеозапис з відеореєстратора 473569;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 17.11.2025 про те, що «приїхав автомобіль до магазину Альфа ромео НОМЕР_3 , водій який вчинив крадіжку 16.11.2025 р., приїхав о 22:10 до магазину 17.11.2025 р.».

Дослідивши вказані докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даних адміністративних правопорушень доведена. Записи з нагрудних камер поліцейських, камер відеоспостереження відображають події у хронологічній послідовності та порядку, що дає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, проаналізувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу.

Апеляційний суд не може повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/2758 ( далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Інструкції в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ №338/825 від 16.05.2025, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Відповідно до п. 14 Інструкції, за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Відповідно до п. 15 Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

Відповідно до п. 21 Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Судом встановлено, що огляду ОСОБА_1 проводився в закладі охорони здоров`я. Стан наркотичного сп`яніння останньому було встановлено за результатами лише огляду лікаря-нарколога.

Разом з тим, доказів проведення огляду із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини, газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи матеріали справи не містять.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає слушними доводи апеляційної скарги в тій частині, що висновок щодо результату медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння був складений з порушенням вимог Інструкції, а тому вважається недійсним.

З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2. 9 а ПДР, а саме керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, оскільки при складенні протоколу було порушено процедуру проведення огляду на стан сп`яніння.

За відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження встановлення наявності у ОСОБА_1 стану наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом 17 листопада 2025 року, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Крім цього, сукупність зібраних по справі доказів не підтверджують обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, які викладені в протоколах про адміністративні правопорушення.

Долучений до матеріалів справи відеозапис з бодікамери № 473569 співробітника поліції відображає події під перебування в приміщенні супермаркету за обставин, коли ОСОБА_1 висувається обвинувачення у вчиненні крадіжки товару. Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 на вказаному відеозаписі не зафіксовано. Письмові пояснення охоронця супермаркету ОСОБА_2 , який в судове засідання для допиту в якості свідка не з`явився, не є належним та достатнім доказом на підтвердження вказаної обставини.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про розгляд справиненалежним складом суду, враховуючи перебування судді у тривалій відпустці та необхідності здійснення у зв`язку з цим повторного перерозподілу даної справи з метою дотримання строків її розгляду.

Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційних скарг в тій частині, що розгляд даної справи відбувся без їх належного повідомлення про дату, час та місце судового засідання, що призвело до порушення права особи на захист.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки обставини, які викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, не підтверджені належними та допустимими доказами, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 12 лютого 2026 року.

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Нечваля Яна Вадимовича задовольнити.

Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 12 лютого 2026 року скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г. М. Кирилюк