Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №752/5131/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5131/26

Провадження №: 3/752/2403/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2026 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124 КУпАП

відносноОСОБА_1 , дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання – АДРЕСА_1

за участі захисниці Кичко І.М.,

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4 КУпАП ОСОБА_1 серії ЕПР1 від 20.02.2026.

Так, за змістом протоколу від 20.02.2026 серії ЕПР1 № 596501 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ford Kuga, державний номерний знак НОМЕР_1 , 16.02.2026 о 20:03:00 у м. Києві по вул. Столичне шосе, 98 на території автозаправної станції “ОККО” перед початком руху не переконався в безпечності, та не витягнув заправний пістолет з горловини баку, почав рух, в результаті чого відбувся обрив заправного пістолета.

Згідно з указаним протоколом внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автозаправна станції отримала механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Протокол складено з посиланням на п. “б” п. 2.3, п. 10.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

За змістом протоколу від 20.02.2026 серії ЕПР1 № 596509 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ford Kuga, державний номерний знак НОМЕР_1 , 16.02.2026 о 20:03:00 у м. Києві по вул. Столичне шосе, 98 на території автозаправної станції “ОККО”, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце події.

Протокол складено з посиланням на п. “а” п. 2.10 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

В якості доказу події та складу адміністративних правопорушень до протоколів приєднано схему місця дорожньо-транспортної пригоди, рапорт поліцейського Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Віталія Попова від 17.02.2026 про відпрацювання виклику на спецлінію “102”, пояснення співробітника автозаправної станції “ОККО” ОСОБА_2 від 17.02.2026 (вказала, що 16.02.2026 о 20:04 на автозаправну станції приїхав клієнт, здійснив заправку, почав рух авто, не переконавшись у завершенні заправки, тим самим здійснив відрив заправочного пістолету на ДРКЗ ДП Пульс. Після відриву заправ очного пістолету клієнт продовжив рух та чатсину обладнання викинув на “обочину”, яка була забрана працівника АЗС. З відео ідентифікували авто, державний номер не вдалося. Завдяки використанням в чеку програми лояльності, вдалося встановити дані про клієнта: Андрій. 067 100-79-88); орапорт оперативного чергового спецлінії “102” з відомостями про подію, внесену до журналу обліку за № 264208684, реєстраційну картку транспортного засобу Ford Kuga, витяг з Єдиного державного демографічного реєстру з інформаціє про ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_1 від 20.02.2026 (зазначив, що 16.02.2026 о 20-й годині заїхав заправитися на автозаправну станцію “ОККО”, вийшов з автомобіля, до нього підійшов оператор і запропонував заправити авто. Розрахувався на касі, підійшов до авто, переконався, що ато заправлене, сів в авто, переконався у безпечності подальшого руху, почав рухатися. До виклику до патрульної служби пошкоджень виявлено не було), лазерний компакт диск з двома записами з камер відеоспостереження автозаправної станції “ОККО” за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 98.

У судове засідання, призначене на 13.04.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно, викликався до суду повісткою.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Кичко І.М. клопотала про розгляд справи за відсутності підзахисного та заявила клопотання про закриття провадження у справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП.

Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов`язковою, а тому, враховуючи прибуття до суду захисниці, яка навела заперечення по суті справи, розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 .

Згідно з письмовими клопотаннями захисниці та її усним виступом провадження у справі підлягає закриттю через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відсутність доказів, які б доводили вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП як-то відеозаписів або інших засобів доказів, де було б зафіксовано порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху, доказів завдання механічних пошкоджень майну автозаправної станції, безпосередньо обриву заправного пістолета, письмових документів, експертних висновків, що встановлюють розмір матеріальних збитків, завданих автозаправній станції.

Для дослідженням судом та залучення до матеріалів справи захисниця надала документи, отримані на її адвокатський запит, які, на її думку доводять відсутність будь-яких механічних пошкоджень транспортного засобу Ford Kogo внаслідок ймовірного дорожньо-транспортної пригоди та, відповідно, підтверджують відсутність факту настання такої пригоди.

Проаналізувавши фактичні обставини за наслідками дослідження матеріалів справи, заслухавши заперечення захисниці, переглянувши в залі судового засідання на робочому комп`ютері два відеозаписи з камер відеоспостереження, що приєднані до протоколів про адміністративне правопорушення, керуючись завданнями КУпАП за ст. 1, засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 245 цього Кодексу, суд (суддя) вважає наявними підстави для закриття провадження у цій справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП, зважаючи на наступне.

Так, відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КупАП).

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 11 КУпАП).

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Згідно з п. “б” п. 2.3 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, зокрема, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 10.1 Правил дорожнього руху передбачено, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Підпунктом “а” п. 2.10 Правил дорожнього руху передбачено, що в разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Обов`язковою ознакою правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП є умисел на вчинення вказаного проступку.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Юридичний склад адміністративного правопорушення – це передбачена нормами адміністративного права сукупність ознак, при наявності яких інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення. Отже, склад правопорушення містить чотири необхідні елементи: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкта і суб`єктивну сторону правопорушення.

Повнота і цілісність цієї системи є необхідною умовою для притягнення особи до юридичної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність) особи, поведінка якої оцінюється у даному конкретному випадку, не є правопорушенням.

На представлених суду відеозаписах з камер відеоспостереження автозаправної станції “ОККО” за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 98 відображено, що заправної колони під`їжджає автомобіль Ford Kuga (державний номерний знак встановити неможливо), після чого транспортний засіб зупиняється та з нього виходить ОСОБА_1 . На іншому відеозаписі зафіксовано момент здійснення розрахунку Павлюченком на касі вказаної автозаправної станції.

У той же час представлені відеозаписи не містять моменту як автомобіль Ford Kuga під керуванням ОСОБА_1 від`їжджає від заправної колони з заправним пістолетом, який вставлений в отвір авто. Також відсутні відео файли, які доводять, що відбувся відрив автозаправного пістолета через рух вказаного автомобіля. Так само відсутні відеофайли, які фіксують, що водій ОСОБА_1 викинув відірваний автозаправний пістолет на газон.

Окрім цього, суд звертає увагу на наявність істотних розбіжностей у доказах, долучених до матеріалів справи, що стосуються ідентифікації транспортного засобу, який нібито був учасником події.

Так, у рапорті поліцейського Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Попова В.О. від 17.02.2026 зазначено, що за словами адміністратора автозаправної станції до події причетний автомобіль марки Ford Escape.

Водночас, відповідно до інших матеріалів справи, у тому числі встановлених судом обставин, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Ford Kuga.

Зазначені розбіжності щодо марки транспортного засобу є суттєвими, оскільки стосуються безпосередньої ідентифікації об`єкта, який нібито брав участь у події, та ставлять під сумнів достовірність і точність первинної інформації, наданої особою, опитаною в якості свідка.

За таких обставин пояснення ОСОБА_2 , покладені в основу рапорту працівника поліції, не відповідають критеріям належності та допустимості доказів у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки містять внутрішні суперечності та не узгоджуються з іншими доказами у справі.

Пояснення ОСОБА_2 не підтверджені іншими доказами, які б свідчили про винуватість ОСОБА_1 , а тому не можуть вважатися беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, описані пояснення, які оцінено в сукупністю з даними відеозаписів, не відповідають критерію доказування “поза розумним сумнівом”, викликають обґрунтовані сумніви, а тому тлумачаться на користь особи.

У силу Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди України застосовують при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі “Кобець проти України” (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі “Авшар проти Туреччини” (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа “Коробов проти України” № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (рішення від 18.01.1978 у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства” (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип “in dubio pro reo”, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Суд (суддя) погоджується з доводами, викладеними у запереченнях до протоколів про адміністративне правопорушення, поданих захисницею Кичко І.М. щодо того, що матеріали справи не містять достатніх та належних доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП.

Також суд (суддя) приймає до уваги надані захисницею документи, отримані на адвокатський запит, які свідчать про відсутність пошкоджень транспортного засобу внаслідок ймовірного дорожньо-транспортного пригоди та, відповідно, підтверджують відсутність обставин самої дорожньо-транспортної пригоди за участі водія ОСОБА_4 (відомості зі страхової компанії, що вказують на відсутність будь-яких механічних ушкоджень автомобіля Ford Kugo та відсутність підстав вважати наявною страхову подію з цим автомобілем).

Враховуючи викладене, вина ОСОБА_1 тому, що він не був уважним коли керував автомобілем, не переконався у безпечності своїх дій, внаслідок чого відбулася відрив автозаправочного пістолета, і після чого зник з місця пригоди та, відповідно, у порушенні Правил дорожнього руху та ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП не доведена.

Свідчень того, що водій ОСОБА_1 , допустивши настання дорожньо-транспортної пригоди, умисно покинув місце події, щоб приховати факт дорожньо-транспортної пригоди, матеріали справи не містять та спростовуються.

Приймаючи до уваги все описане, наявність події та складу адміністративних правопорушень у діях ОСОБА_1 слід вважати відсутнім.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

З огляду на зазначене провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП з огляду на відсутність події та складу адміністративних правопорушень за його участі.

Керуючись ст. 9, 23, 122-4, 124, 247, 280, 283-285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124, 122-4 КУпАП закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Бушеленко