Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №752/14765/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/14765/24 Головуючий у І інстанції Слободянюк А.В.

Провадження №22-ц/824/2364/2026 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня2026рокуКиївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Борисової О.В., Голуб С.А.,

за участі секретаря Кононової Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка «Денис» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року ОСОБА_3 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка "Денис" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позовна заява обґрунтована тим, що його син ОСОБА_2 у період з 05 лютого 2024 року по 11 лютого 2024 року отримував медичні послуги у ТОВ "Клініка "Денис", у тому числі з 08 лютого 2024 року по 11 лютого 2024 року перебував у цьому медичному закладі на стаціонарному лікуванні. На момент госпіталізації до стаціонару ТОВ "Клініка "Денис" у сина позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були нежить, кашель та підвищення температури до 38 градусів.

08 лютого 2024 року лікарями ТОВ "Клініка "Денис" було проведено медичний огляд дитини, у тому числі лікарем ОСОБА_4 , за результатами якого поставлено діагноз: ГРВІ, гострий назофарингіт та призначено медикаментозне лікування: аквамарис небули по 3 краплі на день (тиждень), Окомістин у ніс по 2 краплі з рази на день (4 дні). Дані обставини підтверджуються Консультативним висновком лікаря-педіатра ТОВ "Клініка "Денис" від 08 лютого 2024 року та Консультативним висновком лікаря оториноларинголога ТОВ "Клініка "Денис" від 08 лютого 2024 року.

09 лютого 2024 року за результатами огляду ОСОБА_2 лікарем ТОВ "Клініка "Денис" ОСОБА_4 було встановлено при риноскопії: набряклість слизової, слизові виділення, а при отоскопії праворуч: що барабанна перетинка сіро-рожева, вибухає. У цей де день ОСОБА_2 був оглянутий іншим лікарем, яка направила ОСОБА_2 на консультацію до оториноларинголога ТОВ "Клініка "Денис" ОСОБА_5 .

Після огляду, орієнтовно о 16:00-16:05, лікар ОСОБА_5 повідомив батькам дитини про потребу в терміновому проведенні дитині парацентезу барабанної перетинки праворуч, інакше можуть бути негативні наслідки у вигляді розповсюдження інфекції у мозок. При цьому, лікар ОСОБА_5 не надав батькам малолітнього часу на прийняття рішення, апелюючи тим, що його робочий час закінчується і тому операцію треба робити терміново. Переживаючи за здоров`я сина, батьки дитини змушені були погодитися на запропоновану процедуру.

09 лютого 2024 року хірургом ОСОБА_5 без анестезії зроблено ОСОБА_2 дві операції: парацентез барабанної перетинки праворуч, внаслідок якого отримано сірозну рідину. Після операції лікарем ОСОБА_5 призначено пацієнту антибіотикотерапію: аугментин 45 мг/кг/добу, про що він повідомив лікарю-педіатру ОСОБА_6

10 лютого 2024 року близько 11:00 за результатами огляду ОСОБА_2 , лікарем ОСОБА_6 було повідомлено про можливість продовження лікування вдома, проте того ж дня, близько 17 години стан дитини погіршився, у нього спостерігалися млявість, блювання, відмова від їжі та пиття, а отже існувала реальна загроза зневоднення організму.

Після цього лікарем ТОВ "Клініка "Денис" ОСОБА_6 прийнято рішення провести катетеризацію вени, з метою введення дитині препаратів для запобігання зневоднення організму, але через непрофесійні дії медичного персоналу дитині на протязі тривалого часу не могли її провести, та зроблено близько восьми невдалих спроб, у зв`язку з чим ОСОБА_2 нанесено тілесні ушкодження у виді численних гематом на обох руках.

Так як стан дитини погіршувався, батьки дитини періодично викликали лікаря ОСОБА_6 , проте лікар не була спроможна прийняти будь-яке рішення з огляду на стан дитини, а натомість лише наголошувала на продовженні його випоювання.

У черговий раз з`явившись за викликом о 21 годині, лікар ОСОБА_6 , без проведення додаткових обстежень і консультацій профільних лікарів, почала ставити дитині такі діагнози як нейроінфекція, менінгіт. А також наполягати на його негайному переведенні у відділення інтенсивної терапії до іншого лікувального закладу - КМДКЛ №1. На запитання матері дитини чому не можливо лікувати дитину в їхній клініці, адже у них також має бути реанімація, батькам повідомили, що робочий час закінчився і лікарів на місці немає.

Після цього лікар ОСОБА_6 фактично влаштувала в присутності батьків істерику, почавши плакати та говорити, що дитина може не дожити до ранку. Батьки дитини після такої поведінки лікаря перебували в шоковому стані, адже з її слів слідувало, що для життя і здоров`я дитини існує реальна небезпека, а в даному медичному закладі жодної адекватної допомоги не можуть надати. Єдине, що порекомендували батьками, поїти дитину водою, заборонивши при цьому матері годувати дитину, хоча ОСОБА_2 був на грудному вигодовуванні.

Батьки ОСОБА_2 не спали цілу ніч, періодично випоюючи дитину малими порціями води. На ранок 11 лютого 2024 року, стан дитини був важким. Близько 9 години ранку інший лікар-педіатр, також почав говорити про підозру на нейроінфекцію, хоча жодних лабораторних і діагностичних досліджень для підтвердження такого діагнозу не було проведено.

Близько 10 години ранку 11 лютого 2024 року, дитину було повторно оглянуто лікарем ОСОБА_5 , який знову почав пропонувати повторити парацентез барабанної перетинки. На запитання батька дитини, скільки ще разів треба його робити, лікар сказав, що якщо треба, то й 50 разів.

Указує, щоб припинити знущання над дитиною з боку непрофесійних медичних працівників клініки, не здатних надати якісні медичні послуги, батьки дитини терміново прийняли рішення залишити клініку "Денис" та звернулися до іншого лікувального закладу - клініки «Добробут».

11 лютого 2024 року лікарем оториноларингологом ТОВ «Медичний центр «Добробут поліклініка» за результатами огляду ОСОБА_2 діагностовано: середній отит, неуточнений (діагноз МКХ-10), гострий правобічний гнійний середній отит, гострий риносинусит та направлено для госпіталізації в педіатричне відділення.

13 лютого 2024 року лікарем оториноларингологом ТОВ «Медичний центр «Добробут поліклініка» за результатами огляду дитини уточнено діагноз: гострий правобічний середній серозний отит. У даній клініці дитина отримала належне медикаментозне лікування, без будь-яких оперативних втручань і вже на третю добу його стан дозволив продовжити лікування вдома.

У подальшому батько дитини звернувся до керівництва ТОВ "Клініка "Денис" зі скаргою на неналежне надання медичної допомоги та вимагав, зокрема, відшкодувати на його користь матеріальну шкоду, завдану у зв`язку з ненаданням належної медичної допомоги ОСОБА_2 в сумі 27 409,00 грн, що складається з витрат, понесених на оплату медичних послуг в ТОВ «Клініка "Денис", а також вимагав відшкодувати моральну шкоду, завдану у зв`язку з ненаданням належної медичної допомоги в сумі 200 000,00 грн.

Листом від 06 травня 2024 року №36/05/-1 ТОВ "Клініка "Денис" повідомила, що за результатами проведеного клінічного розбору даного випадку та оцінки дій медичного персоналу клініки про наданні медичної допомоги ОСОБА_2 було зроблено висновок, що лікування було проведено належним чином. Відповідно до стандартів медичної допомоги, клінічних маршрутів пацієнта.

Позивач вказує на те, що через непрофесійність лікарів, що перебувають у трудових відносинах з відповідачем, жодне з наявних у дитини захворювань у період з 08 лютого 2024 року по 11 лютого 2024 року не було належним чином проліковано, натомість дитина зазнала тілесних ушкоджень та фізичних страждань, внаслідок проведення, без жодного знеболення, непотрібного і надзвичайно болісного для немовляти хірургічного втручання. До того ж з вини лікарів клініки «Денис» виникла реальна загроза для життя і здоров`я дитини і лише своєчасне залишення цього закладу дозволило уникнути більш негативних наслідків.

Крім того, батько дитини, який увесь час перебував у клініці разом з дитиною, також зазнав сильних душевних страждань, викликаних страхом за здоров`я та життя сина, безпорадністю медичного персоналу відповідача, неадекватністю їх поведінки в стресовій ситуації.

Посилаючись на вказані обставини, просив суд:

- стягнути з ТОВ «Клініка «Денис» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану у зв`язку з ненаданням належної медичної допомоги ОСОБА_2 , в сумі 26 380,00 грн;

- стягнути з ТОВ «Клініка «Денис» на користь ОСОБА_1 , який діє у власних інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, 200 000,00 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року позов задоволено частково. Стягнено із Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка "Денис" на користь ОСОБА_1 26 380 (двадцять шість тисяч триста вісімдесят) грн 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Стягнено із Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка "Денис" на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнено із Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка "Денис" на користь малолітнього ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Стягнено із Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка "Денис" на користь держави судовий збір в сумі 463 (чотириста шістдесят три) грн 85 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, порушення норм матеріального права, просить змінити рішення в частині стягнутого з відповідача розміру моральної шкоди, стягнувши з ТОВ «Клініка «Денис» на користь ОСОБА_1 100 000,00 грн та на користь малолітнього ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , 100 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що задоволена судом сума на відшкодування моральної шкоди не компенсує в повній мірі глибину фізичних та душевних страждань позивача.

Зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі надано оцінку обставинам справи та не враховано, що факт неналежного надання медичної допомоги ОСОБА_2 було підтверджено комісією Департаменту охорони здоров`я за наслідками проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_2 в ТОВ «Клініка «Денис». Крім того, зазначено, що медичну допомогу було надано не у відповідності до клінічних протоколів. Позивач вказує, що через непрофесійність медичного персоналу ТОВ «Клініка «Денис» дитині було завдану тілесні ушкодження у виді численних гематом внаслідок невдалих спроб катетеризації та завдано фізичного болю внаслідок проведення оперативного втручання без знеболення.

Апелянт зазначає, що події, які відбувалися в період з 09 лютого 2024 року по 11 лютого 2024 року викликали глибокі душевні переживання у позивача.

Вказує, що після огляду дитини лікарем ОСОБА_5 останнім було повідомлено, що існує потреба в терміновому парацентезі барабанної перетинки правопоруч, інакше є загроза, що інфекція може поширитися у мозок. Лікар не надав батькам часу для прийняття рішення, зазначив лише, що його робочий час закінчується і операцію потрібно робити терміново. Під час оперативного втручання з`ясувалось, що парацентез барабанної перетинки буде проводитись без знеболення, а батько має тримати дитину. Під час проведення даного оперативного втручання дитина сильно плакала, що викликало в позивача сильні переживання за здоров`я сина.

В подальшому працівниками ТОВ «Клініка «Денис» було проведено невдалу катетеризацію, під час якої дитина плакала, крім того лікарями було поставлено діагнози нейроінфекція та менінгіт та зазначено, що дитина може не дожити до ранку. Дані слова лікарів викликали страх у позивача за здоров`я дитини та викликали сильні душевні страждання.

В підсумку апелянтом зазначено, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не навів належного мотивування, чому заявлену моральну шкоду зменшено, та не обґрунтовано, чому суд прийшов до висновку про задоволення саме цього розміру моральної шкоди.

ТОВ «Клініка «Денис» не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 360 ЦПК України).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Панченко А.В. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

ТОВ «Клініка «Денис» свого представника для участі у справі не направило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено у відповідності до вимог процесуального права.

Керуючись ч. 2 ст. 372 ЦПК України, апеляційний суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є батьком малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_1 та свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2 (а.с.11-12, т.1).

05 лютого 2024 року ОСОБА_1 з малолітньою дитиною ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «Клініка «Денис» зі скаргами на підвищення у дитини температури тіла до 38 градусів, нежить, кашель, що підтверджується консультативним висновком чергового лікаря дитячого стаціонару. Лікарем ОСОБА_7 встановлено діагноз - гострий назофарингіт (а.с.13 т.1).

06 лютого 2024 року батько ОСОБА_1 з малолітньою дитиною ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «Клініка «Денис» зі скаргами на сухий кашель, закладеність носу, що підтверджується консультативним висновком чергового лікаря-педіатра. Лікарем встановлено діагноз - гострий назофарингіт (нежить), грип А (клінічно?) (а.с.14 т.1).

08 лютого 2024 року батьки з малолітньою дитиною звернулись до ТОВ «Клініка «Денис» зі скаргами на нежить, кашель, підвищення температури до 38 градусів, неспокій дитини вночі, торкається до свого вушка, слизові виділення, сопить, що підтверджується консультативними висновками лікаря -педіатра та лікаря оториноларнголога. Лікарем оториноларнгологом встановлено діагноз - гостра інфекція верхніх дихальних шляхів, неуточнена, гострий назофарингіт, ГРВІ (а.с.15,16 т.1).

Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 10 лютого 2024 року, зазначено, що в результаті проведеного лікування стан дитини покращився, не лихоманить, дитина активна, грається. За бажанням батьків виписується зі стаціонару з рекомендаціями для продовження лікування в амбулаторних умовах (а.с.17-20 т.1).

Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 11 лютого 2024 року, зазначено, що 11 лютого 2024 року стан дитини важкий, відмовляється від їжі, неспокійна; оглянута повторно ЛОРом, рекомендовано повторити парацентез правої б-л, батьки відмовились. Враховуючи ексикоз, підозру на нейроінфекцію повторно рекомендовано перевід у відділення інтенсивної терапії, батьки відмовляються (а.с. 21-25 т.1).

Також згідно з картою пацієнта, який вибув із стаціонару № 20240208113404 від 11 лютого 2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлений діагноз: гостра інфекція верхніх шляхів, неуточнена, Нейроінфекція? Менінгіт? Гострий середній отит справа. Ексикоз 2 ст. СПО 09.02.24- парацентез правої барабанної (а.с. 181 т.1).

Відповідно до Консультативного висновку лікаря-педіатра ТОВ «Медичний цент «Добробут» від 11 лютого 2024 року, ОСОБА_2 встановлено діагноз - гострий правобічний гнійний середній отит. Гострий риносинусит. Дитину госпіталізовано в педіатричне відділення (а.с.26, 27 т.1).

Відповідно до виписки № 510 із медичної карти стаціонарного хворого ТОВ «Медичний цент «Добробут», ОСОБА_2 перебував у стаціонарі з 11 лютого 2024 року по 14 лютого 2024 року із діагнозом: ГРІ: риніт, правобічний середній серозний отит (парацентез 09 лютого 2024 року) - позитивна динаміка. Пацієнта госпіталізовано в ургентному порядку з клінікою больового синдрому, катаральних явищ. На фоні проведеного лікування стан дитини з покращенням: не лихоманить, дитина активна; виписаний на амбулаторне лікування під наглядом педіатра (а.с. 31 т. 1).

Згідно з рахунком-актом 86593 від 06 лютого 2024 року ОСОБА_1 сплачено ТОВ «Клініка «Денис» за консультацію лікаря педіатра 1 029,00 грн (а.с.32 т.1).

Згідно з рахунком-актом 88614 від 10 лютого 2024 року ОСОБА_1 сплачено ТОВ «Клініка «Денис» за аналіз крові та консультацію лікаря терапевта/сімейного лікаря 1 418,00 грн (а.с.33 т.1).

Відповідно до акта про надані медичні послуги №22989 від 09 лютого 2024 року, ТОВ «Клініка «Денис» надало ОСОБА_2 медичні послуги на загальну суму 21 778,00 грн (а.с.34т.1).

Згідно з рахунком-актом 88680 від 10 лютого 2024 року ОСОБА_1 сплачено ТОВ «Клініка «Денис» за медикаментозне лікування та стаціонарне лікування в дитячій палаті 3 184,00 грн (а.с.35 т.1).

Всього позивачем ОСОБА_1 за лікування дитини під час її перебування у відділенні стаціонару відповідача було сплачено ТОВ «Клініка «Денис» грошові кошти у сумі 26 380,00 грн. Оплата наданих послуг на вказану суму підтверджена також копіями фіскальних чеків (а.с. 36-37 т.1).

Відповідно до висновку, складеного Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на звернення ОСОБА_1 щодо якості надання медичної допомоги його неповнолітній дитині ОСОБА_2 в клініці «Денис», в складі комісії: голови комісії ОСОБА_8 , членів комісії: ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_2 в умовах ТОВ «Клініка «Денис», вбачається, що медична документація велась з порушенням вимог чинного законодавства; медична допомога хворому надавалась не у відповідності клінічним протоколам, а саме: не проведена дезінтоксикаційна та регідратаційна терапія, необґрунтоване проведення парацентезу (лабораторно не підтверджене), обстеження дитини неповне (вірусологічне, інструментальне, не викликані суміжні фахівці-невролог, інфекціоніст); недостатній рівень комунікативних навичок (а.с.133-136 т.1).

Задовольняючи частково позовні вимоги у даній справі, суд першої інстанції вважав встановленою наявність вини у діях відповідача, оскільки клініка «Денис» не спростувала відсутності вини у діях її лікарів, в наданні неналежної медичної допомоги дитині позивача - ОСОБА_2 . Натомість доведено надання медичної допомоги відповідачем не у відповідності клінічним протоколам, що підтверджується висновком комісії Департаменту охорони здоров`я від 16 вересня 2024 року. Суд виходив із того, що позивачем доведено наявність факту заподіяння йому та його малолітньому сину діями відповідача (який не є безпосереднім завдавачем шкоди, але зобов`язаний її відшкодувати в силу вимог закону як роботодавець заподіювачів шкоди) моральної шкоди, та те, що між такими діями та заподіяною шкодою є безпосередній причинний зв`язок, при цьому відповідачем не спростовано відсутність протиправності дій та вини в завданні такої моральної шкоди. При визначенні розміру моральної шкоди, суд врахував, що позивач та його син зазнали душевних страждань, при цьому малолітній ОСОБА_2 зазнав фізичного болю внаслідок проведення хірургічних втручань без лабораторного підтвердження його необхідності. Виходячи із принципу розумності, виваженості і справедливості, суд дійшов висновку про відшкодування моральної шкоди у розмірі по 10 000,00 грн ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Колегія суддів апеляційного суду не може в повній мірі погодитись із висновками суду, покладеними в основу рішення щодо визначення розміру завданої позивачу та його малолітньому сину моральної шкоди, з огляду на наступне.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає: кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я; достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров`я і здоров`я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь; відшкодування заподіяної здоров`ю шкоди; оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров`я.

Відповідно до статі 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 Цивільного кодексу України).

Верховний Суд висловлював правову позицію щодо застосування відповідних норм права у правовідносинах про відшкодування моральної шкоди, що враховується у цих правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (постанова Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі №180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18)).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанови Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац 2 частини третьої статті 23 ЦК України).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанови Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)).

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, що вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21)).

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З урахуванням наведених вище вимог закону та встановлених обставин справи, на підставі досліджених письмових доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем доведено наявність факту заподіяння йому на його малолітньому сину діями відповідача (який не є безпосереднім завдавачем шкоди, але зобов`язаний її відшкодувати в силу вимог закону як роботодавець винуватців - заподіювачів шкоди) моральної шкоди, та те, що між такими діями та заподіяною шкодою (смертю її дитини) є безпосередній причинний зв`язок, а відповідачем не спростовано відсутність протиправності дій та вини в завданні такої моральної шкоди.

Однак, на думку колегії суддів, розмір відшкодування за завдану моральну шкоду, стягнутий з відповідача на користь позивача та його малолітнього сина в сумі по 10 000 грн, є неспівмірним із характером та обсягом фізичних, душевних, психічних страждань, яких вони зазнали внаслідок недбалих та непрофесійних дій медичних працівників, що надавали медичну допомогу малолітній дитині та не відповідає вимогам щодо розумності та справедливості.

Беручи до уваги вік малолітньої дитини, якій на момент завдання моральної шкоди виповнилось 4 місяці, перенесені ним фізичні страждання при виконанні хірургічної процедури, яка проведена без лабораторного підтвердження її необхідності, а також при невдалих спробах катетеризації, важкий стан дитини, ускладнений не проведенням належної дезінтоксикаційної та дегідратаційної терапії; враховуючи пережиті позивачем, як батьком дитини, душевні хвилювання, страх за життя та здоров'я дитини, зумовлені ненаданням належної медичної допомоги працівниками Клініки «Денис», колегія суддів дійшла висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди у сумі по 25 000 грн на користь дитини та на користь батька є достатньою сатисфакцією завданих моральних страждань.

Визначений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди в сумі по 100 000,00 гривень на кожного, на переконання колегії суддів, є надмірним та не відповідає балансу прав та інтересів сторін у справі.

Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.

Згідно з положеннями ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, а рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення моральної шкоди, із-за невідповідності висновків суду щодо розміру заподіяної шкоди обставинам справи, зміні, а саме збільшенню суми стягнення до 25 000 грн на кожного позивача.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити рішення Голосіївського районного суду м. Києвавід 30 липня 2025 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка «Денис» моральної шкоди, збільшивши розмір відшкодування моральної шкоди з 10 000 гривень до 25 000 гривень на користь кожного позивача.

У задоволенні решти вимог апеляційної скарги відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне судове рішення складене 23 квітня 2026 року.

Суддя-доповідач Д.О. Таргоній

Судді : О.В. Борисова

С.А. Голуб