Вирок від 22 квітня 2026 р. у справі №757/5418/25-к — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5418/25-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2026 Печерський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників: адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за №12024100060002705 від 29 листопада 2024 року, відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Суми, українця, громадянина України, неодруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України

ВСТАНОВИВ:

28.11.2024 приблизно о 22:15 ОСОБА_6 , перебуваючі біля розважального закладу «Білий налив», розташованого за адресою: м.Київ, вул.Хрещатик, буд.23А, вступив у словесний конфлікт із раніше незнайомим йому ОСОБА_7 , який в той час також перебував за вищевказаною адресою.

У ході словесного конфлікту, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на спричинення ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з мотивів раптово виниклої особистої неприязні, ОСОБА_6 дістав з кишені розкладний ніж, який мав при собі, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді спричинення ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, не перебуваючи в стані необхідної оборони, умисно завдав потерпілому ОСОБА_7 не менше одного удару лезом власного ножа в область живота.

Вищевказаними протиправними діями ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_7 заподіяно згідно висновку судово-медичного експерта від 17.01.2025 тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення живота з пошкодженням тонкої кишки та пасма великого сальника, згідно клінічним даним, рана розмірами 2х4 см, направлення ранового каналу ззовні всередину, знизу догори довжиною 6 см. Характер, морфологія, локалізація виявленого ушкодження свідчить про те, що воно утворилось від однократної дії травмуючого предмета, якому притаманні колюче-ріжучі властивості, часові дані наведені в медичній документації, дозволяють вважати спроможними термін їх утворення у строк, вказаний у постанові - 28.11.2024. За критерієм небезпеки для життя, виявлене тілесне ушкодження відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в межах пред`явленного обвинувачення не визнав. Пояснив суду, що у листопаді 2024 року перебував на станції метро ім.Тараса Шевченка, вирішив поїхати до центру міста. Приїхавши, вирішив пройтись. Біля закладу «Білий налив» зустрів знайомих, з якими почав спілкуватися. Алкоголь того дня не вживав. Далі пішов у заклад до вбиральні та став у чергу. Поки він чекав, підійшли двоє невідомих хлопців, які були напідпитку. Хлопці гучно розмовляли та поводили себе нахабно. Вийшовши з вбиральні знову побачив цих осіб, та з ними виник словесний конфлікт. Потерпілий поводив себе агресивно та запропонував йому вийти на вулицю щоб поспілкуватись. Підійшов знайомий та попросив не звертати уваги і не вступати у конфлікт. Далі він пішов до знайомого на ім`я ОСОБА_8 , однак на цьому спілкування з хлопцями не закінчилось, оскільки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (потерпілий) фактично намагались продовжити розмову та створювали конфлікт. Він повідомив хлопцям, що не хоче конфілкту, однак ОСОБА_10 не слухав його та запропнував вийти у місце де тихіше. Вийшли на вулицю, підійшов до ОСОБА_10 на відстань 1,5-2 метри. Потерпілий став у бойову стійку - руки підняв до голови, ліва рука попереду. Було темно. В руках у потерпілого побачив якийсь предмет, схожий на ніж. Потерпілий замахнувся, у цей момент він дістав свій ніж та рефлекторно відмахнувся від нього. Потерпілий сказав, що йому боляче і зробив рух на нього, а потім побіг у зворотньому напрямку. Потерпілого він не переслідував. Далі він почав шукати телефон у куртці щоб викликати швиду. В подальшому його затримали працівники поліції. Вважає, що конфлікт спровокував потерпілий. Умислу наносити потерпілому тілесні ушкодження не мав, удар наніс рефлекторно. Конфлікт відбувався протягом 10 хвилин. Через рідних та адвокатів пропонував потерпілому 15000 грн та відшкодування решти шкоди частинами, однак потерпілий відмовився, оскільки хотів 5000 долларів відразу. Цивільний позово частково визнав в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 20000 грн та моральної шкоди 60000 грн. Вважав, що перебував у стані необхідної оборони.

Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_7 показав суду, що 28.11.2024 він та його знайомий ОСОБА_11 гуляли по Хрещатику. Вирішили зайти в заклад «Білий налив» до вбиральні. У вбиральні потерпілий побачив, як з кабінки вийшов обвинувачений ОСОБА_6 . До цих подій обвинуваченого не знав. ОСОБА_6 мав зовнішні ознаки алкогольного сп?яніння і поводив себе агресивно. Обвинувачений повідомив його знайомому ОСОБА_9 , що вони повинні прибрати після нього в кабінці. Почався словесний конфлікт. Далі ОСОБА_6 почав наполегливо пропонувати вийти з ним на вулицю. Битися з обвинуваченим наміру не мав, а лише хотів поспілкуватись, тому вирішив вийти на вулицю разом з ним. Перебуваючи на вулиці, намагались вирішити конфліт мирним шляхом. ОСОБА_6 поводив себе агресивно. Ніж в руках ОСОБА_6 одразу не побачив. Обвинувачений правою рукою, у якій тримав ніж, наніс йому удар у лівий бік. Сам момент удару не бачив. Після удару відчув біль. Побачив поранення та почав тікати. ОСОБА_6 тримаючи ніж в руці погнався за ним. Приблизно через 50 метрів він зупинився, оскільки вже не міг бігти, ОСОБА_6 перебував на відстані 10 метрів. В цей час їх наздогнали друзі та працівники поліції, які затримали обвинуваченого. Перед тим як обвинуваченого затримала поліція, він викинув ніж у траву. Друзі викликали швидку. Після госпіталізації до лікарні проходив курс лікування протягом 2 місяців. Обвинувачений намагався зв`язатись з ним, однак завдану шкоду ним не було відшкодовано. До події випив пива.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 показав суду, що працює поліцейським відділу моніторингу чергової частини Печерського УПІ ГУНІ у м. Києві. 28.11.2024 він разом з колегою ОСОБА_13 перебували на чергуванні за адресою: м. Київ, вул.Хрещатик, 23-А поблизу закладу «Білий налив». Близько 22:15 почув крики та нецензурну лайку. Підійшовши на місце події, побачив, що поблизу закладу «Білий налив» ОСОБА_6 штовхнув потерпілого ОСОБА_7 на металевий паркан. Після цього потерпілий ОСОБА_7 почав бігти в сторону Бесарабського ринку, а нападник переслідував його. Хтось з оточуючих кричав, вказуючи, що у обвинуваченого є ніж. Напарник першим наздогнав обвинуваченого та побачив у його руках предмет, схожий на розкладний ніж з синьою рукояткою. Підійшовши ближче до обвинуваченого ОСОБА_6 викинув ніж у бік проїзжої частини. Поряд знаходився потерпілий, на його одязі були плями крові. В цей час хтось із оточуючих викликав швидку допомогу. Обвинуваченого було затримано. Далі викликали СОГ. ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскільки з порожнини рота був характерний запах алкоголю. Після затримання обвинувачений намагався чинити опір та провокував конфлікт.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 показав суду, що обвинуваченого та потерпілого впізнає. 28.11.2024 приблизно о 22:15 він разом з напарником ОСОБА_12 патрулювали територію біля закладу «Білий налив». У цей день поблизу розважального закладу бачив компанію з 4 осіб. Один з хлопців штовхнув потерпілого на металевий паркан, після чого потерпілий почав тікати в напрямку Бесарабського ринку. Бачив, як обвинувачений ОСОБА_6 переслідував потерілого та вдарив один раз в тулуб ножем. Оточуючі кричали, що у ОСОБА_6 в руках ніж. Зазначив, що потерпілий відходить від обвинуваченого намагаючись уникнути контакту з ним. Пояснив, що обвинувачений кинув ніж у бік газону на Хрещатику. Зазначив, що ОСОБА_6 лаявся у бік потерпілого, мав ознаки алкогольного сп`яніння. Під час затримання чинив опір. Швидку викликав хтось з осіб, які перебували на місці події. Момент удару повинна була зафіксувати бодікамера, яка постійно працювала. Як виглядав ніж не пом`ятає. Під час проведення впізнання обвинуваченого впізнав.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 показав суду, що 28.11.2024 близько 22:30 він разом із своїм знайомим ОСОБА_15 знаходились на вулиці Хрещатик. Мали намір викликати таксі та їхати додому, однак перед цим вирішили зайти до розважального закладу "Білий налив" до вбиральні. Біля вбиральні зустріли обвинуваченого, який вийшов з кабінки туалету. ОСОБА_6 був у неадекватному стані, із зовнішіми ознаками алкогольного сп?яніння. Обвинувачений повідомив йому та потерпілому ОСОБА_7 , що вони повинні прибрати туалет після нього. Розпочався конфлікт. Обвинувачений наполягав вийти з ним на вулицю. Вийшовши ззакладу, побачив групу осіб, в тому числі обвинуваченого. ОСОБА_10 та обвинувачений відійшли. Через хвилину побачив, як ОСОБА_10 тікає та кричить, що у ОСОБА_6 в руках ніж. Потерпілий пробіг певну відстань та зупинився. Обвинувачений намагався наздогнати ОСОБА_10 . Підбігши до потерпілого, побачив на його руках кров. Викликав швидку. На місце події швидко прибула поліція, яка затримала ОСОБА_6 . Пізніше поліцейські виявили ніж. Бачив, як обвинувачений тримав у руках ніж коли біг за потерпілим.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 показав суду, що з обвинуваченим знайомий. 28.11.2024 близько 21:00 біля розважального закладу «Білий налив» зустрів ОСОБА_6 , з ним було ще троє осіб. У закладі купив собі «сидр». Бачив, як ОСОБА_6 з кимось спілкується, однак не надав цьому значення та пішов до бару. Чув, що потерпілий кричить на обвинуваченого та пропонує йому вийти на вулицю. Потерпілий був напідпитку, тоді як ОСОБА_6 у тверезому стані. Підійшов до них та намагався заспокоїти. Конфлікт між ними розпочався у зв`язку з ситуацією повязаної з туалетом. Вийшовши на вулицю, ОСОБА_6 та потерпілий відійшли до кущів. Через незначний проміжок часу потерпілий почав тікати, а обвинувачений побіг за ним. Щоб обвинувачений тримав ніж у руці, не бачив. Про поранення потерпілого дізнався пізніше від самого потерпілого. Бачив, як обвинуваченого затримує поліція.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_17 показав суду, що наприкінці листопада 2024 року перебував у розважальному закладі «Білий налив». Бачив, що у обвинуваченого виник конфлікт з іншими особами. ОСОБА_6 вийшов першим із закладу, після чого за ним вийшли ще двоє осіб. Потерпілий та обвинувачений відійшли. У той день не бачив щоб ОСОБА_6 вживав алкоголь. Про те що ОСОБА_6 вдарив когось ножем побачив у новинах телеграмм каналу.

Вина ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, підтверджується наступними письмовими доказами, дослідженими судом у судовому засіданні:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.11.2024, в якому потерпілим ОСОБА_7 зазначено, що він просить вжити заходів щодо особи, яка 28.11.2024 приблизно о 22-00 спричинила йому тілесні ушкодження (т.1 арк.172 кримінального провадження);

- протоколом огляду місця події від 28.11.2024, в якому зазначено, що було проведено огляд ділянки місцевості за адресою: місто Київ, вул.Хрещатик, буд.27, в ході якого було встановлено, що на траві знаходився предмет схожий на ніж з синьою рукояткою, ніж мав сліди речовини бурого кольору. Далі предмет схожий на ніж у присутності понятих було поміщено до спеціального пакету №NPU 0219684. До протоколу долучено додаток - фототаблицю (т.1 арк.173-186 кримінального провадження);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.11.2024, з якого вбачається, що за участі свідка ОСОБА_18 , в присутності понятих було проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками. Перед пред`явленням особи для впізнання у ОСОБА_18 попередньо з`ясовано, чи може він впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких він бачив цю особу. На що ОСОБА_18 відповів, що зможе впізнати особу, яка 28.11.2024 близько о 22:10 дістала предмет схожий на ніж та нанесла тілесні ушкодження особі чоловічої статі за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_18 було надано чотири фотознімки. На запитання слідчого до ОСОБА_18 , чи впізнає він когось з осіб, зображених на фотознімках, ОСОБА_18 заявив, що впізнає особу на фото №1. Впізнав особу за кольором волосся, формою бровей та носу. Відповідно до довідки на фотознімку №1 зображений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 арк. кримінального провадження 196-198);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.11.2024, з якого вбачається, що за участі свідка ОСОБА_12 , в присутності понятих було проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками. Перед пред`явленням особи для впізнання у ОСОБА_12 попередньо з`ясовано, чи може він впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких він бачив цю особу. На що ОСОБА_12 відповів, що зможе впізнати особу, яка 28.11.2024 близько о 22:15 мала конфлікт з потерпілим та переслідувала потерілого за адресою: АДРЕСА_2 . Для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_12 було надано чотири фотознімки. На запитання слідчого до ОСОБА_12 , чи впізнає він когось з осіб, зображених на фотознімках, ОСОБА_12 заявив, що впізнає особу на фото №2. Впізнав особу за кольором волосся, формою брів та носу. Відповідно до довідки на фотознімку №2 зображений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 арк. кримінального провадження 199-201);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.11.2024, з якого вбачається, що за участі свідка ОСОБА_19 , в присутності понятих було проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками. Перед пред`явленням особи для впізнання у ОСОБА_19 попередньо з`ясовано, чи може він впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких він бачив цю особу. На що ОСОБА_19 відповів, що зможе впізнати особу, яка 28.11.2024 близько о 22:15 мала конфлікт з потерпілим та переслідувала потерілого за адресою: АДРЕСА_2 . Для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_19 було надано чотири фотознімки. На запитання слідчого до ОСОБА_19 , чи впізнає він когось з осіб, зображених на фотознімках, ОСОБА_19 заявив, що впізнає особу на фото №3. Впізнав особу за кольором волосся, формою бровей та носу. Відповідно до довідки на фотознімку №3 зображений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 арк. кримінального провадження 202-204);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.01.2025, з якого вбачається, що за участі свідка ОСОБА_20 , в присутності понятих було проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками. Перед пред`явленням особи для впізнання у ОСОБА_20 попередньо з`ясовано, чи може він впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких він бачив цю особу. На, що ОСОБА_20 відповів, що зможе впізнати особу, яку приблизно о 00:30 28.11.2024 було затримано працівниками Печерського УП у місті Києві за адресою: м.Київ, вул.Хрещатик, буд.21. Для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_20 було надано чотири фотознімки. На запитання слідчого до ОСОБА_20 , чи впізнає він когось з осіб, зображених на фотознімках, ОСОБА_20 заявив, що впізнає особу на фото №1. Впізнав особу за формою обличчя та носу. Відповідно до довідки на фотознімку №1 зображений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 арк. кримінального провадження 205-207);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.01.2025, з якого вбачається, що за участі свідка ОСОБА_21 , в присутності понятих було проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками. Перед пред`явленням особи для впізнання у ОСОБА_21 попередньо з`ясовано, чи може він впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких він бачив цю особу. На що ОСОБА_21 відповів, що зможе впізнати особу, яку 28.11.2024 було затримано працівниками Печерського УП у місті Києві близько о 22:30 за адресою: м.Київ, вул.Хрещатик, буд.27. Для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_21 було надано чотири фотознімки. На запитання слідчого до ОСОБА_21 , чи впізнає він когось з осіб, зображених на фотознімках, ОСОБА_21 заявив, що впізнає особу на фото №1. Впізнав особу за кольором волосся, формою брів та інших ознак. Відповідно до довідки на фотознімку №1 зображений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 арк. кримінального провадження 208-210);

- протоколом здійснення зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 29.11.2024, відповідно до якого слідчий СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві, за адресою: м.Київ, вул.Князів Острозьких, буд.30, отримав шляхом самостійного копіювання особою, яка є власником або володільцем відповідних приладів та засобів, копію відеозапису за період часу 22:00 28.11.2024 по 23:00 28.11.2024, який записано на цифровий носій інформації DVD-R (том 1 арк. кримінального провадження 213);

- протоколом огляду відеозапису від 01.12.2024, з якого вбачається, що слідчим СВ Печерського управління поліції ГУНП в Києві за допомогою ноутбука «Lenovo» проведено огляд оптичного носія інформацій диску DVD-R з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_13 . При відкритті вказаного диску встановлено, що на ньому знаходиться 1 відеофайл: 20241128222018MEDIA_IDG48922946.

При відкритті файлу встановено, що працівники Печерского УП ГУНП, а саме оперуповноважений ОСОБА_13 та поліцейський ОСОБА_12 затримують ОСОБА_6 , який не виконує вказівки поліцейських, та поводить себе агресивно щодо людей, які знаходяться поряд. Огляд розпочато об 12:20 01.12.2024, закінчено об 13:00 01.12.2024. До протоколу долучено додаток - фототаблицю (т.1 арк. кримінального провадження 214-217);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.11.2024, з якого вбачається, що за участі потерпілого ОСОБА_7 , в присутності понятих було проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками. Перед пред`явленням особи для впізнання у ОСОБА_7 попередньо з`ясовано, чи може він впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких він бачив цю особу. На що ОСОБА_7 відповів, що зможе впізнати особу, яка 28.11.2024 за адресою: АДРЕСА_3 нанесла йому удар ножем. Для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_7 було надано чотири фотознімки. На запитання слідчого до ОСОБА_7 , чи впізнає він когось з осіб, зображених на фотознімках, ОСОБА_7 заявив, що впізнає особу на фото №3. Впізнав особу за кольором волосся, формою бровей та носу. Відповідно до довідки на фотознімку №3 зображений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 арк. кримінального провадження 208-210);

- протоколом огляду місця події від 29.11.2024, в якому зазначено, що у приміщенні відділення інтенсивної терапії КНП «КМКЛ» проведено огляд речей потерпілого ОСОБА_7 , які поміщено до сейф-пакету №QYH0038028. До протоколу долучено додаток - фототаблицю (т.1 арк.227-233 кримінального провадження);

- висновком експерта №042-96-2025 від 17.01.2025, відповідно до якого враховуючи дані судово-медичного обстеження на момент звернення по медичну допомогу, і в подальшому, при проведення клінічних, інструментальних досліджень, оперативного лікування у потерпілого виявлено наступні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням тонкої кишки та пасма великого сальника (згідно клінічним даним, рана розмірами 2х4 см, направлення ранового каналу ззовні в середину, знизу догори довжиною 6 см; описаний рубець на переднє-боковій поверхні живота є наслідком її загоєнні після хірургічного лікування). Характер, морфологія, локалізація виявленого ушкоджень, свідчать про те, що воно утворилося від однократної дії травмуючого предмету, якому притаманні колюче ріжучи властивості. Більш розширена інформація щодо ідентифікаційних ознак травмуючого предмету може бути надана після судово-криміналістичного дослідження одягу (у незмінному стані), в який був одягнений ОСОБА_7 на момент спричинення описаного тілесного ушкодження. Морфологія виявленого тілесного ушкодження, а також часові дані, наведені в медичній документації, дозволяють вважати спроможними термін його їх утворення у строк, вказаний у описовій частині постанови, тобто 28.11.2024 до 22:31. Необхідно загострити увагу на наступному: п. 1.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, погоджених з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України (далі по тексту «Правила») надано вичерпне визначення терміну ушкодження «з медичної точки зору, тілесні ушкодження - це порушення анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючи факторів - фізичних, хімічних, біологічних, психічних». Пунктом 2.1.1. ознаки тяжкого тілесного ушкодження: а/ є небезпека для життя; п. 2.1.2. небезпечними для життя є ушкодження, що в момент заподіяння завдання/ чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища /див. п.2.1.3.0/ і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Запобігання смерті, що обумовлене наданням медичної допомоги не повинно братися до уваги при оцінюванні загрози для життя таких ушкоджень. Загрозливий для життя стан, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння, повинен перебувати з ним у прямому причинно-наслідковому зв?язку п. 2.1.3. До ушкоджень, що небезпечні для життя, належать к/ ушкодження живота, котрі проникли в черевну порожнину, в тому числі і без ушкодження внутрішніх органів; відкриті ушкодження внутрішніх органів, розміщених в заочеревинному просторі /нирок, наднирників, підшлункової залози/ і в порожнині таза /сечовий міхур, матка, яєчники, передміхурова залоза, верхній і середній відділи прямої кишки, перетинкова частина уретри. Критерієм судово-медичного визначення ступеню тяжкості вказаного тілесного ушкодження є критерій небезпеки для життя, тому, відповідно п. п. 2.1.2. та 2.1.3. к/ «Правил», виявлене тілесне ушкодження даних Підсумків), відноситься до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження. Інші описані рубці є наслідком загоєння ран після оперативного втручання і при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не оцінюються (т.1 арк.245-250 кримінального провадження);

- висновком експерта №СЕ-19/111-24/71079-БД від 27.01.2025, відповідно до якого встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об?єкт № 1 (таблиця 1.1, додаток 1). Встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об?єкт №2) (таблиця 1.1, додаток 1). На наданому на дослідження предметі, схожому на розкладний ніж, а саме на клинку (об?єкти №№ 3, 4) виявлено кров людини та клітини з ядрами; на руків?ї (об?єкти №№ 5, 6) виявлено поодинокі клітини з ядрами, крові людини не виявлено. Встановлено генетичні ознаки крові та клітин виявлених на клинку предмета, схожого на розкладний ніж (об?єкти №№3,4) (таблиця 1.1, додаток 1) та клітин, виявлених на руків?ї предмета, схожого на розкладний ніж (об?єкти №№5, 6), які є змішаними, містять генетичні ознаки більше ніж двох осіб та не придатні для ідентифікації. Генетичні ознаки крові та клітин, виявлених на клинку предмета, схожого на розкладний ніж (об?єкти N№3, 4) збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об?єкт №2) і не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об?єкт №1). Ймовірність походження крові та клітин, виявлених на клинку предмета, схожого на розкладний ніж (об?єкти №№ 3 4) від потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 станорить не менше ніж 99,99999999% (т.2 арк.10-24 кримінального провадження);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.12.2024, за яким у присутності понятих потерпілому ОСОБА_7 запропоновано відтворити обставини подій, які мали місце 28.11.2024. Під час проведення слідчої дії потерпілий пояснив, що 28.11.2024 приблизно о 22:00 за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 3А він разом з компанією друзів прийшли до закладу «Білий Налив». Церез декілька хвилин між ним та підозрюваним ОСОБА_6 виник словесний конфлікт. Він підійшов до свого друга, щоб владнати конфлікт, проте підозрюваний ОСОБА_6 одразу переключив свою увагу на нього, та почав агресивно себе поводити, ображати та лаятися. Далі він та підозрюваний вийшли на вулицю, де конфлікт між ними продовжився. Під час конфлікту підозрюваний ОСОБА_6 перебував у алкогольному сп?янінні, поводив себе агресивно. На вулиці підозрюваний одразу запропонував відійти та поговорити, на що він погодився, та відійшов в сторону закладу «Львівські круасани», за адресою; м. Київ, вул. Хрещатик, 21. Підозрюваний почав агресивно поводити себе, в цей момент він зрозумів, що скоріше за все між ними відбудеться бійка, тому зняв куртку, у цей момент підозрюваний дістав ніж. Звідки підозрюваний дістав ніж потерпілий не бачив. Підозрюваний тримаючи ніж в правій руці здійснив один удар в ліву частину тулуба. Після удару він почав тікати, тоді як підозрюваний з ножем в руках почав бігти за ним. В момент переслідування підозрюваний також в агресивній формі кричав, лаявся, та казав, щоб він зупинився, оскільки підозрюваний перебував в неадекватному стані та поводив себе дуже агресивно. Під час конфлікту у нього не було з собою ножа або будь-якого іншого предмету, який міг бути схожий на ніж, та в момент конфлікту він будь-яких предметів в руках не тримав. До протоколу долучено додаток - диск (т.2 арк.65-68 кримінального провадження).

Інші документи з матеріалів провадження (постанови слідчих, супровідні листи, листи та інші), свідчать про рух провадження, не дозволяють суду встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, зокрема, не підтверджують і не спростовують винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Від допиту свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 сторони кримінального провадження відмовились, на огляді речових доказів у судовому засіданні не наполягали, тому допит зазначених свідків та огляд речових доказів не ввійшли в обсяг доказів, що підлягали дослідженню.

Оцінюючи в сукупності всі зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю знайшла своє підтвердження в результаті судового розгляду.

Оцінюючи доводи обвинуваченого в частині того, що він діяв у стані необхідної оборони, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.

Визначальним для поняття необхідної оборони є правомірність захисту і протиправність посягання.

Дії по зупиненню суспільно-небезпечного посягання вважаються правомірними, якщо вони зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання.

Відповідно до ст. 27 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму ВСУ України «Про судову практику у справах про необхідну оборону» №1 від 26.04.2002, щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров`я) та інші обставини.

Надаючи оцінку версії обвинуваченого щодо стану необхідної оборони, суд зазначає, що сукупність досліджених судом доказів не доводить існування суспільно небезпечного діяння з боку потерпілого, та, відповідно, не свідчать про те, що ОСОБА_6 перебував у стані необхідної оборони, а, навпаки, доводять наявність в його діях умислу саме на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому. Такі висновки суду ґрунтуються на наступному.

Як було встановлено в судовому засіданні, 28.11.2024 близько о 22:15 за адресою: місто Київ, вул.Хрещатик, буд.23А, між ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_7 мав місце конфлікт, в ході якого ОСОБА_6 витягнув з кишені розкладний ніж, який мав при собі, умисно завдав потерпілому ОСОБА_7 один удар лезом ножа в область живота. Такі обставини у судовому засіданні підтвердив потерпілий та свідки, які були безпосередньо присутні на місці події та допитані під час судового розгляду. Зазначений хід подій стосовно початку конфлікту, а також механізм спричинення тілесних ушкоджень також було зафіксовано в ході проведення слідчого експерименту за участі потерпілого.

Надаючи оцінку діям обвинуваченого суд звертає увагу на ту обставину, що дії обвинуваченого не були викликані потребою стримати агресію потерпілого, оскільки агресії не існувало. Навпаки, поведінка ОСОБА_6 з моменту початку конфлікту біля вбиральні до моменту переслідування пораненого потерпілого свідчить про агресивну, наступальну позицію, що повністю виключає право на необхідну оборону. До того ж, ОСОБА_7 не мав при собі жодних предметів, які могли б бути використані як зброя. Більше того, він не намагався знайти такі предмети (палиці, каміння чи інші підручні засоби) на місці події. Жоден доказ (окрім показань обвинуваченого в частині того, що потерпілий замахнувся на нього) не підтверджує, що потерпілий вдарив чи намагався вдарити обвинуваченого. Це спростовує показання обвинуваченого в цій частині та підтверджує відсутність у потерпілого будь-якого наміру на можливе спричинення тілесних ушкоджень обвинуваченому або дій, які б потенційно могли загрожувати життю чи здоров`ю. Слід звернути увагу на те, що використання ножа як «аргументу» в словесному конфлікті свідчить про прямий умисел обвинуваченого саме на заподіяння тілесних ушкоджень, адже він мав усвідомлювати, що потерпілий не має чим захиститися від ножа. Дії ОСОБА_6 свідчать про його агресію, оскільки відсутність нападу з боку потерпілого, застосування ножа проти беззбройної особи та подальше преслідування пораненого свідчать про наступальний, агресивний характер поведінки обвинуваченого.

Твердження захисника щодо неналежної кваліфікації дій обвинуваченого (сторона захисту вважає правильною кваліфікацією дій ОСОБА_6 за ст. 128 КК України), суд відхиляє виходячи з наступного.

Так, обов`язковою ознакою складу злочину, передбаченого ст.121 КК, є наявність вини особи у формі прямого чи непрямого умислу на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Тобто особа повинна передбачати суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажати їх настання (прямий умисел) або ж хоча і не бажати, але свідомо припускати настання цих наслідків (непрямий умисел). При цьому питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема з урахуванням способу, знаряддя злочину, кількості, характеру та локалізації тілесних ушкоджень, причин припинення злочинних дій, поведінки винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунків.

Умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (ст.121 КК) з об`єктивної сторони характеризується протиправним посяганням на здоров`я іншої людини, шкідливими наслідками, що настали для здоров`я потерпілого у вигляді завдання тілесних ушкоджень, встановлення причинного зв`язку між зазначеним діянням та наслідками.

Кримінальна відповідальність за необережне тілесне ушкодження (стаття128 КК) настає за наявності таких самих елементів об`єктивної сторони, як і складу злочину, передбаченого статтею121 КК, за умови, якщо було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, а за суб`єктивною стороною цей злочин проявляється в необережній формі вини у виді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.

Розмежування умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (частина першастатті 121 КК) і необережного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (стаття128 КК) здійснюється як за об`єктивною, так і суб`єктивною сторонами цих злочинів. Окрім того, при визначенні ступеня тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень за способом вчинення діяння враховуються локалізація, характер, механізм утворення травм та ушкоджень, які можуть бути визнані тяжкими, в тому числі й небезпечними для життя в момент заподіяння, а зміст і характер інтелектуального та вольового критеріїв вини у зазначених злочинах із матеріальним складом обумовлюються усвідомленням особою характеру вчиненого злочинного діяння, передбаченням його негативних наслідків та ставленням до цих наслідків.

У даному випадку спроби захисту інтерпретувати дії обвинуваченого ОСОБА_6 як необережне заподіяння ушкоджень, оскільки він відмахнувся є такими, що суперечать фактичним обставинам справи, оскільки необережність (злочинна недбалість або самовпевненість) передбачає, що особа не передбачала наслідків або легковажно розраховувала на їх відвернення. Однак враховуючи покази свідків, відсутність у потерпілого зброї чи інших предметів, відсутність спроби нанесення ударів, свідчить про цілеспрямовану вольову дію обвинуваченого, яка була спрямована саме на нанесення потерпілому тілесного ушкодження. Крім того, слід звернути увагу, що ніж за своїми фізичними властивостями є предметом, призначеним для ураження, використання його в конфлікті не може бути випадковим на відміну від випадкового поштовху чи удару рукою. Застосування ножа потребує окремо усвідомлених дій, зокрема обвинувачений спочатку дістав ніж та потім наніс удар. Наявність у ОСОБА_23 заздалегідь приготованого ножа проти беззбройного ОСОБА_7 свідчить про те, що він свідомо обрав для спричинення ушкоджень спосіб і засіб, найбільш небезпечний для життя потерпілого, при тому, що потерпілий та обвинувачений стояли навпроти один до одного та ОСОБА_6 мав можливість побачити, що потерпілий нічого не має в руках. ОСОБА_6 не відступив, не намагався покинути місце, хоча вочевидь мав такі можливості, а свідомо наніс удар в живіт потерпілого де перебувають життєво важливі органи. Обвинувачений не міг не розуміти, що використання ножа в такий спосіб неминуче призвиде до тяжких наслідків, при цьому преслідування вже пораненого потерпілого підтверджує саме намір спричнити тілесні ушкодження, а не захиститись від потерпілого. Він не просто «зачепив» потерпілого, а навпаки мав намір завершити розпочате, що у сукупності виключає можливість перекваліфікації дії обвинуваченого на ст.128 КК України.

Таким чином, наведені обставини в сукупності з даними про локалізацію та характер утворення тілесного ушкодження свідчать про те, що ОСОБА_6 умисно завдав удар ножем у тіло потерпілого, чим спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, що в свою чергу, доводят в його діях склад злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Щодо доводів сторони захисту з приводу визнання недопустимим доказом відеозапису з нагрудних бодікамер поліцейських з місця затримання обвинуваченого (т.1 арк.кримінального провадження 214-217), у зв`язку з тим, що відеофайл долучений до матеріалів провадження, не містить звук та не відображає фактичних обставин справи, суд зазначає наступне.

У кримінальному процесуальному праві загальновизнаними є такі критерії допустимості доказів: належне джерело; належний суб`єкт; належна процесуальна форма; належна фіксація; належна процедура; належний вид способу формування доказової основи. В аспекті належного суб`єкта, у тому числі, слід розглядати й орган досудового розслідування.

Згідно з ч.1 ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином.

Відповідно до вимог ч.1 ст.87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд критично оцінює посилання сторони захисту на недопустимість доказу - відеозапису з бодікамер поліцейських, оскільки відеофайл лише фіксує процедуру затримання ОСОБА_6 (обставина затримання якого учасниками процесу не оспорювалась). Відсутність звуку не спростовує факт його затримання та підтверджується відео. Крім того, відсутність звуку свідчить про неналежну якість доказу, але не про його недопустимість в цілому. Суд зазначає, що вказаний доказ отриманий у встановленому законом порядку, із дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, а тому є належним та допустимим.

Слушними є посилання сторони захисту про те, що стороною обвинувачення не доведено перебування у момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 у стані алкогольного сп`яніння, а також наявность обставини, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, з огляду на наступне.

Так, відповідно до вимог закону, стан алкогольного сп`яніння особи є фактом, що потребує доведення за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів.

Відповідно до положень ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, які обтяжують покарання, покладається на сторону обвинувачення.

Так, під час судового розгляду встановлено, що освідування обвинуваченого на предмет перебування у стані алкогольного сп`яніння у порядку, передбаченому чинними інструкціями та спеціальним законодавством, проведено не було. Матеріали провадження не містять ані протоколу медичного огляду, ані результатів тестування за допомогою технічних засобів.

Суд не може встановлювати стан сп`яніння спираючись на покази свідків щодо наявності ознак сп`яніння у обвинуваченого, оскільки, по-перше, покази свідків в цій частині є суперечливими, по-друге, стан сп`яніння повинен фіксуватися спеціальною процедурою, оглядом на стан сп`яніння у спосіб передбачений законом та інструкціями. У даному випадку показання свідків, за відсутності результатів лабораторних досліджень чи технічних замірів, є оціночними судженнями осіб, які не володіють спеціальними знаннями.

Отже враховуючи положення ст.62 Конституції України, згідно з якими усі сумніви щодо доведеності вини особи та обтяжуючих обставин тлумачаться на її користь, зважаючи на відсутність у матеріалах провадження письмових документів (медичних висновків, результів огляду на стан алкогольного сп`яніння, лабораторних досліджень), які б підтверджували перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп`яніння, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення посилання на вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим у стані алкогольного сп`яніння та не враховує у відповідності до ст.67 КК України таку обставину, як вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, у якості обставини, що обтяжує покарання.

Таким чином, всебічно, повно та неупереджено дослідивши обставини кримінального провадження, оцінивши всі докази з точку зору належності, допустимості, достовірності, а також сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним, що ОСОБА_6 своїми навмисними діями, що виразилися в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, всі обставини справи.

Так обвинувачений ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин.

ОСОБА_6 раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не працює.

У відповідності до ст.66 КК України обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому, не встановлені.

У відповідності до ст.67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлені.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_6 покарання в межах санкції частини статті у вигляді позбавлення волі. Саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого. Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала, за наявності її вини. Згідно з ч.1 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно пунктів 5 та 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позовні вимоги потерпілий обґрунтував тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого була спричинена шкода його моральному здоров`ю, оскільки життя наповнилось негативними емоціями та незручностями, завдано шкоду його здоров`ю, тривалий час він перебував на лікуванні. Враховуючи наведені обставини, дотримуючись принципів розумності і справедливості, враховуючи позицію обвинуваченого та його майновий стан, а також відсутність доказів на підтвердження матеріальної шкоди, завданої потерпілому, суд вважає, що цивільний позов позивача слід задовольнити частково та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 100000 грн, в решті позовних вимог - відмовити.

Згідно з довідкою витрати на проведення експертизи складають 7863,94 грн та підлягають стягненню з ОСОБА_6 на користь держави.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 29.11.2024, а саме: ніж з синьою рукоядкою, який поміщено у спец-пакет з пломбою №NPU 0219684, який поміщений до кімнати схову речових доказів Печерського УП ГУНП в місті Києві - знищити.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 01.12.2024, а саме: цифровий носій DVD-R диск - залишити зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 30.11.2024, а саме: світер чорного кольору із капюшоном, футболку білого кольору зі слідами РБК, які поміщено до сейф пакета №QYH0038028 - повернути потерпілому ОСОБА_7 .

Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили у вигляді застави залишити без змін, після чого скасувати та повернути заставодавцю ОСОБА_24 суму внесеної ним застави в розмірі 121120 грн у кримінальному провадженні №757/5418/25-к, провадження 1-кп-2339/25.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання термін попереднього ув`язнення з 29.11.2024 по 05.05.2025 включно, із розрахунку - один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дати приведення вироку до виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374, 376, 394 КПК України

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили у вигляді застави залишити без змін, після чого скасувати та повернути заставодавцю ОСОБА_24 суму внесеної ним застави в розмірі 121120 грн у кримінальному провадженні №757/5418/25-к, провадження 1-кп-2339/25.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання термін попереднього ув`язнення з 29.11.2024 по 05.05.2025 включно, із розрахунку - один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дати приведення вироку до виконання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Згідно з довідкою витрати на проведення експертизи складають 7863 (сім тисяч вісімсот шістдесят три) гривні 94 (девяносто чотири) копійки та підлягають стягненню з ОСОБА_6 на користь держави.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 29.11.2024, а саме: ніж з синьою рукоядкою, який поміщено у спец-пакет з пломбою №NPU 0219684, який поміщений до кімнати схову речових доказів Печерського УП ГУНП в місті Києві - знищити.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 01.12.2024, а саме: цифровий носій DVD-R диск - залишити зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 30.11.2024, а саме: світер чорного кольору із капюшоном, футболку білого кольору зі слідами РБК, які поміщено до сейф-пакету №QYH0038028 - повернути потерпілому ОСОБА_7 .

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня оголошення вироку до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м.Києва.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1