Вирок від 22 квітня 2026 р. у справі №759/4899/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/4899/26

пр. № 1-кп/759/997/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2026 за № 12026105080000173, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який здобув середню спеціальну освіту, неодружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 10.07.2015 Святошинським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, встановленням іспитового строку на 3 роки;

- 16.05.2018 Києво-Святошинським районним судом міста Києва за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185; ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

- 15.09.2025 Святошинським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, встановленням іспитового строку на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, при невстановлених обставинах, але не пізніше 13.02.2026, незаконно придбав поліетиленовий пакетик із вмістом кристалічної речовини білого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP.

Усвідомлюючи, що придбаний ним засіб відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, ОСОБА_3 , маючи умисел, спрямований на незаконне зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, поклав поліетиленовий пакетик із вмістом особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - PVP, до правої кишені куртки, таким чином став зберігати при собі без мети збуту, для особистого вживання вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину.

У подальшому, 13.02.2026 ОСОБА_3 , знаходячись на ділянці місцевості за адресою: АДРЕСА_1, під час огляду місця події, в присутності двох понятих, у період часу з 16 год. 02 хв. до 16 год. 50 хв. на запитання чи має останній при собі речі або предмети, обіг або зберігання яких на території України заборонений, добровільно дістав та надав з правої кишені куртки поліетиленовий пакетик із вмістом кристалічної речовини білого кольору, що містив згідно з висновком експерта від 19.02.2026 № СЕ-19/111-26/7536-НЗПРАП, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, масою 0,192 г.

Відповідно до Списку № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» Таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Згідно з Таблицею 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188, розмір виявленої та вилученої у ОСОБА_3 особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - PVP, масою 0,192 г., є більшим за невеликий розмір, що становить до 0,15 г , та є достатнім для притягнення його до кримінальної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме: незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вченого особою протягом року після засудження за цією статтею.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення, та показав, що він 13.02.2026 гуляв зі знайомим у лісі, що знаходиться недалеко від його будинку. У лісі, біля коріння дерева, він побачив згорток, який підібрав та поклав до кишені куртки. Він усвідомлював, що у згортку знаходиться наркотичний засіб чи психотропна речовина. Дану речовину він хотів вжити, оскільки вже тривалий час вживає наркотики та психотропні речовини, на даний час він перебуває на замісній терапії. Коли вони вийшли з лісу, до них підійшли працівники поліції, він їм сказав, що має заборонені речі. Після цього, була викликана СОГ, яка у присутності двох понятих, вилучила у нього згорток. Просив призначити мінімальне покарання у виді позбавлення волі.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_3 13.02.2026, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, незаконно придбав та зберігав психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, без мети збуту, протягом року після засудження за цією статтею, а тому його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є рецидив злочинів.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та розкаянні; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, не працює, має хронічні захворювання, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним та на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше судимий та вчинив нове кримінальне правопорушення не відбувши попереднє покарання.

Таким чином, за сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309 КК України слід призначити у межах, установлених у санкції ч. 2 ст. 309 КК України, а саме у виді позбавлення волі.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Крім того, вироком Святошинського районного суду міста Києва від 15.09.2025 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України він звільнений від відбування покарання з випробуванням, встановленням іспитового строку на 1 рік, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 71; ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, оскільки дане кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив після постановлення вироку Святошинським районним судом міста Києва від 15.09.2025 року.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 71; ст. 72 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду міста Києва від 15.09.2025, перевівши менш суворий вид покарання в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення - одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Речовий доказ: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,192 г, яка поміщена до спец. пакету № 6618740 та передана на зберігання до кімнати збереження речових доказів Святошинського УП ГУ НП в у м. Києві, - знищити.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування судових витрат за проведення експертиз, залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної установи, 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн 60 к.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1