Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №491/895/25 — Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/895/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючої судді: Надєр Л.М.,

за участю секретаря судового засідання – Голубович А.М.,

за участю сторін по справі:

відповідача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів на утримання дружини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначає, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 10 червня 2025 року. Від вказаного шлюбу у них є спільний син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 03 грудня 2024 року у справі №491/613/24 ухвалено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 щомісячно, починаючи з 24 липня 2024 року і до досягнення дитиною трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно. Позивач зазначає, що на даний час у нього суттєво змінились життєві обставини, які прямо впливають на можливість сплати аліментів на утримання спільної дитини. Під час повномасштабної збройної агресії проти України позивач став на захист держави у складі Збройних Сил України. Виконуючи службові обов`язки у зоні бойових дій, позивач зазнав тяжкого поранення, внаслідок якого був позбавлений обох нижніх кінцівок, через що позивач потребує постійного стороннього догляду, дороговартісного лікування та реабілітації. Фактично, усі наявні ресурси позивача спрямовані на підтримання життя та мінімальної якості існування. Через такі обставини на даний час сплачувати аліменти на утримання колишньої дружини матеріальної можливості позивач не має, оскільки втратив працездатність у зв`язку з отриманими під час захисту Батьківщини травмами. Позивач вказує, що з 26 червня 2025 року проходить курс стаціонарного лікування (реабілітації) у Державному некомерційному підприємстві «Центр комплексної реабілітації Галичина» у філії «Реабілітаційний комплекс смт. Великий Любінь з клінічним діагнозом - ампутаційні кукси обох нижніх кінцівок на рівні верхньої третини стегна внаслідок мінно-вибухової травми (03.06.2025), множинних ВОСП обох нижніх кінцівок, турнікетного синдрому (близько 12 годин) з незворотною ішемією обох нижніх кінцівок до рівня с/3 обох стегон, операцій (04.06.2025); ампутація правої та лівої нижньої кінцівок на рівні с/3 стегна, множинних повторних хірургічних обробок ран кукс із закриттям (17.06.2025), зі значним порушенням функції обох нижніх кінцівок. Нині позивач продовжує лікування та збирає пакет документів для проходження МСЕК для встановлення групи інвалідності. Грошове забезпечення військовослужбовця він наразі отримує без бойових виплат. Оскільки матеріальний стан позивача змінився, у зв`язку з зазначеними тяжкими травмами та втратою працездатності, є підстави звільнити позивача від сплати аліментів на утримання його колишньої дружини. Позивач зазначає, що все лікування відбувається за власний рахунок позивача, за таких умов, він немає матеріальної змоги сплачувати аліменти на утримання колишньої дружини. При цьому, як відомо позивачу, відповідач наразі працює та отримує заробітну плату. Позивач має значне погіршення стану здоров`я у зв`язку з отриманими травмами під час захисту Батьківщини, його дохід не є регулярним, а тому він об`єктивно не може здійснювати виплати аліментів у розмірі, встановленому судовим рішенням.

У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду та просить задовольнити позовну заяву та припинити стягнення з нього аліментів на утримання дружини.

Ухвалою від 28 листопада 2025 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників.

Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз`яснено відповідачу про її процесуальні права, а саме подати відзив на позовну заяву, пред`явити зустрічний позов та подати заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що передбачено вимогами ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України.

Позивач в судове засідання 20 квітня 2020 року не з`явився, причину неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету позивача (а.с.124).

Представник позивача – адвокат Юшинська І.Є., 20 квітня 2026 року до початку судового засідання подала письмове клопотання з додатками до нього про долучення доказів до матеріалів справи, а також у вказаному клопотанні просила судове засідання 20 квітня 2026 року провести без участі сторони позивача (а.с.128-129).

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що вони позов не визнають. Представник відповідача зазначила, що розумує, що позивач отримав травму та проходить відповідне лікування, однак позивач отримує доходи, а його лікування здійснюється безкоштовно за рахунок держави, оскільки позивач отримав травму від час виконання військового обов`язку. При цьому, позивач не сплачував аліменти на утримання дружини в 2024 та 2025 роках. Вважають, що за необхідності можливо зменшити розмір аліментів з частини на 1/6 частину доходів відповідача. Позивач має безперервний дохід, який є досить великим і не довів, що його дохід є мінливим, що він несе значні витрати на лікування та що лікування проходить за його рахунок.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що позивач залишив її, коли їхньому сину було п`ять місяців, у зв`язку з чим відповідач не мала змоги працювати, не мала доходу та перебувала на утриманні своєї матері. При цьому, після того, як позивач отримав поранення, вона підтримувала його, організувала збір на лікування. Зараз позивач отримує кошти, лікується за рахунок держави, але не бажає сплачувати аліменти, з сином не бачиться, не приймає участі у його вихованні, а також не надає матеріальної допомоги, має заборгованість зі сплати аліментів.

Також в судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_5 , яка пояснила, що відповідач є її дочкою. Свідок зазначила, що вона допомагала відповідачу в утриманні дитини. Свідок пояснила, що коли вона не мала змоги працювати, відповідач вийшла на роботу щоб мати якісь кошти. Також свідок пояснила, що вона є особою з інвалідністю ІІІ групи і мусить на даний час працювати, щоб допомагати донці утримувати дитину, оскільки позивач не виконує своїх батьківських обов`язків. Коли позивач отримав поранення, вона допомагала, вони організовували збір на лікування позивача, збирали кошти, родичі допомагали йому, а також вони психологічно допомагали йому. Відповідач не сплачував аліменти та добровільно не допомагав.

Взявши до уваги клопотання представника позивача, неявку належним чином повідомленого позивача, заслухавши відповідача та її представника, допитавши свідка, вивчивши документи справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, при розгляді справи встановлено:

Позивачем у справі є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 11 червня 2024 року органом 5136 (а.с.47).

Відповідачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями з реєстру територіальної громади про місце проживання особи №6256 від 26 вересня 2025 року, виданими Відділом надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради (а.с.38).

Судом були вивчені наявні в матеріалах справи письмові докази, додані до позовної заяви та надані сторонами в ході розгляду справи.

Встановлено, що позивач та відповідач мають спільного неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 11 вересня 2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.55).

Рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 03 грудня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, було задоволено та з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 щомісячно, починаючи з 24 липня 2024 року, і до досягнення дитиною – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 (включно) (а.с.50 – зворотний бік - 54).

Рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 10 червня 2025 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано (а.с.47 – зворотний бік - 50).

В підтвердження проходження військової служби у складі Збройних Сил України позивачем до позовної заяви додано копію військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого 20 березня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 , який містить відповідні відомості про проходження ОСОБА_3 військової служби (а.с.55 – зворотний бік - 57).

Відповідно до копії виписки №11143 із медичної карти стаціонарного хворого, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська клінічна лікарня» Сумської міської ради, позивач перебував на стаціонарному лікуванні у вказаній лікарні з 04 червня 2025 року по 05 червня 2025 року з діагнозом: ВТ (03.06.2025) Множинні ВОСП обох нижніх кінцівок. Турнікетний синдром (турнікет близько 12 годин). Незворотна ішемія обох нижніх кінцівок до рівня с\3 обох стегон лікована оперативно: Ампутація правої та лівої нижньої кінцівки на рівні с\3 стегна від 04 червня 2025 року (а.с.57 – зворотний бік - 58).

Відповідно до копії довідки КНП «Київська міська клінічна лікарня №4» №2025.010569 від 09 червня 2025 року, ОСОБА_3 знаходився в хірургічному відділенні вказаної лікарні з 05 червня 2025 року по 09 червня 2025 року з приводу: ВТ (03.06.2025) Множинні ВОСП обох нижніх кінцівок. Турнікетний синдром (турнікет близько 12 годин). Незворотна ішемія обох нижніх кінцівок до рівня в\3 обох стегон (а.с.58 – зворотний бік).

Відповідно до копії довідки військово-лікарської комісії №2025-0625-1135-0945-7 від 25 червня 2025 року було проведено медичний огляд ВЛК ОСОБА_3 .. Діагноз: Z89.7 ампутаційні кукси обох нижніх кінцівок на рівні верхньої третини стегна внаслідок мінно-вибухової травми (03.06.2025) множинних ВОСП обох нижніх кінцівок, турнікетного синдрому (близько 12 годин) з незворотною ішемією обох нижніх кінцівок до рівня с\3 обох стегон; операцій (04.06.2025) Ампутація правої та лівої нижньої кінцівки на рівні с\3 стегна, множинних повторних хірургічних обробок ран кукс із закриттям (17.06.2025) із значним порушенням функції обох нижніх кінцівок, потребує тривалого лікування протягом 120 календарних днів, потребує реабілітації у ДНП «Центрі комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Галичина»; потребує протезування обох нижніх кінцівок (а.с.59).

Також діагноз ОСОБА_3 підтверджується копію протоколу огляду пацієнта лікарем ФРМ від 13 серпня 2025 року (а.с.59 – зворотний бік).

Відповідно до копії витягу з єдиного державного реєстру ветеранів війни позивач з 20 серпня 2025 року має статус учасника бойових дій безтерміново (а.с.99).

Відповідно до копії витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особу №97/25/5311/В від 27 серпня 2025 року з 06 липня 2025 року позивачу встановлено групу інвалідності І-Б безстроково (а.с.99 – зворотний бік - 101).

Відповідно до копії довідки військово-лікарської комісії №2025-1222-1030-2645-3 від 22 грудня 2025 року було проведено медичний огляд ВЛК ОСОБА_3 .. Діагноз: Z89.7 Мінно-вибухова травма (03.06.2025). Множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення обох нижніх кінцівок. Турнікетний синдром (близько 12 годин) з незворотною ішемією обох нижніх кінцівок на рівні середньої третини обох стегон. (04.06.2025) – ампутація правої та лівої нижніх кінцівок на рівні середньої третини стегон. (17.06.2025) – формування кукс обох нижніх кінцівок на рівні середньої третини стегон. Ампутація кукси обох нижніх кінцівок на рівні верхньої третини стегон із значним порушенням функцій кінцівок, потребує тривалого лікування протягом 60 календарних днів, потребує реабілітації у ДНП «Центрі комплексної реабілітації «Галичина» на строк не менше 60 календарних днів. Потребує протезування та/або ортезування (а.с.101 – зворотний бік - 102).

Відповідно до копії довідки, виданої командиром військової частини НОМЕР_4 за №133/8520 07 жовтня 2025 року, за період з 15 травня 2025 року по 31 серпня 2025 року нарахований дохід позивача у вказаній військовій частині становить: грошове забезпечення за травень 2025 року – НОМЕР_5 гривні 09 копійок, додаткова винагорода на період дії військового стану за травень 2025 року – 14516 гривень 13 копійок, грошове забезпечення за червень 2025 року – 22348 гривень 58 копійок, додаткова винагорода на період дії військового стану за червень 2025 року – 83333 гривні 34 копійки, грошове забезпечення за липень 2025 року – 23481 гривня 81 копійка, додаткова винагорода на період дії військового стану за липень 2025 року – 00 гривень 00 копійок, грошове забезпечення за серпень 2025 року – 23481 гривня 81 копійка, додаткова винагорода на період дії військового стану за серпень 2025 року – 00 гривень 00 копійок (а.с.102 – зворотний бік).

Також позивач мав запис до лікаря-гастроентеролога 06 листопада 2025 року (а.с.103).

Відповідно до копії довідок Савранського Відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 30 січня 2026 року позивач в період з червня 2025 року по грудень 2025 року не здійснював регулярну сплату аліментів на утримання сина та на утримання дружини (а.с.104)

Відповідно до копії довідки військово-лікарської комісії №2026-0219-1000-3102-0 від 19 лютого 2026 року було проведено медичний огляд ВЛК ОСОБА_3 .. Діагноз: Z89.7 Мінно-вибухова травма (03.06.2025). Множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення обох нижніх кінцівок. Турнікетний синдром (близько 12 годин) з незворотною ішемією обох нижніх кінцівок на рівні середньої третини обох стегон. (04.06.2025) – ампутація правої та лівої нижніх кінцівок на рівні середньої третини стегон. (17.06.2025) – формування кукс обох нижніх кінцівок на рівні середньої третини стегон. Ампутація кукси обох нижніх кінцівок на рівні верхньої третини стегон із значним порушенням функцій кінцівок, потребує тривалого лікування протягом 60 календарних днів, потребує реабілітації у ДНП «Центрі комплексної реабілітації «Галичина» на строк не менше 60 календарних днів. Потребує протезування та/або ортезування (а.с.112).

Відповідно до копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, сформованого 21 січня 2026 року Савранським відділом державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), станом на 01 січня 2026 року у позивача борг по аліментам становить 143066 гривень 55 копійок (а.с.117 – зворотний бік - 118).

Відповідно до копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, сформованого 10 лютого 2026 року Савранським відділом державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), станом на 01 лютого 2026 року у позивача борг по аліментам на користь дружини становить 106571 гривня 86 копійок (а.с.116 – зворотний бік - 117).

Відповідно до довідки про склад сім`ї, виданої Ананьївською міською радою 10 грудня 2025 року за №848, до складу сім`ї відповідача окрім неї входять: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 – дочка, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – син (а.с.119 – зворотний бік).

До позовної зави додано фотокопію ТТН ТОВ «Нова Пошта» від 10 липня 2025 року про відправку позивачем відповідачу іграшок (а.с.120).

На виконання ухвали суду від 22 грудня 2025 року до суду від Головного управління державної податкової служби України надійшли відомості з Державного реєстру фізичних осіб щодо нарахованих доходів та сплачених податків відповідачем за період з січня 2024 року по листопад 2025 року, з яких вбачається, що з січня 2024 року по грудень 2024 року доходи відповідача складались з соціальних виплат, з січня 2025 по листопада 2025 року – також з заробітної плати (а.с.91-94).

Під час розгляду справи, заслухавши думку відповідача та її представника, судом було частково задоволено клопотання представника позивача про долучення доказів до матеріалів справи від 19 квітня 2026 року, а саме, було долучено до матеріалів справи копію довідки військово-лікарської комісії від 16 квітня 2026 року №2026-0416-1204-2854-0, яка підтверджує діагноз позивача та необхідність проходження реабілітації та тривалого лікування протягом 30 днів (а.с.131). При цьому в частині долучення до матеріалів справи копії рахунку-фактури, видаткової накладної, квитанцій про придбання ліків та інших речей та предметів представнику позивача було відмовлено, оскільки вказані докази датовані 2025 роком, перебували у сторони позивача та не були отримані 17 квітня 2026 року, як в клопотанні зазначає представник позивача, представником позивача не доведено поважність причин не подання вказаних доказів у визначені законом строки. Також в зазначених документах (окрім рахунку-фактури та видаткової накладної) не зазначено прізвище, ім`я та по батькові, відсутній рецепт на купівлю зазначених в квитанціях медичних препаратів, тощо, що унеможливлює встановити належність даних документів. Тому суд не вбачав обґрунтованих підстав для поновлення строку для подання вказаних доказів та долучення їх до матеріалів справи.

Позивач звернуся до суду з позовом, в якому просить припинити стягнення аліментів на утримання дружини, визначених рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 03 грудня 2024 року.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч.2 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст.81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивачем заявлено вимогу про припинення стягнення з нього аліментів на утримання дружини, як на підставу її задоволення, посилаючись на зміни свого матеріального стану у зв`язку з погіршенням здоров`я через отриману травму під час виконання обов`язків військової служби.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Частиною 2 ст.75 СК України визначено, що право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.75 СК України непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 2 ст.84 СК України визначено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ч.4 ст.84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч.4 ст.273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Частиною 1 ст.273 СК України визначено, що якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Аналізом вище вказаних норм чинного законодавства встановлено, що платник аліментів при зверненні з позовом про звільнення його від сплаті аліментів на утримання дружини зобов`язаний довести належними, допустимими та достатніми доказами ті обставини, на які він посилається та як спричинили виникнення підстав неможливості платника аліментів сплачувати їх у розмірі, визначеному рішенням суду.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що він позбавлений можливості сплачувати аліментів на утримання відповідача у зв`язку з тим, що отримав тяжке поранення під час виконання військового обов`язку, для чого додав до позовної заяви копії відповідних письмових доказів, якими підтверджено отримання позивачем тяжкого бойового поранення, необхідності тривалої реабілітації та лікування. Крім того позивач зазначає, що у зв`язку з тривалою реабілітацією та лікуванням він несе значні фінансові витрати, через що його матеріальне становище погіршилося, оскільки лікування відбувається за власний рахунок позивача.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що позивач отримав поранення під час виконання бойового завдання та отримані ним травми пов`язані із захистом Батьківщини (а.с.60, 74, 109, 133), та на теперішній час позивач перебуває на стаціонарному лікуванні та реабілітації у відповідному закладі охорони здоров`я на території України.

Згідно чинного законодавства поранені військовослужбовці отримують безоплатну медичну допомогу у військових та цивільних закладах, всі витрати на лікування протезування і реабілітацію фінансуються з державного бюджету. Крім того, військовослужбовці, які зазнали травми під час захисту Батьківщини, продовжують отримувати грошове забезпечення за останньою посадою та додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень на час лікування та реабілітації, мають право на отримання додаткових виплати в розмірі місячного грошового забезпечення, а також одноразову грошову допомогу у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.

Зокрема, відповідно до ч.9 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, виведеними у розпорядження командира (начальника) військової частини у зв`язку з потребою у тривалому лікуванні, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення протягом усього строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, зокрема іноземних держав, та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), встановленого абзацом першим пункту 11 статті 10-1 цього Закону.

Відповідно до п/п 12 п.1 Постанови КМУ №168 від 28 лютого 2022 року в редакції 2025 року виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у п.п.1 та 11, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Таким чином твердження позивача про проходження лікування та отримання реабілітаційної допомоги за рахунок позивача, що значно погіршило його матеріальне становище, спростовуються та не підтверджуються жодними доказами.

Відтак, позивач не надав суду достатніх та належних доказів щодо зміни матеріального стану, перебування у скрутному матеріальному становищі, неможливості сплати аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, доказів того, що лікування та реабілітаційна допомога відбуваються безпосередньо за рахунок позивача, та такі витрати позбавляють його можливості сплачувати аліменти на утримання відповідача у розмірі, визначеному рішенням суду.

Таким чином позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та не доведеними, а тому не підлягають задоволенню, оскільки не доведено неможливість надання матеріальної допомоги дружині, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трирічного віку.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 268, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів на утримання дружини – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Повний текст рішення виготовлено 24 квітня 2026 року.

Суддя: Надєр Л.М.

Рішення набуло законної сили «____» __________________20__ року.