Вирок від 22 квітня 2026 р. у справі №760/3067/16-к — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/3067/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

з участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100090000910 від 28 січня 2016 р. по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Брянка Луганської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 5 серпня 2025 р. за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі із конфіскацією майна, яке є його власністю

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи раніше судимим 01.07.2010 Брянківським міським судом Луганської області за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 296 КК України, до 5 років позбавлення волі, звільнившись з місць позбавлення волі, маючи не зняту і не погашену в установленому порядку судимість, належних висновків не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став і скоїв нове кримінальне правопорушення повторно.

Так, 28.01.2016 приблизно о 16:30 годин ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 , знаходячись на дитячому майданчику за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 36, побачив сидячого на лавці потерпілого ОСОБА_6 та, підійшовши до нього, почав з ним розмову. В ході якої побачив у руці потерпілого ОСОБА_6 мобільний телефон «Самсунг Гелексі», після чого у ОСОБА_4 виник умисел на повторне відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4 попросив у потерпілого ОСОБА_6 для того, щоб подзвонити, його мобільний телефон «Самсунг Гелексі» вартістю 2400 грн., в якому було встановлено сім-карту оператора мобільного зв`язку «Київстар», яка для потерпілого матеріальної цінності не становить, на рахунку якої грошових коштів не було, в якому було встановлено карту пам`яті вартістю 200 грн., та який був у чохлі чорного кольору вартістю 200 грн.

Після того, як потерпілий передав свій телефон ОСОБА_4 , він зробив вигляд, що когось зателефонував, а потім вимкнув телефон та поклав його до своєї кишені кофти, в яку був одягнений, побачивши це, потерпілий ОСОБА_6 словесно висловив свою незгоду та попросив ОСОБА_4 повернути йому його майно, а саме мобільний телефон «Самсунг Гелексі», вимоги потерпілого ОСОБА_4 проігнорував та не повернув потерпілому належне йому майно. В подальшому потерпілий намагався забрати свій мобільний телефон марки «Самсунг Гелексі», але ОСОБА_4 перешкодив потерпілому ОСОБА_6 це зробити з метою подолання його волі до опору, застосував до нього насильство, яке не є небезпечним для його життя чи здоров`я, а саме схопив його за горло та наніс удар в область щелепи зліва. Після того, як потерпілий перестав чинити опір, ОСОБА_4 , утримуючи при собі викрадене, повторно відкрито викрав майно з місця події зник, розпорядившись ним на власний розсуд. А всього ОСОБА_4 повторно відкрито викрав чуже майно на загальну суму 2800 грн.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, повністю підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини. Вказав, що, дійсно, за обставин, зазначених в обвинувальному акті, відкрито викрав телефон у потерпілого, в чому розкаюється, додати йому нічого.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наданими прокурором доказами і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає докази, надані прокурором у даному кримінальному провадженні, належними і допустимими, а вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину доведеною.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж) із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину в стані сп`яніння, рецидив злочинів.

Вирішуючи питання про визначення міри покарання, суд врахував те, що будучи раніше судимим, обвинувачений правильних висновків для себе не зробив, вчинив новий корисливий злочин, спрямований проти власності, а тому його перевиховання можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, оскільки він являє собою небезпеку для оточуючих, а тому суд не вбачає підстав для застосування ст. 75 КК України та вважає, що виправлення обвинуваченого без відбування покарання є неможливим, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції відповідної статті, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.

Суду не надано доказів, щоб підтверджували неможливість відбування покарання обвинуваченим в умовах ізоляції від суспільства.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Таким чином, виходячи із зазначеного, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді чотирьох років та шести місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України, шляхом часткового складання покарань, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 р. та цим вироком, визначити ОСОБА_4 , остаточне покарання у виді восьми років та трьох місяців позбавлення волі із конфіскацією майна, яке є його власністю.

Початок строку відбуття покарання рахувати з моменту набрання даним вироком законної сили, зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України у строк покарання за даним вироком строк попереднього ув`язнення, тобто з 22 грудня 2023 р.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1