Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №503/258/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/258/26

Провадження №3/503/194/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Кодима

Суддя Кодимського районного суду Одеської області Калашнікова Т.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з 2 відділу 7 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар`янівка Маловисківського району Кіровоградської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Могилів-Подільським МРВ УМВС України у Вінницькій області 23.05.2000 року, старшого офіцера групи безпеки військової служби в/ч НОМЕР_2 , молодшого лейтенанта,

за ч. 4 ст. 212-6 КУпАП,

встановив:

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , з 08.12.2025 року займає посаду старшого офіцера групи безпеки військової служби військової частини НОМЕР_2 та зобов`язаний відповідно до своїх посадових обов`язків в мирний і воєнний час відповідати за пожежну безпеку, охорону праці, службу військ, контролювати поставлені задачі, правильно нести служби та бути готовим до виконання військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу обов`язків військової служби, зберігати, належно використовувати озброєння і військову техніку, проводити навчання та контролювати стан військової дисципліни. Однак, ОСОБА_1 , перебуваючи у військовій частині НОМЕР_3 , яка тимчасово розташована у АДРЕСА_3 , починаючи з 26.08.2025 року о 10 год. 04 хв. до моменту виявлення старшим оперуповноваженим 2 сектору 2 відділу 7 управління ДВКР СБ України, а саме до 26.02.2026 року о 12 годині 00 хвилин у військовій частині НОМЕР_2 , без відповідного дозволу або законних підстав для відпрацювання або копіювання документів з обмеженим доступом, допустив копіювання та зберігання в галереї на своєму власному мобільному телефоні Samsung M52 5 G ( IMEI НОМЕР_4 / IMEI НОМЕР_5 ), що в порушення вимог наказу Адміністрації Державної служби спеціального звязку та захисту інформації №93 від 16.05.2007 року не має Атестату відповідності та не призначений для обробки (зберігання) інформації з обмеженим доступом, документу (фотокопії) з грифом обмеження доступу "Для службового користування" під назвою "Командиру 6 мр БОЙОВЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ командира БТГр "Сомалі" 21 омбр №05/08/25/4 дск КСП БТГр ЗАПСІЛЛЯ - ( 36U XB 542 539) 16.00 25.08.2025 року Карта 25 000, видання 2022 року".

Своїми діями ОСОБА_1 не вжив заходів щодо додержання вимог у сфері інформаційної безпеки, на території в/ч НОМЕР_3 , тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав та щиро розкаявся в скоєному. Зазначив, що такого в подальшому він ніколи не вчинить. Крім того, зазначив, що на час виявлення такої інформації в його власному телефоні бойове завдання успішно було виконане, вказані у бойовому розпорядженні відомості ним не розповсюджувались іншим особам чи на інші електронні носії, а він помилково вважав, що інформація, яка стосується особисто його інтересів, він може зберігати.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративного правопорушення, дослідивши письмові докази та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до таких висновків.

Крім особистого визнання, вина ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії №17/7/2/2/-148 від 26.02.2026 року; копією акту огляду від 26.02.2026 року письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 26.02.2026 року, витягом із наказу № 363 від 08.12.2025 року про призначення на посаду ОСОБА_1 ; довідкою №303 про склад сім`ї.

Отже, в діях ОСОБА_1 є формальний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі.

Положеннями ст. 23 КУпАП визначено, що адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення враховується: характер вчиненого правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Обставиною, яка пом`якшує відповідальність, суд визнає щире розкаяння винного, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ОСОБА_1 своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати відповідальності за адміністративне правопорушення.

Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП суддя вважає, що наявні у справі докази, які безпосередньо досліджені суддею, є належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.

Разом з цим відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності адміністративного правопорушення, суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Враховуючи вищевикледене, вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю та оголосити йому усне зауваження, оскільки діяння, вчинене ним, містило в собі усі юридичні і суб`єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 212-6 КУпАП, однак внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, дії правопорушника суб`єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам та адміністративне правопорушення не спричинило значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

З урахуванням указаного, вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Керуючись ст.ст. 7, 22, 212-6 ч. 4, 247, 252, 280, 283-284 КУпАП, суд,

постановив:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 212-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 212-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення , - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Кодимський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги.

Cуддя Т.О.Калашнікова