Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №754/4845/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/7144/26

Справа №754/4845/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23 квітня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Коваленко І.І.

за участю секретаря Гуцул Д.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Вона пояснила, що у них з Відповідачем різні погляди на життя, з березня 2023 року вони проживають окремо, не ведуть сумісне господарство та не розділяють сімейні обов`язки. Сторони не мають наміру продовжувати перебувати у шлюбі, оскільки непорозуміння та відсутність спільного призвели до втрати почуттів, поваги та любові один до одного. Збереження шлюбу є неможливим.

Відповідач подав до суду заяву, в якій визнає позов повністю. Обидві сторони подали заяви про розгляд справи за їх відсутності та повідомили, що примирення неможливе.

Суд розглядає спір на підставі наявних матеріалах в справі.

Суд встановив, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26 червня 2010 року. Шлюб зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 939 (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 ). У шлюбі сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (стаття 21 СК України).

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частина перша статті 24 СК України).

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (частини третя та четверта статті 56 СК України).

Шлюб може бути припинено внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (частина третя статті 105 СК України).

Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частини перша та друга статті 112 СК України).

Суд не може примушувати особу до збереження шлюбу проти її волі, а надання оцінки почуттям та емоційному стану одного з подружжя при розгляді справи про розірвання шлюбу не належить до повноважень суду (постанова Верховного Суду від 25.03.2026 у справі № 444/4951/24).

Відповідачка має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (пункт 1 частини другої статті 49 ЦПК України). У разі визнання Відповідачкою позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання Відповідачкою позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачкою позову і продовжує судовий розгляд (частина четверта статті 206 ЦПК України).

Суд бере до уваги фундаментальний принцип, згідно з яким примусове збереження шлюбу є неприпустимим. Визнання Відповідачкою не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, враховуючи, що Суд не може примушувати до збереження шлюбу, якщо хтось один із подружжя не бажає його продовжувати, і, зважаючи на те, що у цій справі воля обох сторін на розірвання шлюбу виражена чітко і недвозначно, подальше збереження шлюбу було б невиправданим і не відповідало б інтересам жодної зі сторін. Таким чином, позов про розірвання шлюбу має бути задоволений повністю.

Суд, керуючись статтями 141 та 142 ЦПК України, розподіляє судові витрати таким чином: 50% судового збору, що підлягав сплаті Позивачу при поданні позову, стягується з Відповідачки, а решта 50% - повертається Позивачу з державного бюджету.

Керуючись статтями 76-83, 141, 258, 259 ЦПК України, статтями 24, 56, 112 СК України, Суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.

Шлюб зареєстрований 26 червня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 939 (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 ) - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити прізвище ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі у розмірі 532,48 грн.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету частину судового збору, що становить 532,48 грн, сплаченого згідно з квитанцією № 995612418 від 18.03.2026.

Позивачка ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 )

Відповідач ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 )

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду про розірвання шлюбу надсилається судом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано 23.04.2026 року

Суддя Інна КОВАЛЕНКО