Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №363/5821/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/1872/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2026 року місто Київ

справа №363/5821/24

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А.

за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Рудюка О.Д., повний текст рішення складено 23 червня 2025 року, у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь:

заборгованість за необліковану електричну енергію за актом про порушення №К 046067 від 13листопада 2021 року у розмірі 187989,20 грн.;

3% річних у розмірі 15253,17 грн.;

інфляційну складову боргу в розмірі 74847,14 грн.

В обґрунтування вимог посилався на те, що 13 липня 2018 року між ПрАТ«КИЇВОБЛЕНЕРГО» (назву змінено 03 вересня 2020 року на ПрАТ«ДТЕК Київські Регіональні Електромережі») та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу №К-08-18-0249, згідно розділу 1 якогодо електричних мереж системи розподілу виконавця послуг приєднується газова заправка з будівельними струмоприймачами, місце розташування об`єкта замовника: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221883201:12:158:6010. Місце (точка) забезпечення потужності об`єкта замовника встановлюється на: ЛЕП 0,4 кВ Л-1 від ТП 10/0,4 кВ №1655. Точка приєднання (межа балансової належності об`єкта Замовника) встановлюється на вихідних клемах комутаційного апарату, встановленого в шафі обліку на межі земельної ділянки замовника.

Вказував, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельна ділянка, кадастровий номер земельної ділянки №3221883201:12:158:6010, площею 0,02 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 .

Зазначав, що технічні умови виконавцем (позивачем) були виконані в повному обсязі, замовника було повідомлено листом про готовність мереж зовнішнього електрозабезпечення до експлуатації. ФОП ОСОБА_1 припинила свою діяльність 23 червня 2018 року.

Посилався на те, що 13 листопада 2021 року уповноваженими представниками ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» за участю особи, яка допустила на об`єкт відповідача, будівельника ОСОБА_3 на об`єкті - будівництво газової заправки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221883201:12:158:6010 було виявлено порушення пп.1.2.1, 2.1.3, 2.3.2, 2.3.3, 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає порушенню п.п.6 п.8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення електроустановок та струмоприймачів без наявності відповідних договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії до електромережі Оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем ПВС 2x2,5 мм2 від шафи обліку, що встановлена на опорі №22 Л-1 від КТП-1655 до будівельних електроінструментів відкрито, виявити яке при контрольному огляді можливість існувала. Фазування лічильника вірне.

Вказував, що виявлене порушення було зафіксовано в Акті про порушення №К 046067 від 13 листопада 2021 року, що був підписаний без зауважень особою, яка допустила на об`єкт відповідача, ОСОБА_3 . Самовільне підключення було демонтовано представниками ОСР, лічильник відключено і опломбовано, про що зазначено в пп.8-9 Акту про порушення.

Зазначав, що згідно з п.8.2.6 ПРРЕЕ на підставі Акту, уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначається обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 розділу ПРРЕЕ та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Посилався на те, що комісією у складі трьох представників ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» та за участю відповідача ОСОБА_1 було проведено засідання, що підтверджується протоколом №290 від 30 листопада 2021 року.

ОСОБА_1 під час засідання комісії було визнано виявлене порушення з посиланням на те, що вона не знала про необхідність в укладанні договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на відповідний об`єкт, про що зазначено в п.4 протоколу №290 від 30 листопада 2021 року.

Вказував, що комісією ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» було прийнято рішення про перенесення розгляду Акту про порушення на 28 грудня 2021 року о 13-30 год. З рішенням комісії ОСОБА_1 погодилась, примірник протоколу отримала.

01 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» із заявою-приєднанням де договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, тобто після виявлення порушення на об`єкті відповідача та складення Акту про порушення від № К 046067 від 13 листопада 2021 року, що також підтверджує факт виявленого позивачем порушення 13 листопада 2021 року, а саме самовільного підключення електроустановок та струмоприймачів відповідача до електромережі ОСР з порушенням схеми обліку без наявності укладеного відповідного договору.

Зазначав, що 28 грудня 2021 року відбулося повторне засідання комісії, на якому ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» за відсутності ОСОБА_1 було розглянуто Акт про порушення та прийнято рішення здійснити відповідачу нарахування за спожиту необліковану електричну енергію в обсязі 39 346 кВт*год за період з 13 травня 2021 року по 13 листопада 2021 року згідно з п.8.4,12 ПРРЕЕ та за формулою №8 ПРРЕЕ. Так, обсяг необлікованої електричної енергії, нарахованої відповідачу, склав 39 346 кВт*г на суму 187 989,20 грн. з ПДВ, що підтверджується розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку за Актом про порушення.

Посилався на те, що оскільки, виставлений позивачем рахунок на оплату вартості за необліковану електроенергію в сумі 187 989,20 грн. з ПДВ не сплачено відповідачем, а тому станом на 24 жовтня 2024 року відповідач є такою, що прострочила виконання існуючого зобов`язання, починаючи з 10 лютого 2022 року з огляду на сплив 30-денного строку на оплату з моменту отримання рахунку.

Позивач вважає, що відповідач повинна сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18 червня 2025 року позов ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» задоволеночастково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» заборгованість за необліковану електричну енергію за Актом про порушення № К 046067 від 13 листопада 2021 року у розмірі 187989,20 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» суму сплаченого судового збору у розмірі 3337,07 грн.

В задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 15253,17 грн. та інфляційної складової боргу в розмірі 74847,14 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

На обґрунтування вимог посилалася на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на невідповідність Акту про порушення від 13 листопада 2021 року законодавчим вимогам, і, зокрема, п.8.2.5 ПРРЕЕ (в редакції від 01 листопада 2021 року - чинній на момент складання акту про порушення), що є підставою вважати його неналежним та недопустимим доказом.

Вказувала, що суд не дослідив документи, які були надані позивачем на підтвердження правомочності його працівників на складання відповідного акту про порушення та помилково вважав їх дії правомірними.

Зазначала, що суд не взяв до уваги незаконність нарахування заборгованості відповідачу як не побутовому споживачу за формулою, визначеною п.8.4.12 ПРРЕЕ та не звернув увагу на відсутність доказів на підтвердження порушення правил споживання електроенергії саме ОСОБА_1 .

Посилалася на те, що позивачем не надано відповідні документи, на підтвердження навчання та інструктажу працівників позивача на момент складання акту про порушення.

Вказувала, що суд при ухваленні рішенні не врахував наступну обставину - фактичну відсутність договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії між ОСОБА_1 на момент складання акта про порушення від 13 листопада 2021 року та посилання позивача у розрахунку заборгованості на договір №22074793 від 07 грудня 2021 року.

Зазначала, що застосування п.8.4.12 ПРРЕЕ у даному випадку не відповідає вимогам Закону, оскільки на момент складання Акту про порушення ОСОБА_1 припинила діляльність як ФОП, тому визначення її як не побутового споживача для проведення розрахунку є помилковим.

Посилалася на те, що судом не було прийнято твердження представника відповідача про те, що газової заправки як об`єкта за адресою, зазначеною у Акті порушення, не існує. Позивач проти цього не заперечував також. Ділянка є повністю відкритою, доступ до неї має не виключене коло осіб, а тому позивачем не доведено, що під час перевірки було виявлено порушення правил споживання електроенергією саме ОСОБА_1 за адресою, зазначеною у Акті.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Судове засідання проводилося в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити з вищевказаних підстав.

Представники позивача у судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове зсідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 червня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 3% річних у розмірі 15253,17 грн. та інфляційної складової боргу в розмірі 74847,14 грн. не оскаржується, а тому відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в частині позовних вимог ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за необліковану електричну енергію за Актом про порушення №К 046067 від 13 листопада 2021 року у розмірі 187989,20 грн.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 липня 2018 року між ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО» (назву змінено 03 вересня 2020 року на ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі») та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу №К-08-18-0249.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.3 вказаного договору за цим договору до електричних мереж системи розподілу виконавця послуг приєднується газова заправка з будівельними струмоприймачами, місце розташування об`єкта замовника: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221883201:12:158:6010. Місце (точка) забезпечення потужності об`єкта замовника встановлюється на: ЛЕП 0,4 кВ Л-1 від ТП 10/0,4 кВ №1655. Точка приєднання (межа балансової належності об`єкта замовника) встановлюється на вихідних клемах комутаційного апарату, встановленого в шафі обліку на межі земельної ділянки замовника.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25 січня 2017 року земельна ділянка, кадастровий номер 3221883201:12:158:6010, площею 0,02 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1

02 липня 2018 року між ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО» та ФОП ОСОБА_1 були підписані технічні умови №К-08-18-0249 стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок.

21 серпня 2018 року ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО» було надано передпроектні рішення для визначення точки приєднання електроустановки згідно ТУ №К-08-18-0249 від 02 липня 2018 року та план приєднання споживача до електричних мереж.

Додатковою угодою №2-К-08-18-0249 від 20 листопада 2018 року до договору про приєднання до електричних мереж №К-08-18-0249 від 02 липня 2018 року було викладено п.3.1.1. договору наступним чином: «Забезпечити в установленому порядку приєднання об`єкта замовника (будівництво та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об`єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) в термін до 17 грудня 2018 року після виконання замовником зобов`язань, визначених п.3.2 цього розділу.

Актом приймання-передачі наданої послуги по приєднанню до електричних мереж № б/н встановлено, що виконавцем послуг - ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО» надано, а замовником - ФОП ОСОБА_1 прийнято послугу з приєднання електроустановок замовника в точці приєднання згідно умов договору про приєднання до електричних мереж.

Актом №394 допуску на підключення електроустановки від 23 листопада 2018 року було встановлено готовність мереж зовнішнього електрозабезпечення до експлуатації, виконання технічних умов (вимог) № К-08-18-0249 у повному обсязі.

Актом виконаних робіт №913 54981 від 14 лютого 2019 року було встановлено факт приєднання електроустановок замовника в точці приєднання згідно умов договору про приєднання до електричних мереж.

13 листопада 2021 року при проведенні технічної перевірки дотримання споживачем ПРРЕЕ представниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» у відповідача, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221883201:12:158:6010 було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, про що складено акт про порушення № К 046067 від 13 листопада 2021 року.

Згідно з Актом про порушення № К 046067 від 13 листопада 2021 року при проведенні перевірки на предмет дотримання ПРРЕЕ за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221883201:12:158:6010 уповноваженими працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» ОСОБА_4. та ОСОБА_5. було виявлено порушення ПРРЕЕ п.п.1.2.1, 2.1.3, 2.3.2, 2.3.3, 5.5.5, що відповідає порушенню п.8.4.2 - самовільне підключення електроустановок та струмоприймачів без наявності відповідних договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії до електромережі ОСР з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем ПВС 2 х 2,5 мм2 Л-2 від КТП -1655 до будівельних електроінструментів відкрито, виявити яке при контрольному огляді можливість існувала. Фазування лічильника вірне.

Акт підписано уповноваженими працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» ОСОБА_4. та ОСОБА_5. та ОСОБА_3, як представником споживача. У акті також зазначено, що до нього додаються фотофіксація порушення та конверт із зразком проводу.

Комісією у складі трьох представників ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» та за участю відповідача ОСОБА_1 було проведено засідання, що підтверджується протоколом №290 від 30 листопада 2021 року.

ОСОБА_1 під час засідання комісії було визнано виявлене порушення з посиланням на те, що вона не знала про необхідність в укладанні договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на відповідний об`єкт, а тому вона підключилась до лічильника, про що зазначено в п.4 протоколу №290 від 30 листопада 2021 року.

Комісією ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» було прийнято рішення про перенесення розгляду акту про порушення на 28 грудня 2021 року об 13-30 год. З рішенням комісії ОСОБА_1 погодилась, примірник протоколу отримала.

28 грудня 2021 року відбулося повторне засідання комісії, на якому ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» за відсутності ОСОБА_1 було розглянуто акт про порушення та прийнято рішення здійснити відповідачу нарахування за спожиту необліковану електричну енергію в обсязі 39 346 кВт*год за період з 13 травня 2021 року по 13 листопада 2021 року згідно з п.8.4.12 ПРРЕЕ та за формулою №8 ПРРЕЕ. Так, обсяг необлікованої електричної енергії, нарахованої відповідачу, склав 39 346 кВт*г на суму 187989,20 грн. з ПДВ, що підтверджується розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку за актом про порушення.

01 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» із заявою-приєднанням до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, тобто після виявлення порушення на об`єкті відповідача та складення акту про порушення від № К 046067 від 13 листопада 2021 року.

08 червня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» з заявою, в якій просила у зв`язку з припиненням діяльності ФОП ОСОБА_1 переукласти договір №220074793 на фізичну особу ОСОБА_1 .

З матеріалів справи встановлено, що між сторонами виник спір щодо правомірності виявлення у споживача ОСОБА_1 порушень Правил користування електричною енергією для населення, а також правомірності нарахування збитків, завданих енергопостачальній компанії, внаслідок порушення Правил.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Положеннями ст.526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту ст.ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Частиною 1 ст.714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частина 1 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначає, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.

Учасники ринку, які порушили нормативно правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом (частина 1 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Правила роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ), регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

У пункті 1.1.2 ПРРЕЕ встановлено, що термін «необлікована електрична енергія» вживається в такому значенні - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

Пунктами 1.2.1, 2.1.3, 2.3.2, 2.3.3 ПРРЕЕ визначено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач.

Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.

Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проєктних рішень.

Відповідно до пп.20 п.5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно з п.8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

Положеннями п.8.4.2 ПРРЕЕ визначено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, зокрема, таких порушень: порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки); пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах вимірювальної техніки (вузлах обліку) (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії), та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб).

Відповідно до п.8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

У п.8.2.7 ПРРЕЕ передбачено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Згідно з ст.ст.76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.ст.79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як установлено статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт існування у відповідача заборгованості за необліковану електричну енергію, у зв`язку з виявленим самовільним підключенням елеутроустановок та струмоприймачів без наявності відповідних договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії до електромережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку, після чого представниками енергопостачальника складено акт про порушення, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 187989,20 грн. є обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на невідповідність Акту про порушення від 13 листопада 2021 року законодавчим вимогам, і, зокрема, п.8.2.5 ПРРЕЕ (в редакції від 01 листопада 2021 року - чинній на момент складання акту про порушення), що є підставою вважати його неналежним та недопустимим доказом колегія суддів відхиляє, оскільки згідно норм ПРРЕЕ акт про порушення може бути складений як в присутності споживача, так і в присутності іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт.

Акт про порушення підписаний будівельником ОСОБА_3 - особою, яка була встановлена та допустила представників ОСР на об`єкт споживача для проведення перевірки, а відтак акт про порушення не може вважатися таким, що складений з порушенням норм законодавства.

Щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що у п.6 Акту про порушення зазначено, що самовільне підключення було виконано споживачем приховано, при цьому приховане приєднання до електричної мережі (прихованою електропроводкою) можна виявити лише під час технічної перевірки, а не під час контрольних оглядів, колегія суддів зазначає наступне.

Як вказано у Акті про порушення - самовільне підключення виконано кабелем ПВС 2 х 2,5 мм2 Л-2 від КТП -1655 до будівельних електроінструментів відкрито, виявити яке при контрольному огляді можливість існувала.

Також виявлене порушення зображене на схемі електроживлення споживача в самому акті про порушення та підтверджується фотознімками.

У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача зазначив, що самовільне підключення було зроблено споживачем відкритим способом - не приховано, а у п.6 акту про порушення було помилково закреслено - «не приховано». Вказував на те, що підстав для контрольного огляду не було, так як постачання електроенергії не було, а було лише приєднання об`єкту до електроустановки.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дослідив документи, які були надані позивачем на підтвердження правомочності його працівників на складання відповідного акту про порушення та помилково вважав їх дії правомірними колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Так, зважаючи на предмет позову (стягнення боргу), визначальним у ньому є саме доведеність факту існування заборгованості, її розмір та правильність проведення такого розрахунку, обґрунтованість підстав для її стягнення. У межах даного предмета спору доказуванню підлягали обставини, пов`язані з конкретним порушенням Правил, дослідженню і оцінці підлягали такі докази, зокрема як: акт порушення, протокол засідання комісії (рішення), розрахунок суми збитків тощо.

При цьому, сам по собі складений працівниками електропостачальної організації Акту про порушення Правил є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил.

Натомість, будучи обізнаною про наявність цього спору у суді, ОСОБА_1 не зверталася до суду з позовом (зустрічним позовом) про скасування рішення комісії по розгляду акта, яке оформлено протоколом засідання комісії від 28 грудня 2021 року №106. А відтак, вказане рішення є чинним та, відповідно, належним доказом у цій справі.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що застосування п.8.4.12 ПРРЕЕ у даному випадку не відповідає вимогам Закону, оскільки на момент складання Акту про порушення ОСОБА_1 припинила діяльність як ФОП, тому визначення її як не побутового споживача для проведення розрахунку є помилковим колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи 13 липня 2018 року відповідач саме як ФОП ОСОБА_1 уклала договір про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу №К-08-18-0249 з ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі»).

Також, відповідно до характеристики об`єкта споживача - будівництво газової заправки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221883201:12:158:6010, споживач є непобутовим.

І лише 08 червня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» з заявою, в якій просила у зв`язку з припиненням діяльності ФОП ОСОБА_1 переукласти договір №220074793 на фізичну особу ОСОБА_1 .

А відтак, позивачем вірно було проведено розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії саме на підставі п.8.4.12 ПРРЕЕ та за формулою №8.

Щодо доводів сторони відповідача про те, що згідно акту №394 зазначено, що показники лічильника на момент встановлення 000010, а у Акті про порушення покази - 000004,9, тобто менші ніж на момент встановлення представник позивача у судовому засіданні зазначив, що у акті №394 вказано 00001,0, а при виявленні порушень - 000004,9.

Колегія суддів відхиляє твердження представника відповідача що газової заправки як об`єкта за адресою, зазначеною у акті порушення не існує, ділянка є повністю відкритою, доступ до неї має не виключене коло осіб та не доведено, що під час перевірки було виявлено порушення правил споживання електроенергією саме споживачем ОСОБА_1 за адресою, зазначеною у акті, оскільки відповідач є власником земельної ділянки на якій відповідно до договору від 13 липня 2018 року відбулося приєднання газової заправки з будівельними струмоприймачами до електричних мереж.

Отже, враховуючи вищевикладене, апелянтом не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування завдання ним позивачу збитків внаслідок порушення Правил.

Апеляційний суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaariv. Finland, № 49684/99, § 2)).

Стаття 375 ЦПК України встановлює, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому судове рішення в оскаржуваній частині необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 червня 2025 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 23 квітня 2026 року.

Головуючий:

Судді: